Тема: « Основні види інженерних загороджень. » 1 Розділ ІІ. Загальновійськова підготовка. - презентация

1 Тема: « Основні види інженерних загороджень. » 1 Розділ ІІ. Загальновійськова підготовка

2 2 Мета уроку: Навчити учнів застосовувати навички у підготовці інженерних загороджень.

3 3 1 питання: Основні види протитанкових інженерних загороджень. Протитанкові надовби пірамідальні бетоні конструкції фортифікаційного типу чи вриті в землю рядами гранітні глиби. Призначені для ускладнення роботи танкових підрозділів неприятеля. Більш малі протитанкові надовби повинні пошкоджувати днище танка и можуть бути замасковані. Крупні протитанкові надовби повинні своїми розмірами ускладнювати розчистку проходів. Часто використовуються спільно з мінними полями і дротяними загородженнями. В довгочасній фортифікації Другої Світової війни використовувалось до рядів надовбів, оточених рядами колючого дроту.

4 4

5 5 Протитанковий їжак – саме просте протитанкове загородження, яке являє собою обємні шестикінцеві зірки. Їжаки менш ефективні, ніж мінні і інші загородження, але їх можна у великій кількості виготовляти з підручних матеріалів без застосування високих технологій и легко перекидати з однієї ділянки на іншу, що особливо важливо у військовий час.

6 6 2 питання: Основні види протипіхотних інженерних загороджень. Колючий дріт - тип загородження у вигляді дроту з розташованими на ній гострими шипами. Використовується для будівництва недорогих загороджень, а також для покращення якостей тих, що вже існують. Людина чи тварина, яка спробує пройти крізь колючий дріт, буде відчувати не самі приємні відчуття, навіть може отримати рану. Загородження з колючого дроту потребують тільки опори і сам дріт. Його може швидко встановити навіть робітник з низькою кваліфікацією.

7 7

8 8 Спіраль Бруно являє собою протипіхотне загородження у вигляді циліндричної спіралі діаметром см і довжиною до 25 м, сплетеної з декількох ниток колючого дроту, які перетинаються. Спирали Бруно зявились під час Першої світової війни.

9 9 Засіка - оборонне загородження у лісовій місцевості. Одне з самих серйозних і найбільш трудно знешкоджуємих перешкод. Будується з дерев діаметром не менше 15 см, повалених рядами чи хрест-навхрест вершинами в сторону противника. Робиться дуже скоро. Заважає переміщення піхоти і виключає маневр кавалерії. Засіки відомі з стародавніх часів, застосовувались вони і у війнах початку ХХ ст.

10 10 Часник - військове загородження. Складається з декількох гострих штирів, спрямованих у різні боки. Якщо його кинути на землю, то один шип буде направлений догори, а решта становитимуть опору. Загородження з великої кількості розкиданого часнику було ефективно проти кінноти, застосовувалось також проти піхоти, слонів і верблюдів. Довжина кожного стрижня біля 5 сантиметрів, товщина 0,8-1 см. Стрижні можуть закінчуватись зазубринами, як риболовні крючки. Сучасні аналоги часнику (які називають «їжаки») використовуються у якості протиавтомобільного загородження - для проколу шин.

11 11

12 12 С-185,"Гобі" – Електросигналізаційний комплекс для охорони державного кордону, прийнятий на озброєння у 1988 році на заміну Лінійна частина комплексу зроблена на металевих (а не деревяних) опорах без козирків. Вперше комплекс працює безконтактно, показуючи спрацювання при наближенні порушника ближче 1-2 метрів до лінійної частини.

13 питання: Основні типи протипіхотних і протитанкових мін. Мінно-вибухові загородження становлять основу інженерних перешкод і влаштовуються у вигляді мінних полів, мін та окремих мін. Для обладнання мінно-вибухових загороджень застосовуються протипіхотні та протитанкові міни. Протитанкові міни бувають : проти гусеничні; протиднищеві; проти бортові.

14 14 За вражаючєю дією: фугасні; осколкові; кумулятивні; По направленості дії: направленої дії ненаправленої дії По виду матеріалу виготовлення корпусу: металеві деревяні; пластмасові; комбіновані.

15 15 По можливості розмінування: розмінуванні; не розмінуванні. По способу підриву міни: нажимні; електричні; на розривання розтяжки; на розтягування розтяжки; годинникові міни По способу встановлення: вручну; системою дистанційного мінування; реактивною системою залпового вогню; авіаційними засобами; наземними транспортними системами; артилерійськими системами.

16 16 Протипіхотні міни фугасного типу: Монета, Пелюсток, та ін. мають крихітні розміри 4 – 6 см. при товщині 1 см. та вагою г. Корпус такої міни виготовлено з мякого пластику або синтетичної тканини, вибуховий заряд – желеподібна вибухівка малої ваги – до 9 г. Міни цього класу не мають вибухового пристрою. Їх розкидають на місцевості за допомогою засобів дистанційної установки. У вхідному положенні вони просякнуті флегматизованими речовинами (фреоном) при падінні на землю не вибухають. Через кілька хвилин після падіння на землю вони стають вибухонебезпечними: при незначному натисканні або переміщенні вони вибухають. Колір міни – такий як і місцевість. Вони можуть тривалий час перебувати у бойовому стані.

17 17 Протипіхотні осколкові міни - можуть вбити або поранити кілька десятків чоловік. Це – найефективніші міни, які при спрацюванні підскакують на висоту до 0,8-1,5 м. І при вибуху вражають у радіусі до 20 м. Міни встановлюються вручну або дистанційно. Найбільш сучасними є протипіхотні міни типу МОН (МОН –50, МОН –100, МОН –200). Це міни направленої дії. Цифра вказує відстань ураження. Протипіхотні міни М14 (США), Valmara 69 (Италия), VS50 (Италия)