ГЕОГРАФІЯ КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Географічне положення Ки́ївська о́бласть – область на півночі України. Обласний центр – місто Київ – адміністративно до її складу не входить. Площа області – км² (8-ма за цим показником в Україні), кількість населення на 2017 рік становить 1,7 млн осіб. Розташована в басейні середньої течії Дніпра, більшою частиною на Правобережжі. На сході межує з Чернігівською і Полтавською, на південному- сході та півдні з Черкаською, на південному-заході – з Вінницькою, на заході – з Житомирською областями, на півночі – з Гомельською областю Білорусі.

Територія області знаходиться між 49°11 та 51°33 пн. ш. і між 29°16 та 32°12 сх. д. Крайні точки: - пн. – 51°30 пн. ш., 29°45 сх. д. (околиця с. Денисовичі Поліс. р-ну, ліквідоване у звязку з переселенням жит.); - пд. – 49°13 пн. ш., 29°48 сх. д. (с. Клюки Тетіїв. р-ну); - зх. – 51°17 пн. ш., 29°16 сх. д. (с. Тараси Поліс. р-ну); - сх. – 50°22 пн. ш., 32°08 сх. д. (с. Лукомщина Яготин. р-ну). Географічний центр знаходиться на околиці с. Гнідин Бориспільського району. Географічне положення

Утворена 27 лютого 1932 року. В області налічується 25 районів, 26 міст, у тому числі 13 обласного значення, 30 селищ міського типу, загалом 1182 населених пунктів. Північну частину області площею близько 2 тис. км² займає Чорнобильська зона відчуження. Місто Славутич є ексклавом Київської області на території Чернігівської. Адміністративно-територіальний устрій

Міста обласного підпорядкування Березань Біла Церква Буча Бориспіль Бровари Васильків Ірпінь Обухів Переяслав- Хмельницький ПрипятьРжищівСлавутичФастів

Фізична поверхня Поверхня області – горбиста рівнина із загальним нахилом до долини Дніпра. За характером рельєфу ділиться на три частини. Північна частина зайнята Поліською низовиною (висота до 198 м). Лівобережжя займає Придніпровська низовина з розвиненими річковими долинами. Південно-західна частина зайнята Придніпровською височиною найбільш розчленованою і припіднятою частиною області з абсолютними висотами до 273 м. Найвища точка – горб біля с. Круті Горби Таращанського району (273 м), найнижча – значна територія Броварського району (121 м).

Тектонічні структури та мінеральні ресурси У тектонічному відно- шенні територія області лежить у межах Українського щита, його пн.-сх. схилу та пд.-зх. борту Дніпровсько- Донецької западини. Серед мінеральних ресурсів виявлені і розробляються переважно мінеральні будівельні матеріали: граніти, гнейси, каолін, глини, кварцові піски. Є невеликі поклади торфу. Поширені джерела мінеральних радонових вод (Миронівка, Біла Церква).

Клімат Помірно континенталь- ний, м'який, з достатнім зволоженням. Середня температура січня 6°, липня +19,5°. Тривалість вегетаційного періоду дні. Сума активних температур поступово збільшується з півночі на південь від 2480 до 2700°. За рік на території області випадає мм опадів, головним чином влітку.

Внутрішні води Київщина має густу річкову мережу (177 річок завдовжки понад 10 км). Найважливіша водна артерія Дніпро (довжина його в межах області 246 км), його головні притоки Прип'ять, Тетерів, Ірпінь, Рось (праві); Десна і Трубіж (ліві). На території області знаходяться Київське водосховище і частина Канівського водосховища (створені на Дніпрі). Усього в області 13 водосховищ і понад 2000 озер.

Ґрунти На півночі поширені дерново-підзолисті, в долинах річок – дерново-глеєві, лучні й болотні ґрунти. У центральній частині на лісах – опідзолені чорноземи, темно-сірі і світло-сірі лісові ґрунти; у південних районах – глибокі малогумусні чорно- земи. На Лівобережжі зустрічаються лучно- чорноземні, лучні со- лонцюваті, солонча- кові і болотні солон- чакові ґрунти.

