Княжа Русь - Україна Перша держава на Русі Історія. 5 клас Робота вчителя - методиста історії, заступника директора з навчально- виховної роботи СЗШ І-ІІІ ступенів 8 м. Хмельницького

Ки́ївська Русь Ки́ївська Русь (старосл. Р ѹ сь, грец. Ρωσία (Росія); 9 століття 1240) середньовічна монархічна держава династії Рюриковичів у Східній Європі з центром у місті Києві. У середньовічних джерелах її називали Русь або Руська земля. Термін «Київська Русь» впровадив до наукового обігу Микола Михайлович Карамзін. Малює Данило Довгоборець Історія України. Триптіх: Трипілля. Скіфи. Київська Русь

Київська Русь В часи свого найбільшого розквіту на початку 12 століття Київська Русь сягала від Карпат до Волги та від Чорного до Балтійського морів.

Сприятливі географічні умови (добрий клімат, родючий чорнозем, перехрестя важливих сухопутних та водних шляхів, врешті, доступ до двох морів) були підставою її розвитку, а з другого боку, близьке сусідство з азійськими степами, звідки раз-у-раз наступали кочові орди, були однією з причин її занепаду.

Заснування Києва За літописним переказом князь Кий разом з братами Щеком і Хоривом та сестрою Либіддю заснував Київ майбутню столицю східнослов'янської держави та сучасної України. У середньовічних джерелах Київську Русь називали Руссю або Руською землею. Давньоруська держава постала внаслідок обєднання розрізнених східнослов'янських племен у племінні союзи та племінні княжіння навколо території Середньої Наддніпрянщини (Русі у вузькому або етнічному значенні) та Великого Новгорода. князь Кий

Мапа Київської Русі на початку свого існування

Виникнення Київської Русі традиційно пов'язують з формуванням у середині IX ст. Київського князівства князями Аскольдом та Діром, та з об'єднанням князем Олегом північних та південних східнословянських земель. Поширення влади Київських князів на нові території, формування системи адміністрації, судочинства і збирання данини розгорнулися у часи князювання Ігоря ( ), Ольги ( ), Святослава ( ).

Період розквіту Велике значення у розвитку Руської держави мало прийняття християнства Володимиром Великим бл Нова релігія не тільки спричинилася до піднесення культури населення, але також здобула Русі належне місце серед європейських держав. Другим важливим чинником у держ. будівництві Руської держави була розпочата за Ярослава Мудрого кодифікація права (впроваджено перше руське зведення норм світського права «Руська Правда»), що пізніше знайшла остаточне оформлення у «Руській Правді» (див. ЕУ 1, стор.). Таким чином, за князів Володимира Святославича ( ) та Ярослава Мудрого ( ) Київська Русь трансформувалася в одноосібну ранньофеодальну монархію на основі християнської віри візантійського обряду

Період міжусобиць і роздробленості По смерті Ярослава в Київській Русі розгорнулася міжусобна боротьба за великокняжий престол. Сильну центральну владу на короткий час відновили онук Ярослава Мудрого князь Володимир Мономах ( ) та його син князь Мстислав ( ). З середини XII ст. у державі Київська Русь розпочалася доба удільної роздробленості та відцентрових процесів, які набули значного поширення. Одноосібна монархія перетворилася на колективний сюзеренітет роду рюриковичів. У другій половині XII на початку XIII ст. Київська Русь складалася з низки самостійних державних утворень, земель-князівств. Мапа Русі часів роздробленості

Ярослав Мудрий Ярослав Мудрий, вмираючи, поділив Київську Русь поміж своїх синів, передавши зверхню владу найстаршому з них і передбачаючи т. зв. сеньйоральне (старшинне) спадкоємство київського престола. Але поділ Русі викликав тривалі княжі усобиці, що разом з нападами половців спричинилися до занепаду могутності Русі. Любецький з'їзд князів у 1097 році перетворив Руську державу на своєрідну федерацію князівств, ввівши, замість сеньйорату, засаду вотчинности (дідичности). У межах Руської держави створилися фактично незалежні князівства: Київське, Чернігіво-Сіверське, Переяславське, Володимирське (Волинське), Гал., Турово-Пинське, Полоцьке, Суздальське та Новгородське.

Київський князь Святослав

Князь Володимир Великий Ярослав Мудрий

Анна Ярославна, дочка Ярослава Мудрого, королева Франції...

"Золоті Ворота« в Києві

Сильного удару по Києву завдало його руйнування та пограбування військами володимиро-суздальського князя Андрія Боголюбського у 1169 році. Але не зважаючи ні на що, Київ залишився аж до нападу татар у 1240 гол. політичним, економічним, церковним і культурним центром Київської Русі й далі уважався «матір'ю руських городів». Об'єднуючими чинниками Русі були: спільна династія Рюриковичів, однакові форми політичного устрою князівства, право, релігія й церква, врешті, літературна мова, що великою мірою нівелювало й послаблювало ті відосередні сили, які випливали з різниць розмовних мов, побуту та економічних умов поодиноких частин Руської держави. Благовірний князь Андрій народився біля 1111 року, його батько – князь Юрій Довгорукий, а мама – дочка половецького хана Аепи Асеневича, котрий прийняв християнство, дід – знаменитий Володимир Мономах, був племінником Святого Мстислава Володимировича, засновника Володимир- Волинського собору.

Повість врем'яних літ Повість врем'яних літ літописне зведення, складене у Києві на початку 12 століття, памятка історіографії та літератури Київської Русі. Збереглися лише пізніші списки. Найдавніші з них Лаврентіївський, переписаний 1377, що охоплює події до 1110, та Іпатіївський (Іпатський), переписаний на початку XV ст. з доведенням розповіді до Відомі три редакції «Повісті врем'яних літ»: перша складена ченцем Києво-Печерського монастиря Нестором з літописних зведень кін. XI ст. з доведенням розповіді до 1113; друга ігуменом Видубицького монастиря Сильвестром у 1116; третя виготовлена у Видубицькому монастирі 1118 для Мстислава сина Володимира II Мономаха. «Повість врем'яних літ» перша у Київській Русі памятка, в якій історія держави показана на широкому тлі світових подій. Висвітлює історію східних словян та князівської влади, утвердження християнства на Русі, містить оповіді про виникнення словянської писемності, відбиває настрої різних суспільних верств. Записи подаються порічно. Використано перекази, оповідання, повісті, легенди. Зауважте, що на відміну від багатьох випадків, коли у літописах міста згадуються за фактом, у Повісті времяних літ йдеться саме про рік заснування Остра. Сучасний Остер виріс у міжріччі однойменної річки і Десни на початку XIV століття. То був час відродження, постання з попелу численних пожарищ, які залишила по собі орда. Проте свою первісну історію місто веде ще від часів Володимира Мономаха.