Великдень

Великдень найбільше християнське свято. Цей день вважається днем Воскресіння Ісуса Христа і має ще одну назву Пасха. Святкувати Пасху в Україні почали наприкінці першого тисячоліття з приходом християнства. За біблійним сюжетом, Iсус Христос воскрес рано-вранці, i це Воскресіння супроводжувалось великим землетрусом: то ангел небесний відвалив камінь від дверей Гробу Господнього. На світанку жінки-мироносиці Марiя Магдалина, Марiя, мати Якова та СоломоНія прийшли до гробу з ароматами, щоб обмастити тіло Iсуса, але побачили відвалений камінь i порожній гроб, i тоді схвильованим жінкам з'явився ангел i сповістив про Воскресіння Господнє.

Існує декілька легенд щодо виникнення назви свята. За однією з них назва "Великдень" ("Великий День") з'явилася аж наприкінці першого тисячоліття з приходом на українську землю християнства. Легенда говорить, що "Великдень називається так тому, що в той час, коли Христос народився, сильно світило сонце і стояли такі довгі дні, що теперішніх треба сім зложити, щоб був один тодішній. Тоді, було як зійде сонце в неділю вранці, то зайде аж у суботу ввечері. А як розп'яли Христа - дні поменшали. Тепер тільки царські ворота в церкві стоять навстіж сім днів Існує декілька легенд щодо виникнення назви свята. За однією з них назва "Великдень" ("Великий День") з'явилася аж наприкінці першого тисячоліття з приходом на українську землю християнства. Легенда говорить, що "Великдень називається так тому, що в той час, коли Христос народився, сильно світило сонце і стояли такі довгі дні, що теперішніх треба сім зложити, щоб був один тодішній. Тоді, було як зійде сонце в неділю вранці, то зайде аж у суботу ввечері. А як розп'яли Христа - дні поменшали. Тепер тільки царські ворота в церкві стоять навстіж сім днів."

Підготовка до свята До Великодня віруючі готуються сім тижнів Великого Посту - одного з найсуворіших постів - саме стільки провів в пустелі Ісус Христос до свого розп'яття. Вважається, що у ці дні душа віруючого повинна "прислуховуватися" до Страстей Господніх, останніх днів Ісуса Христа в людській подобі. Цi сім тижнів називаються седмицями. Останній тиждень перед Пасхою називаєтся Страстна Седмиця. До свята готуються заздалегідь печуть паски, роблять крашанки й писанки. Жовті, червоні, жовтогарячі кружальця, багатокутні зірки на писанці зображення Сонця. Хвилі означають воду. Ще зображують листя дубове або вишневе. Малюють півників, козликів, пташок, рибок, метеликів, бджілок. Про традиції розписування яєць навесні складено багато легенд.

Писанка – один із найголовніших атрибутів важливого християнського свята – Великодня. Це своєрідний мініатюрний народний живопис. Людина здавна наносила на шкаралупу яєць знаки, ще тоді, коли і писати не вміла, і були ті знаки малюнками-молитвами. Так створювалися писанки, адже «записані» були там і подяка, і прохання. Наші пращури вірили, що писанки приносять добро, щастя, достаток, здоровя та захищають людину від усього злого.

Найдавнішими вважаються крашанки - це писанки одного кольору. Згодом виникли багатоколірні писанки, в яких застосовувались різноманітні природні барвники. крашанки Але колір в писанці отримав своє символічне значення, походження якого не випадкове. Жовтий, золотистий, оранжевий кольори писанки впливають на людину подібно до сонячного проміння, дають радісний, світлий настрій. В писанці означають тепло, надію, небесні світила, врожай в господарстві. Жовтий, золотистий, оранжевий кольори писанки впливають на людину подібно до сонячного проміння, дають радісний, світлий настрій. В писанці означають тепло, надію, небесні світила, врожай в господарстві. Червоний колір на писанках мабуть є найбагатозначнішим. Червона барва символізує добро, радість життя. Саме червоне яйце є головним символом Воскресіння, жертовності і небесного вогню. Червоний колір на писанках мабуть є найбагатозначнішим. Червона барва символізує добро, радість життя. Саме червоне яйце є головним символом Воскресіння, жертовності і небесного вогню. Зелений колір означає весняне пробудження природи, надію на гарний врожай. Зелений колір означає весняне пробудження природи, надію на гарний врожай. Блакитний - небо, повітря, а також здоров'я. Блакитний - небо, повітря, а також здоров'я. Бурий, коричневий - землю і її приховану життєдайну силу. Бурий, коричневий - землю і її приховану життєдайну силу. Чорний колір - колір ночі, всього невідомого і таємного. Багатоколірна писанка є символом родинного щастя, миру, добробуту. Чорний колір - колір ночі, всього невідомого і таємного. Багатоколірна писанка є символом родинного щастя, миру, добробуту.

Також існують «дряпанки» - це коли на поверхні яйця гострим кінчиком ножа або голки видряпують візерунок.

