Хоха Альона

Слово «global» означає загальний, всеосяжний. Глобальні проблеми є складовою широкого поняття «глобалістика», яка сьогодні все частше зустрічається в різних галузях знань та в практиці господарювання. Глобальні проблеми стосуються не однієї країни чи групи країн, а планети в цілому.

Проблема вважаєтся глобальною якщо вона має відповідає критеріям ; має загальносвітовий характер; Нерозв'язання встановлює загрозу всьому людству Вона потребує невідкладних скоординованих дій світового співтовариства

Швидка урбанізація Вихлопни ми газами Зростання гігантських мегаполісів Варварське ставлення людини до природи Нераціональне використання ресурсів Хижацьке вирубування лісів Ерозія ґрунтів тощо Отруєння сільськогоспадарських угідь хімікатами

Сфера 1 Сфера 2 Сфера 3

Забезпечення сировиною Збереження навколишнього середовища Освоєння ресурсів світового океану Оволодіння космічним простором

Відносини між державами Подолання економічної відсталості багатьох країн Локальні, регіональні, воєнні конфлікти Загроза ядерної війни

Демографічна проблема Сучасна урбанізація НТР Проблема забезпечення людства продовольством Проблема охорони здоров'я епідемії, важкими захворюваннями

Проблема збереження миру на землі, запобігання військових катастроф і конфліктів постійно залишається однією з найважливіших протягом існування людства. Сформовані в багатьох країнах військово-промислові комплекси витрачають колосальні кошти на виробництво зброї й проведення наукових досліджень у цій сфері. Швидкий прогрес у військовій галузі якраз і загрожує безпеці і сприяє поглибленню глобальних проблем. Роззброєння - одна із глобальних проблем сучасності, що безпосередньо впливає на виживання людської цивілізації. Це система заходів, спрямованих на припинення перегонів озброєнь, обмеження, скорочення і ліквідацію засобів ведення війни. Людство все більше усвідомлює важливість і актуальність цієї проблеми, намагаючись тримати її в рамках, підконтрольних світовому співтовариству. І все-таки проблема роззброєння неоднозначна, оскільки пов'язана з можливістю загибелі цивілізації. Проблема збереження миру на землі, запобігання військових катастроф і конфліктів постійно залишається однією з найважливіших протягом існування людства. Сформовані в багатьох країнах військово-промислові комплекси витрачають колосальні кошти на виробництво зброї й проведення наукових досліджень у цій сфері. Швидкий прогрес у військовій галузі якраз і загрожує безпеці і сприяє поглибленню глобальних проблем. Роззброєння - одна із глобальних проблем сучасності, що безпосередньо впливає на виживання людської цивілізації. Це система заходів, спрямованих на припинення перегонів озброєнь, обмеження, скорочення і ліквідацію засобів ведення війни. Людство все більше усвідомлює важливість і актуальність цієї проблеми, намагаючись тримати її в рамках, підконтрольних світовому співтовариству. І все-таки проблема роззброєння неоднозначна, оскільки пов'язана з можливістю загибелі цивілізації.

2 тижні витрат на військові цілі 2 дні глобальних витрат на військові цілі 3 дні глобальних витрат на військові цілі Вартість розробки ракети "Міджетмен" Підводний човен "Трайден" Забезпечення п'ятирічної програми відновлення тропічних лісів Щорічна вартість двадцятилітньої програми ООН по боротьбі з опустелинням у країнах, що розвиваються Середньорічна вартість скорочення в США викидів двоокису сірки на 8-12 млн тонн у рік для боротьби з кислотними опадами Глобальна п'ятирічна програма вакцинації дітей проти 6 смертельно небезпечних захворювань, що скоротило б дитячу смертність на 1млн у рік Щорічна вартість десятилітньої програми ООН забезпечення водою і санітарії

