Презентація за розділом Гумористичні твори Виконала учениця 6-Б класу Підкамінської ЗОШ l-lll ступенів. Вчитель Денисюк І.П.

Леонід Глібов

Леонід Іванович Глібов народився 5 березня 1827р. у селі Веселий Поділ Хорольського повіту на Полтавщині в родині управителя маєтків магнатів Родзянків. Початкову освіту він здобув вдома за допомогою матері, а 1840р. вступив до Полтавської гімназії, де почав писати вірші й де виходить його перша збірка російською мовою «Стихотворения Леонида Глебова» (1847). До жанру байки Глібов звертається під час навчання у Ніжинському ліцеї вищих наук, тоді ж деякі з них друкує у газеті «Черниговские губернские ведомости». Леонід Іванович Глібов народився 5 березня 1827р. у селі Веселий Поділ Хорольського повіту на Полтавщині в родині управителя маєтків магнатів Родзянків. Початкову освіту він здобув вдома за допомогою матері, а 1840р. вступив до Полтавської гімназії, де почав писати вірші й де виходить його перша збірка російською мовою «Стихотворения Леонида Глебова» (1847). До жанру байки Глібов звертається під час навчання у Ніжинському ліцеї вищих наук, тоді ж деякі з них друкує у газеті «Черниговские губернские ведомости». Після закінчення ліцею (1855) Глібов працює вчителем історії та географії в Чорному Острові на Поділлі, а з 1858р. у Чернігівській чоловічій гімназії, гаряче захищає прогресивні педагогічні методи. Навколо сім'ї Глібова групується чернігівська інтелігенція. 1861р. письменник стає видавцем і редактором новоствореної газети «Черниговский листок». На сторінках цього тижневика часто з'являлися соціально гострі, спрямовані проти місцевих урядовців, проти зловживань судових органів, матеріали. За зв'язки з членом підпільної організації «Земля і воля» І. Андрущенком у 1863р. Глібова було позбавлено права вчителювати, встановлено над ним поліцейський нагляд. Після закінчення ліцею (1855) Глібов працює вчителем історії та географії в Чорному Острові на Поділлі, а з 1858р. у Чернігівській чоловічій гімназії, гаряче захищає прогресивні педагогічні методи. Навколо сім'ї Глібова групується чернігівська інтелігенція. 1861р. письменник стає видавцем і редактором новоствореної газети «Черниговский листок». На сторінках цього тижневика часто з'являлися соціально гострі, спрямовані проти місцевих урядовців, проти зловживань судових органів, матеріали. За зв'язки з членом підпільної організації «Земля і воля» І. Андрущенком у 1863р. Глібова було позбавлено права вчителювати, встановлено над ним поліцейський нагляд. Два роки поет живе у Ніжині, а 1865р. повертається у Чернігів і деякий час працює дрібним чиновником у канцелярії губернатора. З 1867р. він стає управителем земської друкарні, продовжує активну творчу працю, готує збірки своїх байок, видає книги-«метелики», друкує фейлетони, театральні огляди, публіцистичні статті, поезії російською мовою, твори для дітей. Два роки поет живе у Ніжині, а 1865р. повертається у Чернігів і деякий час працює дрібним чиновником у канцелярії губернатора. З 1867р. він стає управителем земської друкарні, продовжує активну творчу працю, готує збірки своїх байок, видає книги-«метелики», друкує фейлетони, театральні огляди, публіцистичні статті, поезії російською мовою, твори для дітей. Помер Л. Глібов 10 листопада 1893р. в Чернігові, де його й поховано. Помер Л. Глібов 10 листопада 1893р. в Чернігові, де його й поховано. Широке визнання в українській літературі Глібов здобув як байкар. Усього він написав понад сотню творів цього жанру. Перша збірка «Байки Леоніда Глібова», що містила 36 творів, вийшла у Києві 1863р., але майже весь тираж її був знищений у зв'язку з Валуєвським циркуляром. У 1872р. вдалося видати другу, доповнену в порівнянні з першою, книгу байок, а 1882р.третю, що була передруком попередньої. Спроби надрукувати інші збірки Глібову не вдалися перешкоджали цензурні заборони. Широке визнання в українській літературі Глібов здобув як байкар. Усього він написав понад сотню творів цього жанру. Перша збірка «Байки Леоніда Глібова», що містила 36 творів, вийшла у Києві 1863р., але майже весь тираж її був знищений у зв'язку з Валуєвським циркуляром. У 1872р. вдалося видати другу, доповнену в порівнянні з першою, книгу байок, а 1882р.третю, що була передруком попередньої. Спроби надрукувати інші збірки Глібову не вдалися перешкоджали цензурні заборони.

