Основи військової топографії

Суть орієнтування на місцевості. Визначення сторін горизонту за компасом, годинником та сонцем, зірками, місцевими предметами. Азимут магнітний і його визначення. Визначення азимута на місцевий предмет і напрямку руху за азимутом.

ТОПОГРАФІЯ – це наука, що вивчає засоби вимірювання місцевості і відображення її на папері у вигляді планів і карт. ВІЙСЬКОВА ТОПОГРАФІЯ – розділ топографії, що включає розробку засобів вивчення і розвідки місцевості з метою використання її в бойових умовах. ВІЙСЬКОВА ТОПОГРАФІЯ є невідємною і важливою складовою польової виучки військ, тобто уміння підрозділів у бойовій обстановці успішно застосовувати сучасне високоточне озброєння і бойову техніку на незнайомій, складній для орієнтування місцевості за різної погоди, пори року та часу доби.

Суть орієнтування на місцевості. Сутність орієнтування: 1. Розпізнання місцевості, на якій перебуваєш, за її характерними ознаками і орієнтирами. 2. Визначення свого місцезнаходження, цілей, які спостерігаються, і інших обєктів. 3. Пошук і визначення напрямів на місцевості. Види орієнтування: 1. ТОПОГРАФІЧНЕ 2. ТАКТИЧНЕ

ОРІЄНТИРИ – це місцеві предмети і форми рельєфу, відносно яких визначають своє місцезнаходження, розташування об'єктів і цілей, що вказують напрямок руху. Загальний порядок вибору орієнтирів: 1.Орієнтирами обирають місцеві предмети або деталі рельєфу, які чітко виділяються на фоні місцевості. 2.Орієнтири вказуються і нумеруються з права на ліво і по рубежах від себе у бік противника. 3.Кожному орієнтиру, для зручності запамятання, крім номера, дається умовна назва, яка відповідає його зовнішнім характерним ознакам.

Способи орієнтування на місцевості: 2. За картою 1. Без карти

плакати

У презентацї використано матеріали інтернет –ресурсу.