Сергій Павлович Корольов Академік В.Котельников так охарактеризував роль головного конструктора: «Якщо Костянтин Ціолковський був фундатором теорії космічного.

Презентация:



Advertisements
Похожие презентации
Корольов Сергій Павлович. Народився 30 грудня 1906 року в місті Житомир. Радянський вчений у галузі ракетобудування та космонавтики, конструктор. Під.
Advertisements

Дорога в космос. Костянтин Едуардович Ціолковський (5 вересня 1857 – 19 вересня 1935) Російський вчений-теоретик і дослідник, засновник сучасної космонавтики,
Космос... Людина здавна мріяла проникнути в його незвідану далечінь. І вона проникла! Я запрошую вас у захоплюючу подорож по космосу.
Перший штучний супутник Землі Космічна ера людства почалася після запуску першого штучного супутника 4 жовтня 1957 р. Перший штучний супутник Землі Маса.
Виконала: Турецька Любов Дослідження космосу. Що таке космонавтика? Космонавтика - це наука про польоти літальних апаратів у світовий простір, і вид людської.
Реактивний рух. «Шлях до істини саме такий, як і від істини шлях. Він анітрошки не довший, він тільки трохи складніший». Ф.Крівін.
Леоні́д Костянти́нович Каденю́к. Леонід Каденюк народився 28 січня 1951 року в селі Клішківці, Хотинського району, Чернівецька область в сім'ї сільських.
Презентація на тему:Реактивний рух.Імпульс тіла.Рух штучних супутників Землі Автор: учениця 10 класу Каленчук Марія.
Реактивний Рух Підготували учениці 10-В класу Висьцька Ірина та Юдіна Анна.
29 вересня 1866 року народився Михайло Грушевський в місті Холм, нині Польща 1880, рр. навчався у Тифліській гімназії, згодом в Київському університеті.
Конструктори космічних апаратів Конструктори космічних кораблів Мартинів С.Д.
Невідомі подробиці перших космічних польотів. У далекому 1961 році Юрій Гагарін здійснив перший в історії людства політ в космос, який тривав усього 108.
Україна – космічна держава. Україна і космос - нероздільні. Зв'язок цей міцно встановився на зорі космонавтики, і витравити його зараз просто неможливо.
Штучні супутники Землі
Участь України в розвитку космонавтики. (до 2000 року) Ярова М.
КОСМОС З давніх давен люди стали думати над питаннями: «Що таке космос ? Чи є життя на інших планетах окрім планети Земля ?» І тоді вчені і конструктори.
Екскурсія по памятним місцям міста Харкова Почнемо нашу екскурсію з меморіального комплексу Слави.
Штучні супутники Землі. Розвиток космонавтики КЗ ЛСШ 21 Кашкаров Д.О.
Презентація на тему Розвиток космонавтики на тему Розвиток космонавтики.
Презентація на тему Розвиток космонавтики на тему Розвиток космонавтики підготувала Мельник Ірина.
Транксрипт:

Сергій Павлович Корольов Академік В.Котельников так охарактеризував роль головного конструктора: «Якщо Костянтин Ціолковський був фундатором теорії космічного польоту, то Сергій Корольов заклав підґрунтя практичної космонавтики».

Музей космонавтики імені Сергія Павловича Корольова в Житомирі

Пишаючись своїм музеєм, житомиряни вбачають космічну закономірність у тому, що саме в їх місті на початку століття, у 1907 році, народився майбутній засновник практичної космонавтики Сергій Корольов. Саме в Житомирі в 1970 році було відкрито меморіальний будинок-музей академіка Сергія Павловича Корольова. В єдиному пориві, всім миром створювали його. І музей цей став улюбленим дітищем житомирян, окрасою й гордістю міста та області.

Музей космонавтики імені Сергія Павловича Корольова в Житомирі - це місце, де знаходять для себе щось цікаве дорослі й малі, куди неодмінно приводять своїх гостей житомиряни. Сюди приходять діти, щоб поринути у світ космічної казки, не забувають сюди дорогу і їх батьки, і люди старших поколінь.

В житті Корольова вражає одне протиріччя. З одного боку його життя - точне відображення епохи. Він, здається, приріс до неї навічно, невідривно, пізнавши її тріумфи, але й випивши до дна гіркий келих її бід. Його біографія - це конкретизована в одній людині біографія країни.

Нерідко Корольова порівнюють з полководцем - за здатність згуртувати, повести за собою людей, вибрати стратегічний напрям, передбачити наслідки, взяти на себе відповідальність, врешті, піти на ризик. А ще - це була дивної сили духу людина, безмежно віддана своїй мрії, своїй справі.

С. П. Корольов Народився 12 січня 1907 року в Житомирі в сім'ї викладача гімназії білоруса Павла Яковича Корольова й доньки українського купця Марії Миколаївни.

