ДОСЛІДЖЕННЯ НА ТЕМУ: ПРОБЛЕМИ І ПЕРСПЕКТИВИ ОСВОЄННЯ РОДОВИЩ НАФТИ І ПРИРОДНОГО ГАЗУ НА РЕЛЬЄФІ ЧОРНОГО ТА АЗОВСЬКОГО МОРІВ.

РЕЛЬЄФ – ЦЕ НЕРІВНОСТІ ЗЕМНОЇ ПОВЕРХНІ, ЩО ВІДРІЗНЯЮТЬСЯ ОДИН ВІД ОДНОГО ЗА РОЗМІРОМ, ПОХОДЖЕННЯМ І ВІКОМ. ВІД РЕЛЬЄФУ ЗАЛЕЖАТЬ БАГАТО ПОКАЗНИКІВ, СЕРЕД ЯКИХ І КЛІМАТ В ПЕВНІЙ ТОЧЦІ КРАЇНИ. ЗНАННЯ ПРО РЕЛЬЄФ ДАЮТЬ КРАЩЕ РОЗІБРАТИСЯ В ОСОБЛИВОСТЯХ ПРИРОДИ ЦІЛИХ МАТЕРИКІВ АБО ОКРЕМИХ КРАЇН. Рельєф

Загальна площа, км Глибина моря на ділянці, м. Від 300 до більш ніж 2000 Можливий видобуток, в рік 4 млн. тон нафти та 4.5 млрд. м3 газу Запланован і інвестиції 1 млрд. доларів США в перші 8 років роботи, в т.ч. 330 млн. доларів США в перші три роки роботи. В разі підтвердження запасів та перспективності промислової розробки додаткові інвестиції можуть перевищити 15 млрд. доларів США. Газ та нафта глибоководного шельфу Чорного моря характеризується високою вартістю розвідки, значними капіталовкладеннями у видобуток та інфраструктуру. За різними оцінками запаси глибоководного шельфу можуть становити 3-13 трлн. м 3 газу і більше 1 трлн. тонн нафти з конденсатом. Світовий досвід показує, що собівартість видобутку перебуває в діапазоні грн/тис. м 3. У разі успішної розвідки, видобуток може початися уже у 2022 році, при цьому інвестиції у проведення всіх робіт для підготовки і початку промислового видобутку в обсязі 7-9 млрд. м 3 на рік складають млрд. гривень. Наразі в українській частині Чорного моря налічується пять глибоководних нафтогазоносних ділянок: Прикерченська, Скіфська, Фороська, структура Паласа і Таврійська площа.

ВИДОБУТОК НАФТИ НА ШЕЛЬФІ АЗОВСЬКОГО ТА ЧОРНОГО МОРІВ. ВИДОБУТОК ЕНЕРГОНОСІЇВ НА ШЕЛЬФІ ЧОРНОГО ТА АЗОВСЬКОГО МОРІВ – ВАЖЛИВИЙ АСПЕКТ УКРАЇНСЬКОЇ ДИВЕРСИФІКАЦІЙНОЇ ПРОГРАМИ. БІЛЬШІСТЬ РОДОВИЩ НА УКРАЇНСЬКОМУ ШЕЛЬФІ – НЕРОЗВІДАНІ ТА НЕРОЗРОБЛЕНІ. ПРИЧИНИ ТАКОГО СТАНУ КРИЮТЬСЯ У ГЕОПОЛІТИЧНИХ, ЕКОНОМІЧНИХ, ТЕХНОЛОГІЧНИХ І ВНУТРІШНЬОПОЛІТИЧНИХ ЧИННИКАХ. ВИДОБУТОК ЕНЕРГОНОСІЇВ НА ШЕЛЬФІ ЧОРНОГО ТА АЗОВСЬКОГО МОРІВ – ВАЖЛИВИЙ АСПЕКТ УКРАЇНСЬКОЇ ДИВЕРСИФІКАЦІЙНОЇ ПРОГРАМИ. БІЛЬШІСТЬ РОДОВИЩ НА УКРАЇНСЬКОМУ ШЕЛЬФІ – НЕРОЗВІДАНІ ТА НЕРОЗРОБЛЕНІ. ПРИЧИНИ ТАКОГО СТАНУ КРИЮТЬСЯ У ГЕОПОЛІТИЧНИХ, ЕКОНОМІЧНИХ, ТЕХНОЛОГІЧНИХ І ВНУТРІШНЬОПОЛІТИЧНИХ ЧИННИКАХ.

Чорне море У межах північно-західного шельфу Чорного моря відкрито 8 газових і газоконденсатних родовищ: Голіцинське, Південно-Голіцинське, Штормове, Архангельське, Шмідта, Кримське, Одеське, Безіменне. У розробці знаходиться три родовища: Голіцинське, Штормове і Архангельське. Решта родовищ знаходяться в очікуванні облаштування. Азовське море На Азовському морі в межах українського сектору відкрито 6 газових родовищ: Стрілецьке, Морське, Північно- Керченське, Північно-Казантипське, Східно-Казантипське і Північно-Булганакське. У розробці знаходиться три родовища – Стрілецьке, Східно-Казантипське і Північно- Булганакське. АСПЕКТИ ВИДОБУТКУ НА УКРАЇНСЬКОМУ ШЕЛЬФІ ЧОРНОГО ТА АЗОВСЬКОГО МОРІВ

Геолого-розвідувальні роботи підтверджують, що український шельф є за запасами енергоносіїв не менш перспективним, ніж регіон Каспійського моря чи арабських країн. З ряду об'єктивних та суб'єктивних причин в Україні досі не створено достатніх умов для того, щоб іноземні компанії, які мають технології, досвід розробки глибоководних родовищ вуглеводів і кошти вкладали їх у реалізацію українських інвестиційних проектів. Проблема залучення зовнішніх інвестицій повязана із слабким законодавчим забезпеченням інвестиційної діяльності на території держави. Закон "Про угоди про розподіл продукції", прийнятий більш ніж три роки тому, практично не працює. Морські родовища вуглеводів поки не потрапили у перелік об'єктів корисних копалин, які можуть надаватися у користування на умовах, визначених угодою про розподіл продукції. У світовій практиці (наприклад, Лівія або Азербайджан, де нафтогазовий комплекс - основа економіки цих країн) усі матеріали щодо розподілу продукції з іноземним інвестором готують державні компанії, але не тільки готують, а й безпосередньо підписують ці угоди, їм такі повноваження надані державою. При цьому враховується частка держави при розподілі продукції у вигляді витрат, які були здійснені, наприклад, на геологорозвідувальні роботи: оцінюються як матеріальні, так і нематеріальні активи, витрати, які понесла держава, і на ці витрати держава отримує дохід, як свою частку. Висновок