«Мальованки» - це яйця, розмальовані пензлем, від руки.

Українські писанки розповсюджені по всьому світі, де перебувають українці. І ми знаємо, що українці в Канаді спорудили десятиметровий пам'ятник українській Писанці.

Страстний Четвер Особливе значенння має Страстний Четвер - день, коли Ісус разом зі своїми ученями на Таємній Вечері разділив святкову трапезу. Цей день ще називають Чистий Четверг, і всі православні по можливості намагаються причаститися. Ввечері в церкві читають 12 Євангелій, де розповідається історія Страстей Христових.

Страсна П'ятниця В Страстну П'ятницю з церкви виносять плащаницю - кусок тканини, в яку було загорнуто тіло Христа, де він зображений в гробу. В цей скорботний день приписується нічого не істи. Плащаницю несуть навколо церкви, що символизирує сходження ХристаДо Святої Плащаниці приступають на колінах від вхідних дверей церкви. Перед і після цілування Плащаниці віддають три доземні поклони зі словами: "Протерпів Ти за нас страсті, Ісусе Христе, Сину Божий, помилуй нас!" В Страстну П'ятницю з церкви виносять плащаницю - кусок тканини, в яку було загорнуто тіло Христа, де він зображений в гробу. В цей скорботний день приписується нічого не істи. Плащаницю несуть навколо церкви, що символизирує сходження Христа До Святої Плащаниці приступають на колінах від вхідних дверей церкви. Перед і після цілування Плащаниці віддають три доземні поклони зі словами: "Протерпів Ти за нас страсті, Ісусе Христе, Сину Божий, помилуй нас!" Коло Божого Гробу (Плащаниці) є у нас гарний звичай - виставляти варту з молодих хлопців або старших людей у ніч з п'ятниці на суботу.

Великодня субота А Великодня субота це останній день підготовки до свята і остання нагода висповідатися й прийняти Святі Тайни Тіла і Крові Христа. Без цього не досягнути повноти свята. Не гідно сідати до великоднього столу з неочищеним серцем і устами. Великдень є символом щорічної можливості почати нове життя.

У Пасхальну ніч храм буває переповнений молільниками. На цей час сюди приїздять і ті, хто живе у найвіддаленіших куточках і не завжди може бувати на богослужіннях. Адже йдеться про момент особливого духовного пережиття величного Воскресіння. «Христос воскрес!» лунає на світанку. Під передзвін церковних дзвонів та спів пасхальних пісень освячуються паски, писанки та все принесене в прикрашених кошиках і кухлях. Люди христосуються і поспішають додому до сім'ї, родини, особливо якщо вдома з нетерпінням чекають свяченого старенькі й хворі, найменші... І ось всі умиваються свяченою водою, в яку опущено писанку та хрестик, а лише тоді до святкового сніданку, щоб розговітися* яйцем і паскою.

В українського народу побутують чудові звичаї та традиції, які передаються з покоління до покоління. Дуже важливим ритуалом Великодня є благословення та освячення їжі - Божих земних дарів. Святочне одягнені дорослі та діти, з кошичками в руках, вкритими вишитими рушниками, поспішають до церкви, щоб освятити Великодню їжу: І дорослі, і малі до церквиці йдуть, У кошичках святкових святити несуть. Дуже величаво, з церковними співами проходить дійство освячення дарів. Люди стають у коло біля церкви, священик кропить Великодню їжу свяченою водою, яку їстимуть після Великодньої відправи. Святкове снідання проходить, урочисто й побожно. І де б хто не побував, де б не проживав, а на Великодній сніданок завжди поспішав. Далека й близька дорога вела і веде дітей до батьківського порога. З давніх-давен в Україні побутує прекрасний християнський звичай - на Великдень снідати в колі сім'ї.

Родина за столом збирається і святочне дійство так розпочинається: батько родини ділить свячене яєчко на стільки частин, скільки присутніх снідає (залишають на тарілці для тих, хто відійшов у вічність із сім'ї), зі словами благословення яєчко роздає й промовляє: - Щоб на ті свята нас Всевишній поблагословив щастям і добрим здоров'ям на многії літа. Щоб нас усіх під свій покров взяла Божа Матінка Свята. Дай же Боже, ці свята щасливо відсвяткувати і других дочекати. Звичай на Великдень розпочинати святкування яйцем побутує в Україні з давніх-давен, адже яйце має чудодійну силу - зародка нового життя. Яєчко є символом Христового Воскресіння, бо як із мертвої шкаралупи яйця народжується нове життя, так і Христос вийшов із гробу до Нового Життя. Після свяченого яйця всі їдять паску й усе, що приготували на свято.

Великодній тиждень Світлий тиждень. А закінчується він Провідною неділею, або Антипасхою. Це день відвідин померлих. Мало не всі родичі тих, хто відійшов у вічність, збираються на цвинтарі, щоб згадати рідних і сповістити радість воскресіння: «...Христос воскресе із мертвих і смертію смерть поправ!».