Міністерство освіти і науки України Дніпропетровський національний університет ім. Олеся Гончара Кафедра геології та гідрогеології Мінерально-сировинні ресурсы Дніпропетровської області 1. Металеві корисні копалини 2014 Манюк В.В.

1 - цифры в кружках - зеленокамяні структуры: I - Сурська, II - Софіївська, III - Чортомлицька, IV - Верхівцевська, V - Деризуватська, VI - Конкська, VII - Білозірська, VIII - Криворізька; 2 - утворення аульского СФК; 3 - зеленокамяні породи середньопридніпровського СФК; 4 - плагіограніти сурського комплексу; 5 - постзеленокамяні двопольовошпатові граніти; 6 - метаосадочні формації; 7 - разломи; 8 - геологічні границі. Геологічна схема Середнього Придніпров'я

В недрах Дніпропетровської області выявлено 302 родовища і близько 950 рудопроявів. В області видобувається більше 40 видів мінеральної сировини.

Криворізький бассейн з розвіданими запасами залізних руд, що складають близько 66% загальнодержавних запасів, за обсягом видобутку посідає перше місце в Україні (близько 80% від загальнодержавного). У Кривбасі з півночі на південь виділяється 7 рудник полів: Попельнастовське, Жовторіченське, Ганнівське, Першотравенсько- Саксаганське, Південно- Криворізьке, Лихманівське та Інгулецьке.

Видобуток багатих руд здійснюється підземним способом. Глибина видобутку досягла м. Залізисті кварциты видобуваються переважно на Новокриворізькому, Південному, Північному, Інгулецькому і Центральному гірничо-збагачувальних комбінатах відкритим способом. Глибина видобутку становить близько 300 м. Усього, з початку промыслового освоєння надо Кривбасу, видобуто 5,5 млрд т. залізорудної сировини. Запаси родовищ Кривбасу становлять 18,7 млрд. т. Серед руд родовищ Криворізького бассейну виділяються багаті (магнетитові і гематит- магнетитові з середнім вмістом заліза 58,1 %) і бідні (залізисті кварциты зі середнім вмістом заліза 33,3 %) руди.

В структурному плані Криворізький залізорудний бассейн входить до складу Саксаганської (Криворізької) синкліналі, яка являє собою складну структуру субмеридіонального простеганная, ускладнену розривними і склад части ми порушеннями різних порядків, та що входить до складу докембрійської евгеосинкліналі.

Амфіболіти новокриворізької світи являють собою якісну петрургічну сировину для виробництва базальтового волокна, потреба промисловості у якому зростає, камяного литья, декоративного щебеню, фільтрувальних материалів тощо. В терригенных і терригенной-вулканогенных породах залізисто-кремнистых і деяких вміщуючих їх формацій встановлені рудовияви золота та срібла. Найбільш перспективными слід вважати метаконгломерати та метапісковики скелеватської світи Криворіжжя, карбонатно-вуглецево-теригені графітвміщуючи породи гданцевської світи Жовторіченського родовища, рудовміщуючи утворення саксаганської світи – класичної джеспілітової формації.

Породи криворізької серії містять такое рудовияви нікелю, кобальту, молібдену, свинцу, мишяку, міді тощо. Концентрації цик металів звязані з осадконакопиченням, діагенезом, процессами метаморфізму або з гідротермальними процессами у межах різних стратиграфічних рівнів раннього протерозою. Тальк- карбонатный горизонт скелеватської світи містить потужні поклади тальков их порід, запаси яких оцінено у межах Валявкинського, Першотравеньського, Інгулецького, Жовторіченського і деяких інших родовищ Криворіжжя.

З кварц-мусковітовими сланцами та кварцитами скелеватської світи звязані численні рудовияви дрібнолускуватого мусковіту у межах Інгулецького, Першотравенського, Ганнівського та інших родовищ Криворізько-Кременчуцької сони. Метапісковики скелеватської та гданцевської світ придатні для виробництва скляних, формовочных та будівельних пісків. Значну роль у складі скелеватської світи відіграють філітові та гаспидні сланці, які можна використовувати у якості покрівельних сланців, облицювального та декоративного каміння.

