Тема: «А жінка в світ приходить для любові…» Тема кохання в творчості письменників світової літератури
Мета уроку: поглибити і розширити знання учнів, набуті при вивченні поезії класиків світової літератури; акцентувати увагу учнів на моральній красі жіночих образів, вчити учнів висловлювати свої думки, почуття; розвивати навички виразного читання; виховувати любов до жінки, матері, сестри, коханої.
Епіграф до уроку. «В своїх очах вона несе кохання, - На кого гляне, всі блаженні вмить; Як десь іде, за нею всяк спішить, Тріпоче серце від її вітання.» Данте Алігєрі
Жінка… Скільки про неї сказано і написано. В усі віки їй поклонялись художники, поети, музиканти. Вона була мрією, усмішкою, сумом, вселенською радістю і безмежною тугою. Її звали Лаура, Беатріче, Єлена, Венера, Нефертіті, Марія, Ксенія, Ганна…
Сьогодні ми перегорнемо сторінки «Книги поезії», і будемо говорити про жінку, її красу, розум, її світлий образ у світовому мистецтві.
Цей вівтарний образ Богоматері переповнений великою любов'ю до людей.
Рафаэль Санти «Мадонна»
Рафаель Санти Сикстинская мадонна
Рафаель Санти Святая Катерина
Сандро Боттічеллі Мадонна с младенцем и ангелами
Сандро Боттичелли Мадонна с книгой
Помічницею і захисницею жінки вважали Венеру. Сандро Боттічеллі «Народження Венери»
Cапфо Так тобі Венера мовить: Нині не для тебе гай! Так тебе богиня молить: Дівчино, не йди у гай!
Існує легенда про нещасне кохання поетеси до корабельника Фаона,надзвичайно вродливого юнака, ніби через це кохання вона покічила життя, скинувшись з Левкадської скелі. Дослідники вважають, що це тільки легенда, Фаон – постать вигадана і життя поетеси закінчилося природною смертю, а не самогубством
Середньовіччя… При дворах знатних сеньйорів, у замках за високими зубчатими стінами народжується поезія, яка оспівує прекрасну даму, «даму серця». Трубадури визнають себе васалами дам, возвеличують їх красу і шляхетність. Подвиги, лицарські турніри, навіть, хрестові походи присвячуються жінкам.
Данте і Беатріче
Середньовічні мадони
В епоху Середньовіччя у великій кількості віршованих поем, у піснях, баладах сонетах розповідається про співчуття Богоматері – Мадонни до простих людей. Вперше зявляється образ жінки – матері, оспівується її любов до своєї дитини: Ніжна мати миле немовля Піднімає із колиски сонне. І нема дивнішої краси І нема святішої святині.
Жінка - земна, реальна, проста і весела. Всім своїм образом не віддільна від природи. Світ, в якому вона живе – реальний
Сонети Шекспіра – вінець англійської доби Відродження. Ее глаза на звезды не похожи Нельзя уста кораллами назвать, Не белоснежна плеч открытых кожа, И черной проволокой вьется прядь. С дамасской розой, алой или белой, Нельзя сравнить оттенок этих щек. А тело пахнет так, как пахнет тело, Не как фиалки нежный лепесток. Ты не найдешь в ней совершенных линий, Особенного света на челе. Не знаю я, как шествуют богини, Но милая ступает по земле. И все ж она уступит тем едва ли, Кого в сравненьях пышных оболгали
Понад шість століть інтригують читача сонети італійського поета Франческо Петрарки.
На зламі двох століть ХVIIІ і ХІХ, овіяні волелюбним подихом епохи, дивлячись у майбутнє, жили і писали поети, шукаючи ідеали на височинах людського духу та в глибинах людського почуття.
В душі кожна жінка чекає тепла, ніжності, любові, поваги, уваги, щирості, доброго слова, в кінці кінцем, якою б емансипованою вона не була А ти тільки вдумайся: Перед тобою Неповторною радістю І журбою Пройнята кожна сторінка Жінка. (Т.Коломієць)
Список використаних джерел 1. Любимов Л.Л. "Небо не занадто високо" - М: "Просвіта", 1989 р. 2. Муранов П.П. "Образи Італії" - Москва: "Республіка", 1994 р. 3. Персіанова О.М. "Ермітаж. Путівник по залах музею "- Ленінград:" Аврора ", 1985 р. 4.Шапіро Ю.Г. "Ермітаж. По виставках і залах "- Л:" Мистецтво ", 1983 р. 5. Енциклопедія мистецтва. тому 7. / / ред. М.Д. Аксьонова, Москва: "Авент +", 1997 р. 6. Бєлова О.Ю. «Історія мистецтв»: М., Видавництво «Акваріум», 1997 р. 7. Долгополов І.В. «Розповіді про художників»: 1,2 томи.- М., Образотворчої мистецтво, 1982 р. 8. М. Савицький, Мінськ, 1982 р.