Екологічна агітбригада ДЗВІН Збаразької ЗОШ І-ІІІ ст. 3

НАШ ДЕВІЗ: Я вірю, знаю, Що ми зможем Усі ми разом: я і ви Урятувати первоцвіти Від екологічної біди!

Які вони –перші весняні квіти? Що загрожує первоцвітам? Метою нашої агітбигади було: Дослідити, як і коли зявляються весняні квіти; Вивчити первоцвіти Збаражчини ; Підвищити зацікавленість людей до цих прекрасних первоцвітів.

Навесні після довгого зимового спокою оживають дерева, кущі, трави. Поки дерева не вкрилися листям, а в степу і на лузі не піднялися густі трави, розцвітають первоцвіти. Пізніше, в другій половині весни, починають цвісти трави у тіні від вкритих листям дерев і в густому, високому травостої. Пізніше, з настанням більш стійкої погоди, на відкритих місцях, частіше степових, можна побачити дрібненькі, 3 5 см заввишки, рослинки. Вони зявляються у великій кількості, займаючи більші чи менші ділянки. На весь цикл розвитку від сходів до зрілого насіння цим рослинам потрібно всього 2 3 тижні.

Яскраві весняні квіти серед сухих трав і торішнього листя не залишаються непоміченими. І от уже в руках у «любителів» природи букетики з квіток підсніжників, медунки, рясту. Знищуючи надземну частину, ми завдаємо рослині великої шкоди без листків вона не зможе відновити запас поживних речовин у своїх підземних цибулинах, бульбах, вони виснажуються. У наступному році весняний килим не буде вже таким багатим. Ще більшої шкоди завдають ті, хто викопує рослини разом з підземними частинами, зменшуючи природні запаси, призводячи до непоправних втрат.

Кожний вид чимось цінний, і якщо не сьогодні, то в майбутньому наука може відкрити його корисні властивості. А він може загинути, якщо непродумано проводити меліоративні роботи, безконтрольно вирубувати ліси, неправильно застосовувати отрутохімікати тощо. У приміських зонах природі завдають шкоди ті люди, що визбирують квіти, руйнують автомашинами рослинний покрив. Рослини втрачають свою здатність самооновлюватись у попередніх кількостях. Усе менше стає рослин з гарними квітками, особливо тих, що цвітуть весною. Рідкісними стали проліски, сон-трава, підсніжники. Усе далі від міста відступають конвалії.

У справі збереження рослин, зокрема весняних, можуть допомогти юні натуралісти. Учасники агітбригади взяли ці рослини під захист у своїй місцевості. Для цього потрібно знати особливості будови і розвитку рослин, їх екологію, значення в житті людини.

НАРЦИС ВУЗЬКОЛИСТИЙ NARCISSUS ANGUSTIFOLIUS CURT. Родина Амарилісові Рослина багаторічна, до 40 см заввишки. Має сплющене стебло, 2 4 плоских сизо-зелених листки, що зібрані в приземному пучку. Надзвичайно гарні, здебільшого поодинокі, квітки нарциса звернені в один бік. Оцвітина з довгою циліндричною трубочкою, 6-роздільним відгином і блюдце видним жовтуватим при віночком. Плід коробочка з численними чорними насінинами. В Українських Карпатах проходить східна межа розповсюдження цієї рослини, яка є реліктом третинного періоду. Це єдиний в країні вид нарциса, що росте в дикому стані. Росте невеликими групами на альпійських луках, гірських схилах і в долинах. Найбільшу площу займають зарості нарцисів на луках у долині р. Тиси біля Хуста, де під час цвітіння утворюють ніжно-білий килим. Щоб зберегти це диво, територію під назвою «Долина нарцисів» включено в Карпатський заповідник. Вид занесене в Червону книгу України. Назва рослини повязана з давньогрецькою міфологією. Нарцис це імя самозакоханого красеня, якого богиня Афродіта покарала, перетворивши в квітку.

БАРВІНОК МАЛИЙ VINCA MINOR L. Родина Барвінкові Сланкі вічнозелені півкущики барвінку малого утворюють такі щільні зарості, що подекуди на 1 м2 їх налічується до сотні. Розпластані стебла вкорінюються у вузлах і дають нові пагони, см завдовжки. Листки еліптичні, голі, зверху блискучі. У їх пазухах розвиваються поодинокі квітки з голубим віночком до 2,5 см у діаметрі, з довгою трубочкою і плоским відгином з 5 зрізаних на верхівці, серповидно зігнутих пелюсток. Чашечка розсічена на 5 ланцетних голих чашолистків. Приймочка потовщена, по боках вкрита клейкою речовиною. Барвінок зацвітає наприкінці квітня. Цвіте в травні, а подекуди й у червні. Квітки запилюються комахами. У середині літа дозрівають плоди-листянки. Росте барвінок у лісах, переважно грабових або грабово-дубових, в місцях достатньо освітлених і зволожених, на галявинах, біля доріг, на просіках, порубках. У дикому стані поширений у Карпатах, рідше в Західному і Правобережному Поліссі, Лісостепу й на заході Степу. Цінна лікарська і декоративна рослина. Вирощують для створення газонів і бордюрів.

