АбеткА лісу Сергій Пантюк Підготувала: Коломієць Оксана Миколаївна вчитель початкових класів Коробівського навчально-виховного комплексу «загальноосвітня школа І – ІІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад» Золотоніської районної ради

АБЕТКА Абетку ти береш до рук. Абетка ключ до всіх наук, До всіх історій чарівних, І таємничих, і смішних. Рушаймо! Ось вона, твоя Стежиночка від "А" до "Я": Григорій Фалькович

Абетка лісу ось вона, Від літер аж рябить. Береза, вільха, дуб, сосна, Та спершу це гриби. Дзвенить весела дітлашня Аж стих пташиний спів: Отак вивчаємо щодня Абетку грибників! Сергій Пантюк

Білий гриб, боровик На галяві між дубів Білий Гриб велично сів. На півлісу забілів Отаман усіх грибів. Так і каже: я значний! Так і каже: я смачний! І ляга тепло, як пух, На брунатний капелюх. І радіє наш грибник, Адже знає, Що самотнім Боровик Не зростає… Сергій Пантюк

Вовнянка і Валуй Весела Вовнянка і млявий Валуй Зустрілися раз під сосною. І каже Валуй: «Нумо приятелюй, Маленька Вовнянко, зі мною!» Вовнянка сміється: «Я згодна, Валую. Лиш тільки парфуми тобі подарую!» Сергій Пантюк

Гливи Любі гливи, милі гливи, Ви сховались? Дe ж це ви? Ми дрімаємо, щасливі, Угорі на дереві. Мов прилипли між гілок, Тож пригод не станеться. Бо не кожен грибничок Аж сюди дотягнеться… Сергій Пантюк

На галявині сіли Та й вигадують друзі: А чи є десь у світі Гриб, що схожий на … ґудзик? А такий, як мій ножик? А такий, як мій кошик? А щоб весь був зелений? А щоб більший од мене? Ґелґотали, як гуси, Шелестіли, мов книги, Сумували без друзів Ґудзуваті ґирлиґи… Сергій Пантюк

Дощовик Дощ гуде, вода вирує, Аж вгинаються гілки. Попри стежку марширують Молоді дощовики. Дощовик у дощ радіє, І міцніє, і твердіє, А як спека знов настане Просто Порхавкою стане! Сергій Пантюк

Енокітаке (Лубинка Зимова) Якби я був японцем З далекої Осаки, Вставав би вдвох із сонцем Й шукав Енокітаке. Але я українець, Під Києвом живу Й збираю в грудні-січні Лубинку Зимову. А щоб раділа мати І щоб пишався татко, Я вчуся вимовляти Оте «енокітаке»! Сергій Пантюк

Що є, коли грибів немає? Євгенка промовляє У колі хлопчаків: Буває, що немає У лісі ще грибів. Хай це із пантелику Вас, друзі, не зібє. Є ж лікарські рослинки І ягідки вже є. Хтось квітів назбирає, Сережок із беріз… Гостинно всіх приймає Господар Зелен Ліс! Сергій Пантюк

Жовчний гриб Я Жовчний, гіркий, але все ж таки Гриб! А ви мене, дітки, почути змогли б? Живу я під дубом. Поважно стою, Та всі зневажають поставу мою. Ні заєць, ні жаба, ні білка й ні дрізд, Ні, навіть, червяк нас, красивих, не їсть. Щоправда, бувають такі грибники, Що нашим братам роздають копняки, Тож пре гіркота з мене, сіється жовч, Бо хочеться раз хоч потрапити в борщ! Сергій Пантюк

Зморшок їстівний (Сморж) Я перший гриб весни, Я Зморшок їстівний, Пропах торішнім листям, Повітрям теплим, чистим… У кущиках ховаюсь, В травичці й колючках, Ледь чутно озиваюсь Звідтіль до грибничка: Чом зморщився, як Сморж? Знайдеш мене? Отож! Сергій Пантюк

