Лекція 3. Клінічна фармація в кардіології

Симптоми Задишка. Задишка. Приступи серцевої астми. Приступи серцевої астми. Вимушене сидяче положення. Вимушене сидяче положення. Біль в ділянці серця, за грудиною. Біль в ділянці серця, за грудиною. Біль в ділянці печінки. Біль в ділянці печінки. Серцебиття і трахікардія Серцебиття і трахікардія Відчуття перебоїв в роботі серця. Відчуття перебоїв в роботі серця. Синюха. Синюха. Набряки Набряки Кровохаркання. Кровохаркання. Артеріальна гіпертензія. Артеріальна гіпертензія. Схильність до запаморочень. Схильність до запаморочень.

Синдроми: I Недостатності серця I Недостатності серця Тип: систолічний діастолічний змішаний Тип: систолічний діастолічний змішаний Тип: Тип:лівопередсерднаправошлуночковатотальна

II Судинної недостатності: II Судинної недостатності: гостра гостра Хронічна Хронічна III Клапанних пороків (вади). III Клапанних пороків (вади). IV Ураження мяза серця: IV Ураження мяза серця: міокардит, міокардит, кардіосклероз; кардіосклероз; кардіоміопатія кардіоміопатія V Ураження перикарда: сухий, випітний, злипливий V Ураження перикарда: сухий, випітний, злипливий VI Гіпертензивний. VI Гіпертензивний. VII Коронарний. VII Коронарний.

Синдроми і захворювання, що можуть лікуватися самостійно за допомогою ОТС – препаратів. Аритмії (брадикардія, брадиаритмія, поодинока екстрасистолія, помірна тахікардія) на фоні функціональних розладів серцевої діяльності. Аритмії (брадикардія, брадиаритмія, поодинока екстрасистолія, помірна тахікардія) на фоні функціональних розладів серцевої діяльності. Затруднене дихання (відчуття браку повітря), що не прогресує протягом тривалого часу. Затруднене дихання (відчуття браку повітря), що не прогресує протягом тривалого часу. Кардіалгії (без органічних змін в серці), що тривають кілька годин-днів, зменшуються при фізичних навантаженнях, знімаються валідолом, валокардином. Кардіалгії (без органічних змін в серці), що тривають кілька годин-днів, зменшуються при фізичних навантаженнях, знімаються валідолом, валокардином. Відчуття серцебиття по ночах, що не супроводжується тахікардією, задишкою. Відчуття серцебиття по ночах, що не супроводжується тахікардією, задишкою. Нейроциркуляторна дистонія з легко вираженими вегетативними і судинними проявами. Нейроциркуляторна дистонія з легко вираженими вегетативними і судинними проявами. Непритомність, викликана різкою зміною положення тіла, тривалим стоячим положенням (одноразова). Непритомність, викликана різкою зміною положення тіла, тривалим стоячим положенням (одноразова).

Інтоксикація серцевими глікозидами Зміни в ШКТ (біль, нудота). Зміни в ШКТ (біль, нудота). Зміни ЦНС (біль голови, неспокій, апатія). Зміни ЦНС (біль голови, неспокій, апатія). Очні симптоми (випадання полів зору, порушення кольорового сприйняття, обводки). Очні симптоми (випадання полів зору, порушення кольорового сприйняття, обводки). Аритмії, блокади. Аритмії, блокади. ЕКГ-ознаки (коритоподібна депресія). ЕКГ-ознаки (коритоподібна депресія).