Рослинний світ Для пн. частини області (Полісся) характерні соснові, дубово-соснові, грабово-дубово-соснові з доміш- ками берези, липи, клена, осики (у підлісках – ліщина та бруслина) та широколистяно-грабові ліси. У заплавах – різнотравно-злакові луки, місцями – чагарники та вільхові ліси, багато боліт. У пд., лісостеповій частині переважають широколистяні ліси – дубово- соснові, дубові, дубово-грабові, вязові, осикові, осокорові, вербові, вільхові з домішками липи, ільма, клена, берези, у підлісках – свидина, бересклет, ліщина, терен, у травостої – осока, конвалія, копитень, папороть та ін., на схилах балок – ділянки лукових степів (мятлик, кострець, ковила, шавлія тощо).

Рослини Київщини, занесені до Червоної книги України (129 видів) Астрагал піщаний Баранець звичайний Береза темна Вовче лико пахуче Водяний горіх плаваючий Горицвіт весняний Зозулині черевички Ковила дніпровська

Рослини Київщини, занесені до Червоної книги України (129 видів) Лілія лісова Короличка пізня Мякух болотний Надбородник безлистий Півники борові Плаун річний Рябчик шаховий Шафран сітчастий

Тварини Київщини, занесені до Червоної книги України (169 видів) Аполлон Ведмідь бурий Вечірниця велетенська Глушець (глухар) Горностай Журавель сірий Зубр звичайний Лелека чорний

Тварини Київщини, занесені до Червоної книги України (169 видів) Мишівка лісова Мідянка звичайна Сич волохатий Тетерук Тушканчик великий Тхір степовий Шуліка чорний Ящірка зелена

Природно-заповідний фонд Станом на року в Київській області нараховується 196 територій та об'єктів природно- заповідного фонду, загальною площею ,39 га. Серед них 171 територія та об'єктів місцевого значення, загальною площею 31986,77 га. 23 території загальнодержавного значення, загальною площею ,62 га., з них: - 1 біосферний заповідник, - 2 національні природні парки, - 2 регіональні ландшафтні парки, - 97 заказників, - 61 пам'ятка природи, - 14 парків-пам'яток садово-парко- вого мистецтва - 17 заповідних урочищ.

Природоохоронні території Чорнобильський радіаційно- екологічний біосферний заповідник НПП «Білоозерський» (Переяслав-Хмельницький район) НПП «Залісся» (Броварський район)

Населення Кількість населення на 2018 рік становить 1,7 млн осіб (10 місце серед областей України). Середня щільність населення – 61,2 осіб на 1 км². Найщільніше заселені центральні та південні райони області. Рівень урбанізації – 61,8 %. Спостерігаються процеси субурбанізації та рурбанізації. Сформувалася Київська моноцентрична агломерація із містами-супутниками. Найбільші міста: Біла Церква, Бориспіль, Бровари, Ірпінь, Фастів.

Населення На території області спостерігається процес депопуляції населення – скорочення кількості населення внаслідок перевищення смертності над народжуваністю Міграційний приріст – додатній.

Населення Національний склад населення, % Рідна мова, %

Населення Рівень зайнятості населення віком років (за методологією МОП) у 2018 р. становив 58,0% і є одним із найвищих в Україні, рівень безробіття – 6,5%. В структурі зайнятості в Київській області найбільше було зайнято в торгівлі, побутовому обслуговуванні та ресторанному харчуванні (22,9%), промисловості (17,7%), на транспорті і в звязку (10,2%), в освіті та охороні здоров ʼ я (8,2%) та в сільському і лісовому господарстві (7,8%).

