Девять на світі Муз, як засвідчують люди, не вірте! Вже бо й десята прийшла – Лесбосу донька – Сапфо. Платон
Над хвилями моря, на скелі, Хороша дівчина стоїть, В лавровім вінку вона сяє, Співецьку ліру держить.
Вона народилася біля 612 року до Різдва Христового у аристократичній родині, у Мітілені, що на острові Лесбос. Сапфо - відома поетеса… А точніше, Псапфо, що означає «ясна», «світла».
Лесбос (грец. Λέσβος) острів у північно- східній частині Егейського моря поблизу побережжя півострова Мала Азія; територія Греції.
Лесбос був центром еолійської культури. У шостому столітті до нашої ери острів подарував світові двох великих поетів античності – Сапфо і Алкея. Деякий час жив Піфагор та Арістотель.
Острову Лесбосу боги призначили посісти особливе місце в еллінській поезії, бо, за міфом, саме до нього морські хвилі принесли ліру загиблого співця Орфея.
На острові Лесбосі чеканили монети. Вчені припускають, що на цих монетах була зображена голова знаменитої поетеси Сапфо.
У своїх віршах поетеса щиро, переконливо, емоційно розповідає про почуття. Муки й шал кохання – основна тема поезій Сапфо.
Існує легенда про нещасне кохання поетеси до корабельника Фаона,надзвичайно вродливого юнака, ніби через це кохання вона покічила життя, скинувшись з Левкадської скелі. Дослідники вважають, що це тільки легенда, Фаон – постать вигадана і життя поетеси закінчилося природною смертю, а не самогубством.
В стародавні часи поетичні твори Сапфо становили дев'ять книг, серед яких були гімни, весільні пісні (епіталами), пісні любовні і елегії. З усього масиву творчості Сапфо до нас дійшли, крім численних уривків, тільки дві цілі поезії: гімн до Афродіти, в якому поетеса благає богиню допомогти їй у коханні, і друга поезія, перекладена пізніше римським поетом Катуллом і потім безліч разів перекладувана на всі мови світу, поезія, що змальовує в усій реальності силу любовного почуття. Обидві поезії в оригіналі написані так званою «сапфічною строфою», особливою формою чергування наголошених і ненаголошених складів, яка в римській літературі увійшла в ужиток особливо після Горація.
Бронзова постать Сапфо. Скульптор Бурдель, 1887 – 1925рр.