Лікування відміна препаратів; відміна препаратів; унітіол, метіонін, L-цистеїн, унітіол, метіонін, L-цистеїн, калієві препарати; калієві препарати; ЕДТА і цитрат натрію звязують надлишок кальцію в крові; ЕДТА і цитрат натрію звязують надлишок кальцію в крові; β-АБ, АК; β-АБ, АК; коронаророзширюючі; коронаророзширюючі; вітамін С і пантотенова кислота вітамін С і пантотенова кислота

Фармацевтична опіка при лікуванні серцево-судинних захворювань Застосування серцевих глікозидів (СГ) у здорових людей не супроводжується підвищенням ХОС, так само, як вони неефективні при доброму ХОС і при діастолічній недостатності. Застосування серцевих глікозидів (СГ) у здорових людей не супроводжується підвищенням ХОС, так само, як вони неефективні при доброму ХОС і при діастолічній недостатності. Ступінь ефективності СГ залежить від їх дози й індивідуальної чутливості. Ступінь ефективності СГ залежить від їх дози й індивідуальної чутливості. Підвищена чутливість міокарда до СГ проявляється шлуночковою екстрасистолією і тахіаритмією, атріо- вентрикулярною блокадою. Підвищена чутливість міокарда до СГ проявляється шлуночковою екстрасистолією і тахіаритмією, атріо- вентрикулярною блокадою. СГ викликають звуження артеріол і венул (пряма міотропна і α-стимулююча дія), тому протипоказані при коронарній недостатності. СГ викликають звуження артеріол і венул (пряма міотропна і α-стимулююча дія), тому протипоказані при коронарній недостатності. Парентеральне (в/в) введення СГ здійснювати повільно (протягом 15 хв). Швидке може викликати шок. Вводять 1 р. на добу. В/м введення веде до некрозів. Парентеральне (в/в) введення СГ здійснювати повільно (протягом 15 хв). Швидке може викликати шок. Вводять 1 р. на добу. В/м введення веде до некрозів.

Дигітоксин повністю всмоктується з ШКТ. Концентрація його в 15 – 20 разів вища, ніж після прийому такої ж дози дигоксину. Дигітоксин – найбільш тривало діючий препарат (97 % звязуються з білком плазми, циркулює і кумулює). Біотрансформація в печінці. Після в/в введення дія починається через 30 хв. – 2 год, максимально – 4-8 год. Дигітоксин повністю всмоктується з ШКТ. Концентрація його в 15 – 20 разів вища, ніж після прийому такої ж дози дигоксину. Дигітоксин – найбільш тривало діючий препарат (97 % звязуються з білком плазми, циркулює і кумулює). Біотрансформація в печінці. Після в/в введення дія починається через 30 хв. – 2 год, максимально – 4-8 год. Дигоксин циркулює у звязаному вигляді тільки 25 %. Щоденно виводиться 1/3 дози. З сечею в незміненому вигляді виділяється 80 %. Після в/в введення дія починається через 15 хв., максимально – через 2 – 5 год. Дигоксин циркулює у звязаному вигляді тільки 25 %. Щоденно виводиться 1/3 дози. З сечею в незміненому вигляді виділяється 80 %. Після в/в введення дія починається через 15 хв., максимально – через 2 – 5 год. Діти і новонароджені переносять краще дигоксин в перерахунку на одиницю маси або поверхні тіла. Діти і новонароджені переносять краще дигоксин в перерахунку на одиницю маси або поверхні тіла. При розрахунку дози враховують не загальну масу тіла, а мязову масу, бо в жировій тканині дигоксин не накопичується. При розрахунку дози враховують не загальну масу тіла, а мязову масу, бо в жировій тканині дигоксин не накопичується. При повільній дигіталізації стабільна концентрація досягається на 7 день. При повільній дигіталізації стабільна концентрація досягається на 7 день.

