Заболотний Данило Кирилович ( ) Підготував студент 112 групи: Сокуренко Іван.

План 1.Біографія Д.К.Заболотного. 2. Трудовий шлях Д.К.Заболотного. 3.Праці Д.К.Заболотного.

Народився в селі Чоботарка Подільської губернії. Закінчив Новоросійський та Київський університети. У рр. працював на Одеській бактеріологічній станції, де вивчав мікроби снігу, опрацьовував питания імунізації ховрахів против холеры тощо. У рр. працював лікарем у Подільській губернії, у рр. у Київському військовому шпиталі. У рр. профессор Жіночого медичного інституту в Петербурзі, де організував першу в Росії кафедру бактеріології. Водночас у рр. ректор Одеського медичного інституту, в якому створив першу у світі кафедру епідеміології. У рр. профессор Військово-медичної академії у Ленінграді.

Навчався Данило добре, захопився науковими дослідженнями з мікробіології і під керівництвом видатного профессора І.Мечникова провів цікаві дослідження. Але у 1889 р. за участь у студентській сходці його было виключено з університету і заарештовано. Проте Д. За-болотний встиг отримати досить ґрунтовну загальнобіологічну підготовку. Лише через тяжкие захворювання юнак уникнув заслання до Сибіру. Після звільнення у 1890 р. Д. Заболотний працював ассистентом на першій у Росії та другій у світі Одеській бактеріологічній станції, заснованій І. Мечниковим.

Співробітники станції свернули увагу на обдарованого юнака. Саме тут Д.К. Заболотний розпочав дослідження в галузі медичної бактеріології. У 1891 р. за підтримки кількох профессорів кому было дозволено скласти экстерном державні іспити в університеті і він отримав диплом 1-го ступеня. За наукову роботу «Мікроби снігу» Д. Заболотному было присвоєно ступінь магістра природничих наук.

Повернувшись до Києва, Данило Кирилович з головою поринає у наукову роботу на кафедрі загальної патології під керівництвом профессора В. Підвисоцького та продовжує роботу над пошуком противхолерної сироватки, яку випробовує на собі. І пізніше майже всі противінфекційні сироватки Данило Заболотний випробовував на собі. Після закінчення в 1894 році університету Д.К. Заболотний розпочав свою діяльність як епідеміолог, працюючи лікарем у Подільській губернії, де вів боротьбу з епідеміями тифу, дифтерії й холеры. Він першим у Росії застосував широкомасштабные лікування антидифтерійною сироваткою (щеплення дітям). У м. Камянці-Подільському він організував бактеріологічну лабораторію, в якій проводив дослідження збудників хвороб.

Д.К. Заболотний вивчав і ветеринарную мікробіологію. Він відкрив для медичної науки і тварин для експериментів: по холері - сурків, для вивчення сифілісу - павіанів, і тим самим прискорив і полегшив вивчення цик інфекцій. Академік був із тих рідкісних людей, для яких служіння науці і безумовна віра в неї складають весь зміст його життя. Він був глубоко переконаний, що тільки вона одна, наука, спроможна "розсівати туман вагань, служит основою для викорінення зла".

Найважливіші роботи: «Про фосфоресценцію живих організмів; «Дослідження по холері»; «Дослідження по чумі»; «Імунітет при заразливих хворобах»; «Про внутріклітинні ферменты лейкоцитів».

Разом з іншими вченими він виїжджав для боротьби з епідеміями чумы в Індію, Східну Монголію, Китай. У 1898 р. Д.К. Заболотний створює у Петербурзі першу в Росії самостійну кафедру медичної мікробіології, у наступному році здійснює поїздки до Персії, Аравії та Месопотамії, їде у відрядження на спалах чумы у Шотландію, Португалію, Марокко, Саратовську губернію, на Чорноморське узбережжя Кавказу. А разом з цим продовжує інтенсивну наукову роботу. Загалом вчений опублікував по-над 200 наукових праць. У 1908 р. Данило Кирилович захистив у Військово-медичній академії дисертацію на ступінь доктора медицины.

А потім знову бала боротьба з чумою в Маньчжурії, Одесі, Астраханській губернії, Туркменії. У 1918 р. Д. Заболотний організовує епідеміологічний відділ Інституту експериментальної медицины, створює вакцинно-сироваткову комісію при Петроградському міськздороввідділі. Тяжкий був період в країні руїна, епідемії, і в особистому житті профессора такое померла його дружина. У 1919 р. профессор Д. За-болотний переїхав до Одеси, став ректором Одеського медичного інституту (1919–1923), в якому створив першу у світі кафедру епідеміології (1920).

У 1877 році після смерті батька Данило переїхав до дядька в Ростов- на-Дону, де навчався у Нахічеванській гімназії р. Данило Заболотний переїхав до іншого дядька, В. М. Сауляка, в Одесу, де вступив до Рішельєвської класичної Гімназії В 1885 році Данило вступив на природниче відділення фізико- математичного факультету Новоросійського університету в Одесі, з якого у 1899 р. був выключений за участь у студентській сходці й заарештований. Згодом був звільнений за станом здоров'я У 1889–1891 роках працював на Одеській бактеріологічній станції помічником у директора Якова Бардаха Якова Бардаха За підтримки кількох профессорів у 1891 р. Заболотному было дозволено скласти экстерном державні іспити в університеті на ступінь магістра природничих наук. Після цього він вступив на третій курс медичного факультету Київського університету Святого Володимира.1891 Після завершення навчання виїхав на роботу до Кам'янця- Подільського. У 1894–1895 рр. брав участь у боротьбі з епідемією холеры та дифтерії в Подільській губернії У 1895–1897 рр. лікар, керівник відділення інфекційних хвороб Київського окружного військового шпиталю. У 1898 р. на запрошенная І. Мечникова працював у Пастерівському інституті в Парижі, нагороджений французским орденом Почесного Легіону

У 1896 році разом із профессором Володимиром Високовичем брав участь у дослідженні й ліквідації епідемії чумы в Індії.Володимиром ВисоковичемепідеміїчумыІндії У 1898–1919 рр. керівник кафедры медичної бактеріології Петербурзького жіночого медичного інституту, створив першу у Російській імперії самостійну кафедру медичної мікробіології.1898–1919Російській імперії У 1920 році організував першу у світі кафедру епідеміології в Одеському медичному інституті р. Заболотного было переведено в систему закладів Академії наук СРСР З 1926 року Данило Заболотний дійсний член Академії науки СРСР.1926СРСР У 1928 р. переїхав у Київ.1928Київ У 1928–1929 рр. Данило Кирилович перебував на посаді президент ВУАН

Данила Кириловича Заболотного не стало 15 грудня 1929 року. Останніми його словами були:15 грудня 1929 «"Діти мої дорогі, любіть науку і правду". »