Тероризм і політика Країна Басків і свобода (ЕТА) Виконав студент ІІ курсу, групи ФФІ-22с Прохорчук Петро Олександрович

ВСТУП Організація ЕТА (Еускаді та Аскатасума в перекладі з баскської – Країна Басків та свобода) була утворена в 1959 році молодими революціонерами, які вирішили боротися з окупантами методами збройної боротьби. У цей час в Іспанії панував франкістський режим, який вже підгнивав і йшов на співпрацю зі світовим капіталом, однак не мав наміру бути ліберальнішим у питаннях, повязаних з басками. Націоналістичне партизанське підпілля, що діяло в гірській місцевості, було остаточно розгромлене Франко ще на початку 50-х рогів. Здавалось, що ситуація безвихідна. Молоді революціонери почали звертати увагу на місто, у якому робітничий клас зазнавав як національного, так і соціального гноблення. Можливо, цією специфікою і можна пояснити певну суміш соціальних програм, революційного націоналізму та фанатичного католицизму в ідейно-світоглядних позиціях ЕТА того часу. Вивчивши соціально-політичні реалії, розгорнувши структуру, маючи певні успіхи у пропаганді, ЕТА в 1968 році оголосила окупантами війну, аж до повного визволення баскського народу. На відміну від партизанського руху в гірській місцевості, це була міська герилья. Баски вбивали представників окупаційної влади та їхніх місцевих агентів. Однак, найбільш вдалою і ефективною була акція на території окупантів. У 1973 році в центрі Мадриду вибухом потужної міни був убитий голова іспанського уряду, друга людина після Франко в Іспанії – адмірал Карєро Бланко. Весь світ довідався про басків, ЕТА та їхні устремління. Тоталітарні тенденції західного суспільства роблять традиційні шляхи Протесту неефективними і, можливо, навіть небезпечними, оскільки вони зберігають ілюзію верховенства народу - Герберт Маркізе

Коли йде мова про терор в західній Європі, то насамперед говорять про РАФ в Німеччині та Червоні бригади в Італії. Але іспанська організація ЕТА (Euskadi Ta Askatasuna) в цьому списку стоїть окремо. Довгий час їх якось соромилися називати терористами. Причина проста - баски з ЕТА довгий час боролися з режимом Франко, і за це їм не те щоб прощали терор, але вже точно робили знижку. Більш того, бойовики ЕТА, будучи марксистами, одночасно були (та й залишаються) націоналістами. Таке химерне змішення "лівизни" і "правизни" зазвичай вводило в оману політологів. Сьогодні в таборі радикальних басків ЕТА відбуваються цікаві події. Вони втратили повагу більш спокійних співгромадян (а колись бойовиків ЕТА підтримували майже всі їхні родичі). А найцікавіше - з недавнього часу бійці ЕТА оголосили про посилення терору. І колись спокійна Іспанія і з її "баскськими борцями з Франко" стала мало не в один ряд з сучасним арабським Сходом. Країна Басків і Свободи терористична організація?

Марксизм і чистота раси ЕТА, зі своєю появою відразу всіх здивувала саме лівими переконаннями разом з націоналістичними принципами. Насправді, нічого дивного. Так уже в Іспанії склалося історично. У минулому столітті тероризм в Іспанії користувався підтримкою великої частини населення (така ситуація в той час склалася не лише в Іспанії та в США, де терористичні методи боротьби використовували представники робітничого руху). В Іспанії "непарламентські" методи відстоювання своїх інтересів використовували, перш за все, селяни. Селянські заворушення відбувалися переважно на півдні Іспанії - в Андалусії. Пояснювалося це також дуже просто - зростанням демократії в світі взагалі (що на Іспанію не могло не вплинути) і національним підйомом безпосередньо в Іспанії. Найвідоміший теракт того часу - вбивство в 1897 році прем'єр-міністра країни Антоніо Кановаса. З кінця ж минулого століття в Іспанії терористи стали відчувати значний вплив лівої філософії. Спочатку це був анархізм - робітничий рух було повністю сформовано на ідеях Бакуніна. До кінця Першої світової в Іспанії було вже безліч різних анархістських організацій. Найбільша і найвпливовіша з них-ІФА (Іберійська федерація анархістів) та її керівник Буенавентура Дурруті (Buenaventura Durruti), автор знаменитої фрази "Ми не боїмося руїн!". Після подій року і приходу до влади Франко лівий центр Іспанії перемістився з Каталонії в країну Басків. Саме тут, після кількох десятиліть побутового, майже неорганізованого тероризму, в 1959 році і була створена "ЕТА". Природно, вона боролася з Франком за свободу, перш за все, у своїй області, і природно, борці були лівими і бажали побудувати нове суспільство. Так що нічого дивного в поєднанні націоналізму і лівизни ЕТА немає.