Строфантин використовується тільки парентерально, мало впливає на ЧСС і передсердно-шлуночкове проведення. Дія починається через 2 – 10 хв., максимально через 30 хв. – 2 год. Строфантин використовується тільки парентерально, мало впливає на ЧСС і передсердно-шлуночкове проведення. Дія починається через 2 – 10 хв., максимально через 30 хв. – 2 год. Швидка дигіталізація проводиться в стаціонарі, повільна - при амбулаторному лікуванні. Швидка дигіталізація проводиться в стаціонарі, повільна - при амбулаторному лікуванні. При ХНН дозу дигоксину знижують вдвоє. При ХНН дозу дигоксину знижують вдвоє. При багатомісячному лікуванні дигоксином доцільно робити перерву в 1 – 2 дні в тиждень. При багатомісячному лікуванні дигоксином доцільно робити перерву в 1 – 2 дні в тиждень. Адреноміметики підсилюють інотропну дію СГ, ААП Іа і Іб класу ліквідують їх аритмогенну дію. Адреноміметики підсилюють інотропну дію СГ, ААП Іа і Іб класу ліквідують їх аритмогенну дію. СГ гірше всмоктується при одночасному вживанні антацидів (посилюється моторика) і холестираміну. СГ гірше всмоктується при одночасному вживанні антацидів (посилюється моторика) і холестираміну. Посилюється всмоктування під впливом М- холінолітичних засобів. Посилюється всмоктування під впливом М- холінолітичних засобів.

Антиаритмічні препарати Побічна дія Диспепсичні явища, шум в вухах, СН – хінідін Диспепсичні явища, шум в вухах, СН – хінідін Седативна дія, бронхоспазм, звуження периферичних судин –пропранолол Седативна дія, бронхоспазм, звуження периферичних судин –пропранолол При тривалому вживанні аміодарону у високих дозах виникає тремор, нудота, гепатит, синусова брадикардія, СН, гіпер- або гіпотиреоз, алергічні реакції, відкладання в епітелії рогівки ока ліпофусцину. При тривалому вживанні аміодарону у високих дозах виникає тремор, нудота, гепатит, синусова брадикардія, СН, гіпер- або гіпотиреоз, алергічні реакції, відкладання в епітелії рогівки ока ліпофусцину. Зменшення сили серцевих скорочень – верапаміл. Зменшення сили серцевих скорочень – верапаміл. Алергічні реакції, головний біль, судоми – новокаїнамід. Алергічні реакції, головний біль, судоми – новокаїнамід. Закреп, бронхоспазм, безсоння, лейкопенія – пропафенон. Закреп, бронхоспазм, безсоння, лейкопенія – пропафенон. Препарати калію подразнюють слизову оболонку травного тракту, блювання. Препарати калію подразнюють слизову оболонку травного тракту, блювання.

Фармакобезпека при лікуванні антиаритмічними препаратами ААп несумісні з β-адреноміметиками; ААп несумісні з β-адреноміметиками; пероральними антидіабетичними; пероральними антидіабетичними; психостимуляторами; психостимуляторами; інгібіторами холін естерази; інгібіторами холін естерази; седативними; седативними; серцевими глікозидами; серцевими глікозидами; холіноміметиками; холіноміметиками; ізоніазидом та його похідними; ізоніазидом та його похідними; левоміцетином; левоміцетином; кумарином; кумарином; ацетилсаліциловою кислотою; ацетилсаліциловою кислотою; тетурамом; тетурамом; нейролептиками; нейролептиками; транквілізаторами. транквілізаторами.

Хінідин – високотоксичний препарат, може викликати СН. Можлива ідіосинкразія (визначати чутливість!). Хінідин – високотоксичний препарат, може викликати СН. Можлива ідіосинкразія (визначати чутливість!). Новокаїнамід при в/в введенні дає колапс. Новокаїнамід при в/в введенні дає колапс. Більшість з них дають кардіодепресивний ефект (за винятком аміодарону, лідокаїну). Більшість з них дають кардіодепресивний ефект (за винятком аміодарону, лідокаїну). Препарати калію обережно застосовувати при недостатності нирок і наднирників, блокадах серця (атріо-вентрикулярних). Препарати калію обережно застосовувати при недостатності нирок і наднирників, блокадах серця (атріо-вентрикулярних). Перед їдою приймають хінідин, аміодарон, після їди – верапаміл, ас паркам. Перед їдою приймають хінідин, аміодарон, після їди – верапаміл, ас паркам.

