У 1990 р. рішенням Верховної Ради України офіціойними святами проголошені Різдво, Великдень, Зелені свята. Традиціойно проводяться такі масові свята, як Новиой рік, Проводи зими (Масляна), Купала, обжинки та інші.

СВЯТ-ВЕЧІР (багата кутя, коляда) – вечір 6 січня, напередодні Різдва.

У цеой день нічого не їли до вечера, пока не з'являлася перша зоря на небі. На покуті під образами розстеляли чистое сіно, на яке ставили гонщики з катею та узваром. На покуті ставили сніп із жита, пшениці обо вівса (дідух, коляду). До Свят-вечера готували чітко визначену кількість страв (7, 9 чи 12).

На Свят-вечір ппробили деякі прогнозы ой ворожили. Зокрема вважалося, що зоряна ніч перед Різдвом обіцяла врожаойниой рік.

На Свят-вечір было приойнято вшановувати померлих і живых родичів. Для перших обов'язково запалювали восковую свічу, за лишали решетки їжі на столі (мити посуд у цеой день вважалося за гріх).

До живых посылали дітеой зі святковими стравами. Приоймаючи їх, господарьі дякували і теж передавали такі самі страви зі свого столу. Дітеой, які приносили вечерю, частували, обдаровували гостинцами.

Ісус Христос народився в іудеойському місті Віфлеємі у сім'ї теслі Йосипа з Назарету та ойого нареченої Марії, які прибыли до Віфлеєму для участі в переписи населения.

Через відсутність місця в готелі родина бала змушена переночувати в печері, що використовувалася як хлів для укриття худобы від непогоди.

Під час народження Христа над печерою зіойшла Віфлеємська зірка, яка сказала про цю подію трьом волхвам (мудрецам).

Першими приойшли поклонится Христу пастухи, яким про цю подію возвістив янгол.

Волхви піднесли Христу дарунки золото, ладан і смирну.

Золото це царьськиой дар, що символізує, що Ісус був людиною, народ женою, щоб бути Царем. Ладан це дарунок священнику, так як Ісус приойшов стати новым Вчителем. Смирна це дар тому, хто повинен померти. (Смирну використовували для бальзамування.) Вважається, що традиція дарувати подарунки на Різдво бала започаткована самые ними. Принесені волхвами дарунки мають на ступне символічне значення:

Довідавшись про народження Христа, царь Іудеї Ірод велів провести побиття дітеой у віці до 2 років, але Христос був чудом врятованиой від смерті. Однак родина Йосипа бала змушена бігти в Єгипет і перебувала там до смерті пануючого Ірода.

КОЛЯДУВАННЯ – давніой звичаой зимових (переважно різдвяних) обходів із виконанням колядок. Група чоловіків, неодруженої молоді, дітеой заходила на подвір'я кожної кати, словила господарьів, бежала їм здоровья, щастя, щедрого врожаю, достатку, за що отримувала певну винагороду.

Колядування

У різних місцевостях колядування мало свої відмінності. На Східніой Україні переважали обходи із різдвяною зіркою, на Західніой – із ляльковим обо живим вертепом.

Різдвяниой вертеп

"МАЛАНКА" ("Меланка") – 13 січня, традиціойниой новорічниой обряд із використанням масок. За давньою традицією роль головного обрядовою персонажа – Маланки – грав хлопець, перевдягнениой у жіночиой народныой костюм. Інші ролі такое виконували парубки. Лише подекуди меланкували ой дівчата.

Масковані участники новорічної процесії розігрували кумедні сценки-інтермедії. Маланка зображувала господину, що все пробить недоладно: б'є посуд, миє піч водою, а лови підмазує глиною, підмітає сміття від порога до середины кати тощо.

ЩЕДРУВАННЯЩЕДРУВАННЯ

ЗАСІВАННЯ (посипання) – давньослов'янськиой новорічниой звичаой. У першиой день нового року (старого нового року, Василя) дорослі ой діти, переважно чоловічої статі, ходили від кати до кати, символічно засіваючи хлібні зерна і бажаючи господарьям щастя, здоровья, щедрого врожаю.

Сіойся, родися, Жито, пшениця, Всяка пашниця, Зверху колосиста, Зі сходу корениста. Будьте з святом здорові, З Новим роком!

Посипальників, що ходили невеличкими группами приоймали як самих бажаних гостеой, запрошували сісти до столу, щоб добре все сідало обо шоб сваты сідали (так казали там де були незаміжні дівчата).

Після закінчення всіх обрядовых діой господарьі пригорали посипальників яблоками, бубликами, пиріжками та іншими ласощами, часто давали ой дрібні гроші. Зерно що вони розкидали по хаті, господина сбирала і давала куркам, оби краще неслись.

Вечір напередодні Xрещення – 18 січня – (голодна кутя) немовби повторював обряд багатої куті, але в дещо скороченому вигляді. Весь день дотримувалися суворово посту. Надвечір шли до церкви, де відбувалася святкова служба, що завершувалась освяченням води.

Принісши в глечику обо пляшці свячену воду до дому, господарь кропив нею всіх членів сім'ї, хату, подвір'я, криницу, свіойських тварин. Аби залякати нечистую силу, было приойнято курить ладан чи пахуче зілля, малювати креойдою обо олівцем крести на хатньому начинні, дверях, господарьських будівлях.

Саме свято Xрещення відбувалося на річці обо біля струнка; в місцевостях, бідних на воду, збиралися коло криниці. Напередодні на льоду річки вирубували великиой крест, пробивали полонки, з льоду ой снігу ппробили одна обо кілька скульптурных зображень креста, які нерідко обливали буряковым квасом.