Марка України присвячена байкареві. Леонід Глібов на ювілейній монеті.

Малюнок до байки Лебідь, щука і рак

Ілюстрація до байки Мірошник

Ілюстрація до байки Щука

Чиж та голуб Весною Чижик молоденький, Такий співучий, проворненький, В садочку все собі скакав Та якось в западню й попав; Сердега в клітці рветься, бється… А Голуб бачить та й сміється: А що? Попавсь? От тобі й на! А що? Попавсь? От тобі й на! Вже, певно, голова дурна… Не бійсь, мене б не піддурили, Хоч як би не хитрили, Бо я не Чижик! Ні… оце! Бо я не Чижик! Ні… оце! Аж гульк і сам піймавсь в сильце. Ото на себе не надійся, Чужому лихові не смійся!

Кросворд 1.Відображення смішного в життєвих явищах і людських характерах у доброзичливому, жартівливому тоні --- це… Гумор. Гумор. 2.Як називали Леоніда Глібова у дитинстві? Льолик. Льолик. 3.Що сталося б із Мухою, на її ж думку, якби вона працювала, як Бджола? Змарніла. Змарніла. 4.Хто у байці «Жаба й Віл» луснув? Жаба. Жаба. 5.Чий голосок прилетіла почути Муха? Зозулин. Зозулин. 6.Хто не брав участі в судовоі? Ведмідь. Ведмідь. Г л і б о в

Степан Руданський

Степан Руданський (1834 – 1873) – український поет, перекладач, фольклорист. Народився він у селі Хомутинці (нині Калинівського району Вінницької обл.) в родині священика, навчався в Шаргородській духовній школі, Камянець-Подільській духовній семінарії, Медико-хірургічній академії в Санкт-Петербурзі. Степан Руданський (1834 – 1873) – український поет, перекладач, фольклорист. Народився він у селі Хомутинці (нині Калинівського району Вінницької обл.) в родині священика, навчався в Шаргородській духовній школі, Камянець-Подільській духовній семінарії, Медико-хірургічній академії в Санкт-Петербурзі. Здобувши вищу освіту, Руданський з 1861 року і до кінця свого недовгого життя працював лікарем у місті Ялта (АР Крим). Здобувши вищу освіту, Руданський з 1861 року і до кінця свого недовгого життя працював лікарем у місті Ялта (АР Крим). Писати вірші Руданський почав ще під час навчання в Камянці- Подільському. Його поетична творчість не була довгою, переважна частина поезій написана між 1851 і 1861 роками. Під час перебування в Ялті Руданський займався в основному поетичними перекладами, а в останні роки свого життя відійшов від творчої діяльності. Писати вірші Руданський почав ще під час навчання в Камянці- Подільському. Його поетична творчість не була довгою, переважна частина поезій написана між 1851 і 1861 роками. Під час перебування в Ялті Руданський займався в основному поетичними перекладами, а в останні роки свого життя відійшов від творчої діяльності. За життя Руданського лише кілька його віршів були надруковані в журналах. Неодноразові спроби Руданського видати збірки своїх поезій окремими книжками зазнали неудачі через антиукраїнську цензурну політику російського уряду та матеріальні нестатки автора. За життя Руданського лише кілька його віршів були надруковані в журналах. Неодноразові спроби Руданського видати збірки своїх поезій окремими книжками зазнали неудачі через антиукраїнську цензурну політику російського уряду та матеріальні нестатки автора. Твори Руданського були надруковані і здобули визнання читачів завдяки зусиллям наступного покоління українців – Олени Пчілки, Івана Франка, Агатангела Кримського. Деякі його твори, зокрема пісня «Повій, вітре, на Вкраїну», здобули найвищу оцінку – вони перейшли в народ і поширюються як народні пісні. Твори Руданського були надруковані і здобули визнання читачів завдяки зусиллям наступного покоління українців – Олени Пчілки, Івана Франка, Агатангела Кримського. Деякі його твори, зокрема пісня «Повій, вітре, на Вкраїну», здобули найвищу оцінку – вони перейшли в народ і поширюються як народні пісні.