Антиангінальні препарати. Побічна дія Нітрогліцерин – ортостатична гіпотонія, тахікардія, біль голови, підвищення в/очного тиску, у великих дозах – метгемоглобінемія. Нітрогліцерин – ортостатична гіпотонія, тахікардія, біль голови, підвищення в/очного тиску, у великих дозах – метгемоглобінемія. Нітрати дають синдром відміни, толерантності (особливо нітропластирі) Нітрати дають синдром відміни, толерантності (особливо нітропластирі) Молсідомін, блокатори кальцієвих каналів – гіпотонію, слабкість, закрепи. Молсідомін, блокатори кальцієвих каналів – гіпотонію, слабкість, закрепи. β-блокатори (неселективні) – синусова брадикардія, артеріальна гіпотензія, СН, бронхоспазм, ангіоспазм, синдром відміни. β-блокатори (неселективні) – синусова брадикардія, артеріальна гіпотензія, СН, бронхоспазм, ангіоспазм, синдром відміни. Дипіридамол – алергічні реакції, гіпотонія, синдром обкрадання Дипіридамол – алергічні реакції, гіпотонія, синдром обкрадання

Протипоказання Нітрогліцерин і препарати нітратів протипоказані хворим на глаукому, епілепсію, церебральні форми ГХ, при крововиливах у мозок. Нітрогліцерин і препарати нітратів протипоказані хворим на глаукому, епілепсію, церебральні форми ГХ, при крововиливах у мозок. Молсідомін, як і нітрати, – при кардіогенному шоку. Молсідомін, як і нітрати, – при кардіогенному шоку. Блокатори кальцієвих каналів – при кардіогенному шоці, СН, артеріальній гіпотензії, печінковій і нирковій недостатності, вагітності і лактації. Блокатори кальцієвих каналів – при кардіогенному шоці, СН, артеріальній гіпотензії, печінковій і нирковій недостатності, вагітності і лактації. Бета-адреноблокатори –при СН, бронхоспазмі, інсулінотерапії, депресіях. Бета-адреноблокатори –при СН, бронхоспазмі, інсулінотерапії, депресіях. Дипіридамол – при поширеному атеросклерозі вінцевих артерій. Дипіридамол – при поширеному атеросклерозі вінцевих артерій.

Фармакобезпека при застосуванні антиангінальних препаратів 1. Нітрати не призначають одночасно з вазодилятаторами, блокаторами кальцієвих каналів, трициклічними антидепресантами. 2. Безперервне вживання нітратів веде до толерантності (дефіцит сульфгідридних груп, зниження активності ферментів, що перетворюють нітрати). 3. Нітрати доцільно призначати з донаторами SH-груп, антиоксидантами, β-блокаторами. 4. Обережно призначати нітрогліцерин хворим з атеросклерозом судин мозку (комбінувати з ментолом, аспірином, β-блокаторами). 5. Верапаміл, дилтіазин не комбінувати з β- адреноблокаторами, ААП, СГ. 6. Всі антагоністи кальцію звязуються з білками крові, тому при вживанні з хінідином, СГ, антикоагулянтами, які здатні витіснятися з комплексів з білком, можливе підвищення їх концентрації.

