Человек, страдающий головной болью, является медицинской сиротой. Он проходит путь от офтальмолога к отоларингологу, невропатологу, стоматологу, ортопеду, хиропрактику. Ему назначают массу анализов и дают огромное количество лекарств, а в конце концов он остаётся один на один со своей головной болью

Головний біль одна з найбільш частих скарг, з якою хворі звертаються до лікаря. Вона може бути ведучою, а іноді і єдиною скаргою більш ніж при 45 різних захворюваннях: неврозах, депресивних станах, гіпертонічній хворобі, артеріальній гіпотонії, нирковій і ендокринній патології, захворюваннях нервової системи, ЛОР-органів і очей, а як один з симптомів може супроводжувати практично будь-який патологічний процес.

В Україні завершилося дослідження, під час якого вперше у світі було задокументовано різні типи головного болю. Тепер це дає можливість чітко «побачити» головний біль людини - наскільки сильно болить голова, який характер та тип болю, і на основі цього якомога точніше підібрати ліки. Тринус (Трінус) Костянтин Федорович український вчений у галузі невроотології, доктор медичних наук, професор НАМПО ім. П. Л. Шупика, професор Вюрцбурзського університету в Німеччині, керівник «Лабораторії головокружіння» при ДП "Санаторій «Конча-Заспа».

Відомо, що від патологічного, тобто постійного, болю голови на земній кулі страждає понад 20% осіб, а в Україні, за рахунок постчорнобильського синдрому, ці статистичні дані іще значніші. За статистикою ВООЗ, 12% населення земної кулі страждає тільки від такого типу головного болю, як мігрень, до того ж жінки - утричі частіше за чоловіків (відповідно 18% та 6%).

Головний біль виникає при подразненні больових рецепторів в шкірі, підшкірній клітковині, в судинах м'яких покривів голови, окісті черепа, оболонках мозку, внутрішньочерепних артеріях, венах і венозних синусах. Кістки черепа і речовина мозку больових рецепторів позбавлені. Головний біль виникає при розтягуванні або здавлені структур, що містять больові рецептори. Залежно від причини і з урахуванням характерних ознак виділяють декілька патогенетичних типів головного болю. Визначення патогенетичного типу головного болю має практичне значення для його медикаментозної терапії.

Класифікація За нозологічною ознакою головний біль ділять на первинний і вторинний (симптоматичний ). Первинним називають головний біль з невідомим етіологічним фактором і типовою тільки для даної форми клінічною картиною. Сучасна класифікація головних болей відносить до первинних форм – мігрень, кластерний головний біль, головний біль напруги, хронічну пароксизмальну гемікранію..

До групи вторинних форм відносять головні болі, що супроводжують різні стани і хвороби, тобто вони є лише симптомом. Головний біль є обовязковим проявом таких захворювань, як менінгіти, арахноїдити, пухлини мозку, черепно-мозкові травми, субарахноідальні крововиливи, абсцеси, гіпертонічний криз і ін. Головний біль часто зустрічається при гіпертонічній хворобі, атеросклерозі судин головного мозку, системних інфекціях, хворобах вуха, горла, носа, остеохондрозі шийного відділу хребта, артриті скронево-нижньощелепового суглобу, інтоксикаціях і багатьох інших патологічних станах. У окрему групу виділені вторинні головні болі, не звязані зі структурними пошкодженнями – холодові, кашльові, повязані із сильним фізичним напруженням, сексуальною активністю.

Патогенетичні види головного болю Судинний головний біль Головний біль м'язового напруження Ліквородинамічний головний біль Неврологічний головний біль Галюцинаторний головний біль, або психалгія Головний біль змішаного генезу

Один і той же патогенетичний тип головного болю може спостерігатися при різних захворюваннях, і, навпаки, при одному захворюванні можуть бути різні типи головного болю. Приймаючи до уваги, що головний біль може виникати при різних захворюваннях, зокрема таких, що представляють серйозну загрозу для здоров'я і навіть життя пацієнта, перш за все, слід спробувати встановити можливу причину головного болю у пацієнта і виявити наявність (або відсутність) у нього «загрозливих» симптомів.

