На степовых просторах нашої області протікає близько 600 великих і малих річок. Багато з них не мають навіть назви. Але є й такі назви, які ми по праву вважаємо історичними, їх знаходимо у працех вчених давніх часів, літописах, в усній народній творчості. Таких річок є на карті області немало. Головні з них – Дніпро, Південний Буг, Інгулець, Інгул, Вись, Тясмин, Синюха, Сугаклія, Громоклія.

Інгул

Інгул - найбільш велика притока Південного Бугу. Інгул витікає з невеликого лісового озерце біля села Бровкове Довжина річки км.

Походження назви Найпоширенішою є версія, що назва Інгул походить від тюркського новые озеро. Притоки Інгулу: Сугоклія, Громоклія (праві); Біянка, Аджамка, Кам'янка, Березівка (ліві). На річці побудовано кілька водосховищ: Кіровоградське, Докучаєвське, Інгульське та Софіївське.

Сугаклія – притока Інгулу. У роки існування Нової Січі на берегах Сугаклії виникали козацькі поселення. Років із сто назад це была досить полноводна річка, з багато чисельними плесами. Річка бере початок біля с. Семенівки. Тече переважно на південний схід, впадає до Інгулу. Річка історична, згадується у «Літопису» С. Величка.

Сугоклія вперше згадується 1697 року. Назва тюркського походження, гадають, від давньотюркського «сайгак, дика коза»; давньотюркського «місце, де багато сайгаків ». За свідченням Боплана, в XVII ст. у степах України водился багато сугаків. Карта України Боплана

Довжина 58 км. Річище завширшки до 5 м. В середній течії трапляються выходи докембрійських порід (граніти та гнейсы). Є багато ставків, а такою Криничуватське, Софіївське та Долилівське водосховища. Використовується на господарські потреби, риборозведення, зрошування.

Інгулець

Поверталися наші чумаки з Криму до дому. Ледве ступали стомлені воли, тягнучи важкі вози із сіллю. Та ось вони неначе оживали і починали рухатися веселіше. Поглянувши на волів, чумаки і собі починали прислухатись. Десь здалеку долинав неясный гул. І тоді промовляв якийсь із чумаків до своїх товаришів: «Ген гулець чути, скоро в дома будемо.» То гула річка, минаючи на своєму шляху пороги. Люди, які інколи їздили з чумаками, не розуміли, про що йде мова, та і почали називати річку, повз яку проїздили, Генгулець. А згодом назва змінилася на Інгулець та так назавжди і залишилася. Записано Анастасією Степаненко у 30-ті роки Легенда про Інгулець

Тече по території Кіровоградської і Дніпропетровської, Миколаївської та Херсонської областей України.

Синюха

Утворюється від злиття річок Великої Висі та Тікичу

Назва, первісне Синіє Води виникла за синім кольором прісної води, що особливо впадало у вічі при переході до лісостепу від степу з його здебільшого іншого кольору і непридатними для вживання водами річок Жовта, Зелена, Чорний Ташлик, Мертвовод та інших.

Тут відбылася знаменита Би́тва на Си́ніх Во́дух ( 1362).1362

Великий князь Литовський Ольгерд Гедимінович Битва, що відбылася на річці Сині Води між литовсько- русским військом Великого князя Литовського Ольгерда Гедиміновича та ордами монголо-татарських правителів на Поділлі, поблизу фортеці Торговиці (теперь село Новоархангельського району Кіровоградської області).

Битва описана в литовсько- білоруських літописах. Перемога литовсько-руського війська у Синьоводській битві задолго до Куликовської битве 1380 року підірвала могутність Золотої Орди і поклала початок звільненню східнослов'янських народів від монголо-татарського іга.

р.Синюха в літературі У 2011 році Володимир Рутківський став лауреатом премії «Книга року Бі-Бі-Сі» за двотомний історичний роман «Сині Води».