Просто літера Хоч крути, а хоч верти, З цілим лісом будь на «ти» Чи з повагою на «Ви», Не знайдеш гриба на «и»… Сергій Пантюк

Іудине Вухо Інна примчала до діда Івана, Висне на руку, весела, румяна: Це ж неймовірно! тріщить щебетуха, Просто на дереві виросли… вуха! Зветься, Іудине Вухо цей гриб. Бачиш, до стовбура міцно прилип. Рідкісний, дивний і трохи смішний, Та лікувальний і досить смачний! А глянь-но, дідусю, скільки тих вух, Аж забиває від захвату дух! Швидко потрібно усі позбирати І вас із бабусею полікувати! Сергій Пантюк

Їжачок (Їжовик) Їжачок-їжовичок Без колючих голочок. Що за дивний їжачок? Звичайнісінький грибок! Ще й дивується, дивак: Хто ж назвав мене отак? Їжака приплів не в лад? Я ж лисички рідний брат! Сергій Пантюк

Гриба нема, лише пригода Ішли дібровою утрьох Сергійко, Йосип, Майя І говорили: «Кожен йог Любити йогурт має…» Таких кумедій є мільйон! Мільйон? А не замало? Хтось знає, що таке салон? Там продається сало! Слова ці дивні двійники, Знайти їх можна всюди. На грип хворіють грибники! На вербах сплять верблюди! Отак балакаючи, йшли, Минули вже й діброву, І хоч грибів не нагребли, Та підівчили мову… Сергій Пантюк

Козар (Підберезник) Розбрелися грибники Поміж деревцят: Козарі, мов козаки, У траві стоять. «Козарі-козарики, У рівненький стрій!» Чотарі-чотарики Кличуть їх у бій Проти жовтяків Й інших гірчаків. Я найменшого козарика відшукав. Одягнув йому кептарика і сказав: «Виростай-но великий та й взувай черевики!» А він: «Черевики? Га-га! У мене ж одна нога! Та й діда мого старезного Звуть усі Підберезником. Ага!» Сергій Пантюк

Лисички Лисички-лісовички, тугенькі, невеличкі, відверті, не завбачливі, яскраво-помаранчеві, мов квіти, запашні, зустрілися мені. Красуні неземні, з-під листя підморгнули, й не вірите? самі у кошик застрибнули! Сергій Пантюк

Мухомори Ми отруйні Мухомори, На хворобу і на горе. Тут червоні, там пантерні, Зверху цяточки химерні. Ти нас, друже не збирай І ногами не збивай! Плюсик маємо один Ми лікуємо тварин! Сергій Пантюк

На світанку На галявині порожньо Ні дітей, ні грибів, Лиш туман, наче борошно, Між дерев засвітлів. Вітерець-янголятко Ледь на гіллі тремтить, А мале пташенятко Про світанок дзвенить… Сергій Пантюк

Опеньки Ось пеньок, а на пеньку ходить гарно у танку біля батька-опенька опеньчиха-ненька. А за ними в ряд двадцять опенят: опеньок маленький, опеньок товстенький, опеньок рябенький і трохи жовтенький. А інші у мами й тата просто опеньки-близнята. Кажу їм: «Годі танцювати! Краще ходім у наш дім зимувати!» Сергій Пантюк

Поганка Бліда Я Поганка, ще й бліда, Й цим пишаюсь іменем. Та очікує біда Кожного, хто зїсть мене! У мені страшна отрута. Будь уважним не бери, Й з Печерицею не сплутай З нею ми як дві сестри! Роздивись, запамятай І далеко оминай! Сергій Пантюк

Рижики Серед хвої в сосняку Звівся Рижик на горбку І промовив: «Люди! Взагалі, я Рудик! Бо рудий, мов сонце літнє, Теплий, лагідний, привітний І з маленьким грибничком Поділюся молочком…» Сергій Пантюк