Антигіпертензивні препарати Знижують АТ, розширюють артерії, знижують ЗПОС – усі групи. Знижують АТ, розширюють артерії, знижують ЗПОС – усі групи. Антиангінальна дія – лабетолол, антагоністи кальцію. Антиангінальна дія – лабетолол, антагоністи кальцію. Антиаритмічна дія – β-адреноблокатори. Антиаритмічна дія – β-адреноблокатори. Знижують в/очний тиск – клонідину гідрохлорид. Знижують в/очний тиск – клонідину гідрохлорид. Знижують тонус не посмугованих мязів простати – теразозин, доксазозин (кардура), празозин. Знижують тонус не посмугованих мязів простати – теразозин, доксазозин (кардура), празозин. Потенціюють дію снодійних, нейролептиків, транквілізаторів, алкоголю – клонідину гідрохлорид, метилдофа, резерпін. Потенціюють дію снодійних, нейролептиків, транквілізаторів, алкоголю – клонідину гідрохлорид, метилдофа, резерпін. Зменшують продукцію реніну – α2-адреноміметики, резерпін, β-адреноблокатори. Зменшують продукцію реніну – α2-адреноміметики, резерпін, β-адреноблокатори. Виявляють слабку нейролептичну дію – резерпін. Виявляють слабку нейролептичну дію – резерпін. Седативна дія – клонідину гідрохлорид, метилдофа, резерпін, раунатин. Седативна дія – клонідину гідрохлорид, метилдофа, резерпін, раунатин. Зменшує спазми судин мозку (мігрень) – клонідин. Зменшує спазми судин мозку (мігрень) – клонідин. При абстинентному синдромі – клонідин. При абстинентному синдромі – клонідин.

Гіпертонічний криз – клонідин, гангліоблокатори, лабетолол, петльові сечогінні з β-блокаторами, гідралозин, еналаприл, нітропрусид натрію. Гіпертонічний криз – клонідин, гангліоблокатори, лабетолол, петльові сечогінні з β-блокаторами, гідралозин, еналаприл, нітропрусид натрію. Керована гіпотонія, еклампсія вагітних, набряк мозку, легень, порушення периферичного кровообігу – гангліоблокатори. Керована гіпотонія, еклампсія вагітних, набряк мозку, легень, порушення периферичного кровообігу – гангліоблокатори. Реноваскулярна гіпертензія – інгібітори АПФ Реноваскулярна гіпертензія – інгібітори АПФ

Побічна дія антигіпертензивних препаратів α2-агоністи адренорецепторів: α2-агоністи адренорецепторів: ортостатична гіпотензія сухість у роті слабкість,запамороченнябрадикардія затримка рідини нудота зниження libido синдром відміни толерантність Крім того, метилдофаураження печінки Крім того, метилдофаураження печінки посилення стенокардії

Моксонідин (агоніст імідазолінових рецепторів) Моксонідин (агоніст імідазолінових рецепторів) сухість у роті сухість у роті біль голови, головокружіння біль голови, головокружіння нудота нудота вазодилятація вазодилятація Резерпін Резерпін екстрапірамідні розлади екстрапірамідні розлади сновидіння, депресія сновидіння, депресія статеві розлади у жінок і чоловіків статеві розлади у жінок і чоловіків безсоння безсоння паркінсонізм паркінсонізм виразки шлунку виразки шлунку бронхоспазм бронхоспазм брадикардія брадикардія міоз міоз

α-блокатори(крім кардури) α-блокатори(крім кардури) запаморочення запаморочення постуральний ефект постуральний ефект частий сечопуск частий сечопуск Кардура Кардура набряки набряки астенія астенія сонливість сонливість Празозин Празозин феномен першої дози (постуральна гіпотензія з тахікардією і колапсом від різкого зменшення венозного повороту крові) феномен першої дози (постуральна гіпотензія з тахікардією і колапсом від різкого зменшення венозного повороту крові)

Протипокази для застосування антигіпертензивних препаратів 1. Тяжка СН – всі. 2. Депресія – більшість. 3. Атеросклероз, захворювання периферичних судин, алкоголізм, АВ-блокади, лактація – центральні α2- агоністи. 4. Вагітність – клонідин, гуанфацин, інгібітори АПФ і антагоністи їх рецепторів (вади розвитку), АК. 5. Гепатит, цироз, феохромацитома – метилдофа. 6. Ангіоневротичний набряк, важкі аритмії, НН, ПН, епілепсія, хвороба Паркінсона, вагітність, лактація, діти до 16 років – моксонідин. 7. Нефросклероз, церебральний атеросклероз, виразкова хвороба, епілепсія, феохромацитома – симпатолітики (резерпін).

