Архітектура світу

Романський стиль Романський стиль (від лат. римський) стиль середньовічного західноєвропейського мистецтва Х-ХІІ ст. (у низці, країн ХНІ ст.). Головна роль у романському стилі належала суворій, фортечного характеру архітектурі. Монастирі, церкви,"замки розташовувались на височинах, піднесених над місцевістю. Церкви прикрашали розписами і рельєфами, які в умовних, експресивних формах виражали могутність Бога. Разом із тим напівказкові сюжети, зображення тварин і рослин належали до народної творчості.

Норманська фортеця. Франція.

Замок Сюллі. Франція.

Пізанська вежаПізанська вежа та собор

Церква Нотр-Дам-ля-Гранд

Готика Готика (від італ. готський) художній стиль (між XII і XV-XVI ст.), що завершив розвиток середньовічного мистецтва в Західній, Центральній і частково Східній Європі. У готиці відбилися кардинальні зміни у структурі середньовічного мистецтва. Основним архітектурним типом став готичний собор: каркасна система готичної архітектури (стрілчасті арки спираються на стовпи) дозволила створювати небачені за висотою й обсягом інтер'єру собори, прорізувати стіни величезними вікнами з багатобарвними вітражами. Спрямованість соборів угору виражено гігантськими 'ажурними вежами, стрілчастими вікнами і порталами, складним орнаментом. Розвивалися містобудування і громадська архітектура (житлові будинки, ратуші, міські ратуші з декором).

Собор Нотр-Дам в Парижі

Кентерберийський Собор, Англія.

Собор в Реймсі

Собор в Кельні.

Ренесансний стиль Ренесансний стиль (фр. відродження) виник і розвинувся в Італії в XIVXVI ст. Характерні риси Ренесансу: світський характер, гуманістичний світогляд, звернення до культурної спадщини античності. В архітектурі важливішу роль почали відігравати світські споруди громадські будівлі, палаци, міські будинки. Використовуючи ордерне розділення стіни, аркові галереї, колонади, бані, архітектори надали своїм будівлям величної ясності, гармонійності й зробили їх відповідними людині.

Палаццо-Піті. Флоренція.

Церква і монастир Палладио, 1566 Венеция

Вілла Ротонда Італія

Церква Санта-Марія. Флоренція.

Собор Святого Петра Ватикан

Палац Вендрамін Колерджі, Венеція

Бароко Бароко (італ. Ьагоссо, дослівно химерний, дивний) один із головних стильових напрямів у мистецтві Європи й Америки кінця XVI середини XVIII ст. Тяжів до «великого стилю», відобразив уявлення про складність, різноманітність, змінність світу. Бароко властиві динамічність образів, афектація, потяг до величі й пишності, до поєднання реальності та ілюзії, до злиття мистецтв (міський і садово-паркові ансамблі). Для архітектури бароко характерні просторовий розмах, злиття, текучість складних, зазвичай криволінійних форм.

Цвінгер Пеппельманн, Німеччина.

Зимовий Палац, Україна

Церква Сан Карло. Рим, Італія.

Рококо Рококо (фр. уламки каменів або мушлі) стиль у європейському мистецтві першої половини XVIII ст. Для рококо характерне заглиблення у світ фантазії, театралізованої гри, міфологічних і пасторальних сюжетів. У мистецтві рококо панує граційний, вибагливий орнаментальний ритм. Декоративне мистецтво за вишуканістю, красою асиметричних композицій, за духом комфорту й уваги до особистої зручності належить до найвищих досягнень мистецтва XVIII ст.

Португалія. Палац Келуш і парк в стилі рококо.Палац Келуш

Класицизм Класицизм (від лат. зразковий) стиль і напрям у літературі й мистецтві XVII початку XIX ст., який звернувся до античної спадщини як до норми й ідеального зразка. Класицизм сформувався в XVII ст. у Франції. У його основі лежить уявлення про розумну закономірність світу, про красу природи. Архітектурі класицизму притаманні чіткість і геометричність форм, раціональна зрозумілість планування, поєднання гладенької стіни з ордером і стриманим декором.

Собор Святого Павла. Лондон, Великобританія.

Пантерн. Франція, Париж.

Церква La Madeleine у Парижі

Будинок Пашкова. Москва, Росія.

Модерн Модерн (фр. найновіший, сучасний) стильовий напрям у європейському й американському мистецтві кінця XIX початку XX ст. Представники модерну використовували нові технічно-конструктивні засоби, вільне планування, своєрідний архітектурний декор для створення незвичайних, підкреслено індивідуалізованих будинків, усі елементи яких були підпорядковані єдиному орнаментальному ритму й образно- символічному задуму. Декоративне мистецтво модерну вирізняє поетика символізму, декоративний ритм гнучких текучих ліній, стилізований рослинний орнамент.

Ейфелева вежа в Парижі

Барселона Деталь приміщення Антоніо Гауді

Головне творіння Антоніо Гауді - собор Саграда Фамілія. Барселона гг

Вілла Жаннере-Перре в Ла-Шо-де-Фон, побудована архітектором для своїх батьків Вілла Жаннере-ПерреЛа-Шо-де-Фон Вілла Жаннере-ПерреВілла Жаннере-Перре в Ла-Шо-де-Фон, побудована архітектором для своїх батьків Ле КорбюзьєЛа-Шо-де-Фон

Поява хмарочосів на Американському континенті стала справжньою сенсацією. Перший хмарочос чиказького архітектора Луїса Саллівена викликав справжній переворот

Райт. Будівля музею сучасного мистецтва Гуггенхейма в Нью- Йорку