Господарство (первинний сектор) У структрурі с/г виробництва переважає рослинництво. Основні галузі рослинництва: вирощування зернових, картоплі, цукрових буряків, овочів. Основні галузі тваринництва: скотарство, свинарство, птахівництво.

Господарство (первинний сектор) 11 підприємств Київщини здійснюють промислову розробку корисних копалин, зокрема: ТзОВ «Рокитнянський гранітний кар'єр»; ПАТ «Богуславський кар'єр»; Компанія «Strong Stone» (с. Новосілки, Києво-Святошинський р-ну); ПП «Фловекс» (м. Біла Церква); ТзОВ «Екоспецпроект» (м. Біла Церква); ТзОВ «КРОКУС ПРОМСЕРВІС» (м. Бровари); ТзОВ «Шамраївське» (с. Руда, Сквирського р-ну); ВАТ «Білоцерківський гранітний карєр»; Українсько-італійське спільне підприємство «Укрграніт» (смт Коцюбинське,); Кощіївський гранітний карєр (Фастівський р-н); ЗАТ «Гірничовидобувний і каменеобробний комбінат «Біличі» (смт Коцюбинське). Ведеться видобуток та розробка переважно будівельних матеріалів.

Господарство (вторинний сектор) Провідними галузями промисловості області є машинобудування, метало- обробка, харчова, електро- енергетична, легка, хімічна і нафтохімічна, деревооброб- на, целюлозно-паперова, а також виробництво будіве- льних матеріалів. Промисловий комплекс базується на потужній електроенергетиці (Київські ГЕС і ГАЕС, Трипільська ТЕС), а також газі (газопроводи з Харківщини і частково з Росії) та кам`яному вугіллі.

Найвідоміші промислові підприємства ТМ «Яготинське» Київський картонно- паперовий комбінат БІЛОЦЕРКІВМАЗ «Ветропак Україна» (Гостомельський склозавод) ПП «Васильківська майоліка» ПрАТ «Росава» Клавдієвська фабрика ялинкових прикрас

Господарство (третинний сектор) Розвинуті усі види транспорту, крім морського. Найбільші залізничні вузли – Фастів, Миронівка. Судноплавство є можливим на Дніпрі, Десні та Прип'яті. В області є державний міжнародний аеропорт «Бориспіль». Проходять траси газопроводів Уренгой-Помари-Ужгород, Шебелинка-Полтава-Київ, паливні трубопроводи (бензин, дизпаливо). Територією Київщини проходять третій та девятий європейські транспортні коридори. Станція ФастівСтанція Миронівка Аеропорт «Бориспіль» Європейські транспортні коридори

Господарство (третинний сектор) У Київській області діє 766 дошкільних навчальних закладів, 712 загальноосвітніх шкіл, 27 професійно-технічних навчальних закладів, 5 вищих навчальних заклади III-IV рівнів акредитації, 16 вищих навчальних закладів І-ІІ рівня акредитації. Університет державної фіскальної служби України м. Ірпінь Білоцерківський національний аграрний університет м. Біла Церква Український гуманітарний інститут (м. Буча) Білоцерківський інститут економіки та управління ВНЗ ВМУРоЛ Україна Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди

Господарство (третинний сектор) МЕРЕЖАКІЛЬКІСТЬ СУПЕРМАРКЕТІВ КІЛЬКІСТЬ НАСЕЛЕНИХ ПУНКТІВ с. Петропавлівська Борщагівка

Господарство (третинний сектор)

Київщина має прекрасну оздоровчу базу, яка складається з 13 санаторіїв, пансіонатів та будинків відпочинку, численних баз відпочин- ку, дитячих оздоровчих таборів. У області налічується більше 100 готелів, а кількість туристів постійно зростає.

Найпопулярніші туристичні обєкти Парк Київська Русь, с. Копачів Гранітне оголення, Богуслав Дендропарк «Олександрія», м. Біла Церква м. Переяслав- Хмельницький Ландшафтний парк «Буки» Музей корупції «Межигір'я», с. Нові Петрівці