ВНУТРІШНІ ВОДИ АФРИКИ Підготувала: Бондаренко Людмила Анатоліївна

Для Африки характерний великий річний стік 5390 км, за обсягом якого вона поступається лише Азії і Південній Америці. Річкова мережа найгустіша в екваторіальному кліматі; у пустелях і на піщаних рівнинах Калахарі рік майже немає Континентальний вододіл проходить уздовж східної піднесеної частини Африки, БасейнуАтлантичного океану належить 36,5 % площі Африки, басейну Індійського океану 18,48 %, басейну Середземного моря 14,88 %. Стік здійснюється в основному п'ятьма головними ріками: Конго, Нілом, Нігером, Замбезі і Оранжевою, басейни яких охоплюють близько 1/3 площі Африки.

Конго за обсягом річного стоку (1230 км') поступається лише Амазонці, а Ніл найдовша ріка на землі (6671 км). Безстічні басейни й області внутрішнього стоку охоплюють 30,5 % площі Африки. У результаті підвищення сухості клімату скорочувалися в розмірах або зникали стародавні озера, в які стікали стародавні ріки. Такі озера існували в Сахарі (Палеосахарське море й ін.), у Чадській улоговині (Палеочадське озеро)

Живлення більшості рік переважно дощове. Ґрунтове живлення переважає унапівпустелях і пустелях. Розподіл поверхневого стоку дуже нерівномірний. Найбільшої величини шар стоку (1000–1500 мм у рік) сягає у районах надлишкового зволоження і виходів на поверхню кристалічних порід і латеритних шарів (північно-західне узбережжя Гвінейської затоки, східні схили Мадагаскару); у западині Конго шар стоку 500–600 мм. У субтропічних широтах стік збільшується до 200 мм. Майже всі ріки Африки мають значні сезонні коливання стоку. У більшості рік стік буває переважно влітку і восени. Взимку стік переважає на північно- західних і південно-західних окраїнах, в областях з середземноморським кліматом. 37 % площі Африки має епізодичний стік.

Типи рік Африки екваторіальний тільки з дощовим живленням і рівномірним стоком; суданський (найпоширеніший) з перевагою дощового живлення і літнього й осіннього стоків; середземноморський з дощовим і частково сніговим живленням і різким скороченням або припиненням літнього стоку. сахарський, до якого належать тимчасові або епізодичні водотоки (у Сахарі називаються уедами);

Усі великі ріки Африки транзитні, мають складні режими. Майже всі великі озера Африки лежать у тектонічних западинах на Східно- Африканському плоскогір'ї; вони довгі, вузькі і дуже глибокі. Озеро Танганьїка друге у світі за глибиною (1435 м) після Байкалу. Найбільше в Африці озеро Вікторія (площа 68 тис. км²) друге після озера Верхнього (США) прісноводне водоймище Землі. Озеро Тана, утворене в результаті підгачування долини лавовим потоком, найбільше на Ефіопському нагір'ї.

В аридних областях Африки переважають реліктові озера внутрішнього стоку, з відносно невеликими глибинами, плоскими берегами, солоною водою (крім солонуватого озера Чад, що має підземний стік у западині Боделе). У північно-західній частині Сахари і в Атласі тимчасові солоні озера називаються шотами, або себхами

Ґрунтові води залягають на невеликих глибинах під руслами тимчасових водотоків; Підземні води утримуються головним чином у континентальних нижньокрейдових піщаниках Сахари і Північного Судану у Південній Африці накопичуються у тріщинах корінних порід, у піщаниках і закарстованих вапняках системи Карру.

За потенційними запасами гідроенергії (700 млн квт, близько 20 % світових) Африка поступається тільки Азії. Найбільшими запасами володіють басейни Конго (390 млн квт) і Замбезі (137 млн квт), але використовується менше 1 %. На території Африки, що одержує в середньому близько 800 мм опадів на рік, є можливість використовувати для зрошення поверхневі, ґрунтові і підземні води. Зрошувані землі становлять не більше 5 % всіх оброблюваних площ і зосереджені переважно у долинах Нілу (ПАР, Судан), Нігеру (Малі) і в ПАР. Транспортне значення рік Африки невелике через порожистість багатьох ділянок русл.

Джерела : eaniv/vnutrishni_vodi_afriki/ http://geografica.net.ua/publ/galuzi_geografiji/fizichna_geografija_materikiv_ta_ok eaniv/vnutrishni_vodi_afriki/ %D1%84%D1%80%D0%B8%D0%BA%D0%B8+%D1%84%D0%BE%D1%82%D0%BE&hl =ru&tbo=u&rlz=1C1SKPL_enUA480UA484&tbm=isch&source=univ&sa=X&ei=IHWwU KiZBZH74QTNqIDIDA&ved=0CGMQsAQ&biw=1366&bih=677https:// 0%D1%84%D1%80%D0%B8%D0%BA%D0%B8+%D1%84%D0%BE%D1%82%D0%BE&hl =ru&tbo=u&rlz=1C1SKPL_enUA480UA484&tbm=isch&source=univ&sa=X&ei=IHWwU KiZBZH74QTNqIDIDA&ved=0CGMQsAQ&biw=1366&bih=677