Сироїжки А хто сироїжки? Ось ми сироїжки! Короткі й мязисті ми маємо ніжки. Шапчини зелені, червоні, брунатні. Не завше у листі сховатися здатні. Чому так зовуть нас? дивуємось нишком, Ми ж сир не їмо, то пожива для мишки. Й самі, як сирі, не смачні анітрішки… Але сироїжки? Та вже, сироїжки! Сергій Пантюк

Трюфель (Земляне Серце) Твердий і майже круглий, Я гриб на ймення Трюфель Чи Серце Земляне. Шукайте всі мене! Глибоко під землею Ростуть мої брати, І тільки зі свинею Їх можна там знайти! Сергій Пантюк

Усмішка грибницька Устим на узліссі Під дубом усівся На свіжу траву І гукає «Ау!» Чекає від ранку Сашка і Улянку, Пішли і пропали. Невже заблукали? Та ні, повертаються Ще й усміхаються: Ходімо у хащі, Гриби там найкращі! Сергій Пантюк

Фіолетова Рядовка Я феєрична, гожа, файна, Така про мене тут промовка. Я фантастична, надзвичайна, Я Фіолетова Рядовка. Рядовок різних є багато, На них уваги не звертайте, Бо тільки я маленьке свято, Тому до мене завітайте! Оце ж чудні плетe слова! Зареготали раптом діти, Та ти не тільки Фіолетова, Ти ще й Рядовка Хвальковита! Сергій Пантюк

Хрящі (Грузді) Хрящики, хрящики Хоч складай у ящики! Он великі, ось малі Щойно вилізли з землі. Братик каже: «Хрустики!» А бабуся: «Груздики…» Всі ви добре кажете, Так собі я думаю. Ввечері насмажите, Я найбільше схрумаю! Сергій Пантюк

Цвіль (Пеніцилін) Це теж потрібно знати Й про це погомоніти. Цікавинок багато В грибному дивосвіті. От ви, малята любі, Повірити змогли б, Що Цвіль, яка на хлібі, Також звичайний гриб? Чи краще незвичайний, Бо чудодійний він: Лікує й захищає Усіх Пеніцилін. Сергій Пантюк

Червоноголовці (Підосичники) Куди не гляну я, знов ці Чарівні Червоноголовці. Горять у траві, наче жар, Я трішечки полежав, Розмовляючи з ними Такими незвичними. Надули губи: «Ми Підосичники! Бо ростемо лише між тоненьких осик!» А я вас Червоноголовцями звати звик… Сергій Пантюк

Шишкогриб Лускатий Я мов сажею облип, Сірий, волохатий. Дуже рідкісний я гриб Шишкогриб Лускатий. Я з сімї боровиків, Під лускою білий. Та лякаю грибників, Щоб мене не їли. Як хапатимуть усі, Може статись лихо Помандрую із лісів У… Червону книгу… Сергій Пантюк

Щастя грибника Щедрий ліс сьогодні Кошики тріщать. Втомлені й голодні Хлопченята мчать. «Щиро вас вітаю!» - Вітер їм гука. Отаким буває Щастя грибника! Сергій Пантюк

Юшка грибна Юшка грибна Завше смачна. Юшка з грибів Хто ще не зїв? Юля, Юхим, Юрко і Вадим Їли, хвалили, Додачі просили! Сергій Пантюк

Яєчник (Моховик) Яєчник серед моху Цей князь моховиків Дрімав собі потроху І ніжкою товстів. Жовтячився здалека, Немов гарбузик. Потріскав геть від спеки Його картузик. Як бачив грибника чи двох, Вклонявся ґречно. Довкола нього сяяв мох Жовтояєчно… Сергій Пантюк

Мякий знак (не гриб, а літера) Відганяю лінЬ І у ліс біжу. Поруч тільки тінЬ Та джмелів «жу-жу!» Я анітеленЬ, Аж на мить закляк: Розпочався денЬ Мяко, наче знак… Сергій Пантюк