Протипокази для застосування антигіпертензивних препаратів 8. Склероз коронарних артерій і судин головного мозку – α-блокатори. 9. Бронхоспазм, інсулінотерапія – β-блокатори. 10. Лактація – інгібітори АПФ і антагоністи їх рецепторів, АК. 11. Дитячий вік – інгібітори АПФ і антагоністи їх рецепторів, натрію нітропрусид (без АК). 12. Гіперкаліємія – інгібітори АПФ і антагоністи їх рецепторів, натрію нітропрусид (без АК).

Фармацевтична опіка при лікуванні антигіпертензивними засобами Всі препарати несумісні з ГКС. Всі препарати несумісні з ГКС. Центральні α2-агоністи знижують швидкість психічної реакції. Центральні α2-агоністи знижують швидкість психічної реакції. Їх не вживають разом з ААП, АК, вазодилятаторами, похідними фенотіазину, Їх не вживають разом з ААП, АК, вазодилятаторами, похідними фенотіазину, наркотичними анальгетиками, нА, резерпіном, СГ, наркотичними анальгетиками, нА, резерпіном, СГ, пероральними гіпоглікемічними засобами, пероральними гіпоглікемічними засобами, антацидами, алкоголем. антацидами, алкоголем. Для зменшення седативного ефекту клонідин призначають на ніч. Він провокує гіперглікемію, затримує натрій в організмі. Для зменшення седативного ефекту клонідин призначають на ніч. Він провокує гіперглікемію, затримує натрій в організмі. Метилдофа підвищує лактацію. Обережно призначають хворим похилого віку (збільшує СН). Метилдофа підвищує лактацію. Обережно призначають хворим похилого віку (збільшує СН). Симпатолітики (резерпін) не застосовувати разом з аналептиками, адрено- та холіноміметиками, барбітуратами, алкоголем. Симпатолітики (резерпін) не застосовувати разом з аналептиками, адрено- та холіноміметиками, барбітуратами, алкоголем.

Фармацевтична опіка при лікуванні антигіпертензивними засобами α2-блокатори не сумісні з трициклічними антидепресантами. Доксазозин – не впливає негативно на метаболізм, його можна призначати при БА, ЦД, подагрі, хворим похилого віку, пацієнтам з СН. На початку застосування послаблюється увага. При вагітності і лактації застосовувати, коли користь переважає над ризиком. α2-блокатори не сумісні з трициклічними антидепресантами. Доксазозин – не впливає негативно на метаболізм, його можна призначати при БА, ЦД, подагрі, хворим похилого віку, пацієнтам з СН. На початку застосування послаблюється увага. При вагітності і лактації застосовувати, коли користь переважає над ризиком. β-блокатори не сумісні з наркотичними анольгетиками, інгібіторами холін естерази. антигіпертензивний ефект проявляється після тривалого лікування (вивільняються КА з наднирників у відповідь на негативний ізотропний ефект). β-блокатори не сумісні з наркотичними анольгетиками, інгібіторами холін естерази. антигіпертензивний ефект проявляється після тривалого лікування (вивільняються КА з наднирників у відповідь на негативний ізотропний ефект). Кардіоселективні мають менше побічних ефектів: Кардіоселективні мають менше побічних ефектів: Вазодилятатори не сумісні з місцевими анестетиками Вазодилятатори не сумісні з місцевими анестетиками Інгібітори АПФ і антагоністи ангіотензинових ІІ рецепторів не призначати з калійзберігаючими діуретиками. Інгібітори АПФ і антагоністи ангіотензинових ІІ рецепторів не призначати з калійзберігаючими діуретиками.