Енергетичні глобальні проблеми Розвиток технічної цивілізації на Землі в XX ст. характеризується стрімким збільшенням енергоспоживання. За оцінками, в pp. населення планети використало 2/3 всього палива, добутого людством за час свого існування. Такі бурхливі темпи розвитку енергетики спричинили появу низки гострих проблем. Якщо тенденція зростання споживання енергії та викидів двоокису вуглецю збережеться, то вже до 2025 р. на Землі потеплішає на 2 °С, що призведе до глобальних катастрофічних наслідків: зміщення кліматичних зон, зникнення багатьох видів рослин, скорочення лісових площ, збільшення пустель, розтавання льодовиків тощо. Все це створить небезпеку голоду, хвороб, масових міграцій населення із зон екологічного лиха. Ось заходи, що дозволили б переламати негативні тенденції у сфері енергетики: І) підвищення ефективності використання енергії (за нинішнього рівня техніки можна зменшити сумарне споживання енергії на 3545 %); 2) зменшення шкідливих викидів в атмосферу завдяки новим технологіям очищення відпрацьованих газів; 3) зміна структури паливно-енергетичного балансу через розвиток альтернативної енергетики; 4) вжиття заходів для сповільнення темпів зростання населення. Енергетичні глобальні проблеми Розвиток технічної цивілізації на Землі в XX ст. характеризується стрімким збільшенням енергоспоживання. За оцінками, в pp. населення планети використало 2/3 всього палива, добутого людством за час свого існування. Такі бурхливі темпи розвитку енергетики спричинили появу низки гострих проблем. Якщо тенденція зростання споживання енергії та викидів двоокису вуглецю збережеться, то вже до 2025 р. на Землі потеплішає на 2 °С, що призведе до глобальних катастрофічних наслідків: зміщення кліматичних зон, зникнення багатьох видів рослин, скорочення лісових площ, збільшення пустель, розтавання льодовиків тощо. Все це створить небезпеку голоду, хвороб, масових міграцій населення із зон екологічного лиха. Ось заходи, що дозволили б переламати негативні тенденції у сфері енергетики: І) підвищення ефективності використання енергії (за нинішнього рівня техніки можна зменшити сумарне споживання енергії на 3545 %); 2) зменшення шкідливих викидів в атмосферу завдяки новим технологіям очищення відпрацьованих газів; 3) зміна структури паливно-енергетичного балансу через розвиток альтернативної енергетики; 4) вжиття заходів для сповільнення темпів зростання населення.

У сучасних умовах серед країн, що розвиваються, відбувається процес подальшої економічної диференціації. Нині вони перебувають принаймні на трьох різних рівнях господарського розвитку. Найбільш промислово розвинені утворили групу нових індустріальних країн (НІК). Проміжну групу становлять країни, що істотно відстають від НІК за загальним обсягом виробництва і виробництвом товарів і послуг на душу населення. Ця група, зокрема країни Близького Сходу, характеризується великою диференціацією галузевих структур, соціальних прошарків населення та їх місцем у суспільстві. До групи найменш розвинених країн нині належать близько 50 країн, що розвиваються. Як правило, вони мають вузьку, навіть монокультурну структуру господарства, велику залежність від зовнішніх джерел фінансування при вирішенні питань у соціально-економічній сфері. В ООН використовують три критерії для віднесення країни до групи на

В ООН використовують три критерії для віднесення країни до групи найменш розвинених:

ВІДХОДИ – У ДОХОДИ. Оскільки вугілля, нафта, природний газ і руди колись вичерпаються, то нині спеціалісти вказують на… звалища і смітники. Відходи можуть бути додатковими родовищами сировини. ЧИСТІ ДЖЕРЕЛА ЕНЕРГІЇ. Чистим джерелом енергії є наше далеке світило – Сонце. Воно абсолютно безкоштовно дає людям те, що вони з великими труднощами розшукують і добувають у темних надрах планети. Сонце посилає на Землю енергію в 20 тис. разів більшу, ніж ми отримуємо від паливних ресурсів. А використовуємо ми нині лише 1/5000 її частку. Експериментальні електростанції, що використовують енергію Сонця, працюють у кількох країнах світу. Проте недалеко той час, коли сонячні електростанції, стануть звичними, як нинішні теплові. Вони будуть без труб, що димлять і забруднюють повітря тоннами шкідливих викидів, без гір відвалів, що засипають землю багатотонною масою шлаків і золи.