Ілюстрація до байки Дятел, лисиця і ворона

17 січня 2009 року введено в обіг поштову марку 979 «Степан Руданський (1834– 1873)». Формат марки 40×28 мм. Кількість марок в аркуші 12 (3х4). Номінал марки 1 гривня. Наклад 200 тисяч примірників. 17 січня 2009 року введено в обіг поштову марку 979 «Степан Руданський (1834– 1873)». Формат марки 40×28 мм. Кількість марок в аркуші 12 (3х4). Номінал марки 1 гривня. Наклад 200 тисяч примірників. Марку захищено мікротекстом «О. Калмиков». В ультрафіолетових променях світяться дубльоване факсиміле підпису та зображення книг. Художник марки та штемпеля Олександр Калмиков. Марку захищено мікротекстом «О. Калмиков». В ультрафіолетових променях світяться дубльоване факсиміле підпису та зображення книг. Художник марки та штемпеля Олександр Калмиков.Олександр КалмиковОлександр Калмиков

Степан Руданський із сестрою Ольгою та братом Григорієм. Степан Руданський із сестрою Ольгою та братом Григорієм.

Бюст лікаря-письменника Степана Руданського на території Луганського онкодиспансера. Споруджений за ініціативи Юрія Єненка. Юрія ЄненкаЮрія Єненка

Могила Степана Руданського.

Кросворд 1.Як називався брат Степана Руданського? Григорій. Григорій. 2.Яке вбрання було на козаках? Жупани. Жупани. 3.Яку страву попросили запорожці в короля? Мед. Мед. 4.Яку страву спочатку запропонував козакам польський король? Сметану. Сметану. 5.Яке звертання викор истовують козаки до короля? Ясний пане. Ясний пане. 6.Хто, крім ворони, зображений на ілюстрації до байки Дятел, лисиця і ворона? Лисиця. Лисиця. 7.Як називалася сестра Руданського? Ольга. Ольга. 8.Як у байці Козак і король король називає свої загадки? Штуками. Штуками. 9.Бюст лікаря-письменника споруджено на території Луганського … Онкодиспансера. Онкодиспансера. 10.Перше слово у пісні, яка здобула найвищу оцінку. Повій. Повій. 1 Р 2 у 3 д 4 а 5 н 6 с 7 ь 8 к 9 и 10 й