Найбільш поширені причини головного болю Емоційна напруга, стрес. Інфекційні захворювання, особливо ті, що супроводжуються інтоксикацією (грип, харчові токсикоінфекції і ін.). Запалення додаткових пазух носа (синусит). Захворювання органу зору глаукома, високий ступінь короткозорості. Гіпертонічна криза. Захворювання головного мозку: пухлини головного мозку; підвищення внутрічерепного тиску; запальні захворювання (менінгіт, енцефаліт, арахноїдит); порушення кровопостачання головного мозку. Захворювання чутливих нервів (невралгії, найчастіше трійчастого нерва). Гормональні порушення (передменструальний синдром, гіпоглікемія). Залізодефіцитна анемія. Мігрень, при якій біль виникає в результаті порушення тонусу мозкових артерій. Психогенний головний біль. головний біль напруги (не має конкретної причини, пов'язаний з рядом сприяючих чинників, що приводять до напруги м'язів покриву голови). Нераціональний прийом лікарських препаратів.

На жаль, не тільки дорослі, але і діти страждають від головного болю. Скарги їх можуть бути вельми різноманітні, що значно утрудняє діагностику і лікування. Діти скаржаться на порушення зору, нудоту, раптово виникаючий біль, що проходить, в животі і дуже рідко на власне головний біль, тому не тільки батькам, але і лікареві важко поставити діагноз. Зі всіх видів головного болю у дітей найчастіше зустрічаються два її вигляду: мігрень і головний біль напруги. При мігрені напади головного болю у дітей можуть тривати від двох годин до двох днів. Біль з одного боку голови, пульсуючий, дуже сильний, практично позбавляє дитину здатності нормально поводитися, тобто бігати, стрибати, веселитися. Іноді виникає нудота (блювота), болі в животі, різке «несприйняття» яскравого світла і запахів. Діти можуть скаржитися на порушення зору, безпричинний страх, а іноді і порушення чутливості в руках і ногах. головний біль напруги виникають епізодично і тривають від півгодини до тижня. Головний біль двосторонній, постійний, але не впливає на рухову активність дитини. Ніякої блювоти, нудоти і інших ознак, характерних для мігрені, не наголошується.

Найбільш поширені причини головного болю у дітей шкільного віку Емоційна напруга, стрес. Короткий або, навпаки, дуже довгий сон. Тривалий перегляд телевізора або гра за комп'ютером. Стрес в сім'ї. Стрес і невдачі в школі (страх перед контрольними роботами або поганою відміткою і т. д.). Різка зміна погоди. Розчарування, нездійснені мрії і надії (особливо у дівчаток). Надмірно інтенсивне заняття спортом. Нерегулярне харчування (у ряді випадків просто пропущений обід). Непереносимість деяких продуктів, наприклад, сиру, шоколаду, молока і т.д.

Слід ще раз відзначити, що для певних вікових груп найбільш типовими є різні причини головного болю, що вимагає принципово різних підходів до лікування як медикаментозних, так і не медикаментозних. Основні причини головного болю в різних вікових групах Діти Різні інфекції (у дітей перших 6 міс. при виникненні головного болю висока вірогідність менінгіту). Психічні порушення. Мігрень. Черепно­мозкова травма. Люди середнього віку Мігрень. Психічні порушення. Порушення артеріального тиску (як підвищення, так і пониження ПЕКЛО). Захворювання шийного відділу хребта. Субарахноїдальний крововилив. Неспецифічний головний біль (синусит, невралгія трійчастого нерва, каріозний зуб, куріння, зловживання алкоголем і т. д.). Прийом і/або відміна лікарських препаратів. Люди літнього віку Захворювання шийного відділу хребта. Пухлини головного мозку. Невралгії. Глаукома (підвищення внутрішньоочного тиску). Субдуральная гематома. Прийом і/або відміна лікарських препаратів.

Слід особливо відзначити, що причиною головного болю часто є прийом лікарських препаратів самих різних груп. Для постановки діагнозу такого головного болю необхідний ретельний збір анамнезу. Ефективним методом її профілактики є раціональний вибір лікарських препаратів, а також поступова відміна ліків, для яких характерний «синдром рикошету» (погіршення стану на тлі різкої відміни препарату).

Лікарські речовини, що найчастіше викликають головний біль: антимікробні засоби Н 2 ­-блокатори (ранітидин, циметидин) нітрати гіпотензивні засоби (антагоністи кальцію, метилдофа, резерпін) дипіридамол інгібітори МАО нітразепам пероральні контрацептиви симпатоміметики (зокрема судинозвужувальні препарати для лікування риніту, комплексні засоби для зняття симптомів простуди) теофілін

Чинники, що сприяють розвитку нападу головного болю Емоційна напруга, стрес. Різка зміна настрою (збудження, страх). Значна фізична перевтома. Перебування в задушливому, гарячому, задимленому приміщенні. При мігрені ряд продуктів харчування (горіхи, шоколад, сирий, копченина, напої, що містять кофеїн, алкоголь).

