Василь Симоненко Витязь молодої української поезії –

Епіграф Скільки б не судилося страждати, Все одно благословлю завжди День, коли мене родила мати Для життя, для щастя, для біди. В.Симоненко

Корені Симоненківського роду Він зявився на світ 8 січня 1935 року в селі Біївцях на Полтавщині. Корені Симоненківського роду сягають в далеку сивину віків. Дідусь Федір Трохимович та бабуся Варвара Потапівна замолоду були високими статурними та вродливими, як проходили по селу, то всі біївчани дивилися їм услід. Рано, у 42 роки не стало улюбленої бабусі, а дід Федір дожив до глибокої старості. Для Василя він став першим другом і наставником, а пізніше - натхненником майбутнього поета. Він самотужки вивчив грамоту, багато читав. Його увагу привертав навіть шкільний підручник з географії чи історії. Сусідські діти іноді жартували: Дід Щербань готується до екзаменів.

Хата, в якій народився Василь. Село Біївці Лубенського району Памятник Василеві Симоненку біля садиби в Біївцях

Дитинство поета Мати поета з дитинства мріяла стати вчителькою, але не склалося і на життя вона заробляла важкою працею швачки. Василь Симоненко завжди був вдячний за любов, ласку, виховання, за все, що пізніше викликало роздуми про суть життя, своїм матері та дідові. Василеве дитинство було схожим на дитинство багатьох хлопчиків того часу: війна, голод і холод, щоденний страх, окопчиик під хатою, нужденна школа, чорнило з бузини, нестача паперу і книжок. Перші чотири класи Василь учився у рідному селі Біївцях, а закінчував школу у Тарандинцях. До школи доводилося ходити щодня 9 кілометрів. Однак школу він закінчив на відмінно, із золотою медаллю.

Становлення поета Вищу освіту Василь Симоненко здобував, навчаючись на факультеті журналістики Киїського університету ім. Т.Г.Шевченка, потім працював у газетах За життя поета вийшла лише одна його збірка – Тиша і грім. Його наступні книжки Вино з троянд, Поезії, Лебеді материнства та ще книжечка для дітей. Уже перші поезії В.Симоненка засвідчили, що в літературу прийшов поет незвичайного хисту й високої громадської свідомості.

ОСНОВНІ ТВОРИ: Казки «Цар Плаксій та Лоскотон», «Казка про Дурила», «Подорож в Країну Навпаки» Збірки поезій «Тиша і грім», «Земне тяжіння», «Лебеді материнства» Збірка оповідань і новел «Вино з троянд»

Яка причина смерті 28-річного чоловіка? 1962 року В. Симоненко разом з А. Горською та Л. Танюком виявили місця поховання розстріляних НКВС на Лук'янівському та Васильківському цвинтарях, в Биківні, про що й було зроблено заяву до міської ради. Після цього його було декілька разів жорстоко побито, (ст. ім. Шевченка м. Сміла) унаслідок чого помер від швидкоплинної хвороби нирок у Офіційна версія твердить про смерть від раку нирок…

Грудень 1963 року. Похорон Василя Симоненка Поховано Василя на центральному Черкаському кладовищі.

Василь Симоненко посмертно удостоєний Державної премії України імені Тараса Шевченка у 1995 році.

Серія Видатні особистості України На аверсі монети угорі розміщено малий Державний Герб України, рік карбування монети – 2008 (унизу) та зображено стилізовану композицію, що ілюструє вірш поета Лебеді материнства та логотип Монетного двору Національного банку України (ліворуч). На реверсі монети зображено портрет Василя Симоненка, праворуч на тлі стилізованого вербового листя розміщено напис ВАСИЛЬ СИМОНЕНКО/ 1935 – 1963, по колу напис – МОЖНА ВСЕ НА СВІТІ ВИБИРАТИ, СИНУ,, ВИБРАТИ НЕ МОЖНА ТІЛЬКИ БАТЬКІВЩИНУ. Присвячена поетові, прозаїку, журналісту, який посів гідне місце в плеяді шістдесятників, Василю Андрійовичу Симоненку

Василь Симоненко. Вірш-пісня Лебеді материнства. Ідея вічного звязку людини з матірю, рідною землею.