Степан Васильченко

Степан Васильович Васильченко (Панасенко) народився 8 січня 1879р. в містечку Ічня на Чернігівщині в бідній сімї ремісника. Трудова атмосфера, в якій зростав Васильченко, навчання в Коростишівській семінарії та Глухівському учительському інституті напередодні й у часи революційних подій 1905р., неспокійна, за його висловом, праця неблагонадійного вчителя в сільських школах на Київщині та Полтавщині, а також посилений інтерес до народної творчості, до поезії Шевченка, світової класики, все це сприяло збагаченню життєвого і мистецького досвіду майбутнього письменника. Степан Васильович Васильченко (Панасенко) народився 8 січня 1879р. в містечку Ічня на Чернігівщині в бідній сімї ремісника. Трудова атмосфера, в якій зростав Васильченко, навчання в Коростишівській семінарії та Глухівському учительському інституті напередодні й у часи революційних подій 1905р., неспокійна, за його висловом, праця неблагонадійного вчителя в сільських школах на Київщині та Полтавщині, а також посилений інтерес до народної творчості, до поезії Шевченка, світової класики, все це сприяло збагаченню життєвого і мистецького досвіду майбутнього письменника. У літературний процес Васильченко включився зрілим митцем із своїм власним поетичним голосом у 1910р., коли зявились друком такі оригінальні його твори, як Мужицька арихметика, Вечеря, У панів, На чужину, Циганка та ін., пройняті любовю до людини праці, утвердженням віри в перемогу соціальної справедливості. Цьому передували тривалі роки становлення світоглядно-естетичних поглядів письменника, напружених пошуків ідей та форм художнього осмислення дійсності. У літературний процес Васильченко включився зрілим митцем із своїм власним поетичним голосом у 1910р., коли зявились друком такі оригінальні його твори, як Мужицька арихметика, Вечеря, У панів, На чужину, Циганка та ін., пройняті любовю до людини праці, утвердженням віри в перемогу соціальної справедливості. Цьому передували тривалі роки становлення світоглядно-естетичних поглядів письменника, напружених пошуків ідей та форм художнього осмислення дійсності. Не випадково однією з провідних тем творчості Васильченка є життя народних учителів, яке було йому педагогові за фахом і покликанням особливо близьким. Записки вчителя ( ) та інші щоденникові записи, куди Васильченко, за його визнанням, систематично заносив свої учительські жалі та кривди, стали згодом документальною основою багатьох реалістичних новел і оповідань. Не випадково однією з провідних тем творчості Васильченка є життя народних учителів, яке було йому педагогові за фахом і покликанням особливо близьким. Записки вчителя ( ) та інші щоденникові записи, куди Васильченко, за його визнанням, систематично заносив свої учительські жалі та кривди, стали згодом документальною основою багатьох реалістичних новел і оповідань. Дебютував письменник на літературній ниві оповіданням Не устоял (надруковане 1903р.). Згодом письменник значно доопрацював це оповідання й опублікував українською мовою під назвою Антін Вова (1910) (в наступних виданнях Вова). Дебютував письменник на літературній ниві оповіданням Не устоял (надруковане 1903р.). Згодом письменник значно доопрацював це оповідання й опублікував українською мовою під назвою Антін Вова (1910) (в наступних виданнях Вова). У рр. Васильченко пише й друкує цикл новел і оповідань, присвячених учительській темі (Вечеря, З самого початку, Божественна Галя, Над Россю, Гріх та ін.). У рр. Васильченко пише й друкує цикл новел і оповідань, присвячених учительській темі (Вечеря, З самого початку, Божественна Галя, Над Россю, Гріх та ін.). Проблема виховання нової людини значною мірою зумовила звернення Васильченка до художнього опрацювання дитячої тематики, органічно повязаної з творами про вчителів. Глибоке розуміння психології дитини дало змогу Васильченку показати у своїх творах цікавий, поетичний духовний світ дитини. Не можна без хвилювання читати психологічні етюди письменника Дощ, Дома, Волошки, Петруня, оповідання Роман, Увечері, Свекор, Басурмен та ін. Оптимізм Васильченка з особливою виразністю виявився в одному з найкращих його творів, присвячених дітям, Циганка. Проблема виховання нової людини значною мірою зумовила звернення Васильченка до художнього опрацювання дитячої тематики, органічно повязаної з творами про вчителів. Глибоке розуміння психології дитини дало змогу Васильченку показати у своїх творах цікавий, поетичний духовний світ дитини. Не можна без хвилювання читати психологічні етюди письменника Дощ, Дома, Волошки, Петруня, оповідання Роман, Увечері, Свекор, Басурмен та ін. Оптимізм Васильченка з особливою виразністю виявився в одному з найкращих його творів, присвячених дітям, Циганка.

Ілюстрація до байки Лисичка та її товариші

Могила Степана Васильченка.

