Фізичні особи як суб'єкти господарювання Виконала студентка 741 н.г. Бабченко Яніна

Однак доцільним є використання саме терміна «фізична особа - підприємець» Оскільки, по-перше, ЦК України визначає загальні засади приватних відносин, основною складовою яких є майнові відносини, а господарсько- виробничі відносини є також майновими відносинами та є складовою частиною господарських правовідносин.

Однак доцільним є використання саме терміна «фізична особа - підприємець», оскільки, по- перше, ЦК України визначає загальні засади приватних відносин, основною складовою яких є майнові відносини, а господарсько-виробничі відносини є також майновими відносинами та є складовою частиною господарських правовідносин.

У праві на підприємницьку діяльність всі є рівними, але не в способах його реалізації. Для того, щоб фізична особа набула можливості займатися підприємництвом вона повинна мати повну правосубєктність, особливо це стосується дієздатності.

Згідно зі ст. 34 ЦК України повної цивільної дієздатності набуває фізична особа з досягненням повноліття або з укладенням шлюбу до повноліття.

Крім того, згідно із ст. 35 ЦК України повна цивільна дієздатність може бути надана фізичній особі, яка досягла 16 років і працює за трудовим договором, а також неповнолітній особі, яка записана матірю або батьком дитини.

Однією з основних передумов набуття фізичною особою господарської правосубєктності є її державна реєстрація як підприємця (ч. 2 ст. 50 ЦК України та ч. 1 ст. 128 ГК України), яка і буде моментом виникнення у цієї фізичної особи господарської право- та дієздатності, а в деяких випадках - отримання ліцензії.

Підприємницьку діяльність громадянин може здійснювати

Здійснюючи підприємницьку діяльність, громадянин-підприємець зобовязаний:

Фізична особа - підприємець відповідає за зобовязаннями, повязаними з її підприємницькою діяльністю, усім своїм особистим майном (ч. 1 ст. 52 ЦК України, ч. 2 ст. 128 ГК України), однак якщо вона перебуває у шлюбі, - то і часткою у праві спільної сумісної власності подружжя, яка належатиме їй у разі поділу цього майна (ч. 2 ст. 52 ЦК України), за винятком майна, на яке відповідно до законодавства не може бути звернено стягнення.

Індивідуальний підприємець, який не має змоги задовольнити вимоги кредиторів, повязані зі здійсненням ним підприємницької діяльності, може бути визнаний неплатоспроможним (банкрутом) відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності або визнання банкрутом».

Підставами припинення підприємниць кої діяльності фізичної особи - підприємця є: власне бажання особи; її смерть; у примусовому порядку, за рішенням відповідного органу.

Дякую за увагу!