30-річна школа терору ЕТА була створена, як збройна опозиція молодих басків (переважно студентів) режиму Франко - при Франко баскська мова була заборонена, були посаджені в тюрми багато баскських інтелектуалів. Коли настільки сумна доля спіткала країну Басків, головна політична партія басків - Баскська націоналістична партія, заснована ще в 1894 році, вирішувала, що їй робити. Більшість вирішило не робити нічого. А незгодні з відмовою від збройної боротьби вийшли з партії і заснували ЕТА. Кілька років вони формувалися, поки не вирішили, що зі зброєю в руках вони будуть не тільки боротися за незалежність, а й битися під прапорами марксизму. Можливо, на формування ЕТА, як марксистської організації, вплинуло те, що більшість баскських церковних лідерів підтримували Франко. На початку 60-х бійці ЕТА практикували все, чим вони займаються і зараз - вибухи поїздів, розстріли жандармів і політиків. ЕТА діяла безпосередньо в країні Басків, а також у південно-західних французьких провінціях - Лабур, Басс-Наварра і Суль. Франко намагався придушити ЕТА, і частково йому це вдалося. У 1962 році ЕТА стихла. Але в 1964 році знову активізувалася, після чого терор став систематичним. У грудні 1973 року бійцям ЕТА вдалося навіть вбити прем'єр-міністра країни адмірала Каррера Бланко. Так як ЕТА боролася з Франком, то ліві іспанці і просто іспанці-антифашисти у всій країні підтримували баскських повстанців. У 1975 році Франко помер, але ЕТА продовжувала діяти. І нова держава продовжувала з ними боротися. Правда, спочатку уряд зробив якісь кроки - було надало баскам автономію, звільнено політв'язнів, але бійцям ЕТА цього було мало, і терор тривав. З тих пір басків перестали називати борцями з режимом Франко і стали називати просто терористами і сепаратистами. За весь час свого існування ЕТА переживала кілька розколів. У тому числі розкол на марксистське і націоналістичне угрупування. Після того, як у 1979 році бійці ЕТА вперше за свою історію вбили соціаліста - Германа Гонсалеса - їх остаточно з марксистів перейменували в терористів. На рубежі років радикальні баски стали прагнути до більшої легалізації своєї боротьби за незалежність - в країні виник конгломерат з 13 партій, що підтримують ЕТА. Найвпливовішою з них до цих пір залишається ультраліве крило ЕТА "Ері Батасуна" (Народна єдність).

30-річна школа терору Про них говорили різне. То казали, що в ЕТА входить добра половина населення країни Басків, то говорили, що їх не більше 50 осіб (особливо сумнівними подібні твердження здавалися на початку 80-х, під час розквіту баскського терору). Точної чисельності армії ЕТА, природно, ніхто зараз не знає. Кажуть, що активних членів угруповання не більше 30 осіб. Але майже вся молодь у країні Басків підтримує ЕТА і здійснює свої власні "теракти" - молоді баски регулярно підривають пляшки із запальною сумішшю біля урядових установ і державних об'єктів. Іспанська влада намагалася відповісти баскам їхньою зброєю - терором. І в період режиму Франко, і пізніше, за часів демократичної Іспанії. Ні до чого хорошого це не призвело. В кінці 80-х іспанські поліцейські створили спеціальний "ескадрон смерті" для збройної боротьби з ЕТА. Офіційно він, правда, називався антитерористичної групою звільнення (Grupos Antiterroristas de Liberaci?n, GAL), але його суть від цього не змінювалася. В результаті з 1983 по 1987 роки цей "ескадрон" помилково вбив 27 осіб, яких запідозрили в тероризмі. Іспанська влада крізь пальці дивилися на ці помилки, але коли справа торкнулася подібних вбивств за кордоном, помилки довелося визнати. В 1991 році навіть відбувся суд над двома солдатами "ескадрону" які помилилися таким чином у Франції і Португалії. Так, за минулий час бійці ЕТА стали більше націоналістами, ніж марксистами. За 30 років вони набили руку і сьогодні перетворилися не тільки в бойовиків, але в учителів. У різні часи бойовики ЕТА самі проходили підготовку в Лівії, Лівані та Нікарагуа. Є навіть інформація, що деяким бійцям було надано політичний притулок на Кубі. ЕТА має контакти з ІРА в Ірландії. Сьогодні відомо, що чилійські бойовики МИР проходили стажування в ЕТА безпосередньо в країні Басків. Відомо, що самі баскські емісари виїжджали до Латинської Америки на інструктаж. Відомо, що зв'язки у басків є не тільки з ІРА, але з тією ж Латинською Америкою, з Лівією, з Єменом. До речі, про Лівію. У 1986 році поліція знайшла склад зі зброєю ЕТА, і серед різних боєприпасів були виявлені ракети "земля-повітря" радянського виробництва, які Росія постачала Лівії. За минулі 30 років руками бойовиків ЕТА було вбито близько 800 чоловік. Вони навчилися заробляти гроші на свою боротьбу. Вони обкладають "революційним податком" баскських підприємців, грабують банки і викрадають людей з метою отримати за них викуп. Щорічний дохід від їхньої фінансової діяльності такого роду, за деякими даними становить 1,5 млрд. песет.