«Загрозливі» симптоми при головному болі Виникнення болю пов'язане з травмою голови (особливо небезпечно, якщо мала місце непритомність). Головний біль, що виник раптово, інтенсивність його значно сильніша, ніж зазвичай. Головний біль, що триває 2–3 дні і посилюється. Головний біль, що виник в процесі захворювання, що супроводжується високою лихоманкою. Головний біль, що супроводжується порушенням рухів шиї Біль, що супроводжується відчуттям здавлення, нудотою, потемнінням в очах, «мушками» перед очима. Біль. що супроводжується підвищеною чутливістю до гучних звуків, яскравого світла, підвищеною дратівливістю. Біль розпираючого характеру, відчуття «тиску зсередини­назовні», посилення болю при натуженні, кашлі, зміні положення голови. Головний біль, що поєднується з болем в області серця. Головний біль, що поєднується з почервонінням ока, зниженням зору. Головний біль пульсуючого характеру. Головний біль, що супроводжується втратою (зниженням) чутливості в кінцівках. Головний біль, що з'явився після прийому (відміні) лікарського препарату.

Ситуації, що вимагають екстреної діагностики і лікування Раптово змінилися характер і частота нападів хронічного головного болю і/або він став значно інтенсивнішим. Головний біль, що поєднується з раптовим розвитком неврологічних симптомів (утруднення мови, рухів і т. п.) або пригніченням свідомості. Головний біль, що розвивається через декілька діб або тижнів після травми голови. За оцінкою хворого це найсильніший головний біль, який він коли-небудь переносив в житті (характерний для спонтанного субарахноїдального крововиливу). Якщо жоден з «загрозливих симптомів» у відвідувача аптеки не виявлений, для зняття головного болю можна прийняти один з безрецептурних препаратів. Якщо головний біль регулярно повторюється, перед вживанням лікарських препаратів потрібна обов'язкова консультація лікаря і повне обстеження для постановки точного діагнозу, оскільки в основі такого головного болю може лежати серйозне захворювання. Неможливо правильно лікувати хворого, не поставивши правильний діагноз. Кращими фахівцями з проблеми головного болю є лікарі невропатологи.

Напрями симптоматичного лікування хворих з головним болем Використання медикаментозних препаратів анальгетиків антипіретиків, засобів для лікування мігрені. Немедикаментозні методи лікування, що включають психотерапію, масаж, рефлексотерапію.

Загальні рекомендації для пацієнтів Найчастіша причина короткочасного головного болю гострі респіраторні інфекції, в цьому випадку зміряйте температуру, прийміть анальгетик- антипіретик. Під час гострого нападу для полегшення головного болю слід полежати в тихому приміщенні без яскравого світла. Для лікування регулярного головного болю, що не має характеру мігрені і не пов'язаних із загальними захворюваннями, рекомендується: регулярне харчування, прийом вітамінів групи В, препаратів кальцію і магнію; нормалізувати режим сну і неспання, регулярно добре висипатись; утримуватися від куріння, зокрема від пасивного вдихання тютюну; уникати задушливих, загазованих приміщень; постаратися визначити зв'язок нападів головного болю з прийомом певних продуктів, за наявності такого зв'язку виключити певні продукти харчування з раціону.

Поради для батьків Маленькі діти не уміють скаржитися на головний біль, але стають неспокійними і дратівливими. При частих головних болях у дітей обов'язково слід встановити їх причину за допомогою лікаря. У школярів причиною головного болю найчастіше буває перевтома. Треба спланувати день дитини так, щоб у неї був вільний час для відпочинку (гра на комп'ютері не в рахунок), а також щоб фізичні і психічні навантаження не перевищували його можливостей. Під час нападу болю будьте, по можливості, поряд з дитиною. Проте не можна допускати, щоб дитина із­за головного болю перетворилася на домашнє «божество», це сприяє закріпленню патологічного больового рефлексу, особливо у разі психогенного болю.