Фармацевтична опіка при лікуванні антигіпертензивними засобами У випадках протеїнурії дозу каптоприлу знижують або його відміняють. У випадках протеїнурії дозу каптоприлу знижують або його відміняють. Папаверин не сумісний з антикоагулянтами, дибазолом, КJ, аспірином, преднізолоном, NaBr, NaHCO3. Папаверин не сумісний з антикоагулянтами, дибазолом, КJ, аспірином, преднізолоном, NaBr, NaHCO3. Дибазол не сумісний з адреналіном, атропіном, бензогексонієм, MgSO4, еуфіліном, папаверином, вітаміном С. Дибазол не сумісний з адреналіном, атропіном, бензогексонієм, MgSO4, еуфіліном, папаверином, вітаміном С. Амлодипін (норваск) не виявляє негативного впливу на обмін речовин, ліпідний спектр, використовують для лікування БА, ЦД, подагри, не потребує корекції дози при НН, СН, у похилому віці. Амлодипін (норваск) не виявляє негативного впливу на обмін речовин, ліпідний спектр, використовують для лікування БА, ЦД, подагри, не потребує корекції дози при НН, СН, у похилому віці. Натрію нітропрусид під дією світла набуває темнокоричневого кольору і руйнується. Натрію нітропрусид під дією світла набуває темнокоричневого кольору і руйнується. Ірбесартан (апровель) у пацієнтів похилого віку, з патологією печінки корекції дози не потребує. Ірбесартан (апровель) у пацієнтів похилого віку, з патологією печінки корекції дози не потребує. До їди призначають каптоприл, під час – катансерин, після – гідралазин, еналаприл. До їди призначають каптоприл, під час – катансерин, після – гідралазин, еналаприл.

Гіпертонічний криз Швидкий підйом ДАТ створює загрозу до розвитку енцефалопатії. Тому швидко треба зліквідувати. Швидкий підйом ДАТ створює загрозу до розвитку енцефалопатії. Тому швидко треба зліквідувати. периферичну вазоконстрікцію; периферичну вазоконстрікцію; гіперволемію; гіперволемію; церебральні симптоми (судоми, збудження) церебральні симптоми (судоми, збудження) Засобом першого вибору є швидкодіючі вазодилятатори Засобом першого вибору є швидкодіючі вазодилятатори Нітропрусид натріютяжкохворим Нітропрусид натріютяжкохворим Гіперстат (діазоксид) Гіперстат (діазоксид) Гангліоблокатори (арфонад, пентамін) Гангліоблокатори (арфонад, пентамін) Діуретики (фуросемід, етакринова кислота) Діуретики (фуросемід, етакринова кислота)

Лікування гіпертонічного кризу Нітропрусид в/в крапельно 50 – 100 мкг в 250 – 500 мл 5 % глюкози1 – 5 хв Нітропрусид в/в крапельно 50 – 100 мкг в 250 – 500 мл 5 % глюкози1 – 5 хв Гіперстат в/в болюс 75 – 300 мг1 – 2 хв Гіперстат в/в болюс 75 – 300 мг1 – 2 хв Фуросемід в/в, в/м 20 – 40 мг5 хв Фуросемід в/в, в/м 20 – 40 мг5 хв Клофелін в/в повільно 0,1 – 0.2 мг (1 – 2 мл 0,01 % в 10 – 20 мл фізрозчину)в/м 1 мл 0,1 % під язик 0,015 – 0,3 мг3 -6 хв Клофелін в/в повільно 0,1 – 0.2 мг (1 – 2 мл 0,01 % в 10 – 20 мл фізрозчину)в/м 1 мл 0,1 % під язик 0,015 – 0,3 мг3 -6 хв Пентамін в/в 0,2 – 0,75 мл в 20 мл в/м 0,3 – 1,0 5 % глюкози5 -15 хв Пентамін в/в 0,2 – 0,75 мл в 20 мл в/м 0,3 – 1,0 5 % глюкози5 -15 хв Гідралазин в/в повільно 50 мг в 500 мл 5 % глюкози 20 – 30 кр./хв.5 – 20 хв Гідралазин в/в повільно 50 мг в 500 мл 5 % глюкози 20 – 30 кр./хв.5 – 20 хв Еналаприл в/м 1,25 – 5 мг10–15 хв Еналаприл в/м 1,25 – 5 мг10–15 хв Лабетолол в/в 20 – 80 мг5 – 10 хв Лабетолол в/в 20 – 80 мг5 – 10 хв

