Найвидатніші астрономи

Клавдій Птолемей

Клавдій Птолемей (бл ). Давньогрецький астроном. Народився в Олександрії Єгипетській, де працював майже все життя. Фундаментальний твір Птолемея "Альмагест" у стародавні часи став класичним твором з астрономії. Араби назвали його "Аль Магісте", звідки й походить назва "Альмагест". "Альмагест" складався з 13 книг, у яких було зібрано всі астрономічні знання тих часів. У ньому викладено опис створеної Птолемеєм системи світу, згідно з якою Земля міститься в центрі світобудови, а всі небесні тіла обертаються навколо неї. Геоцентризм Птолемея відображав рівень уявлень античної епохи про довкілля, коли видиме сприймалося за дійсне.

Микола Коперник

Микола Коперник (19. II V.1543). Польський астроном, народився в Торуні. Навчався у Краківському університеті, а також у кількох італійських університетах. У 24 роки одержав посаду каноніка (серед предків Коперника були єпіскопи). Коперник дуже ґрунтовно вивчив стародавню астрономію, зокрема "Альмагест" Птолемея. Високо оцінюючи його систему світу, як видатне досягнення античної астрономії, Коперник переконався у її неспроможності. Він розробив геліоцентричну систему світу, згідно з якою Земля та інші планети обертаються навколо Сонця.

Закономірності рухів планет, їхні прямі і зворотні рухи, що у системі світу Птолемея описувались складно, в системі Коперника одержали просте пояснення. В шести книгах, з яких складається твір "Про обертання небесних сфер", Коперник значну увагу приділив розрахункам, які доводили його теорію. Зазначимо, що перші книги з'явились у травні 1543 року – саме в ті дні, коли 70- річний Коперник був уже при смерті.

Галілео Галілей

Галілео Галілей (15.II I.1642). Італійський фізик, механік та астроном, один із фундаторів природознавства, народився в Пізі. У віці 25 років став професором математики Пізанського університету. Першим у 1609 р. використав підзорну трубу для астрономічних спостережень, опублікувавши результати в "Зоряному віснику" р. Ця робота, що підривала основи системи світу Птолемея, стала сенсацією. Реакція церковних кіл була жорсткою: 1615 року Г.Галілей постав перед інквізицією, а через рік від нього зажадали відмови від геліоцентричної моделі Коперника. Це змусило Галілея зайнятися іншими дослідженнями, але зрештою він повернувся до своїх старих ідей р. вчений офіційно оприлюднив працю "Діалог про дві системи світу птолемеєву і коперникову", в якій виклав обидві моделі, але сам був явно прихильником Коперника р.

У Римі інквізиція почала проти Галілея судовий процес. До вченого були застосовані важкі допити, і Галілей був змушений привселюдно у церкві зректися своїх наукових поглядів. "Діалог" було заборонено, а Галілея оголошено "в'язнем інквізиції" із забороною вести розмови про вчення Коперника та друкувати будь-що. Перебуваючи на засланні поблизу Флоренції, напівсліпий Галілей продиктував своїм учням "Бесіди й математичні докази, що стосуються двох нових галузей науки і мають відношення до механіки й місцевого руху" свою головну роботу про закони механіки. Наукової роботи Галілей не припиняв до останніх днів життя року його прах було перенесено до Флоренції і поховано у церкві Санта-Кроче поруч з Мікеланджело.

Йозеф Фраунгофер

Йозеф Фраунгофер (6.III VI.1826). Німецький фізик та оптик, народився в містечку поблизу Мюнхена. З 1806 р. Фраунгофер перебував на службі в одній з оптичних майстерень у Баварії. Й.Фраунгофер увів істотне вдосконалення в технологію виготовлення великих ахроматичних об'єктивів, винайшов окулярний мікрометр. Його фірма постачала першокласними інструментами найбільші обсерваторії Європи. Телескопи Фраунгофера мали зручне паралактичне (воно ж екваторіальне) монтування і були оснащені точними годинниковими механізмами та окулярними мікрометрами.

Зазначимо, що успіхи астрономів у визначенні перших зоряних паралаксів були досягнуті завдяки рефракторам Фраунгофера. Його часто називають батьком астрофізики за його піонерську роботу з астроспектроскопії. У 1814 р. він уперше виявив численні лінії поглинання в сонячному спектрі, названі згодом його ім'ям. Він же першим поділив зорі на три спектральні групи. Проведене ним дослідження розподілу енергії в спектрі стало основою для визначення температури зорі. Фраунгофер ввів у практику астрономічних спостережень об'єктивну призму, що дозволило спостерігати сотні спектрів зір водночас. У 1821 р. вперше застосував дифракційну гратку для вивчення спектрів.

Едвін Пауелл Габбл

Едвін Пауелл Габбл відомий у всьому світі. Людина, завдяки якій уявлення про Всесвіт розширилося до неймовірних меж, володіла багатьма талантами і величезною пристрастю до астрономії. Едвін Павелл Габбл– американський астроном і космолог. Довів зоряну природу позагалактичних туманностей (галактик); оцінив відстань до деяких з них, розробив основи їх структурної класифікації, встановив (1929) закономірність розльоту галактик.

1910 року закінчив університет у Чикаго, де вивчав математику та астрономію. Після цього три роки вивчав право в Англії в Оксфордському університеті. Після повернення до США деякий час працював правником (адвокатом), вчителем та баскетбольним тренером в Нью-Олбені, штат Індіана.університет у ЧикагоАнгліїОксфордському університетіНью-ОлбеніІндіана 1914 року повернувся до занять астрономією в Єркській обсерваторії Чиказького університету у місті Вільямс Бей, штат Вісконсин, де 1917 року здобув ступінь доктора за дисертацію «Фотографічне дослідження тьмянихЄркській обсерваторіїЧиказького університетуВільямс БейВісконсин туманностей». У 1929 р., співставивши променеві швидкості галактик з відстанями до них, знайшов, що між цими величинами існує лінійна залежність (закон Габбла), і визначив числове значення коефіцієнта цієї залежності (стала Габбла). Ці відкриття Е.Габбла стали спостережною основою теорії розширення Всесвіту.

Презентацію підготувала Студентка групи ПО22 Олійник Тетяна