Лікарські препарати, що вживаються при головному болю і умови їх раціонального використання Для симптоматичного лікування головного болю фармацевтична промисловість пропонує значну кількість препаратів безрецептурного відпуску з групи анальгетиків антипіретиків, зокрема комплексних, до складу яких входять кодеїн і/або кофеїн. Анальгетики-антипіретики (ацетилсаліцилова кислота, парацетамол, метамізол) разом з анальгезуючою дією мають помірно виражену протизапальну, що у свою чергу також сприяє зменшенню больового синдрому. Кодеїн достатньо ефективний анальгетик центральної дії. При його сумісному призначенні з анальгетиками­ антипіретиками виникає фармакологічне потенціювання, коли сумарний знеболюючий ефект виявляється більшим, ніж проста арифметична сума ефектів двох препаратів. Кофеїн регулює процеси збудження в головному мозку, підсилює позитивні рефлекси, нормалізує тонус судин головного мозку. Існує точка зору, що кофеїн підвищує проникність гематоенцефалічного бар'єру для вживаних спільно з ним препаратів.

Окрім анальгетиків­антипиретиків для зняття головного болю використовуються препарати, що містять алкалоїд спориньї, дигідроерготамін. Він викликає розширення спазмованих судин, покращує кровопостачання головного мозку, має седативну дію. Останніми роками при лікуванні мігрені добре зарекомендували себе препарати, що впливають на специфічні серотонінові рецептори головного мозку препарати групи суматриптану. Суматриптан є специфічним селективним агоністом 5НТ1­ серотонінових рецепторів. Вибірково звужує просвіт судин системи сонної артерії, не впливаючи на мозковий кровотік. Вважається, що розширення саме судин системи сонної артерії, які забезпечують мозкові оболонки, є основною причиною розвитку нападу мігрені у людини. Суматріптан слід приймати якомога раніше від початку нападу мігрені, але він однаково ефективний на будь-якій стадії нападу. Для профілактики нападів препарат не застосовується. Слід пам'ятати, що препарати групи суматриптану показані тільки при встановленому діагнозі мігрені після консультації з лікарем і проведення необхідного для постановки діагнозу обстеження.

Анальгетики­антипіретики Міжнародна назваТоргові назвиМожливість призначенняХарактерні особливості і побічні ефекти вагітнимдітям Парацетамол Альдолор, ацетамінофен, доломол, іфімол, медипирин, панадол, паралгет, парацетамол, піранол, тайленол, ефералган з обережністюпісля 2 роківМожливі алергічні реакції, диспептичні явища. З обережністю слід призначати особам з важкими порушеннями функції печінки. Ацетилсаліцилов а кислота Анопірін, асафен, аспрокол, аспилайт, аспірин, ацилпирин, упсарин упса протипоказанийне рекомендуєтьс я Можливі алергічні реакції, диспептичні явища. Не слід призначати особам із захворюванн ями шлунку

Анальгетики­антіпіретіки. Комбіновані лікарські препарати Торгова назваСкладМожливість призначенняХарактерні особливості і побічні ефекти вагітнимдітям Аскопар Парацетамол, ацетилсаліцилова кислота, кофеїн протипоказанийпісля 12 роківМожливі алергічні реакції. Не слід призначати особам із захворюваннями шлунку Аскофен Парацетамол, ацетилсаліцилова кислота, кофеїн протипоказанийпісля 12 роківМожливі алергічні реакції. Не слід призначати особам із захворюваннями шлунку Аспалгін Парацетамол, ацетилсаліцилова кислота, кофеїн, кодеїн, фенобарбітал Атаралгін Парацетамол, гвайфенезин, кофеїн протипоказанийпісля 12 роківНе слід призначати особам із захворюваннями печінки. Не слід поєднувати з алкоголем Мігренол Парацетамол, кофеїн з обережністюпісля 12 роківМожливі алергічні реакції. Новалгіин Парацетамол, пропифеназон, кофеїн протипоказанийпісля 12 роківМожливі алергічні реакції. Не слід призначати особам із захворюваннями печінки. Панадол екстра Парацетамол, кофеїн не протипоказанийпісля 3­х місяців (панадол бэби) після 6 років (дорослі форми) Рідко можливі алергічні реакції. Солпадєїн Парацетамол, кофеїн, кодеїн з обережністюпісля 12 роківРідко можливі алергічні реакції. Не слід призначати особам з важкими захворюваннями печінки. При тривалому прийомі можливий розвиток звикання Цитрамон Парацетамол, ацетилсаліцилова кислота, кофеїн протипоказанийпісля 12 роківМожливі алергічні реакції. Не слід призначати особам із захворюваннями шлунку Цитропак­ Дарниця Парацетамол, ацетилсаліцилова кислота, кофеїн, кислота лимонна протипоказанийпісля 12 роківМожливі алергічні реакції. Не слід призначати особам із захворюваннями шлунку і печінки.

