Проект на тему ''Оптичні явища в природі'' Підготувала : Галенко Олена Учениця 9- А класу.

Презентация:



Advertisements
Похожие презентации
Виконала; уч. 11 класу Чорнобаєва Олена. Веселка оптичне явище в атмосфері, що являє собою одну, дві чи декілька різнокольорових дуг, що спостерігаються.
Advertisements

ЧОМУ МИ БАЧИМО ВЕСЕЛКУ? ПІДГОТУВАЛА УЧЕНИЦЯ 5-В КЛАСУ ДЕМЯНОВСЬКА МАРІЯ.
Світлові явища Урок 4 7 КЛАС. Повторення матеріалу попереднього уроку: 1.Характеристика зображення предмета в плоскому дзеркалі: Відстань від предмету.
Прямолінійне поширення світла Підготувала Григорєва Анастасія.
Чому ми бачимо веселку? Дослідники: учні 7 класу.
Заломлення світла Підготував cтудент Мицкан Назар.
Підготували: учениці 11-Б класу Кременчук В., Бещук А. МІСЯЦЬ- СУПУТНИК ЗЕМЛІ.
Підготувала Учениця 8- го класу Новокарлівської ЗОШ І – ІІІ ступенів Райда Олена.
Електричні явища в атмосфері. зміст Полярне сяйво Полярне сяйво Блискавки,їх види Блискавки,їх види.
Історія виникнення дисперсії світла Явище розкладання білого світла на спектр за допомогою призми було відоме досить давно, але пояснити це явище зміг.
Науково – дослідницька робота « Дослідження веселки» Наукову роботу виконав: Савін Богдан Павлович учень 5 класу ЗОШ І – ІІ ст. 21 Науковий керівник: Савіна.
Третій закон Ньютона Пасенчук Олександра Учениця 9-А класу.
Урок Урок 7 клас Побудова зображень, що дає тонка лінза.
Інтенсивність розсіяного світла пропорційна четвертій степені частоти світлової хвилі Ι~ν 4 Інтенсивність розсіяного світла пропорційна четвертій степені.
Видимий рух планет. Конфігурації та умови видимості планет Виконали: Новакова Олена та Сардаковська Тетяни.
Світло крізь кольорове скло Крізь зелене скло Крізь червоне скло Звичайний вигляд.
Електростатика. Електростатичні явища навколо нас. Д. Романовська, 10-Б.
Хмари. Їх різновид Виконала Виконала Учениця 6-А класу Учениця 6-А класу Мальцева Олена Мальцева Олена.
Місячне затемнення
Оптична лінза (нім. Linse, лат. Lens чечевиця) найпростіший оптичний елемент, виготовлений із прозорого матеріалу, обмежений двома заломлюючими поверхнями,
Транксрипт:

ПРОЕКТ НА ТЕМУОПТИЧНІ ЯВИЩА В ПРИРОДІ Підготувала : Галенко Олена Учениця 9- А класу

ПЛАН Вступ Оптичні явища Вступ Оптичні явища. Полярні сяйва. Веселка. « Брокенський привид ». Міраж Висновок

ОПТИЧНІ ЯВИЩА Людина вивчила фізичний механізм виникнення оптичних явищ в природі. Глибоке вивчення фізичного змісту цих явищ стало можливим, в основному, в наш час, завдяки успіхам сучасної фізики. Оптичні явища в природі - це велика група явищ, які виникають внаслідок заломлення світла в земній атмосфері - дифракція, а також обумовлені розсіюванням світла, заломленням і відбивання сонячного променя в краплинах води і льодяних кристаликах. Людина вивчила фізичний механізм виникнення оптичних явищ в природі. Глибоке вивчення фізичного змісту цих явищ стало можливим, в основному, в наш час, завдяки успіхам сучасної фізики. Оптичні явища в природі - це велика група явищ, які виникають внаслідок заломлення світла в земній атмосфері - дифракція, а також обумовлені розсіюванням світла, заломленням і відбивання сонячного променя в краплинах води і льодяних кристаликах.

ПОЛЯРНЕ СЯЙВО Полярні сяйва виникають при вторгненні в верхній шар атмосфери заряджених частинок високої енергії із земної магнітосфери. Зіштовхуючись із різними атомами земної атмосфери, заряджені частинки збуджують їх, викликаючи світіння. Здебільшого полярні сяйва відбуваються на висотах км, а часом вони спостерігаються як і нижче, до 70 км, так і вище - на висоті до 300 км. Були навіть зареєстровані полярні сяйва на висоті 1000 км..