Пам'ятна дошка на місці школи, в якій працював С. В. Васильченко в м. ДДДД зззз ееее рррр жжжж ииии нннн сссс ьььь кккк

Кросворд 1.Як звати головного героя твору Свекор? Василь. 2.У якому творі з особливою виразністю виявився оптимізм? Циганка. 3.Справжнє прізвище Степана Васильченка. Панасенко. 4.Імя батька С.Васильченка. Василь. 5.Наділення тварин, рослин, предметів і явищ рисами людського характеру називається… Алегорія. 6.Скільки тварин ви бачили на ілюстрації до байки Лисичка та її товариші? Шість. 7.Про чиє життя С.Васильченко хотів створити трилогію? Шевченка. 8.Як звати головного героя твору Басурмен? Семен. 9.Як звали дівчину, з якою хотів одружитися Васильченко? Ганна. 10.Чим мама налякала Семена, щоб він молився? Пеклом. 11.Імя брата Свекора. Петро. В а с и л ь ч е н к о

Степан Олійник

Народився Степан Олійник З квітня 1908 р. у селі Пасисели на Одещині в багатодітній хліборобській сім'ї. Від тяжких злигоднів батьки вирішили емігрувати до Канади або в Кустанайську область. Як згадувала сестра письменника, вже й коней запрягли... (Мали б ми ще одного письменника в діаспорі.) Та порятував дядько Захарій, забравши родину в своє село Третю Миколаївку. Нині це Левадівка. У 1934 р. закінчив педінститут. Працював кореспондентом газети «Чорноморська комуна», обійшов багато районів Одеської області. Зрідка друкував поезії в газетах. Народився Степан Олійник З квітня 1908 р. у селі Пасисели на Одещині в багатодітній хліборобській сім'ї. Від тяжких злигоднів батьки вирішили емігрувати до Канади або в Кустанайську область. Як згадувала сестра письменника, вже й коней запрягли... (Мали б ми ще одного письменника в діаспорі.) Та порятував дядько Захарій, забравши родину в своє село Третю Миколаївку. Нині це Левадівка. У 1934 р. закінчив педінститут. Працював кореспондентом газети «Чорноморська комуна», обійшов багато районів Одеської області. Зрідка друкував поезії в газетах. Факти, які Олійник використовував для творів, були такими типовими, що часто люди впізнавали себе в його героях. Степан Іванович розказував, як після читання вірша «У клубі» до редакції «Перця», де він тоді працював, надійшов лист з Одеського обласного відділу кінофікації, в якому вказувалося: «...факти, про які йдеться у вірші,...підтвердилися. Вживемо заходів». Факти, які Олійник використовував для творів, були такими типовими, що часто люди впізнавали себе в його героях. Степан Іванович розказував, як після читання вірша «У клубі» до редакції «Перця», де він тоді працював, надійшов лист з Одеського обласного відділу кінофікації, в якому вказувалося: «...факти, про які йдеться у вірші,...підтвердилися. Вживемо заходів». Основні твори: «Номенклатурний Мацепура», «Дорога дама», «Пригода з Іваном», «Чудо в черевику», «Ля-ля-ля». Основні твори: «Номенклатурний Мацепура», «Дорога дама», «Пригода з Іваном», «Чудо в черевику», «Ля-ля-ля».

Могила Степана Олійника.

Меморіальна дошка.

Кросворд 1.У гуморесці Ля-ля-ля динамік, який верещить, автор порівнює з… Козлом. 2.Повчальний висновок у байці. Мораль. 3.В якій області народився Васильченко? Одеській. 4.Невеликий, здебільшого віршований повчально-гумористичний чи сатиричний твір алегоричного змісту… Байка. 5.В якому місяці народився С.Васильченко? Квітні. 6.В котрий клас ходив Вася з гуморески Чудо в черевичку? Пятий. 7.Котрий предмет був першим у Васі? Арифметика. 1 О 2 л 3 і 4 й 5 н 6 и 7 к