Від зубочисток - до бомб Жодний регіон Іспанії немає сьогодні такої автономії, як у басків. Тут є власний парламент, власна поліція, власна система освіти, свої податки. Але непримиренні з ЕТА хочуть саме відділення своєї батьківщини від Іспанії. У свій час радикальні баски сподівалися, що вони знайдуть бажану незалежність шляхом переговорів, і в 1998 році оголосили перемир'я та тимчасове припинення терору. Але в середині 2000 року іспанський уряд Аснара, якого колись намагалися вбити бійці ЕТА, відмовився навіть обговорювати умови надання незалежності країні басків. Принаймні, самі радикальні баски саме це називають причиною того, що вони повертаються до тероризму. Деякі політологи, в Іспанії, щоправда, дотримуються іншої думки. В кінці "мирного періоду" в Іспанії проходили загальні вибори. Які "Ері Батасуна" програла. Не допоміг навіть саботаж. Доходило до курйозів. Розумні іспанські члени виборчої комісії були готові до всього. В країні Басків в замкові щілини дверей приміщень, що стали на той час виборчими дільницями, напхали зубочистки і силікону, що паралізувало деякі дільниці. Відомий випадок, коли в місті Ірун завбачливий чиновник залишив на ніч відкрите вікно своєї дільниці, і вранці не став длубатися з силіконом в замку, а просто вліз у вікно. Загалом, вибори відбулися. Так чи інакше, але ЕТА оголосила про те, що терор починається знову. Що було справжнім шоком для іспанців, які за два роки звикли до спокійного життя. За два тижні липня бійці ЕТА вчинили п'ять акцій. 7 липня поліції вдалося запобігти вибуху в автомобілі відомого баскського підприємця. 12 липня вибух все ж стався-в Мадриді на одній з найжвавіших міських вулиць автомобіль з 50 кг вибухівки злетів у повітря. 8 осіб отримали поранення, а вулиця була покрита тонким шаром розбитого скла. Це, швидше за все, було попередження. Люди майже не постраждали, адже вибух був о пів на сьому ранку. 15 липня в Малазі був застрелений член міської ради, представник правлячої народної партії Хосе Марія Мартін Карпентьє. На наступний день, коли проходив його похорон, вже в іншій частині країни, в північному Агреді, знову прогримів вибух. В іншому північному містечку, в Віторії, вибухнув величезний торговий центр, щоправда, пізно вночі, так що ніхто не постраждав. А через кілька годин після цього вибуху бомба була виявлена в автомобілі відомого іспанського політика. Він не загинув лише тому, що детонатор виявився зламаний. Сьогодні іспанці ходять на демонстрації, вимагаючи припинити вибухи, толком не розуміючи, у кого вони вимагають спокою - у терористів або у безсилої влади. Влада ж в особі прем'єр заявляє, що буде і надалі нещадно боротися з терором. А баски з ЕТА, швидше за все, готуються до нових вибухів. Ці люди, що вбивають тих, хто, як вони вважають, заважає незалежності країни басків, живуть вже 30 років, незважаючи на постійні прогнози про їх смерть, як організації.

Вулична революція Вулична Революція – ось ще одна особлива деталь нової тактики ЕТА. Організація поставила собі за мету перемогти на вулицях міст, вигнати з них чужинців, навести лад з опортуністами і зрадниками. Союзником і опорою ЕТА у вуличній війні стала молодь, зокрема студентство. Молоді баски в капюшонах бють на вулицях чужинців, трощать їх магазини, бари, помешкання і машини, нападають на поліцейських, одним словом, здійснюють конкретне прибирання вулиць від ворожої наволочі. Весною 1995 року в містечку Байонні, яке знаходиться на південному заході Франції, відбувались серйозні сутички басків з поліцією. Причиною інциденту став марш протесту басків, після якого вони закидали напалмом поліцейський відділ. Пять представників репресивних структур було серйозно поранено. У березні 1996 року членами ЕТА було вбито відомого вченого-юриста, колишнього члена Верховного Суду Франціско Томаса-і-Валіенте. Валіенте – символ Системи. Однією рукою він будував правову державу, іншою – сприяв нищенню басків. Ворога було знищено серед білого дня в приміщенні Мадридського університету пострілом у потилицю – символом революційної кари. Це вбивство поділило Басконію на дві частини. Одна, при підтримці окупантів, вийшла на вулиці з пацифістськими гаслами і є в принципі вороже налаштованою до ЕТА. Інша – ще з більшою відданістю підтримує революціонерів. Суспільство поляризувалось на основі політичних переконань. Виникли передумови до масової революційної боротьби і до повстання.

