Реферат На тему: Просвітництво в Англії Учня 9-Акласу Мандрикіна Станіслава

Історичні умови та провідні ідеї Просвітництва Англії. Просвітництво – ідейний і суспільний рух у країнах Західної Європи, зв'язаний із загальними змінами умов життя під впливом розкладу феодальних і утвердження капіталістичних виробничих відносин. Воно поширилось в основному в період між "славною революцією" 1688 р. в Англії і революцією р. у Франції. І залишило вагомий слід у науці, літературі, мистецтві, політиці ("просвітницький абсолютизм").. В Англії в ХVІІ-ХVІІІ в. після революції і громадянських воєн згладилися волаючі протиріччя. Розвиток парламентаризму привів до зміцнення правових форм політичної боротьби. Бурхливий ріст числа і тиражів періодичних видань сприяв підвищенню культурного й освітнього рівня населення. Стрімко розширювався ринок газет, книг, творів мистецтва обумовив значну комерціалізацію культури, що звільнила творців від принизливої залежності від держави, церкви, меценатів та ін. Ці і багато інших змін у житті суспільства робили приголомшуюче враження на іноземців, що бачили в Англії зразок суспільного прогресу. Не випадково всі основні течії англійської суспільної думки підхоплювалися передовою інтелігенцією в інших країнах. Більшість англійських просвітителів не виявляли схильності до абстрактного теоретизування. У літературі вони віддавали перевагу легким і рухливим жанрам, намагалися наділити свої філософські, економічні і політичні ідеї у форму цікавого міркування чи сатиричного викриття. Деякі з них зробили блискучу політичну кар'єру: наприклад, граф Шефтсбері був членом парламенту, а віконт Болінгсброк – міністром. На характер англійського Просвітництва вплинули також його взаємини з релігією і церквою. Видатні його діячі, за рідкісним винятком, дотримувались догм християнства. Багато в чому це пояснювалось тим, що англійська церква не протиставляла себе Просвітництву, а якоюсь мірою навіть відповідала його ідеалу віротерпимості. Це мало далекі наслідки для культурного розвитку країни, оскільки дозволило зберегти рівновагу між традиційними цінностями, охоронял Всі, хто звик розглядати Просвітництво як ідеологічну підготовку буржуазних революцій, з розчаруванням відзначили б відсутність у політичній програмі англійських просвітителів радикальних гасел і бойових закликів. Але це і зрозуміло: більшість політичних цілей Просвітництва бути досягнуті в Англії ще на початку ХVІІІст. В основних рисах політична програма англійського Просвітництва була сформульована філософом Джоном Локком. Як і багато мислителів ХVІІ в., він вважав, що виникненню держави передував природний стан, "стан повної свободи у відношенні їх дій і у відношенні розпорядження своїм майном та особистістю", а також "стан рівності, при якому всяка влада і всяке право є взаємними". Просвітителі багато в чому процвітали в прагненні прищепити широким шарам населення Англії свої цінності й ідеали. Значення цього повною мірою проявилося в ході соціально-політичних бур, що пронеслись над Європою наприкінці XVIII – початку XIX ст. Англія виявилась острівцем стабільності, що зумів уникнути революцій і громадянських воєн.