ВЕСЕЛКА веселка - це є кольорова дуга з кутовим радіусом 42°, видима на фоні завіси зливи. Веселку видно в стороні небосхилу, протилежній Сонцю, яке не закрите хмарами. Різнокольорова дуга знаходиться на відстані 1-2 км від спостерігача, іноді її можна спостерігати на відстані 2-3 м на фоні водяних крапель, які утворені розпилювачами води та фонтанами. Зовнішня дуга веселки червона, за нею йде помаранчева, жовта, зелена і т. д. закінчуючи внутрішньою - фіолетовою. Центр веселки знаходиться на продовженні прямої, що сполучає сонце і око спостерігача. Ця точка знаходиться під горизонтом. А лінія ця називається протисонячною, вона ніби вісь, на яку веселка надіта подібно колесу веселка - це є кольорова дуга з кутовим радіусом 42°, видима на фоні завіси зливи. Веселку видно в стороні небосхилу, протилежній Сонцю, яке не закрите хмарами. Різнокольорова дуга знаходиться на відстані 1-2 км від спостерігача, іноді її можна спостерігати на відстані 2-3 м на фоні водяних крапель, які утворені розпилювачами води та фонтанами. Зовнішня дуга веселки червона, за нею йде помаранчева, жовта, зелена і т. д. закінчуючи внутрішньою - фіолетовою. Центр веселки знаходиться на продовженні прямої, що сполучає сонце і око спостерігача. Ця точка знаходиться під горизонтом. А лінія ця називається протисонячною, вона ніби вісь, на яку веселка надіта подібно колесу

"БРОКЕНСЬКИЙ ПРИВИД" "БРОКЕНСЬКИЙ ПРИВИД" Брокенський привид - оптичний ефект, який полягає в тому, що спостерігач бачить свою власну тінь на оберненій до нього стороні хмари чи прошарку туману. Але тінь не плоску, як на асфальті чи стіні, а в деякому об ' ємі хмари, тобто, тінь має об ' єм, глибину. В цій об ' ємності і обумовлюється специфіка об ' єкту брокенського привиду. Оскільки окремі елементи тіні виникають на різній відстані від ока спостерігача, його зір не здатний визначити відстань до тіні.

Розрізняють декілька видів міражів : нижні міражі або " озерні ", верхні міражі, міражі далекого бачення, подвійні та потрійні міражі. Нижні міражі виникають над сильно нагрітою поверхнею. Верхні міражі виникають над сильно охолодженою поверхнею, наприклад над холодною водою. Якщо нижні міражі спостерігають у пустелях і в спекотних степах, то верхні спостерігають у північних широтах. Верхні міражі відрізняються різноманітністю. В одних випадках діють пряме збільшення об ' єктів, в інших випадках у повітрі виникає перевернуте зображення. Міражі можуть бути подвійними, коли спостерігають два зображення : пряме і перевернуте. Іноді виникає третє зображення. МІРАЖ

Нижній міраж або " озерні " подвійні міражі міражі далекого бачення верхні міражі

Якщо світловий промінь поширюється в середовищі, показник заломлення якої зменшується в напрямку знизу вверх, то незалежно від початкового напрямку променя він завжди буде викривлятися так, щоб його траєкторія була розміщена випуклою стороною вверх. А якщо показник заломлення зменшується в напрямку зверху вниз, то тоді випукла сторона буде напрямлена вниз. Якщо показник заломлення змінюється не поступово, а скачкоподібно, тобто коли існує чітка межа між двом областями з різними показниками заломлення, то світловий промінь зазнає не викривлення, а перелом, і на межі двох середовищ він різко змінює свій напрямок.

ВИСНОВОК Проробивши проект я зрозуміла що, оптичні явища - це є загадки природи, які людство відгадувало на протязі довгих століть. Більшість з них були виявлені при спостереженні за небосхилом неозброєним оком. Завдяки спостереженням і дослідам людина багато пізнала і зрозуміла, зробила багато відкриттів у фізиці, хімії, астрономії, біології, географії та інших важливих науках. Але навіть на сьогоднішній момент деякі із оптичних явищ ще не до кінця вивчені.