УКРАЇНСЬКЕ БАРОКО XVII СТОЛІТТЯ У КРАЇНСЬКЕ БАРОКО XVII СТ. НЕРІДКО НАЗИВАЮТЬ КОЗАЦЬКИМ, ОСКІЛЬКИ САМЕ КОЗАЦТВО БУЛО НОСІЄМ НОВОГО ХУДОЖНЬОГО СМАКУ. В ІДОМО ЧИМАЛО ВИДАТНИХ ТВОРІВ АРХІТЕКТУРИ І ЖИВОПИСУ, СТВОРЕНИХ НА ЗАМОВЛЕННЯ КОЗАЦЬКОЇ СТАРШИНИ. А ЛЕ КОЗАЦТВО НЕ ЛИШЕ СПОЖИВАЛО ХУДОЖНІ ЦІННОСТІ, ВИСТУПАЮЧИ В РОЛІ БАГАТОГО ЗАМОВНИКА. Я К ВЕЛИКА ВІЙСЬКОВА І ЗНАЧНА СУСПІЛЬНО - ПОЛІТИЧНА СИЛА, ВОНО ВИЯВИЛОСЯ ЗДАТНИМ ДО ТВОРЕННЯ ВЛАСНОГО КУЛЬТУРНОГО ТА ЕСТЕТИЧНОГО СЕРЕДОВИЩА, ВИСТУПАЮЧИ РУШІЄМ ДУХОВНОГО ЖИТТЯ Й ТВОРЦЕМ САМОБУТНІХ ХУДОЖНІХ ЦІННОСТЕЙ. К ОЗАЦТВО ВДЯГЛО ДЕРЕВ ' ЯНУ ЦЕРКВУ У КАМІНЬ, ПРИКРАСИЛО ОРНАМЕНТАЛЬНИМ ТА РОСЛИННИМ ДЕКОРОМ. П ЕРШОЮ ТАКОГО ТИПУ СПОРУДОЮ СТАЛА М ИКОЛАЇВСЬКА ЦЕРКВА (1668) В Н ІЖИНІ НА Л ІВОБЕРЕЖЖІ.
АРХІТЕКТУРА УКРАЇНИ В ЕПОХУ БАРОКО В УКРАЇНСЬКІЙ АРХІТЕКТУРІ СТИЛЬ БАРОКО ПОШИРЮЄТЬСЯ З II ПОЛОВИНИ XVII СТ. І ДОСЯГАЄ СВОГО РОЗКВІТУ У XVIII СТ., НАБИРАЮЧИ ЯСКРАВО ВИРАЖЕНИХ НАЦІОНАЛЬНИХ РИС. В ЖЕ НАПРИКІНЦІ XVII СТ., ПЕРЕВАЖНО В К ИЄВІ ТА ЙОГО ОКОЛИЦЯХ, З ' ЯВИЛИСЯ БУДОВИ, ПОЗНАЧЕНІ РИСАМИ СТИЛЮ БАРОКО, АЛЕ ЇХНЯ МАЛЬОВНИЧІСТЬ, ІНТИМНА ТЕПЛОТА ДОКОРІННО ВІДРІЗНЯЄ ЇХ ВІД БАРОКО ЗАХІДНОЄВРОПЕЙСЬКОГО. Н ОВІ ФОРМИ УКРАЇНСЬКОЇ АРХІТЕКТУРИ ВИНИКЛИ НА ОСНОВІ ДАВНІХ І БАГАТИХ ТРАДИЦІЙ НАРОДНОЇ ДЕРЕВ ' ЯНОЇ І ДАВНЬОРУСЬКОЇ АРХІТЕКТУРИ, УВІБРАВШИ БАГАТОВІКОВЕ БАГАТСТВО УКРАЇНСЬКОГО ЗОДЧЕСТВА. А РХІТЕКТУРА УКРАЇНСЬКОГО БАРОКО - ЦЕ КОНЦЕНТРОВАНИЙ МАТЕРІАЛЬНИЙ ВИЯВ " ПСИХІЧНОГО СТАНУ ", ТОГО ГАРМОНІЙНОГО СВІТОГЛЯДУ, НА ЯКИЙ ЗДАТНА НАЦІЯ У ЧАСИ ВИСОКОГО ДУХОВНОГО ЗЛЕТУ, А ТОЙ ЗЛЕТ НЕВІД ' ЄМНИЙ ВІД УСВІДОМЛЕННЯ ОСОБИСТОЇ І НАЦІОНАЛЬНОЇ СВОБОДИ.
СТИЛЬ БАРОКО В ОБРАЗОТВОРЧОМУ МИСТЕЦТВІ С ТИЛЬ БАРОКО В УКРАЇНСЬКОМУ МАЛЯРСТВІ ПОЗНАЧЕНИЙ НАЦІОНАЛЬНОЮ ІНДИВІДУАЛЬНІСТЮ, ВІН ВИЯВИВСЯ У ВИНИКНЕННІ ОСОБЛИВИХ ЖАНРІВ В ОБРАЗОТВОРЧОМУ МИСТЕЦТВІ, У СУТО УКРАЇНСЬКОМУ ВІДТВОРЕННІ ОБРАЗІВ, ДОБОРІ ТЕХНІЧНИХ ПРИЙОМІВ. У КРАЇНСЬКІ МАЛЯРИ ПРОДОВЖИЛИ ТРАДИЦІЇ ВІЗАНТІЙСЬКОГО, ДАВНЬОРУСЬКОГО, ДАВНЬОУКРАЇНСЬКОГО, А ТАКОЖ РЕНЕСАНСНОГО ЖИВОПИСУ І ТОМУ СТРИМАНО СТАВИЛИСЯ ДО ПИШНИХ ТА ДИНАМІЧНИХ ФОРМ ЄВРОПЕЙСЬКОГО БАРОКОВОГО СМАКУ. Т ЕМАТИЧНО ЖИВОПИС ЗАЛИШАВСЯ РЕЛІГІЙНИМ, ОДНАК ОСНОВНИМ ЗМІСТОМ ЙОГО СТАЮТЬ ГУМАНІСТИЧНІ ІДЕЇ, АКТИВНІШЕ РОЗВИВАЮТЬСЯ ФОРМИ МОНУМЕНТАЛЬНОГО НАСТІННОГО РОЗПИСУ, СТАНКОВОГО ІКОНОПИСУ, ПОРТРЕТА.
УСПЕНСЬКИЙ СОБОР КИЄВО-ПЕЧЕРСЬКОЇ ЛАВРИ