Прееклампсія В/м – гідралазин В/м – гідралазин В/в – фуросемід В/в – фуросемід В/в – аміназин В/в – аміназин – дуже обережно!(для зниження блювотногопригнічує дихальний центр, дає ТК і рефлексу і збудження) – дуже обережно!(для зниження блювотногопригнічує дихальний центр, дає ТК і рефлексу і збудження) в/в, в/м сульфат магнію – обережно! в/в, в/м сульфат магнію – обережно! (при судомахпригнічує дихальний центр для збільшення діурезу)(антидот – в/в 10 % СаСІ2) (при судомахпригнічує дихальний центр для збільшення діурезу)(антидот – в/в 10 % СаСІ2)

Загроза крововиливу в мозок Загроза крововиливу в мозок В/в дибазол 5 – 10 мл 0,5 %, як і папаверин В/в дибазол 5 – 10 мл 0,5 %, як і папаверин Набряк легень Набряк легень Знижуємо пост- і переднавантаження (нітропруссид, пентамін) Знижуємо пост- і переднавантаження (нітропруссид, пентамін) Зменшуємо гіперволемію – в/в фуросемід Зменшуємо гіперволемію – в/в фуросемід N. B.! Протипоказані препарати, що збільшують навантаження на серце або N. B.! Протипоказані препарати, що збільшують навантаження на серце або знижують серцевий викид (гідралазин, діазоксид, клофелін, альфаадреноблокатори) знижують серцевий викид (гідралазин, діазоксид, клофелін, альфаадреноблокатори) На фоні ниркової недостатності На фоні ниркової недостатності Зменшення гіперволемії і вазоконстрикції. Переваги мають препарати, що збільшують нирковий кровотік (гідралазин, допегід) Зменшення гіперволемії і вазоконстрикції. Переваги мають препарати, що збільшують нирковий кровотік (гідралазин, допегід)

Розшаровуючи аневризма аорти Розшаровуючи аневризма аорти Ургентно ! нітропруссид або арфонад (знижують перед і післянавантаження) Ургентно ! нітропруссид або арфонад (знижують перед і післянавантаження) N. B.! Протипоказані діазоксид (гіперстат) і гідралазин (апресин), які збільшують навантаження на серце. N. B.! Протипоказані діазоксид (гіперстат) і гідралазин (апресин), які збільшують навантаження на серце. Ускладнені кризи Ускладнені кризи Останнім часом рекомендують Останнім часом рекомендують антагоністи кальцію,ніфедіпін (корінфар, адалат) і верапаміл антагоністи кальцію,ніфедіпін (корінфар, адалат) і верапаміл ефект через 10 – 15 хв.по 5 – 10 мг в капсулах під язик ефект через 10 – 15 хв.по 5 – 10 мг в капсулах під язик Вони не викликають різкого зниження АТ, не порушують мозкової циркуляції (на відміну від гіперстата) і ефективні при низькореніновій гіпертензії (на відміну від β-блокаторів). Після зняття кризу призначають гіпотензивну терапію в достатньо великих дозах. Вони не викликають різкого зниження АТ, не порушують мозкової циркуляції (на відміну від гіперстата) і ефективні при низькореніновій гіпертензії (на відміну від β-блокаторів). Після зняття кризу призначають гіпотензивну терапію в достатньо великих дозах.