Тоді так було заведено: кожен, хто закінчує середній навчальний заклад, повинен мати робітничий фах. У 1922 р., склавши екстерном усі іспити, Сергій вступає у передвипускний клас Першої одеської будпрофшколи. Але його стихія авіація. Це більше, ніж юнацька мрія, це покликання.

І Сергій стає членом щойно організованого Товариства авіації і повітроплавання України та Криму (ТАПУК), закінчуючи спочатку курси пропагандистів, а згодом теорії і практики проектування літальних апаратів. Знання з планеризму він черпав переважно з книг. Тільки в оригіналі, німецькою, якою вільно володів не без допомоги вітчима, прочитав їх десятків зо три.

З осені 1924-го Сергій Корольов студент механічного факультету Київського політехнічного інституту, що привабив його насамперед славетним професорсько-викладацьким складом, наявністю планерного гуртка й тим, що в його стінах навчався Ігор Сікорський. На факультеті планувалося розпочати підготовку авіаційних інженерів.

Усе складалось добре, за одним винятком: для тих, хто не засвідчив своє пролетарське походження, навчання було платне. Студенти працювали, де лише траплялася нагода, адже лекції починались о 16-й годині. «Прокидаюсь рано, писав Сергій матері, годині о п'ятій. Біжу до редакції, забираю газети, а потім мчу на Солом'янку, розношу. Так от і заробляю вісім карбованців».

Для дипломної роботи він затвердив двомісний літак власної конструкції. Науковим керівником погодився бути А.Туполєв. Після захисту проект літака С.Корольова «СК-4» перейшов у виробничу стадію. Сергій днює і ночує в цеху аж до завершення робіт. За штурвал «СК-4» в першому польоті сів льотчик-випробувач Д.Кошиць, пасажиром був конструктор С.Корольов. Випробування пройшло успішно, лише при посадці пошкоджено шасі.

Роки навчання в МВТУ Сергій Корольов поєднував із роботою на заводах авіаційної промисловості. З простого техніка він швидко виріс до інженера-конструктора, випробувача перших нових крилатих машин.

Він прагне досконалості, всепоглинаючого самопізнання, досвіду в найрізноманітніших сферах, пов'язаних із небом, польотами. Ще більше ущільнивши графік своєї зайнятості, без відриву, як то кажуть від виконання основних обов'язків, упродовж рр. він закінчує школи планеристів та пілотів-майстрів тривалого польоту, одержавши свідоцтво за 12, а також диплом льотчика.

Восени 1929 р. на VI всесоюзних планерних змаганнях у Криму вперше було заявлено та продемонстровано планер конструкції двох Сергіїв, Корольова й Іллюшина, названий ними на честь місця проведення польотів «Коктебель». Випробував планер К.Арцеулов. 15 жовтня підніме «Коктебель» у небо й сам Корольов

У жовтні 1930-го, Корольов виступає з новим своїм дітищем планером "СК-3 «Червона зірка». Конструктор особисто готувався до рекордного польоту, але його звалив тиф. Автора замінив начальник льотної частини змагань, випробувач В.Степанчонок. Під час польоту на відстані ста метрів від землі планер «СК-3» стрімко злинув угору й виконав петлю Нестерова, потому набрав висоту й повторив її двічі. У світі ще нікому не вдалося сконструювати такий безмоторник, на якому можна було виконати «мертву петлю».

Тиф спричинив ускладнення, й консиліум лікарів наполіг на трепанації черепа. Січень 1931-го найжорстокіший присуд: інвалідність. Страшний головний біль. Але, страждаючи, Сергій Павлович усе ж береться студіювати працю «Реактивний аероплан» К. Ціолковського, ідеями якого перейнявся у студентські роки.

Він робить креслення, розрахунки, й самозречення, заглибленість у справу життя, відданість покликанню допомагають одужати. Ставши на ноги, Корольов повертається в авіапромисловість, а вільний час проводить серед ентузіастів гуртка Тсоавіахіму (Товариство сприяння обороні, авіаційному та ХІМІЧНОМУ будівництву), захоплених мріями про міжзоряні експедиції.

5 жовтня 1931 р. на аеродромі Тсоавіахіму відбулася зустріч Корольова з Ф.Цандером. Фрідріх Артурович, один із перших винахідників реактивних двигунів, запалився пропозицією Сергія Павловича переобладнати безхвостий планер «БІЧ-8» на ракетоплан. Це тепер кожен школяр знає, що за короткими позначками «Як», «Іл», «Ан», «Ту» стоять прізвища славетних генеральних конструкторів Яковлєв, Іллюшин, Антонов, Туполєв. А тоді… Від планера до літака,.від літака до космічних апаратів, так ішов розвиток авіації і космонавтики

Для розширення досліджень зусиль однієї лабораторії було замало. 2 вересня 1933 р. у Москві на базі МосГВРР і газодинамічної лабораторі (ГДЛ) було сформовано Реактивний науково-дослідний інститут (РНДІ)д Корольова призначають заступником начальника, начальником І.Клеймьонова, керівника ГДЛ. Згодом Сергій Павлович очолить провідний відділ крилатих ракет, а 1937 р. стане начальником групи ракетних апаратів.

