РУБАЇ Жанр який став широко використовуватись різними письменниками завдяки своєму точному та поетичному викладу думок творця.
Рубаї́ чотиривірш, як правило, філософського змісту за схемою римування: ааба чи аааа (різновид монорими). Рубаї як викінчений мініатюрний віршовий твір, що виражає певну думку, підкреслену в останньому рядку строфи, одна з найпопулярніших версифікованих форм у ліричній поезії народів Сходу, сягнула своєї досконалості в тюркомовному літуратурному середовищі (Захіреддін Бабур) та іранському (Омар Хаям).
Приклад рубаї Омара Хайяма у перекладі В. Мисика : І юних, і старих всіх поглинає час, (а) І невеликий нам дається днів запас. (а) Ніщо не вічне тут: ми підемо так само, (б) Як ті, що вже пішли й що прийдуть після нас. (а)
Різновид рубаї у казахській поезії називається ельон (одинадцятискладник з медіаною після шостого складу). Звертаються до вишуканої віршової форми рубаї й українські поети. Так, Д. Павличко у 1987 видав збірку «Рубаї»: Мені нагадують людські серця Крихке й тоненьке серце олівця Зламати легко, застругати важче, Списати неможливо до кінця. Д. Павличко
Приклади рубаї Любовь должна быть тем, что нас бы наслаждало. Любовь нам радости без счета может дать. Я в матери-любви обрел начало. Благословенна будь навеки эта мать! Омар Хайям
Лопе де Вега Не моли о любви, безнадежно любя, Не броди под окном у неверной, скорбя. Словно нищие дервиши, будь независим Может статься, тогда и полюбят тебя.
Корнель Пьер …любовь постигнуть трудно. Вот, вдруг пришла. Пусть все возьмет мое. Пусть сделаю, что будет безрассудно. Но пусть безумье будет обоюдно. Хочу. Горю. Молюсь. Люблю ее.
Бальмонт К. Д. В этом мире любовь украшенье людей, Быть лишенным любви это быть без друзей. Тот, чье сердце к напитку любви не прильнуло, Тот осел, хоть не носит ослиных ушей!
Расин Жан Любовь напастью звать я не могу покуда, А если и напасть попасть любви во власть, Всю жизнь готов терпеть подобную напасть.
Ронсар П. Не люби, богатый, бедную, Не люби, ученый, глупую, Не люби, румяный, бледную, Не люби, хороший, вредную: Золотой полушку медную!
Цветаєва М. И. В разлуке есть высокое значенье: Как ни люби, хоть день один, хоть век, Любовь есть сон, а сон одно мгновенье… И рано ль, поздно ль пробужденье, А должен наконец проснуться человек…
Пушкин А. С. Любил лишь тот, кто ввек с дороги не свернул, Кто счастлив был, одну любовь предпочитая.
Лермонтов М. Ю. Любовь огонь, тоска по счастью. Ее неодолимой власти Любая тварь подчинена.