Піроксен- і амфіболвмісні породи саксаганської світи можна використовувати як високоякісну керамічну сировину. Залізорудні та сланцеві горизонты саксаганської світи містять унікальне за кількістю запасів і якості сировини родовище мінеральних залізоокисных фарбових руд, придатних для виготовлення залізного сурику, вохри та мумії. Фарбова сировина Криворіжжя представлена суриковыми рудами, залягаючими поряд з багатими залізними рудами, та глиноземистыми, притаманими різним горизонтам хлоритовых сланців. Найбільш перспективным вважається четвертый залізистий та четвертый сланцевый горизонты саксаганської світи.

Заслуговує уваги виключне мінеральне різноманіття метаморфічних і магматичних порід Криворіжжя, зумовлене складными багатофазними умовами утворення родовища. Серед більш як 150 мінералів, відомих у породах різних горизонтів криворізької серії, є чимало таких, що входять до скарбниці кольорового та виробного каміння. Найбільш видатний, відомий далеко за межами України, декоративный зкремнілий різновид крокідолитового асбесту, міститься у помітній кількості у товщі чергування залізистих кварцитів та куммінгтонітових сланців. Крім золотисто- жовтого тигрового ока зустрічаються й інші різновиди крокідолиту – соколине та котяче око, поширені у межах Глеєватського родовища.

Тигрове око

Серед інших це чудові за забарвленням та рисунком, з мікроскладчастістю та мікротектонікою джеспіліти та залізисті роговики-кварциты, нефріт Ганнівського родовища Північного Криворіжжя, тектонічні брекчії залізистих кварцитів, натічні агрегаты гетиту, численні різновиди халцедону, кристаллы аметисту, егіринові кварциты, серпентинiти, офіокальцит, яшмовидні утворення у залізистих кварцитах, раухтопаз і деякі інші.

Помітну роль у складі гданцевської світи відіграють кальцит- доломітові мармури, поширені у межах Фрунзенського, Першотравеньського та Саксаганського родовищ і придатні для використання у якості облицювального матеріалу, декоративного щебеню та доломітової муки.

Серед кварц-серицит- біотитових сланців верхньої частини гданцевської світи поширені чорні графітові сланці, придатні для видобутку графіту і виділені у окремі перспективні рудовияви. Крім того, у графітвміщуючих сланцах Жовторіченського родовища Криворізького синклінорію установлено рудовияви золота. Аркозові метапісковики гданцевської світи являють собою сировину для виробництва високоякісного формовочного, будівельного і скляного піска.

Нікопольський марганцевый бассейн. За запасами руди (2.1 млрд т) один з найбільших у світі. Потужність рудоносного пласта 1.5…5 м глубина залегания 15…140 м. Вміст мангану від 8 до %. Родовище відкрив у 1883 р. Валеріан Домгер. Промислову розробку руд почато з 1886 року. Видобувають руду відкритим і шахтным способом. Видобуток і переробку марганцевых руд здійснюють Орджонікідзевський і Марганецький ГЗК – найбільші у світі підприємства по выпуску марганцевого концентрату та аґломерату для феросплавних та металургійних заводів.

Мінеральний склад оксидных руд – піролюзит, псиломелан, манганіт, кварц, глинисті мінерали. Карбонатні руди складені кальцієвим родохрозитом, манганокальцитом, кальцитом, кварцем, глинистыми мінералами. Найбільші ресурсы зосереджені у ПАР - 13,6 млрд т (63,9%), Україні - 2,5 млрд т (11,8%), Австралії – 0,63 млрд т (3%), Габоні, Казахстані і Бразилії.

У Басанському карєрі з видобутку марганцевых руд

А л ю м і н і й Видобувається алюміній переважно з бокситів, до складу яких входять мінерали беміт (AlOOH), діаспор (HAlO 2 ) та гідраргиліт (гібсит - Al(OH) 3 ). Вони містять до 85% Al 2 O 3.

