ПОВЧАННЯ ВОЛОДИМИРА МОНОМАХА І ТЕОРІЇ СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ РОБОТУ ВИКОНАЛА СТУДЕНТКА 1 КУРСУ СР18001Б НУБІП УКРАЇНИ ОЛІЙНИК АЛІНА

ВОЛОДИМИР МОНОМАХ – ВИДАТНИЙ ДЕРЖАВНИЙ ДІЯЧ, КНЯЗЬ ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ТА ПЕРЕЯСЛАВСЬКИЙ, ВЕЛИКИЙ КНЯЗЬ КИЇВСЬКИЙ, ЯКИЙ ЗДОБУВ СЛАВУ ЗАВДЯКИ СВОЇЙ РЕФОРМАТОРСЬКІЙ ДІЯЛЬНОСТІ. Є ОНУКОМ ВИДАТНОГО КИЇВСЬКОГО КНЯЗЯ ЯРОСЛАВА МУДРОГО.

ВОЛОДИМИР МОНОМАХ УВІЙШОВ В ІСТОРІЇ ТАКОЖ ЯК І ВИДАТНИЙ ПРОСВІТНИК. КНЯЗЬ ЗАЙМАВСЯ ЦЕРКОВНИМ ТА СВІТСЬКИМ БУДІВНИЦТВОМ, ЗА ЙОГО ПРАВЛІННЯ РОЗВИВАЛОСЬ МАЛЯРСТВО ТА ПИСЬМЕНСТВО. ЗНАЧНОЮ ПРАЦЕЮ, ЯКУ ВІН НАПИСАВ ВЛАСНОРУЧ Є «ПОВЧАННЯ ДІТЯМ» 1118 РОКУ, ЯКА БАЗУЄТЬСЯ НА ПОЛОЖЕННЯХ ПРО ДОБРО, ГІДНІСТЬ ТА СПРАВЕДЛИВІСТЬ. КУЛЬТУРНИМ СПАДКОМ ВЕЛИКОГО КНЯЗЯ Є УКЛАДЕНА ЗА ЙОГО ІНІЦІАТИВОЮ «ПОВІСТЬ ВРЕМЕННИХ ЛІТ».

Державна мудрість, усвідомлення недоцільності будь- якого спротиву Провидінню і Промислу Божому, помірність у життєвих вимогах, активна благодійність, стриманість в емоційно-вольових проявах, втілення у щоденну практику трьох основних імперативів «покаяння», «сліз», «милостині» це, на впевненість великого князя київського, умова для здобуття Царства Небесного,тобто потрапляння у Рай. Тому найголовнішою його працею,на мою думку, було написання літопису «Повчання Володимира Мономаха дітям». У цьому творі великий князь київський висловлює думки політичного та морального характеру. За допомогою нього повчає своїх дітей намагатися бути розумними правителями,захищати будь-які інтереси Київської Русі, щоб поширювали освіту та самі навчалися,і найголовніше,як на мене, своєю власною поведінкою подавати приклад оточуючим!Київської Русі

ОСНОВНІ ПОВЧАННЯ ВОЛОДИМИРА МОНОМАХА «Не забувати убогих та якщо можете, по силі нагодуйте їх і подавайте милостині безбатченкам. Та вдову обороніть, не дайте більш дужим згубити людину. Ким би він не був, невинний чи винуватий перед вами, не губіть та не веліть позбуватися його; якщо і провинився хто в смерті, не плюндруйте християнської душі.» цим він каже,що не важливо від ситуації,роду,положення у суспільстві,потрібно завжди залишатися людиною,допомагати оточуючим!

«ЯКЩО, ВСЕ Ж ТАКИ, ВАМ ПРИЙДЕТЬСЯ ЦІЛУВАТИ ХРЕСТ ПЕРЕД БРАТАМИ РІДНИМИ АБО ПЕРЕД БУДЬ-КИМ, ТО НАСАМПЕРЕД ЗАПИТАЙТЕ ВЛАСНОГО СЕРЦЯ, НА ЧОМУ ВИ СПРОМОЖЕТЕСЯ СТОЯТИ НЕПОХИТНО, І ТІЛЬКИ-ТІЛЬКИ ПІСЛЯ ЦЬОГО ЦІЛУЙТЕ. А ДАВШИ КЛЯТВУ, НЕ ПЕРЕСТУПАЙТЕ ЇЇ, БО ВИ ЗГУБИТЕ ДУШУ СВОЮ.» «ПОВІК-ВІКІВ НЕ МАЙТЕ ГОРДОЩІВ У СЕРЦІ СВОЄМУ І У РОЗУМІ, А ПРОГОЛОСІТЬ : СЬОГОДНІ Я ЖИВИЙ, А ЗАВТРА ПОМРУ; УСІ МИ СМЕРТНІ.» «СТАРИХ ПОВАЖАЙТЕ, НЕНАЧЕ БАТЬКА, А МОЛОДИХ, ЯК БРАТІВ СВОЇХ РІДНИХ.» «ПАМЯТАЙТЕ, ЯК ПОВЧАВ МУДРИЙ ВАСИЛЬ,ПІДТЯГНУВШИ КОЛО СЕБЕ ЮНАКІВ: ПРИ СТАРШИХ ВАРТО ПОМОВКУВАТИ, ПРЕМУДРИХ УВАЖНО СЛУХАТИ, СТАРШИМ ПІДКОРЯТИСЯ, ІЗ ОДНАКОВИМИ І ЮНИМИ МАТИ ОДНОСТАЙНІСТЬ І РОЗМОВИ ВЕСТИ БЕЗ ЛИЦЕМІРСТВА, ТА ЯКНАЙБІЛЬШЕ РОЗУМОМ ВБИРАТИ БУЦІМТО ГУБКА. НЕ ЛЮТУВАТИ СЛОВОМ, НЕ ПАПЛЮЖИТИ НІКОГО В РОЗМОВІ, НЕ СМІЯТИСЯ ЗАБАГАТО. ОЧІ ДЕРЖАТИ ДОДОЛУ, А ДУШУ ВВИСЬ.» «В ДОМІ СВОЄМУ НЕ ЛІНИТЕСЬ, ТА ЗА ВСІМ ПИЛЬНУЙТЕ САМІ, НЕ ПОКЛАДАЙТЕСЬ НА БОГА ЧИ НА ОТРОКА, АБИ НЕ НАСМІЯЛИСЯ ЛЮДИ НІ НАД ОСЕЛЕЮ ВАШОЮ, НІ НАД ВАШИМ ОБІДОМ.» «ОБМАНУ ОСТЕРІГАЙТЕСЬ,ТА ПИЯЦТВА, ТА ОБЛУДИ, ВІД ТОГО ДУША ВАША ГИНЕ І ТІЛО.»