27 червня 1938 р. у біографії Корольова чорний день. Арешт. 27 вересня закрите судове засідання. І вирок: десять років виправно-трудових таборів із позбавленням прав на п'ять років та конфіскацією майна. Місце покарання Колима.

За полегшення його долі боролась сім'я, клопотали відомі всій державі льотчики В.Гризодубова, М.Громов, авіаконструктор А.Туполєв. Останній, до речі, сам перебував за тюремними ґратами у стінах ЦКБ-29, створеного Народним комісаріатом внутрішніх справ. Разом із А.Туполєвим у Москві на вулиці Радіо, в переобладнаному під в'язницю будинку ЦАГІ, працювали конструктори та інженери В.Петляков, В.М'ясищев, Р.Бартіні.

Корольов не здавався. Він звертається до верховної прокуратури, особисто до Й.Сталіна з проханням переглянути його справу. 2 березня 1940 р. Сергія Павловича етапують до Москви й запроторюють до Бутирської в'язниці. Чотири місяці нестерпного очікування в надії на краще і 10 липня 1940-го особлива нарада при НКВС під головуванням Л.Берії визначає йому термін… вісім років тих самих виправно- трудових таборів!

Два роки з десяти він уже відбув, залишалося вісім. Усе звелось до попереднього! 13 липня Корольов удруге звертається до Сталіна. Він пише: «Метою і мрією мого життя було створення вперше в СРСР такої потужної зброї, як реактивні літаки. Я можу довести мою невинність і хочу працювати далі над ракетними літаками для оборони СРСР»

Його рішучість і наполегливість перемогли. У вересні 1940 р. так звані запобіжні заходи покарання замінили відбуванням терміну в ЦКБ-29, яким керував «зек» А.Туполєв. Корольов був на межі повного фізичного виснаження.

27 липня 1944 р. президія верховної ради СРСР приймає рішення про дострокове звільнення Корольова з-під арешту і знімає з нього судимість. 15 серпня він одержує паспорт. Але Друга світова війна триває, і вчорашнім «зекам» не можна просто роз'їхатись по домівках. Сергій Павлович продовжує працювати в КБ, одночасно атакуючи Наркомат авіаційної промисловості листами про необхідність розроблення й будівництва твердопаливних балістичних і крилатих ракет далекого радіусу дії.

1946 р. Корольова призначають головним конструктором балістичних ракет і начальником відділу НДІ-88. Десять років праці, творчих мук, радісних звершень і злетів, утім, мало кому відомих. На все накладено гриф «цілком таємно». То була справді державна таємниця надзвичайної ваги і значення.

Перший штучний супутник Землі Поштова марка видана у 1966 році

Від серпня 1956 р. Корольов керівник і головний конструктор найбільшого в державі ракетного центру, йому підпорядковується діяльність багатьох НДІ та КБ. Його наукові й технічні ідеї вимагали розмаху, потужної матеріально-технічної бази. Наукові здобутки вченого, втілені в металі, спочатку вражали, а потім захоплювали планету.

27 серпня 1957 р. здійснено запуск наддалекої міжконтинентальної багатоступінчастої балістичної ракети. Людство аплодує повідомленню про виведення 4 жовтня того ж року першого в історії штучного супутника Землі. Кожен запуск епохальне досягнення

Апогей ученого 12 квітня 1961 р. Перший космічний політ на кораблі «Восток» Юрія Гагаріна. Перед стартом Сергій Павлович зовні спокійно й навіть сухо інструктував його: «Юрію Олексійовичу! Отже, я хочу вам просто нагадати, що після хвилинної готовності мине хвилинок шість, перш ніж почнеться політ. Тож ви не хвилюйтесь».

18 березня 1966 р. Член навколоземної експедиції корабля «Восход-2» О.Леонов уперше в історії виходить із корабля у відкритий космічний простір. Під керівництвом головного конструктора С.Корольова створено перші космічні апарати серій «Луна», «Венера», «Марс», «Зонд», деякі супутники серії «Космос», а також проект космічного корабля «Союз»

Він не обмежував своєї діяльності ракетоносіями й космічними апаратами. Після старту другого супутника Сергій Павлович сказав: «Надійний міст із Землі в Космос уже перекинуто запуском штучних супутників, і дорога до зірок відкрита». Для практичного підтвердження цієї тези та перетворення її на робочу формулу вчений продовжував розробляти принципово нові конструкції космічних кораблів.

І так до останнього свого дня. 14 січня 1966 р. Сергій Корольов, не доживши до 60 років, помер. Прах його поховано в Москві, у кремлівській стіні. Пам'ятник Сергію Павловичу Корольову в місті Байконур

Музей космонавтики імені Сергія Павловича Корольова

Пам'ятник С. П. Корольову в Житомирі