Підготував студент: Махиня.Д ВМ-22 ККВМ-БНАУ

Поема «Гайдамаки» була видана окремою книжечкою в 1841 р. в Петербурзі й одразу стала дуже популярною серед українців. Її не лише охоче читали та обговорювали, а й переписували, поширювали в списках. У чому секрет величезної популярності в народі «Гайдамаків» ?

Шевченко говорив те, що говорила народна душа, що сказав би на Україні кожен і кріпак, і козак, коли тільки був спроможен висловити свої думки, свої болі, що кипіли біля серця з тяжкої щоденної праці в ярмі.

ліро-епос "Табір гайдамаків", ілюстрація Юліуша Коссака, XIX сторіччя.

Боротьба українського народу проти польсько- шляхетського панування в Україні, змалювання широкої картини народного повстання 1768 р. під назвою Коліївщина на чолі з Максимом Залізняком та Іваном Ґонтою. Иллюстрация к старинной книге "Гайдамаки", Шевченко.

-необхідність перегорнути трагічну сторінку історії, по-сучасному оцінити минуле; -заклик до єднання словянських народів; -усвідомлення того, що здобуття незалежності ідеал історичного розвитку нації; -осмислення можливостей вирішення конфліктів між народами-сусідами, історичного примирення народів; - складність історичної долі українського народу, невідворотність його боротьби за визволення.

роздуми над плинністю часу, вічними змінами в природі і в людському суспільстві («Все йде, все минає»); звернення до гайдамаків Иллюстрация к старинной книге "Гайдамаки", Шевченко.

головним героєм поеми є повсталий народ (про це свідчить і назва твору), який конкретизується в індивідуальних образах-персонажах Яреми, Ґонти, Залізняка, Волоха, кобзаря, запорожця та ін. Шевченко розвіяв міф багатьох істориків про гайдамаків як розбійників, лиходіїв, які в жадобі крові втратили людські якості.

Для змалювання образів Залізняка й Ґонти Т. Шевченко використовував фольклорні джерела, зокрема перекази, пісні. Величним й одночасно простим постає Максим Залізняк у народній пісні «Гей, літа орел», названий «орлом сизим», «отаманом», а гайдамаки «орлята», «хлопята», «сини його, діти». Залізняк хоробрий, стійкий воїн, нещадний до ворогів, відданий народові

За народними джерелами письменник подає і смерть ватажків: невідомо, як і де загинув Ґонта; а Залізняк «Умер неборака. // Нудьга його задавила //На чужому полі, //В чужу землю положила». Болить душа поета, що «Нема Ґонти; нема йому //Хреста, ні могили»; що нащадки не ставлять собі запитань: «Де Ґонти могила? Мученика праведного //Де похоронили?//Де Залізняк, душа щира, //Де одпочиває?»

Такими ж привабливими рисами змальовано в поемі й Івана Ґонту. Найповніше його характер розкривається в розділі «Ґонта в Умані». Він один із керівників повстання. Це трагедійний образ ідеального героя- патріота, який заради вірності присязі, ідеям повстання жертвує найдорожчим в імя свободи батьківщини. У сцені дітовбивства Т. Шевченко відходить від історичної правди, проте тут вражає художня правда довершені психологічні сцени страждань героя, який має вибира ти між вірністю присязі та життям власних дітей.

Наймит-попихач Ярема, якому гайдамаки дали прізвище Галайда, ставши повстанцем, борцем за справедливість, відчув, що в боротьбі за волю в нього «виросли крила, // Що неба дістане, коли полетить»: народне повстання розігнуло пригноблену людину. Вражає чистота й глибина його любові до Оксани.

Поет особливо ліризував ті місця, де показано стосунки закоханих, використовуючи весь арсенал народно­ поетичних засобів образотворення: сцена зустрічі в гаю на тлі прекрасної української природи, багатої на звуки й барви; лірична пісня Яреми «У гаю, гаю», з якої читач бачить ніжну, поетичну душу юнака; внутрішні монологи хлопця про свою сирітську долю, проте освітлену образом коханої; пестлива, експресивна лексика в устах молодих. Удалим композиційним прийомом є те, що найліричніший розділ «Титар» подано в обрамленні жорстоких знущань шляхтичів над народом, катувань Оксаниного батька титаря. Ця антитеза підсилює експресивне змалювання подій.