Основні положення з консервації бібліотечних документів, виготовлених на різних матеріальних носіях (стандарти України, Російської Федерації та ІФЛА). Омельченко М.М., заввідділу.

ГОСТ «КНИЖНЫЕ ПАМЯТНИКИ.Общие требования Зокрема стаття Ст говорить про те, що термін експонування книжкового памятника не може перевищувати 1 місяця на протязі року із інтервалом між експозиціями не менше 6 місяців Експонування книжкових памяток за межами установи – фондоутримувача, у фондах якої вони зберігаються, проводиться при умовах їх обовязкового страхування за рахунок юридичних або фізичних осіб, що приймають книжкові памятки на експонування.

«Стандарт ISO 11779:2003. Информация и документация. Требования к хранению архивных и библиотечных материалов;

Розділ 4. Описує місце розміщення будівлі: названо основні можливі зовнішні фактори небезпеки – це і землетруси і можливість просідання землі або непередбаченої дії води чи вогню, розміщуватися у забруднених районах та знаходитися біля стратегічних установ, котрі можуть бути ціллю збройних конфліктів; Якщо ці вимоги не можуть бути виконані, то повинні бути задіяні спеціальні запобіжні заходи у конструкції будівлі для захисту від цих небезпек; Для того, щоб мінімізувати шкідливий ефект сонячного світла необхідно приділити особливу увагу орієнтації, ландшафту та мікроклімату площадки, на якій розміщено фондосовище. Розділ 5. Прописує вимоги до конструкції будівля, самодостатність її безпеки та вимоги по кліматичній інерції.

Стандарт ISO 11778:1999. Информация и документация. Долговечность и стойкость записи, печати и копирования на бумаге. Требования и методы испытаний; За цим стандартом встановлено такі вимоги:зовнішній вигляд, світлостійкість, водостійкість, стійкість до відбитків, стійкість до зносу, термостійкість, вплив зображень на механічну міцність паперу. Виписано способи підготовки зразків для дослідження і способів дослідження для кожного із зазначених параметрів.

ГОСТ 7.48 – Консервация документов Основные термины и определения; ГОСТ 7.50 – 2002.Консервация документов Общие требования; Це дуже важливі стандарти, які підтримав Держстандарт України. Третім актуальним стандартом з питань консервації і збереження фондів є ГОСТ Р 7.02 –2006.Консервация документов на компакт дисках. Общие требования». Даний стандарт відбиває умови збереження інформації на компакт – дисках. Умови збереження компакт – дисків мають відмінності від умов збереження документів на паперових носіях, але, якщо на папервих носіях, що попали у аварійну ситуацію можна очікувати збереження інформації то на компакт – дисках така ймовірінсть збереження інформації дуже сильно понижується.

Інструкція про порядок відбору рукописних книг, рідкісних і цінних видань з бібліотечних фондів до Державного реєстру національного культурного надбання (N 708 від )

2.9. Видання, відібрані вибірково на основі експертної оцінки за такі періоди: українські ( рр.) - код ЕОУ. російські ( рр.) - код ЕОР. іноземні ( рр.) - код ЕОІ. Ця група включає перші видання державних законів та правових актів,праць основоположників науки і техніки з різних галузей знання, що містять фундаментальні наукові відкриття і дослідження; перші та прижиттєві видання творів класиків художньої літератури, видатних діячів культури та мистецтва; конфісковані і заборонені видання; книги, що є зразками художнього оформлення, в т. ч. незвичайних форматів та форм; бібліофільські видання (номерні примірники з малого накладу, видання, розмножені незвичайними способами, надруковані на нетрадиційних матеріалах, в оправах,виготовлених із рідкісних матеріалів, тощо); видання з автографами, екслібрисами та печатками видатних діячів держави,науки, культури, літератури; комплекти або окремі номери рідкісних журналів та газет (в разі відсутності комплекту).

Пітер Уотерс Методологии наподобие этих, если они основаны на превентивной консервации и высокоэффективных подходах, могут стать частью долгосрочной стратегии. Я считаю, что подобные методологии, в конце концов, имеют наибольшие шансы на успех для всех типов носителей: от рукописей до оптических дисков. Появится ли стратегия похожая на ту, которую мы увидели в общих чертах, когда-либо в БК или другой ведущей библиотеке Соединенных Штатов? Сомневаюсь. В каком-то смысле я, до некоторой степени, пессимист, поскольку на горизонте появятся новые, более привлекательные программы, и я уверен, что они будут разработаны на основе высоких технологий, и, следовательно, получат максимальную финансовую поддержку. Если бы это произошло, то сократился бы размер административной и финансовой помощи другим, еще неочевидным превентивным мерам (другими словами правильному хранению), которые обеспечили бы максимум сохранения по самой низкой цене. Мы живем в век всепоглощающего доступа к информации в режиме реального времени. Но мы должны осознавать, что всю эту информацию способны воспроизвести только машины. Следовательно, перед нами всегда будет стоять задача сохранения этих источников в машиночитаемом виде. Предсказываю, что за пятьдесят лет или раньше мы обнаружим, что на нас лежит ответственность за сохранение, которая заставит отойти на задний план нашу нынешнюю проблему сохранения материала на бумажной основе. Многие технократы хотели бы заставить нас поверить, что все, сохраненное в цифровом формате, будет существовать вечно и что, когда системы будут обновляться, мы сможем переводить в них предшествующие цифровые форматы. Но это как раз заявление тех, кто предлагал микрофильмирование. Этот способ всегда был здесь, но именно огромное количество материала и стоимость его переформатирования нарушало и будет продолжать нарушать наши планы, так как никогда не будет средств, достаточных для переноса информации с одного носителя на другой. Я считаю, что разрушение библиотечных документов решаемый вопрос, а не неизбежность, при условии, что мы примем разумные и реалистичные решения. Может быть, самая большая угроза, с которой мы сталкиваемся и еще столкнемся, исходит, как я подчеркивал, от административно-политических решений, оказывающих предпочтение привлекательным новым технологиям перед уже существующими. Я также считаю, что общественность слишком долгое время находилась под влиянием не всей, а частичной правды о состоянии наших собраний и способов их сохранения. Нам следует постоянно напоминать себе, что истина должна быть найдена в коллекциях, а не в изолированной узости лаборатории, где исследования не предназначены для повторения реальных условий. Существует еще очень многое, чего мы не знаем и не понимаем относительно разрушения материалов на бумажной основе, не говоря уже о других носителях. Надеюсь, у нас достаточно мудрости и честности, чтобы согласиться с этим. Сохранение дело очень серьезное, и к нему следует относиться именно так всем тем, кто несет за него ответственность. В демократическом обществе должна существовать поддержка и возможность для постановки и обсуждения спорных вопросов сохранности в частности тех, которые могут быть полемическими, или провокационными. Подобные дебаты полезны и разумны, особенно для тех организаций, которые из-за своего национального статуса и позиции считаются способными на руководство и ведущую роль в сохранности в этой стране и, фактически, во всем мире. Поскольку мы, как однажды заметил мой ученый коллега, смотрим в будущее с некоторым оптимизмом, можем ли мы постоянно, каждый день, напоминать себе и спрашивать друг друга: «Что мы творим? Зачем мы это делаем? Кому все это нужно? Не следует ли нам изменить наши методы работы?» И если процесс уже не прервать, то давайте хотя бы не будем усугублять собственные ошибки!

Велике і величне