Період х років Цей період є найактивнішим за всю історію діяльності ЕТА. Бойовики заявляли, що демократія – лише фарс, перефарбування фасаду, за яким жорстока влада окупантів – капіталістів. Популярність ЕТА серед населення значно зросла. Кристалізуються та вдосконалюються структура організації та тактика війни. Чисельність ЕТА невелика, приблизно 500 осіб. Лише 200 з них – озброєні бойовики – нелегали, вони розбиті на груп командос, які діють на території Басконії. Деякі бойовики обєднані в мобільні групи, що діють на території ворога – в Мадриді, Барселоні, Валенсії, Наварі. Решта активістів займаються забезпеченням, розвідкою, теоретичними та аналітичними дослідженнями, зовні залишаючись при цьому законослухняними громадянами. ЕТА спирається на широке коло симпатиків, які пропагують визвольні ідеї та надають посильну допомогу організації, офіційно в ній не перебуваючи. У середньому, кожен з бойовиків встигає повоювати не більше трьох років, їх вбивають або садять у вязницю. Однак, на їх місце завжди приходять інші, готові боротися і вмерти за свободу Батьківщини. Географічні рамки діяльності ЕТА значно розширюються. ЕТА співпрацює з революціонерами Каталонії та Галіції. Кілька вдалих акцій було вчинено спільно з бойовиками Армії Визволення Каталонії та Партизанської Армії вільних галіційських людей. Деякі члени ЕТА, яких переслідує поліція, перебираються в Латинську Америку, де активно включаються в революційний процес. В Нікарагуа баски влаштували навчальний табір для бойовиків революційних рухів Північної Америки. У Мексиці підпільна мережа ЕТА налічувала близько 200 осіб.

ЕТА у Європі б липня 1990 року ЕТА взяла на себе відповідальність за вибух бомби перед представництвом Іспанського банку в Амстердамі. 28 травня 1991 року три потужні бомби вибухнули перед іспанською установою в Римі. Представник ЕТА повідомив, що акція відбулась за сприянням ультраправої організації Озброєна Фаланга. Крім того, ЕТА є активним членом Антиімперіалістичного Фронту Західної Європи, до якого входили Червоні Бригади, Ірландська Національно-визвольна армія, Бельгійські воюючі осередки, Французька Пряма Дія та ін. Прагнення національної незалежності та соціальної справедливості привело до усвідомлення глобальності проблеми і формування мети: здобути свободу власному народу можна лише за умови цілковитого знищення мондіалістичної, лицемірної капіталістичної системи, як головного поневолювача нації і людини.

ЕТА зараз Останнім часом ЕТА спіткала низка прикрих невдач. Зокрема, не вдались замахи на короля Хуана Карлоса та реакційного діяча Хосе Марія Азнара. Окупаційний уряд застосовує нові методи боротьби з баскським революційним рухом. Іспанські окупанти налагодили звязок з французькими окупантами, база організації на півдні Франції ліквідована. Уряд розробив широкі соціально-політичні програми, спрямовані на зменшення соціальної бази ЕТА. Діючи насильством, пропагандою і соціальними програмами, система краде в революції підтримку народу. Так, на кількох останніх виборах ідеологічний рупор ЕТА – партія Еррі Батасуна все більше втрачає кількість відданих за неї голосів (від 15% до 7%). Однак, і це не зломило організацію. Вона в черговий раз змінила тактику. По- перше, терористичні акції почали носити більш тотальний характер, охочіше використовується вибухівка. Обєктами нападів стають не лише представники влади, а й реакційні та прогресивні політичні діячі, опортуністи, зрадники тощо. Два роки тому поліція виявила одну з штаб-квартир ЕТА, де знайшла чорний список і матеріали на 700 осіб, ворогів баскського народу, яких планувалось знищити. Загалом, за історію своєї діяльності ЕТА знищила в Іспанії 500 осіб. ЕТА посідає друге місце за результативністю в Європі, поступаючись лише ІРА.