ЕКОНОМІЯ РЕСУРСІВ. Велику користь у справі збереження мінеральних, лісових і водних ресурсів може дати їх економне використання. Ось повчальне порівняння. Кожний міський житель в Україні у середньому щодоби витрачає 350 л води. Натомість в інших країнах Європи використання води у побуті майже втричі менше – 120 л. При бережливому відношенні до води важливо, наприклад, вимикати воду, коли чистиш зуби або коли намилюєшся в душі. ПРИРОДООХОРОННІ ТЕРИТОРІЇ. Для збереження та відновлення природного середовища на різних материках створюють природоохоронні території. Це – природні заповідники, національні природні парки, заказники, резервати, памятки природи. Їх загальна площа невелика і становить лише 3 % від площі суходолу. МІЖНАРОДНА СПІВПРАЦЯ У РОЗВ'ЯЗАННІ ЕКОЛОГІЧНИХ ПРОБЛЕМ. Охорона природного середовища – проблема глобальна. Забруднені повітря і вода не зважають на державні кордони. Наприклад, отруйні гази, які викидають у повітря заводиВеликої Британії, Бельгії та Німеччини, спрямовуються переважаючими вітрами на північ та схід і осідають на території Норвегії, Швеції, країн Східної Європи. У забруднення Рейну внесли свою частку 5 країн, Дунаю – 8. Отже, нагальна потреба охорони нашого спільного дому – Землі вимагає об'єднання зусиль людей усіх країн, усіх континентів. Це називають міжнародним співробітництвом. Спільно вчені розробляють завдання і заходи із захисту природного середовища у всьому світі. Існують міжнародні угоди між країнами щодо раціонального використання природних ресурсів (наприклад, вилову риби, промислу китів), обмеження шкідливих викидів в атмосферу, взаємного повідомлення про несприятливі екологічні ситуації. Найбільшою міжнародною організацією, яка розробляє різноманітні програми з охорони природи є ЮНЕСКО – Організація Обєднаних Націй з питань освіти, науки і культури. Вона обєднує понад 190 країн світу. Нею розроблені і виконуються такі важливі природоохоронні програми, як Людина і біосфера, Програма вивчення Світового океану та ін. ЕКОНОМІЯ РЕСУРСІВ. Велику користь у справі збереження мінеральних, лісових і водних ресурсів може дати їх економне використання. Ось повчальне порівняння. Кожний міський житель в Україні у середньому щодоби витрачає 350 л води. Натомість в інших країнах Європи використання води у побуті майже втричі менше – 120 л. При бережливому відношенні до води важливо, наприклад, вимикати воду, коли чистиш зуби або коли намилюєшся в душі. ПРИРОДООХОРОННІ ТЕРИТОРІЇ. Для збереження та відновлення природного середовища на різних материках створюють природоохоронні території. Це – природні заповідники, національні природні парки, заказники, резервати, памятки природи. Їх загальна площа невелика і становить лише 3 % від площі суходолу. МІЖНАРОДНА СПІВПРАЦЯ У РОЗВ'ЯЗАННІ ЕКОЛОГІЧНИХ ПРОБЛЕМ. Охорона природного середовища – проблема глобальна. Забруднені повітря і вода не зважають на державні кордони. Наприклад, отруйні гази, які викидають у повітря заводиВеликої Британії, Бельгії та Німеччини, спрямовуються переважаючими вітрами на північ та схід і осідають на території Норвегії, Швеції, країн Східної Європи. У забруднення Рейну внесли свою частку 5 країн, Дунаю – 8. Отже, нагальна потреба охорони нашого спільного дому – Землі вимагає об'єднання зусиль людей усіх країн, усіх континентів. Це називають міжнародним співробітництвом. Спільно вчені розробляють завдання і заходи із захисту природного середовища у всьому світі. Існують міжнародні угоди між країнами щодо раціонального використання природних ресурсів (наприклад, вилову риби, промислу китів), обмеження шкідливих викидів в атмосферу, взаємного повідомлення про несприятливі екологічні ситуації. Найбільшою міжнародною організацією, яка розробляє різноманітні програми з охорони природи є ЮНЕСКО – Організація Обєднаних Націй з питань освіти, науки і культури. Вона обєднує понад 190 країн світу. Нею розроблені і виконуються такі важливі природоохоронні програми, як Людина і біосфера, Програма вивчення Світового океану та ін.