Павло Глазовий

Павло Прокопович Глазовий народився 30 серпня 1922 року в селі Новоскелюватка (нині Казанківського району, Миколаївської області) в сім`ї хлібороба. Вчився у Новомосковській педагогічній школі на Дніпропетровщині. Після закінчення педагогічної школи у 1940 р. був призваний служити в армії. Учасник Великої Вітчизняної війни. Після війни Глазовий навчався в Криворізькому педагогічному інституті, де його запримітив Остап Вишня. Письменник почав опікуватися подальшою долею талановитого юнака, подбав про те, щоб його перевели навчатися у Київ року закінчив філологічний факультет Київського педагогічного інституту ім. О. М. Горького. У рр. заступник головного редактора журналу «Перець», згодом заступник головного редактора журналу «Мистецтво». Павло Прокопович Глазовий народився 30 серпня 1922 року в селі Новоскелюватка (нині Казанківського району, Миколаївської області) в сім`ї хлібороба. Вчився у Новомосковській педагогічній школі на Дніпропетровщині. Після закінчення педагогічної школи у 1940 р. був призваний служити в армії. Учасник Великої Вітчизняної війни. Після війни Глазовий навчався в Криворізькому педагогічному інституті, де його запримітив Остап Вишня. Письменник почав опікуватися подальшою долею талановитого юнака, подбав про те, щоб його перевели навчатися у Київ року закінчив філологічний факультет Київського педагогічного інституту ім. О. М. Горького. У рр. заступник головного редактора журналу «Перець», згодом заступник головного редактора журналу «Мистецтво». Друкується з 1940 року. Окремими виданнями вийшли: поема Слався, Вітчизно моя! (1958), поетичні збірки сатири та гумору Великі цяці (1956), Карикатури з натури (1963), Коротко і ясно (1965), Щоб вам весело було (1967), Мініатюри та гуморески (1968), жартівлива поема Куміада (1969), Усмішки (1971), книжки для дітей Пушок і Дружок (1957) та Старі друзі (1959), написані в співавторстві з Ф. Маківчуком, Про відважного Барвінка та Коника-Дзвоника (1958) у співавторстві з Б. Чалим, Іванець-Бігунець (1963), Як сторінка, то й картинка (1964), Про Сергійка-Нежалійка та клоуна Бобу (1965), Перченя (1966). Друкується з 1940 року. Окремими виданнями вийшли: поема Слався, Вітчизно моя! (1958), поетичні збірки сатири та гумору Великі цяці (1956), Карикатури з натури (1963), Коротко і ясно (1965), Щоб вам весело було (1967), Мініатюри та гуморески (1968), жартівлива поема Куміада (1969), Усмішки (1971), книжки для дітей Пушок і Дружок (1957) та Старі друзі (1959), написані в співавторстві з Ф. Маківчуком, Про відважного Барвінка та Коника-Дзвоника (1958) у співавторстві з Б. Чалим, Іванець-Бігунець (1963), Як сторінка, то й картинка (1964), Про Сергійка-Нежалійка та клоуна Бобу (1965), Перченя (1966).

Могила Павла Глазового.

Меморіальна дошка.

Кросворд 1.До якого району зараз належить с.Новоскелюватка? Казанівського. 2.Яке місто є бласним центром області, у якій народився Глазовий? Миклаїв. 3.Звідки на Україну прилетіли гості у гуморесці Заморські гості? Канади. 4.Назва однієї з книжок Глазового? Сміхологія. 5.Імя по-батькові Глазового. Прокопович. 6.Який відомий український письменник запримітив талант Павла Глазового? Вишня. 7.Мандруючи по столиці, туристи зайшли до… Райради. 1 г 2 л 3 а з 4 о 5 в 6 и 7 й

Запитання 1.Що таке сатира? 2.Повчальний висновок у байці---це… Мораль. Мораль. 3.Невеликий, здебільшого віршований повчально-гумористичний чи сатирични й твір алегоричного змісту… Байка. Байка. 4.Короткий гумористичний вірш, часто побудований на якомусь анекдоті, приказці чи казковому мотиві, у якому описано певний комічний випадок… Співомовка. Співомовка. 5.Зворотний порядок слів… Інверсія. Інверсія. 6.Відображення смішного в життєвих явищах і людських характерах у доброзичливому, жартівливому тоні---це… Гумор. Гумор.