АНЕМОНА ДІБРОВНА, ANEMONE NEMOROSA L. Родина Жовтецеві Через 2 3 тижні після того, як зійшов сніг, маленькі рослини анемони дібровної, 8 25 см заввишки, з темно-зеленими глибоко-роздільними листками і великими білими квітками суцільним килимом вкрили вологі місця широколистих і мішаних лісів, береги лісових струмків і річечок. Зовні пелюстки у бутонів і молодих квіток лілувато-рожевуваті від наявності в них особливої речовини антоціану, що поглинає світлові промені й перетворює їх на теплові. Підвищення температури прискорює відкривання пелюсток. Під час дощу і на ніч пелюстки стуляються, квітконіжка згинається донизу, і квітка звисає, захищаючи таким чином пилок від зайвої вологи. Анемона дібровна дуже легко розмножується частинками кореневищ.

Фіалка запашна viola odorata l. Родина фіалкові Фіалка з давніх-давен вважалася символом пробудження природи. Невисокі, від 5 до 15 см, травянисті кущики фіалки запашної мають округло-яйцевидні листки і коротко торочкуваті яйцевидні прилистки. Синьо-фіолетові, іноді білі, квітки складаються з 5 пелюсток, нижня видовжена в шпорку, в якій нагромаджується нектар. Тичинки з дуже короткими нитками, щільно оточують завязь. Пиляки багаті на пилок. Квітки дуже запашні. У вологу погоду квітконіжки вигинаються, і квітка ховається під листком, зберігаючи пилок від намокання. Плід коробочка, при дозріванні плодоніжки нахиляють її до землі, і насіння висипається безпосередньо під материнською рослиною. Насінини мають придатки, їх поїдають мурашки і розносять насіння фіалки. Запилюють фіалку запашну комахи, які беруть у неї нектар і пилок. Рослина багаторічна, повзуче кореневище зі сланкими пагонами, що зацвітають на другий рік. Цвіте в квітні травні. Росте по всій України в лісах і по чагарниках.

Перше весняне диво природи - це підсніжники та проліски. Це два брати, які відрізняються лише кольором: підсніжник - білий, а пролісок - блакитний. Вони одними з перших відкривають карнавал цвітіння весни. Чому такі тендітні, маленькі квіти не бояться морозу? Може тому, що за однією з легенд, богиня Флора роздавала квітам костюми для карнавалу. Підсніжнику вона подарувала біле плаття. Сніг також захотів узяти участь у святі, однак для нього одягу не вистачило. Тоді він почав просити, щоб квіти поділитися з ним вбранням. Але вони боялися холоду й відмовляли снігові. Лише підсніжник вкрив його своїм хітоном. Разом кружляли вони у хороводі квітів і так сподобалися одне одному, що й досі є нерозлучними. Інша давня легенда розповідає, що в день, коли Адама і Єву було вигнано з раю, йшов сніг. Єва дуже змерзла, й тоді кілька сніжинок, прагнучи утішити нещасну, перетворилися на квіти. Побачивши їх, Єва стала веселішою. У неї зявилася надія на кращі часи. Тому і вважають підсніжник символом надії, тепла і краси. Ймовірно, саме пролісок і підсніжник були першими квітами на землі.

Цього року зима була не дуже лютою та малосніжною. Потепліло ще в лютому, тому перші первоцвіти зявилися вже на початку березня. Наша агітбригада багато спостерігала за цими прекрасними квітами і взнала цікаві речі. Перші підсніжники цього року зявились в перших числах березня:

Після кількох сонячних днів зявилось більше цих прекрасних квітів :

А коли трішечки зійшов сніг ми могли побачити ці квіти в усій їхній красі:

Через 5 днів тепла:

Висновок: Ми спостерігали за розвитком підсніжників і виявили, що цього року їх набагато менше ніж минулого. Може цьому посприяла людина … Кожного року люди виривають багато підсніжників не задумуючись про те, що вони занесені в Червону книгу і знаходяться на межі зникнення. Якщо людство не задумається над цим ці прекрасні квіти просто зникнуть з нашої території. Після того, як люди вирізали 1 гектар лісу, де росла велика кількість підсніжників багато первоцвітів зникло.

Територія, на якій росли колись мільйони підсніжників