У давнину за допомогою загадки підростаючим поколінням передавалися народні знання, народна мудрість.

Також загадка служила засобом розваг молоді на вечірках, розумовою герою, змаганням у кмітливості.

Уміння відгадувати загадки було мірилом мудрості й розуму державних діячів та дипломатів у Київській Русі.

Вдале відгадування загадок віщувало добрый урожай, гарне полювання, щасливу рыбалку, вдаль одруження тощо.

Від уміння відгадувати загадки подеколи залежалая подальша доля людини, а іноді і її життя. Загадки були своєрідним випробуванням.

Древній грецький міф розповідає про чудовище, нарождение Тифоном і Єхідною, з обличчям і грудьми жінки, тілом лева і крылами птаха.

Сфінкс жив на горі біля міста Фіви і загадував перехожим загадку «Хто з живих істот рано ходить на чотирьох ногах, вдень на двух, а ввечері на трьох?». Тих, хто не відгадував, сфінкс убивав.

Чорна корова весь світ поборола.

За лісом- лісом золотой вогонь горить.

Їде полем з краю в край. Ріже чорний коровай.

Ні листья, ні гілля у гаю зростають.

Летить птаха- лебідонька, на полі сідає.

Сам червоний, а чуб зеленый.

Полотно, а не доріжка і біжить сороконіжка.

По синьому морю срібний човник плеве.