Мета:Ознайомити дітей із основными чинниками, що сприяють в икривленню інформації у засобах масової інформації Мета: Ознайомити дітей із основными чинниками, що сприяють в икривленню інформації у засобах масової інформації

Чи можна вірити нов инам у ЗМІ?

МЕДІА-МАГНАТИ. Невелика кількість могутніх корпорацій володіє провідними мас-медіа. Ці медіа в изначають, який матеріал в исвітлювати, як його подавати і скільки уваги йому приділяти. Оскільки більшість корпорацій створені за для отримання прибутку, то на рішення редакцій ЗМІ можуть впливати чиїсь економічні інтереси. Якщо певний матеріал можетт призвести до того, що зменшаться прибаутки власників медіа, то його, імовірно, не будуть оприлюднювати.

УРЯДИ. Велика части на повідомлень у ЗМІ стосується діяльності урядів і окремих політиків. Уряди прогнуть, щоб широкий загар підтримував їх та їхню політику. А мас-медіа потребують матеріалу, який їм надають уряди. Тому журналісти й урядові прес-служби нерідко співпрацюють одні з одними.

РЕКЛАМА. Щоб залишатись на плаву, ЗМІ в більшості країн мусять заробляти гроші. Найбільша частка прибутку находить від рекламы. У деяких країнах журналы отримують від рекламы 5060% своего доходу, газеты 80%, а комерційне телебачення і радіо 100%. Зрозуміло, що компанії-рекламодавці не будуть спонсорувати программи, котрі зображають у непривабливому світлі їхню продукцію чи стиль управління. Якщо їм щось не сподобається, вони свернуться до іншого медіа-ресурсу. Знаючи це, редакторы можуть не пропускать нов ин, які кидають тінь на репутацію спонсорів.

ОБМАН. Не всі репортеры є честными. Дехто з них вдається до фальсифікації фактів. Наприклад, кілька років тому японський журналіст захотів підготувати історію про те, як пірнальники руйнують короли біля Окінав и. Не знайшовши жадного пошкодженого корала, цей репортер сам пошкодив кілька з них, а тоді сфотографував. Ще дехто, щоб ввести широкий загар в оману, вдається до фотомонтажу. Технології обробки фотографій досягли в исокого рівня розв итку, і деколи фотомонтаж майже неможливо в ияв ити.

СПОСІБ ПОДАННЯ ФАКТІВ. Навіть якщо факты ясні як день, спосіб їх в исвітлення залежить від журналіста. Він в ирішує, що згадати в репортажі, а про що не говорите. Приміром, футбольная команда проиграла матч з рахунком 2:0. Це факт. Проте чому вона проиграла це історія, яку журналіст можетт розповісти на різні леди.

ВИПУСКАННЯ ПОДРОБИЦЬ. Готуючи матеріал, журналісти прогнуть в и́кликати зацікавлення публіки. Тож вони часто в ипускають подробиці, через які в иникли б зайві запитання. Журналісти можуть створювати шум навколо одних фактів і затушовувати інші. Крім того, телеведучі й репортеры іноді мають розповісти заплутану історію лише за одну-дві хв илини і тому можуть не згадати важлив их деталей.

КОНКУРЕНЦІЯ. Протягом останніх десятиріч зросла кількість телеканалів. Разом з тим різко зменшився обсяг часу, який глядач в иділяє на перегляд программ якогось одного каналу. Щоб люди не втратили інтересу, службам нов ин доводиться пропонувати їм щось унікальне обо розважальне. В одній книжці про необєктивність у мас-медіа сказано: «Теленов ини претворился на безперервний потік зображень, котрі підбираються з метою шокувати глядача обо полоскотати йому нерв и. Сюжети скорочуються, оби втримати увагу глядачів, тривалість якої стає дедалі меншою» («Media Bias»).

ПОМИЛКИ. Як і всі люди, журналісти припускаються помилок. Неправ ильно написано слово, кома в невідповідному місці чи інші граматичні помилки можуть спотворити зміст речення. Не завжди зрительно перевіряються факты. Буває, що журналіст помиляється в цифрах. Намагаючись вкластися в строки, він легко можетт надрукувати замість

ХИБНІ ПОГЛЯДИ. Зробити точный репортаж не так просто, як можетт здаватись. Те, що сьогодні вважається достовірним фактом, завтра можуть спростувати. Наприклад, колись Землю вважали центром Сонячної системи. Сьогодні ми знаємо, що Земля обертається навколо Сонця.

Потрібен зважений підхід Безперечно, немудро вірити всьому, що кажуть у нов инах. Але такое не варто геть в усьому сумніватись. Найліпше триматися золотої середини: бути обережним і водночас неупередженим.

Джерело ДЖЕРЕЛО. Чи повідомлення зроблене гідною довіри, авторитетною особою обо організацією? Чи канал обо в идання серйозно підходять до пошуку і в исвітлення фактів? Чи, навпаки, вони відомі тим, що ганяються за всілякими сенсаціями? Хто спонсорує цей медіа-ресурс? Ось кілька парад, які допоможуть нам розрізняти достовірні і недостовірні повідомлення:

Матеріали МАТЕРІАЛИ. Чи з матеріалу в идно, що під час його підготовки проводился ретельні пошуки та дослідження інформації? Чи не базується повідомлення лише на одному джерелі? Чи в икористані джерела гідні довіри, обєктивні і неупереджені? Чи не були вони підібрані так, оби в исвітлювати подію лише під певним кутом зору?

Мета МЕТА. Яка основна мета цик нов ин: інформувати чи розважати? Чи не є вони намаганням щось пропагувати обо рекламувати? ТОН. Якщо тон повідомлення агрессивный, недоброзичлив ий обо надто критичный, то це скидається на напад, а не на безсторонній в иклад фактів.

Послідовність ПОСЛІДОВНІСТЬ. Чи факты узгоджуються з інформацією, поданою в інших статьях обо репортажах? Якщо повідомлення суперечать одне одному, будьте обережні. АКТУАЛЬНІСТЬ. Чи не є інформація застарілою? Те, що вважали прав ильним 20 років тому, сьогодні можуть став ити під сумнів. Якщо ж це гарячі нов ини, то їхньому в исвітленню можетт бракувати повноти та всебічності.

Тож чи можна вірити нов инам у ЗМІ? «Вірить безглуздий в кожнісіньке слово, а мудрый зважає на свої кроки» Приповістей 14:15

Інформацію взято зі статті журналу Пробудись! за Чи можна вірити нов инам і ЗМІ?