Діалектизми Харківщини.

Історія кожної мови якнайтісніше повязана з історією її носія. Словянські мови походять з одного джерела – прасловянської (спільнословянської) мови, від якої й успадкували спільні або подібні тенденції розвитку.

Діалектна лексика містить в своєму складі слова, які вживаються лише в певній місцевості. Жаргонна лексика містить в своєму складі слова, що використовуються людьми, які належать до певних соціальних груп. Такі слова називаються жаргонізмами, або соціальними діалектизмами.

Харківський діалект - це суміш російських, українських та німецьких слів, що тісно сплітаються і перетворюються на досить дивну говірку.

Говірка харків ян наповнена різноманітними словами- паразитами: Шо - слово, що має в собі українське"що" і російське "что". Кажуть,що харківське "шокання" відкладаєтьсяв генах. Ля! - 1. Дивись, що твориться!;2. інтонаційна форма, що виражає незадоволення: "Ля! Та шо ты гонишь!". Тю - виражає незадоволення, але меншекспресивне, аніж "ля". Не (рос.) - означає російське "нет" та українське "ні". Диви - ну це "дивись", зрозуміло. Та да -фраза, що означає відсутність довіри до опонента.. Короче, Кароч, Короч (рос.)- зв'язка, що не несе смислового навантаження. Именно(рос.) -приклад:«Не, ну ты именно молодец!»

Типово харківські слова: Ракло (ракалія, ракли, ракалії) - в сучасній інтерпретації дещо середнє між ідіотом та бидлом, часто вживається по відношенню до влади. Раніше вживалося до вічноголодних бурсаків, що вчилися у бурсісв. Іраклія на Бурсацькому спуску. Інколи вічно голодні студенти біжали до Центрального ринку, змітаючи всіпродовольчі товари на своєму шляху,торговці кричали: "Іракли-и-и бігуть".Торговці намагалися заховати все, що лежало на їх прилавках. Сявка - харківська назва простих гопників, малоліток. Вважається, що слово виникло від назви банди малолітніх злочинців, паханом яких був Савва. Гендель - назва дешевої забігаловки, виникло від німецького "Handel", що означає "торгівля". Можливо, що це слово вкорінилося в часи німецької окупації. Рембуль - це харківський трамвай. Але це слово в наші часи вживається лише чистокровними харківськими довгожителями. Вважається, що слово виникло від німецької фірми, яка випускала перші трамваї Харкова. Марка - номер трамваю. Наприклад, "Поедем на рембуле Седьмой марки до Стекляшки". Змейка (рос.) - застібка-молнія для верхнього одягу або брюк. Пятнашка (рос.) - психіатрична клініка (номер якої у Харкові п ятнадцятий). Розповсюдженітакі вирази: "По тебе пятнашка плачет". Дурка - минула "п ятнашка", тепер Психіатрична клініка 3.

Барабашовська сумка - величезна китайська поліетиленова сумка, що часто використовується у ТЦ "Барабашово". Стулка - так називають звичайний стілець. Барада - від слова "борода", є синонімом слова "капець". Часто вживається молоддю, яка соромиться матюкатися. Вилазка - пікнік на природі, поїздка загород або у Харківський лісопарк. Раззувацца - культурні харків яни кажуть "разбуваться", тобто знімати взуття. Деліс - вафельний торт у шоколаді, щоз явився в однойменному кафе ще до більшовицького перевороту. Полюс - невелички вафельно-шоколадні тортики, дещо схожі на деліс. Їх випускає відомій на всю Україну "Хладопром"

Харківські вирази: "те, се" - замінник дієслова у харківському діалекті. Наприклад, "І ремонт у хазі зробив, і сміття викинув, і те се..." "скучать за..." (рос.) - використовується українська постановка слів з російськими словами, замість російської "Скучать по...", українська "Сумувати за...". "ти шо з Мерефи?" - так кажуть, коли людина чогось не розуміє, коли йому намагаються пояснити прості істини, що зрозумілі кожному, або людина має низький айкью. Шопопало - синонімічно до фраз "не те, не се", "ані риба, ані м ясо". "сходить на охоту" (рос.) - померти внаслідок замовного вбивства. Вираз пішов після того, як екс-губернатор Харківщини, відомий український сепаратист Женя Кушнарьов помер під час полювання вистрілом якогось "мисливця", який подумав, що він стріляє у дикого кабана. Місця збору культурної інтелегенції та неформальної молоді: Скулёжка (рос.) - імпровізований ринок художнього мистецтва біля Успенського собору, а також місце збору металістів та рокерів. Хоббитка (рос.) - місце збору рокерів та толкієністів у парку Шевченка біля ХНУ ім. Каразіна.

«Місце зустрічі змінити не можна» Стекляшка (рос.) - навпроти обласного виконокомуна станції метро "Університет". Градусник (рос.) - біля термометру на площі Конституції

Українська мова є національною мовою багатомільйонного українського народу. Вона належить до високорозвинених мов із давніми писемними традиціями. І чужому научайтесь, Й свого не цурайтесь. (Тарас Шевченко)

Дякую за увагу!