З латеритными горами звітрювання кристалічних порід УЩ звязані Високопільське і Південно-Нікопольське родовища бокситів (1,2).

Н і к е л ь Середній вміст нікелю у земній корі 0,02%. Він концентрується переважно у основних та ультраосновных породах. Відомо 45 мінералів нікелю, але використовують лише головні з них: пентландит – (Fe,Ni)S, мілерит – NiS, нікелін – NiAs, хлоантит – (Ni, Co)As 2, гарнієрит – Ni 4 [Si 4 O 10 ]·(OH) 4 ·4H 2 O та полідиміт (Ni 3 S 4 )

Гарнієрит Пентландит Хлоантит

Д н і п р о п е т р о в с ь к а группа родовищ обєднує Комплексне, Усть-Камянське, Девладівське, Тернівське, Красноярське, Славгородське та Сухохуторське родовища. Силікатні родовища нікелю приурочені виключно до кір звітрювання серпентинізованих гіпербазитів серед метаморфізованих вулканогенно-осадових товщ.

Т и т а н Відомо 70 мінералів титану, з яких у промисловості використовують лише ільменіт – FeTiO 3, рутил - TiO 2 та лейкоксен (суміш окисных мінералів титану). У разі комплексного використання руд титан вилучають такое із титаномагнетиту - TiFe 3 O 4, сфену – CaTi[SiO4]·O, перовськіту – CaTiO 3 та лопариту. Ільменіт Сфен та евдіаліт Перовськіт

За видобутком титанової сировини Україна посідає 5 місце в світі. Найбільш перспективные Малишевське (Самотканське) родовище у Дніпропетровській області, яке входить до великої Придніпровської титаноносної провінції

Малишевське родовище відкрите у 1954 р., а розробляється з 1961 р. карєрами. Продуктивною товщою являються піски новопетрівської світи і сарматського ярусу неогену потужністю до 35 м. Характерний высокий вміст умовного ільменіту, який сягає у сарматі 250 – 300 кг/м 3, а у пісках новопетрівської світи - 45 кг/м 3. Крім Самотканського до Придніпровської провінції відносяться Вовчанське, Воскресенівське, Тарасівське, Зеленоярське родовища.

Мідь У Дніпропетровській області є тільки залізо- мідні рудовияви – у Криворізько- Кременчуцькій зоні

Молібден Головні мінерали молібдену: молібденіт - МоS 2, повеліт - CaMoO 4, молібдошеєліт – Ca (WMo)O 4, вульфеніт - PbMoO 4, феромолібдит – Fe 2 O 3 2MoO 3 7,5H 2 O. В Україні є тільки рудовияви молібдену плутогенно-гідротермального типу. Це Вербинський і Устинівський рудовияви в північно-західній частині Українського щита та Східносергіївський у Середньому Придніпровї (Дніпропетровська область).

Кобальт Відомо близько 50 мінералів кобальту. Головні з них: лінеїт - Со 3 S 4, кобальтин - CoAsS, шмальтин - СоАs 3-2, эритрин - Co[AsO 4 ]·8H 2 O. Меншою мірою використовують глаукодот, азболан, стенієрит. Кобальтин Еритрин Шмальтин

Провідне місце за запасами кобальту займає Африка: на неї припадає 38% загальних і 45,5% підтверджених світових запасів кобальту; найбільш забезпечені країни – Демократична Республіка Конго і Замбія. Ресурси кобальту в Україні незначні. Загальні балансові запаси кобальту 9,74 тис. т, середній вміст металу 0,045 %, забалансові – 8,4%. Самостійних родовищ не выявлено. Державним балансом запасів корисних копалин кобальт враховується в 10 комплексних родовищах силікатного нікелю Побужжя та Середнього Придніпровя, де він є супутнім елементом.

