Даря Бурік

Це означає, що його також треба продати. Тільки це набагато складніше, ніж продати морозиво. Політик використовує технології і піартехнології, щоб себе продати Основні використовувані політичні піартехнології: робота зі ЗМІ, благочинність, створення спеціальних подій, робота в інтернеті (включає в себе інтернет-ЗМІ)

Людина, яка живе (повязана, користується) в інтернеті та соціальних мережах Деякі дослідники масових комунікацій говорять про прийдешню епоху "медіакратіі" - влади ЗМІ, які не просто відображає та інтерпретує дійсність, а конструює її за своїми правилами і на свій розсуд.

ТЕЛЕБАЧЕННЯ: -Ефективне використання: експрес-опитування -Телевізійні портрети (сторітелінг) -«Джинса» -Неефективне використання: НЛП, публічні виступи, дебати, політична реклама

РАДІО: -Дієвість: домогосподарки, пенсіонери, технічне обслуговування та ін. -Молодь не охоплює. На неї спрямований лише комерційний PR

«Передвиборчі газети» - Швейцарія, «виросли» із маніфестів Популярні - через розголос у колах технологів Америки. Недоліки українських передвиборних газет : -неякісний контент і верстка. -газети робляться «на ходу» -аудиторія отримує «сирий» продукт. США – залучають від 10 до 50 волонтерів, часто компенсують частину робочого часу. Україна – до 5-10 осіб на центральну газету.

Тенденції стосовно виходу та ефективності інтернет-ЗМІ зараз характерні і для Європи, зокрема, у Франції, Німеччині, а також Швеції та Австрії, де активно впроваджується інформатизація, покриття бездротовго інтернету є широким і майже завжди безкоштовним принаймні в центрі міст.

Усі технології – закордонні Впровадження - непрофесійне, неповне, технології рідко адаптуються до наших умов і в більшості залишаються «недовиконаними». Іноземні технологи не можуть вільно оволодіти знаннями про українську ментальність та особливість впливу політики на електорат. Кількість замовних матеріалів («джинси») в ЗМІ продовжує залишатися великою навіть у міжвиборчий період. Сучасні українські політики розуміють, що потрібно рухатися в напрямку цифрових технологій, проте роблять це невдало, допускаючи дуже багато помилок, що нівелює усі їхні зусилля.

вивчити ціннісно-психологічні особливості своїх цільових груп і впритул зайнятися проблемою побудови ефективних комунікацій з ними; усвідомити, що сторітелінг - це не брехня і не вигадка, а лише факти, ретельно відібрані і оброблені, піднесені певним чином і в правильному контексті; зайнятися пошуком підходящих матеріалів та фактів.

Для того, щоб якісно використовувати інтернет, топ- політикам необхідно вивчати досвід світу і не ставитися зневажливо до твітер-профілів Обами та Білого Дому, Ніколя Саркозі та Дмитра Медведєва, адже велика частка їхньої аудиторії спілкується та бере інформацію саме в різноманітних інтернет-сервісах та ресурсах.