Презентація На тему: Джерела цивільного права Виконала: студентка 2-го курсу навчальної групи ПД-731 Мацюк Мальвіна

План презентації: 1.Джерела цивільного права. Поняття цивільного законодавства.Дія цивільного законодавства 2.Співвідношення загального та спеціального законодавства 3.Аналогія права і аналогія закону 4.Значення судової практики при застосуванні цивільного законодавства.

Джерела цивільного права - це форма вираження цивільно- правових норм, що мають загальнообовязковий характер. У цивільно-правовій системі України основним джерелом цивільного права є нормативно-правовий акт, а в окремих випадках - також звичай та договір.

До системи цивільного законодавства належить: Конституція України від р., у нормах якої закладені засади регулювання відносин власності, особистих немайнових прав, відносин інтелектуальної власності, підприємницької діяльності тощо. Основним актом цивільного законодавства є Цивільний кодекс України, прийнятий р. (набрав чинності р.) Він є кодифікованим (зведеним) законом галузі та основою всієї системи актів цивільного законодавства України. Наступним джерелом цивільного є закони України, норми яких спрямовані на регулювання відповідних цивільно-правових відносин («Про господарські товариства», «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців») та багато інших. Окрему категорію актів цивільного законодавства складають підзаконні нормативно-правові акти Президента та Кабінету Міністрів України. Парламентські закони, - Нормативні укази глави держави (Президента) - Постанови Уряду - Нормативні акти міністерств і відомств - Нормативні акти муніципальних органів влади

Дія цивільного законодавства у часі, просторі та за колом осіб. Дія актів цивільного законодавства просторі визначається ч. 6 ст. 4 ГК України, як встановлює принцип однакового регулювання цивільних відносин на всій території України актами цивільного законодавства. Але, можливо прийняття законів спеціально для певної території України (наприклад, Закон о статусі столиці). У цьому випадку його дія поширюється лише на вказану в ньому територію. Дія актів цивільного законодавства за колом осіб виглядає наступним чином: згідно загального правила цивільне законодавство в межах своєї дії поширюється на всіх учасників цивільних відносин. Але, в декількох випадках виникає проблема вибору норм цивільного законодавства той чи іншої країни, яка повязана з виникненням в цивільних відносинах, так званого «іноземного елемента».

Ієрархія та співвідношення актів цивільного законодавства Всі акти цивільного законодавства залежно від юридичної сили розміщені в певній суворо визначеній ієрархічній системі, в якій значення і місце нормативного акта визначається його юридичною силою. Чим більша юридична сила нормативного акта, тим вище його положення в системі цивільного законодавства. Акти цивільного законодавства повинні відповідати один одному, тобто бути логічно сумісними. Так, інші закони України повинні прийматися відповідно до Конституції України та ЦК України. При застосуванні актів цивільного законодавства повинні дотримуватися положення щодо співвідношення загальних і спеціальних норм.

В цивілістичній доктрині загальними нормами зазвичай визнаються норми, які застосовуються до всіх або більшості інститутів галузі (загальна частина), а спеціальні норми належать до окремих інститутів. При цьому звертається увага на те, що загальні норми права поширюють дію на певний рід відносин, а спеціальні - на вид відносин в межах роду з метою конкретизації правового регулювання з урахуванням специфіки такого виду відносин. Однак в окремих випадках ЦК може містити норми, які є спеціальними щодо відповідних норм інших законів. Тому в кожному конкретному випадку слід проводити тлумачення норм ЦК й інших законів на предмет співвідношення як загальних і спеціальних норм.

Аналогія закону й аналогія права Аналогія закону і аналогія права як засоби усунення прогалин у законодавстві передбачені у ст. 8 ЦК України: "Якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону)". аналогія закону має місце, якщо: 1) відносини, щодо яких виник спір, за своїм характером потребують цивільно-правового регулювання; 2) ці відносини не регулюються будь-якими конкретними нормами права; 3) вирішення спору, що виник, не можливе, виходячи із засад і змісту законодавства; 4) є закон, який регулює схожі відносини і може бути застосований до цих відносин.

Суд може приймати рішення, виходячи з аналогії права, якщо: - відносини, щодо яких виник спір, за своїм характером потребують цивільно-правового регулювання; - ці відносини не регулюються не лише будь-якими конкретними нормами права, а й взагалі відсутні правові норми, які регулюють подібні відносини; - виходячи із загальних засад законодавства (справедливості, добросовісності, розумності тощо), суд може розглянути справу по суті.

Значення судової практики Під судовою практикою розуміють ті положення (рішення) судів, які виробляються судами при розгляді певної категорії справ (наприклад, щодо встановлення батьківства, відшкодування шкоди, яка заподіяна джерелом підвищеної небезпеки тощо). Рішення суду в конкретній справі мають обов'язкову силу лише для суб'єктів цієї справи і, звичайно, вони не є джерелом права. Джерелом права не можуть вважатися й узагальнення судової практики з певних категорій справ, позиції колегії у цивільних справах Верховного Суду України.

Водночас судова практика тісно пов'язана із джерелами права і має важливе значення у цивільному законодавстві. По-перше, саме за допомогою судової практики встановлюється таке розуміння і тлумачення закону, яке розкриває його зміст і розвиває його положення. По-друге" саме цивільна практика є вихідною базою для цивільного законодавства. Завдяки судовій практиці у нормативному порядку врегульовуються відносини, які до цього цивільним законодавством не регламентувалися. Так, ЦК 1963 р. не містив положень щодо відшкодування витрат, які особа зазнала при веденні чужої справи без доручення. Проте на практиці такі справи виникали, і суди змушені були їх вирішувати. Як наслідок цього, у ЦК України 2003 р. з'явилася окрема глава: "Ведення чужих справ без доручення". По-третє, застосування цивільно-правових норм на практиці дозволяє з'ясувати, наскільки ефективною і повною є діюча норма, виявити прогалини, неточності, суперечності, які закладені у ній, усунути їх і саме цим удосконалити норму права.

Повноваження Верховного Суду України визначене у Законі України від 7 лютого 2002 р. "Про судоустрій України", де передбачено, що саме Верховний Суд України вивчає й узагальнює судову практику, аналізує судову статистику і дає керівні роз'яснення судам з питань застосування законодавства, що виникають під час розгляду судових справ. Роз'яснення Пленуму Верховного Суду України е обов'язковими для судів, тобто постанови Пленуму, власне виступають як джерела права. Саме таким чином досягається єдність судової практики при розгляді справ певної категорії.

Роль судової практики в удосконаленні, тлумаченні та застосування цивільного законодавства. Поняття судової практика має декілька аспектів: 1) по-перше, під цим терміном розуміють керівне розяснення вищих судів відносно застосування цивільного законодавства. Вони приймаються на основі аналізу і узагальнення судової практики, видаються в порядку судового тлумачення і являються обовязковими при вирішенні цивільних спорів по справах певних категорій (Закон України «О судоустрої України»). 2) по-друге, термін судова практика використовується для визначення багаторазового, уніфікованого рішення суду однієї і тієї ж категорії справ. Судова практика, якщо розуміти її як сукупність судових рішень, не є джерелом цивільного права. Кожний суддя, вирішує справу категорії, відносно якої вже складена судова практика, в той же час не є звязаним виводами, зробленими іншими суддями по згідній категорії справ. Він виносить рішення згідно свого внутрішнього переконання, яке склалося внаслідок правової оцінки встановлених судом обставин справи.

Дякую за увагу