До Дніпропетровської групи належать Алферівське, Варварівське, Нове, Комплексне, Олексіївське, Девладівське, Тернівське та Славгородське родовища кобальту (2 –на схемі)

Золото Світові ресурсы золота оцінюються в 200–270 тис. т. Майже половина їх припадає на ПАР. Прогнозні ресурсы золота оцінені на території понад 40 країн світу і на 1998 р. становили (без урахування запасів) 110–180 тис. т. Золоторудна шахта Таутона родовища Вітватерсранд в ПАР глибиною 3778 м

В Україні виділяються три золотоносні провінції: Карпати, Донбас та Український щит. Головною золотоносною провінцією України є У к р а ї н с ь к и й щ и т, загальні прогнозні ресурсы якого визначаються у т золота. Тут найбільш досконало вивчено шість родовищ: Майське, Клинцівське, Юрївське, Сергіївське, Балка Золота та Балка Широка. Ресурси, оцінені в їх межах, становлять понад 620 т золота. Балка Золота Дніпропетровськ

Римські цифры в квадратах – номери регіональних розломів (зон розломів): І – Західно- Сурський, ІІ – Дніпродзержинський, ІІІ – Девладівський. Арабські цифры в кружках – номери складчастих структур: 1 – Карнаухівська, 2 – Грушівська, 3 – Пашенівська, 4 – Петрівсько- Миколаївська, 5 – Широківська. Зірочки – родовища золота: 1 – Сергіївське, 2 – Балка Золота; рудопрояви: 3 Північносурський; 4 Павлівський; 5 Аполонівський; 6 Східноаполонівський; 7 Південнопетрівський; 8 Новий; 9 Новий-1; 10 Розрахунковий; 11 Північна рудна зона; 12 Дорожній; 13 Тетянин. 14 – Карнаухівський. Схема геологічної будови Сурської зеленокамяної структуры

Геологічна карта та розріз родовища Балка Золота Цифри в кружках - номери розломів: 1-Південно- Солонянський, 2-Солонянський, 3-Золотобалкинський, 4- Центрально-Золотобалкинський. Блоки родовища: А - Західний, Б - Східний.

Літолого-фаціальна карта Дніпровського розсипу золота 1 - руслова фація -різнозернисті золотоносні піски з галькою, гравієм і валунами; 2 - заплавна фація - вуглисті та каолінові глини; кора вивітрювання: 3 - гідрогетит- гідрохлоритова по метабазитах, 4 - кварц-каолінова по породах кислого складу; 5 - "струмені", збагачені золотом; 6 - золотоносні сони в корі вивітрювання кристалічних порід; 7 - межа розповсюдження відкладів бучацької серії; 8 - напрямок зносу продуктів розмиву кори вивітрювання; 9 - гео-логічні (а) та літолого-фаціальні (б) границі; 10 - ізолінії поверхні кори вивітрювання

Уран Найбільшим постачальником палива для діючих в світі ядерних реакторів є Канада. В бассейні річки Атабаска на півночі провінції Саскачеван видобувається близько тонн, або близько 30 % світового виробництва. На другому місці за обсягами видобутку Австралія, за нею йдуть США і Південна Африка.

Україна має ресурсы та загальні запаси найбільші в Європі, які виявлені в межах Українського щита. За ресурсами і підтвердженими запасами урану Україна входить до першої десятки країн світу. Державним балансом запасів корисних копалин України враховується 17 родовищ (Кіровоградська обл. 14, Миколаївська 2, Дніпропетровська 1). Відкрито і розвідано 21 родовище. Частка України в світових ресурсах 1,8 %. 4 – Жовторіченське 5 – Першотравенське родовища Дніпропетровської області

Родовища залізо-уранової формації: Жовторіченське, Перщотравенське, Кременчуцьке (Дніпропетровська обл.). За даними Міжнародного агенства з атомної енергії (МАГАТЕ) за станом на р., ресурсы урану в нашій країні складають 235 тис. т. Основна їх маса пов'язана з урано-натрієвими (альбітитовими) формаціями (133,5 тис. т).

Цирконій, гафній і тантал побіжно видобуваються з рудник пісків Малишевського родовища.