За відомою статистикою Велика Вітчизняна війна забрала близько 27 млн. життів громадян Радянського Союзу. З них близько 10 млн.-солдаты, інші-люди похилого віку, жінки, діти. Але статистика мовчить про те, скільки дітей загинуло в роки Великої Вітчизняної війни. Таких даних просто немає. Війна покалічила тысячі дитячих доли, відняла світле і радісне дитинство. Діти війни, як могли, набежали Перемогу в міру своїх, хоч і маленьких, хоч і слабких, сил. Вони хильнули горя повною чашею, можливо, занадто великою для маленької людини, даже початок війни співпав для них з початком життя. Скільки їх було викрадено на чужбину. Скільки убито ненародженими.

Сотні тысяч хлопченят і дівчаток в роки Великою Вітчизняною эшли у військкомати, додавали собі рік-два і эшли захищати Батьківщину, багато хто гинув за неї. Діти війни частенько натерпілися від неї не менше, ніж бійці на фронті. Попранное війною дитинство, страждання, голод, смерть рано зробили хлоп'ят дорослими, виховавши в них недитячу силу духу, сміливість, здатність до самопожертвування, до подвигу в ім'я Батьківщини, в ім'я Перемоги. Діти воевали нарівні з дорослими і в діючій армії, і в партизанських загонах. І це були не одиничні випадки. Таких дітей, за даними радянських джерел, під час Великої Вітчизняної війни були десятки тысячі.

Ми прочитали книгу про війну. З бабусею сиділи і мовчали. Ну що тут скажешь про такую сумму подію, сповнену і смутком, і печалью Вона ж всім стільки горя принесла … Колінько Ксенія

Александр Космодемьянский погиб менее чем за месяц до Победы. На месте его гибели в нынешнем Калининграде сооружен мемориал и установлен бюст Героя. Вначале после гибели он был похоронен в Кенигсберге. Любовь Тимофеевна в книге пишет, как она добиралась до разбитого Кенигсберга и присутствовала на траурной церемонии похорон. Затем она попросила военное командование и московские власти, чтобы ее сын Александр Космодемьянский был перезахоронен на Новодевичьем кладбище в Москве рядом с дочерью Зоей Космодемьянской… Свое горе мать двух Героев описывает в книге очень трогательно. Она ушла из жизни в 1974 году. Память о подвигах ее детей Зои и Александра Космодемьянских останется навсегда. Они, юные патриоты, пали смертью храбрых за наше светлое будущее, за мир и счастье людей на Земле Эта книга о подвиге всего советского народа. Это яркий, правдивый рассказ о непростой судьбе двенадцатилетнего мальчика Вани Солнцева, потерявшего во время войны родных, дом, своё детство. Повесть «Сын полка», которую он написал в 1944 году, и по сей день является одной из любимых книг о войне. Волею случая Ваня оказался в артиллерийском полку, который и стал его новой семьёй. Его произведения неоднократно переводились на многие языки. Этот бесстрашный паренёк наравне со взрослыми солдатами защищал свою Родину, свою землю от фашистских захватчиков, героически преодолевая все тяготы той страшной, бесчеловечной войны. Валентин Петрович Катаев – известный русский писатель, драматург, поэт. Советская дивизия готовится форсировать Днепр. В одну из ночей боевое охранение обнаруживает переплывшего через реку подростка. Старший лейтенант Гальцев, допрашивающий задержанного, крайне удивлён тем, что мальчик знает фамилии всех офицеров разведотдела штаба армии.