«ЩОНАЙБІЛЬШЕ ПОВАЖАЙТЕ ГОСТЯ, ЗВІДКІЛЯ Б ВІН ДО ВАС НЕ ПРИЙШОВ: ПРОСТИЙ АБО ВЕЛЬМОЖНИЙ, АБО ПОСОЛ; ЯКЩО НЕ МАЄТЕ ЗМОГИ ПО ШАНУВАТИ ЙОГО ПОДАРУНКОМ, ТО ХОЧА Б ПРИГОСТІТЬ ЙОГО ЇЖЕЮ ТА ПИТТЯМ, АДЖЕ ВІН, ПЕРЕСУВАЮЧИСЬ ДАЛІ, ВОЗВЕЛИЧИТЬ ВАС У ВСІХ ЗЕМЛЯХ ДОБРОЮ АБО ЗЛОЮ ЛЮДИНОЮ.» «ХВОРУ ЛЮДИНУ ПРОВІДАЙТЕ. НЕБІЖЧИКА ПРОВЕДІТЬ В ПОСЛІДНЮ ДОРОГУ, АДЖЕ УСІ МИ СМЕРТНІ.»

ПРИ НАПИСАННІ ПОВЧАННЯ... КОРИСТУВАВСЯ ВОЛОДИМИР МОНОМАХ ЗАВІТАМИ ДВАНАДЦЯТЬОХ ПАТРІАРХІВ І ТАКИМИ СТАТТЯМИ ЯК ПОВЧАННЯ СИНАМ КСЕНОФОНТА ТА ПОВЧАННЯ СИНОВІ ФЕОДОРИ, ЩО ВВІЙШЛИ З ЗБІРНИК КНЯЗЯ СВЯТОСЛАВА. У СВІТЛІ ПОРЯД І ВКАЗІВОК ПОВЧАННЯ... ТА ВЕСЬ ЗРІСТ СТАЄ ПЕРЕД НАМИ ПОСТАТЬ САМОГО АВТОРА. ВІН ЯВЛЯЄ СОБОЮ ІДЕАЛ ХРИСТИЯНСЬКОГО ЛИЦАРЯ ТА ВЗІРЕЦЬ ТИХ ЛИЦАРІВ, ЩО В ОДНІЙ РУЦІ ДЕРЖАЛИ МЕЧ, У ДРУГІЙ – ХРЕСТ. ЙОГО ЛИЦАРСЬКА ВДАЧА ПРОЯВЛЯЄТЬСЯ В ТИХ ЙОГО ПОРАДАХ І ВКАЗІВКАХ, У ЯКИХ КАЖЕ СВОЇМ СИНАМ ТЕРПЕЛИВО ВИТРИМУВАТИ НЕЗРУЧНОСТІ ВОЄННИХ ПОХОДІВ, САМИМ НА ВІЙНІ УСЕ ПИЛЬНУВАТИ, НІ НА КОГО НЕ ПОКЛАДАТИСЯ, КОЛИ ЗГАДУЄ СВОЇ ПОХОДИ ПРОТИ ПОЛОВЦІВ ТА ПРИГОДИ НА ПОЛЮВАННІ. ПОРУЧ ІЗ ТИМ ВОЛОДИМИР МОНОМАХ – ПРИКЛАД ДОБРОГО, СПРАВЕДЛИВОГО ХРИСТИЯНСЬКОГО ВОЛОДАРЯ, ЩО НЕ ДОЗВОЛЯЄ СИЛЬНІШИМ КРИВДИТИ СЛАБШИХ, ЩО ВЕЛИТЬ ОПІКУВАТИСЯ БІДНИМИ, ВДОВАМИ І СИРОТАМИ, ЩО ВВАЖАЄ СВЯЩЕННИМ ОБОВЯЗКОМ БУТИ ГОСТИННИМ, ЩО ВЖИТТІ КЕРУЄТЬСЯ ЗАСАДАМИ ХРИСТИЯНСЬКОЇ РЕЛІГІЇ АБО МИМОХІДЬ ПОСУВАЄТЬСЯ ПОРІВНЯННЯ ТОГО ПОСТАТІ З ПОСТАТТЮ КАРЛА ВЕЛИКОГО.

ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!