Підготувала Учениця 9 класу Максименко Діана. Мета: Вивчити будову, властивості, механізм проникнення вірусів у клітину. З'ясувати роль вітчизняних вчених.

Презентация:



Advertisements
Похожие презентации
НЕКЛІТИННІ ФОРМИ ЖИТТЯ. Віруси (лат. «отрута») – облігатні внутрішньоклітинні паразити. Вони вражають всі групи живих організмів, так як живуть в клітинах.
Advertisements

Виконала Анастасія Петренко. Першим, хто виділив вірусів як конкретну групу інфекційних агентів, був російський вчений Дмитро Іванович Івановський. У.
Віруси Петрушкіної Наталії 5-в клас. Віруси Вірус (від лат. virus отрута) дрібні неклітинні частки, що складаються з нуклеїнової кислоти (ДНК або РНК)
Віруси неклітинні форми живих організмів, які складаються з нуклеїнової кислоти і білкової оболонки, зрідка включаючи інші компоненти. Вони вражають всі.
Віруси План : Загальне поняття Будова вірусів Вірус як живий організм Поширені вірусні захворювання.
Підготувала: Учениця 6-В класу Бунь Вікторія 1. Що таке бактерія? 2. Який вигляд мають бактерії? 3. Які їхні особливості? 4. Які їхні розміри? 5.Як вони.
Віруси - є найдрібніші форми життями, які складаються з молекули нуклеїнової кислоти, носія генетичної інформації, оточеної захисною оболонкою з білків.
Поняття про віруси Розміри вірусів Історія вивчення вірусів Будова віруса Властивості вірусів Характеристика вірусів Класифікація вірусів Механізми проникнення.
ІМУННА СИСТЕМА. ІМУНІТЕТ. Імунітет – це здатність організму захищати власну цілісність і біологічну індивідуальність.
В ІРУСИ Віруси неклітинні форми живих організмів, які складаються з нуклеїнової кислоти (ДНК або РНК) і білкової оболонки, зрідка включаючи інші компоненти.
Клітина - одиниця живого. Історія вивчення клітини Матеріали до уроків біології 6 класі.
Неклітинні форми життя Походження та життєві цикли вірусів.
Віроїди відкрив 1971 році Теодор Дінер, який вивчав інфекційне захворювання картоплі, відоме під назвою «веретеноподібність бульб». На превеликий подив.
Біологія - наука про живу природу. Значення біології.
НЕКЛІТИННІ ФОРМИ ЖИТТЯ. Неклітинні форми життя – це автономні структури на молекулярному рівні організації життя, до яких відносять віроїди, пріони, віруси.
Вірулентність мікроорганізмів
Закінчити речення: 1. Низькомолекулярні органічні сполуки, здатні реагувати між собою і утворювати молекули полімерів називаються … ; 1. Низькомолекулярні.
«Складання характериски виду за видовими критеріями»
Термін «епідемія» використовують, коли захворювання охоплює значні регіони. У разі надзвичайно широкого поширення епідемії (кілька країн, чи навіть на.
Колообіг нітрогену Колообіг речовин основна властивість, характерна риса біосфери.
Транксрипт:

Підготувала Учениця 9 класу Максименко Діана

Мета: Вивчити будову, властивості, механізм проникнення вірусів у клітину. З'ясувати роль вітчизняних вчених у розвиток вірусології. Як визначили, що вірус відноситься до окремого царства живих істот? Чому більшість вірусів специфічні? Чому в перші часи після зараження вірусів немає клінічних проявів хвороби? Чому нобелівський лауреат Пітер Медовар дав вірусам дуже дотепне визначення «Віруси – це погані новини в упакуванні з білка».

Поняття про віруси Розміри вірусів Історія вивчення вірусів Будова віруса Властивості вірусів Значення вірусів

Імперія Неклітинні Царство Віра Вірус (от лат. virus отрута) мікроскопічна частинка, яка має властивість інфікувати клітини живих організмів. Віруси являються облігатними паразитами вони не можуть розмножуватись поза клітиною. В наш час відомі віруси, які розмножуються в клітинах рослин, тварин, грибів і бактерій (останніх зазвичай називають бактеріофагами).

Найдрібніші живі організми Розміри варіюють від 20 до 300нм У середньому в 50 разів меньші за бактерії Неможливо побачити за допомогою світлового мікроскопа Проходять через фільтри, які не пропускають бактерій

1885 року французький учений Луї Пастер уперше перевірив на людині дію вакцини проти сказу. І хочу на той час віруси не були ще відкриті, саме він ввів термін вірус і вакцинація. Відкрив віруси російський учений Д. Івановський, який у 1892 р. оприлюднив роботу про поширення збудника мозаїчної хвороби тютюну.

Віруси мають настільки просту будову, що інколи їх взагалі не вважають живими організмами. Кожна вірусна частинка складається з невеликої кількості генетичного матеріалу (ДНК або РНК), заключеного в білкову оболонку (капсид). В складі ряду вірусів присутні вуглеводи та ліпіди. На відміну від усіх інших живих організмів віруси не мають клітинної будови. Повністю сформована інфекційна частинка називається віріоном.

у відповідь на проникнення вірусів, в організмі людини і тварин виробляються антитіла білкової природи – імуноглобуліни.Вони блокують прикріпні білки вірусу і ті не здатні звязуватись з клітинною мембраною; у відповідь на проникнення вірусу в клітину, можуть вироблятися захисні білки – інтерферони, що пригнічують розмноження вірусів; клітинний імунітет – здатність певних видів лейкоцитів розпізнавати інфіковані вірусами клітини і знищувати їх; організм, що переніс певну вірусну інфекцію, зберігає несприйнятність до її збудника.

Висновок Боротьба з вірусними інфекціями пов'язана з численними труднощами, серед яких особливо слід відзначити несприйнятливість вірусів до антибіотиків. Віруси активно мутують, і регулярно з'являються все нові штами, проти яких ще не знайдено «зброя». Перш за все, це відноситься до РНК-вмісних вірусів, геном яких зазвичай більший і, отже, менш стабільний. До теперішнього часу боротьба з багатьма вірусними інфекціями складається на користь людини, в основному завдяки загальній вакцинації населення в профілактичних цілях. Такі заходи у результаті привели до того, що до теперішнього часу, на думку фахівців, в природі зник вірус натуральної віспи. У результаті поголовної вакцинації в нашій країні, в 1961р. епідемічний поліомієліт була ліквідована. Однак природа і зараз випробовує людину, час від часу, підносячи сюрпризи у вигляді нових вірусів, що викликають страшні захворювання. Самим яскравим прикладом є вірус імунодефіциту людини, боротьбу з яким людина поки програє. Його поширення вже відповідає пандемії. Однак не слід перебільшувати шкідливий вплив вірусів на клітинні організми. Вони можуть бути і корисними. Перш за все, віруси, як і будь-які інші паразити, стимулюють діяльність захисних сил організмів, спрямовуючи, до певної міри, еволюційний процес. Багато вірусів, що вражають бактерії, надзвичайно важливі для медицини і ветеринарії, оскільки дозволяють природним шляхом і без хімічних реагентів перемагати багато бактеріальні інфекції. Важливо пам'ятати, що в природі немає «корисних» і «шкідливих», а головне немає «зайвих» ланок і кожен організм виконує свою, тільки йому властиву роль у нескінченному виставі під назвою Життя.інфекціямиприродавідповідаєветеринарії