ЛЕБЕДІ МАТЕРИНСТВА Мріють крилами з туману лебеді рожеві, Сиплють ночі у лимани зорі сургучеві. Заглядає в шибу казка сивими очима, Материнська добра ласка в неї за плечима. Ой біжи, біжи, досадо, не вертай до хати, Не пущу тебе колиску синову гойдати. Припливайте до колиски, лебеді, як мрії, Опустіться, тихі зорі, синові під вії. Темряву тривожили криками півні, Танцювали лебеді в хаті на стіні. Лопотіли крилами і рожевим пірям, Лоскотали марево золотим сузірям. Виростеш ти, сину, вирушиш в дорогу, Виростуть з тобою приспані тривоги.

У хмільні смеркання мавки чорноброві Ждатимуть твоєї ніжності й любові. Будуть тебе кликать у сади зелені Хлопців чорночубих диво-наречені. Можеш вибирати друзів і дружину, Вибрати не можна тільки Батьківщину. Можна вибрать друга і по духу брата, Та не можна рідну матір вибирати. За тобою завше будуть мандрувати Очі материнські і білява хата. І якщо впадеш ти на чужому полі, Прийдуть з України верби і тополі, Стануть над тобою, листям затріпочуть, Тугою прощання душу залоскочуть. Можна все на світі вибирати, сину, Вибрати не можна тільки Батьківщину.

Ознайомлення з поезією Лебеді Материнства. Можливо, не кожна людина в Україні знає цей вірш, але крилаті рядки Можна все на світі вибирати, сину, вибрати не можна тільки Батьківщину" відомі, певно, кожному. Тривалий час імя автора спеціально замовчувалося. Нині ми гордо називаємо його В.Симоненко. Пісня лише частина поезії Лебеді материнства. Композитор Анатолій Пашкевич написав до неї прекрасну музику, у силі впливу якої ми вже переконалися.

Тема твору: Материнська любов до дитини, турбота за її долю). Ідея вірша: Можна все на світі вибирати, сину, вибрати не можна тільки Батьківщину" Друга частина поезії Палка материнська молитва піснею злітає в темно-синє вечорове небо аж до зір – до самого Бога, прохаючи щастя-долі своїй дитині. Та виросте син, і життя поставить перед ним нові вимоги. Але за сином завше будуть мандрувати очі материнські і білява хата. У ній непомітно образ матері переростає в образ України, що теж схилилася над колискою улюбленого сина, бажає йому добра, але водночас повчає і хоче застерегти.

Художні засоби (епітети,метафори, уособлення і т. д.) які використав автор у поезії. У вірші багато різних зображувальних засобів. Надзвичайно яскраві епітети. Письменник чимало застосовує уособлень і метафор. Уособлення: Заглядає в шибу казка сивими очима". Завше будуть мандрувати очі материнські і білява хата". прийдуть з України верби і тополі, стануть над тобою, листям затріпочуть". Темряву тривожили криками півні". Це метафора. У ній образно письменник каже, що дитину захищають сили добра півень" від сил зла, темряви". Метафора танцювали лебеді в хаті на стіні. Лопотіли крилами і рожевим пір'ям" підкреслює, що в стінах рідної домівки дитина може сподіватися на підтримку і добро. Порівняння лебеді, як мрії".)

Символічні образи поезії Образи (лебеді, півні, зорі, лиман, марево, ніч, хата, верби, тополі...) Лебеді рожеві". Рожевий колір символізує ставлення до життя як до казки, небажання або невміння помічати негаразди. У дитинстві все бачиться красивим, ніжним, добрим. Зорі сургучеві". Епітет сургучеві" допомагає уявити не лише темний брунатний колір. Оскільки це в'язка речовина, то можна передбачити, що автор використовує його, щоб описати картину дитячого сну.

Приспані тривоги". Тривоги, проблеми для дитини поки що не існують. Тому вони приспані. Тихі зорі". Зорі не можуть бути іншими. Вони не вміють видавати ніяких звуків. Епітет тихі" підкреслює, що коли дитина засинає, усе навкруги затихає, щоб у неї був спокійний сон. Лебеді символ чистоти, милосердя, Діви Марії. Тобто у вірші це птах матері. Зорі присутність божества, ангела-посланця Бога, надія. Оскільки у християнстві зорі означають божественне благе ставлення, то в даній поезії мова йде про благе ставлення Бога до дитини. Лимани (вода) символ народження; символ мінливого людського життя. Мати є символом усіх духовних речей. Материнська добра ласка в неї за плечима": мати джерело духовності, усього доброго і ніжного. Півень у праукраїнців вважався передвісником зорі, а отже, пробудження життя.

Домашнє завдання: І. Вивчити поезію напамять. Зробити художній аналіз.