Засоби для лікування мігрені Селективні агоністи 5 НТ 1 ­серотонінових рецепторів Міжнародна назва Торгові назвиМожливість призначенняХарактерні особливості і побічні ефекти вагітнимдітям СуматріптанІмігран, антимігрен з обережністю (якщо терапевтичний ефект для матері перевищує ризик для здоров'я плоду) після 12 роківПри застосуванні можливі запаморочення, слабкість, сонливість, нудота, парестезії. З обережністю слід призначати особам з порушеною функцією печінки, захворюваннями серця і судин. ЗолмітріптанЗоміг з обережністю (якщо терапевтичний ефект для матері перевищує ризик для здоров'я плоду) після 12 роківПри застосуванні можливі запаморочення, слабкість, сонливість, нудота, парестезії, відчуття тепла. З обережністю слід призначати особам з порушеною функцією печінки, захворюваннями серця і судин. РізатріптанМаксалт з обережністю (якщо терапевтичний ефект для матері перевищує ризик для здоров'я плоду) після 12 роківЗ обережністю слід призначати особам з порушеною функцією печінки, захворюваннями серця і судин.

Алкалоїди спориньї Дігідроергота мін Дигідроерготам ін, дигідергот (назальний спрей) Не бажано після 6 років Протипоказаний при ІХС, в літньому віці. При прийомі можливі нудота, блювота, парестезії. Одночасний прийом судинозвужувальн их препаратів (β­ адреноміметиків) значно ослабляє дію дигідроерготамина. Одночасний прийом нітрогліцерину α­ адреноблокаторів, α­адреномиметиков підсилює дію дигідроерготамину.

Фармацевтична опіка при застосуванні препаратів для симптоматичного лікування головного болю Головний біль може бути симптомом серйозних захворювань, тому обов'язково слід звернутися до лікаря для виключення небезпечних для життя і здоров'я станів. Анальгетичні препарати при головному болі не приймають більше двох днів без консультації з лікарем. Анальгетичні препарати при головному болі не слід приймати частіше за 2­і рази в тиждень інакше можливе зниження порогу больової чутливості і збільшення частоти і сили нападів головного болю. Якщо біль при мігрені не проходить протягом 12 годин, слід обов'язково звернутися до лікаря, оскільки виникає загроза порушення мозкового кровообігу. Розчинні лікарські форми і лікарські форми у вигляді аерозолів забезпечують швидше настання терапевтичного ефекту, знижують дію активних речовин, що містяться в препараті на слизисту шлунку. Комбіновані препарати з групи анальгетиків­антипиретиків, що містять кофеїн, не слід поєднувати з прийомом кави або чаю у великих кількостях щоб уникнути передозування. Препарати, що містять парацетамол, слід з обережністю призначати особам з важкими порушеннями функції печінки. При тривалому прийомі препаратів, що містять парацетамол низького ступеня очищення, слід контролювати склад периферичної крові. Препарати, що містять ацетилсаліцилову кислоту, рекомендується приймати після їжі. Препарати, що містять ацетилсаліцилову кислоту, не слід приймати спільно з антикоагулянтами. Препарати, що містять ацетилсаліцилову кислоту, не слід поєднувати з алкоголем (різко зростає небезпека ульцерогенної дії, шлункової кровотечі).

При тривалому прийомі препаратів, що містять ацетилсаліцилову кислоту, рекомендується дослідження калу на приховану кров. Препарати, що містять ацетилсаліцилову кислоту, не слід приймати під час вагітності і лактації. Лікарські препарати групи суматриптану можна застосовувати тільки після постановки діагнозу мігрені лікарем. Лікарські препарати групи суматриптану не слід застосовувати під час вагітності і лактації, у дітей молодшого віку. Лікарські препарати, що містять суматриптан, не слід застосовувати у хворих із захворюваннями серця, судин, при гіпертонічній хворобі. Лікарські препарати, що містять суматриптан, не застосовують для профілактики нападу мігрені. При тривалому прийомі препаратів, що містять кодеїн, можливий розвиток звикання. Суматриптан не слід поєднувати з препаратами спориньї може розвинутися виражений вазоспазм. Після прийому препаратів, що містять алкалоїди спорыньї (дигідроерготамін), препарати групи суматриптану можна приймати не раніше чим після 24 год перерви Після прийому препаратів групи суматриптану препарати, що містять алкалоїди спориньї (дигідроерготамін), можна приймати тільки після перерви 6 год і більше Інтервал між прийомом різних препаратів групи суматриптану не меншого 12 год. Якщо прийом однієї дози препарату групи суматриптану не надав ефекту, прийом повторної дози можливий не раніше чим через 3 години.