Ятрань

Ятрань бере початок на північній околиці села Томашівки, що на південний захід від м. Умані. Впадає до Синюхи між селами Ятрань і Тернівка.

Легенда про походження річки «У сиву давнину народ Уманщини потерпев від спеки. Не було урожаю, все посохло, тому що не було дощів. Людям загрожувала смерть від голоду і спраги. Боролися за життя наші предки, як могли: копали криниці, але вода пішла далеко під землю. Спробували в іншому місці, але на шляху траплялося лише каміння. Люди втратили надію на порятунок. В одному селі жила молода, казкової вроде дівчина Ятрань. Висока, струнка, як молода берізка, золотиста коса, як промінчики весняного сонечка, очі такі блакитні, як небо в погожу дни ну. А душа! Душа в неї была чиста, як прозорий струмочок, серденько було чуйне до чужого горя.

Ятрань розуміла, що її село загине без води, вона відійшла від громади і пішла за село. Дівчина впала навколішки і почала благати: «Господи! Не дай загинути сим людям. Забери життя в мене хай вони врятуються!» З очей красуні полился сльози: кап-кап, кап- кап... Раптом хтось з людей закричав: «Диво!» Так, це було диво: за селом з'явилась широка, полноводна річка. Вода была чиста, як в прозорому струмочку і мала відтінок блакитного неба в погожу дни ну... Їх радості не було меж. Аж пізно ввечері згадали про дівчину-красную. Шукали її всім селом, але знайшли тільки стрічку з її коси. І зрозуміли люди, що ріка і є їхня красуня, яка пожертвовала собою за-ради них, по краплині сліз вялившись у річку.

Буг

Південний Буг, Бог, рідше Біг річка на південному заході України. Бере початок на Поділлі і впадає до Бузького лиману Чорного моря.

Походження назви Упродовж століть назву річки змінювали. Турки называли її Ак-су, що означає «біла вода», греки Гіпанісом обо Іпанісом. Слов'яни нарекли річку Богом (в розумінні «багата» обо «та, що течь по багатій, родючій землі»). Вважається такою, що назва річки походить від слова «бгати», тобто згинати, звідси «кривой», «покручений»

Сучасну назву річка отримала випадково Проводячи на початку XX століття дослідження Правобережної України, російський геолог В. Д. Ласкарєв свернув увагу на існування двух річок з однаковими (як йому здалося) назвами Буг. Західна річка й справді звался Бугом, південна Богом. Проте В. Д. Ласкарєв не помітив цього і, щоб можна було в подальшому розрізняти річки, наніс їх на карту як Західний Буг і Південний Буг.

Південний Буг є найбільшою річкою, бассейн якої повністю розташований в межах України. Площа бассейну річки км², довжина 806 км Особливістю Південного Бугу є те, що це річка фактично має лише одну велика притоку р. Синюху

У місті Віннице на річці Південний Буг установлено найбільший в Європі плавучий світло-музичний фонтан.

Це найбільший в Україні і в Європі плавучий фонтан. За оцінками експертів входить в десятку найкращих і видовищних фонтанів світу. Його унікальність полягає в так званій «зимуючій технології», яка дозволяє опустите конструкцію під лід. Задля встановлення фонтану та проведення реконструкції набережної були проведені роботи по розчистці русла річки Південний Буг в обсязі м³ ґрунту.

Ти дізнався лише про деякі з річок Кіровоградщини. Хочеш дізнатися більше? Поспішай до бібліотеки!

При створенні презентації використані: Дяченко Л. Д., Ковальов М. М. Рідний край Кіровоградщина. – Кіровоград, Облуправління по пресі. – – 150 с. Кузик Б. М., Білошапка В. В. Кіровоградщина: історія та сучасність центру України: В 2-х т. – Дніпропетровськ: Арт-Прес, Матівос Ю. Такий загадковий Інгул / Ю. Матівос // Кіровоградська правда. – – 11 грудня