МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ НАКАЗ від 26 січня 2011 року N 58 Про затвердження Концепції літературної освіти. - презентация

1 МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ НАКАЗ від 26 січня 2011 року N 58 Про затвердження Концепції літературної освіти

2 Вступ Акцент на… Одним із важливих напрямів української освіти є гуманітарний, який забезпечує духовний розвиток учнів. Серед навчальних дисциплін гуманітарного циклу особливе значення має література як мистецтво слова і спосіб формування загальної культури людини, її моральних орієнтацій і цінностей.

3 Актуальність Концепції літературної освіти відсутністю узгодженості й наступності між різними програмами й підручниками для дисциплін, що забезпечують літературну освіту; * значним перевантаженням літературних курсів, невідповідністю введених до них творів віковим особливостям учнів, що призводить до згасання інтересу до читання; * необхідністю ґрунтовного засвоєння дітьми та молоддю мовного і культурного багатства народів України та світу; * важливістю підвищення рівня загальної культури та моралі в сучасному українському суспільстві; * стрімким розвитком компютерних технологій, мас- медіа, аудіо- й відеопродукції, що витісняють книгу з кола захоплень дітей; * потребою формування у молодого покоління активної громадянської позиції; * переходом на 11-річне навчання в загальноосвітній школі; * введенням профільного навчання.

4 Основними завданнями Концепції є: вироблення спільних методологічних засад для предметів, що забезпечують літературну освіту в школі, – таких, які найбільш повно дозволять розкрити духовно-естетичний потенціал художньої словесності та забезпечити виховну функцію літератури; * виокремлення та узгодження складових літературної освіти, а також змістового їх забезпечення; * визначення структури, етапів і стратегічних завдань літературної освіти на кожному етапі; * забезпечення наступності і взаємозвязку етапів літературної освіти учнів протягом періоду навчання.

5 Сутність літературної освіти в 11-річній загальноосвітній школі У середніх загальноосвітніх закладах України літературну освіту учнів з 5 по 11 клас забезпечують такі навчальні дисципліни, як: * "українська література"; * "світова література"; * інтегрований курс "література (рідна і світова)" для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням мовами, що використовуються в Україні; * курси за вибором і факультативи.

6 Сутність літературної освіти в 11-річній загальноосвітній школі У загальноосвітніх навчальних закладах з українською мовою навчання обовязково вивчаються "українська література" та "світова література". Можливою є інтеграція цих літературних курсів.

7 Сутність літературної освіти в 11-річній загальноосвітній школі У загальноосвітніх навчальних закладах з навчанням іншими мовами, що використовуються в Україні, обовязково вивчаються "українська література" та інтегрований курс "література (рідна і світова)".

8 Навчальні дисципліни, що забезпечують літературну освіту, презентують сучасному учневі здобутки української літератури, російської літератури, різних літератур народів України і світової літератури, що сприяє всебічному розвитку школярів, визначенню свого місця в широкому полікультурному й полімовному просторі, вихованню любові до книги, інтересу до духовних надбань своєї країни та людства, взаємоповаги до людей різних цивілізацій та національностей.

9 Українська література плекає любов до мови ї звичаїв українців, в конкретно-образній формі доносить до читача інформацію про своєрідність українських традицій та культури.

10 Особлива роль належить при цьому російській літературі як художньо- словесному надбанню, у тісній взаємодії з яким протягом декількох століть формувалася українська література, а також з урахуванням того місця, яке займає російська література у загальнолюдській системі духовно- культурних цінностей.

11 Сприяє літературній освіті якісне вивчення інших предметів: історії, музики, образотворчого мистецтва, української мови, інших мов, що використовуються в Україні, та іноземних мов, які створюють відповідні фонові знання, суспільно-історичний, мовний та культурний контекст для засвоєння здобутків художньої літератури.

12 мета літературної освіти: виховання творчого читача із самостійним критичним мисленням, формування гуманістичного світогляду, загальної культури, естетичних смаків особистості.

13 Обєкт літературної освіти особистість учня (його духовно-емоційний світ, моральні цінності та орієнтації, творче мислення, уява, читацькі компетенції, мовлення).

14 Предмет літературної освіти вершинні твори українського, російського, світового письменства та представників інших національностей, що проживають в Україні.

15 Твори мають відповідати таким критеріям: високий художньо- естетичний рівень; гуманістичний зміст, що сприяє духовному самовизначенню учнів; висока педагогічна цінність і значний виховний ефект; яскраво виражена репрезентативність; психологічна відповідність віковому періоду; визначений обсяг видань.

16 Навчальні дисципліни, що забезпечують літературну освіту в школі, покликані на кращих зразках красного письменства сформувати особистість творчу, вільну, духовно багату, самостійно мислячу, із широким світоглядом, зі стійкими моральними принципами. Особистість, котра любить і пишається здобутками рідної культури, але разом з тим шанує й опановує надбання інших народів. Особистість, яка усвідомлює власну національну ідентичність й водночас приналежність до цивілізованого світу. Особистість, яка має активну громадянську позицію, відчуває потребу жити й працювати задля України.

17 Вивчення літератури в 11-річній школі має забезпечити розвязання таких завдань: прилучення учнів до найкращих здобутків українського, російського, світового письменства та представників інших національностей, що проживають в Україні; * підвищення рівня загальної культури школярів; * формування у дітей стійкого інтересу до читання, естетичного смаку учнів, здатності розрізняти й оцінювати художні явища, протистояти низьковартісній масовій культурі; * розкриття учням різноманітних функцій літератури – пізнавальної, естетичної, виховної, гедоністичної; * оволодіння змістом художніх творів, усвідомлення їх місця в літературному процесі й розвитку національних культур; * засвоєння учнями ключових літературних фактів, основних тенденцій розвитку літератури в Україні та в інших країнах; * розуміння школярами літератури як мистецтва слова і як складової духовної культури людства; * формування в учнів творчих здібностей, уяви, самостійного мислення; * розвиток естетичних емоцій та почуттів, звязного мовлення, вміння аргументовано, розлого й образно висловлювати свої думки, судження, оцінки; * сприяння моральному самовизначенню молодої людини, виробленню в неї активної життєвої позиції на основі гуманістичних цінностей та ідеалів, прагнення до самостійного пошуку, духовного самовдосконалення.

18 Принципи літературної освіти 1) ціннісного підходу (в переліку текстів для вивчення повинні бути такі, які відповідають віковим особливостям сучасних учнів, їхнім моральним запитам та духовно-ціннісним орієнтаціям у певний період розвитку);

19 Принципи літературної освіти 2) нерепресивної свiдомостi, толерантності, мультикультуралiзму (забезпечення свободи у висловлюваннях, мисленні й творчості учнів, формування вільної у своїх духовних запитах особистості; виховання толерантного ставлення й поваги до здобутків різних народів, людей різних рас, культур і національностей);

20 Принципи літературної освіти 2) нерепресивної свiдомостi, толерантності, мультикультуралiзму (забезпечення свободи у висловлюваннях, мисленні й творчості учнів, формування вільної у своїх духовних запитах особистості; виховання толерантного ставлення й поваги до здобутків різних народів, людей різних рас, культур і національностей);

21 Принципи літературної освіти 3) канонічності «золотого» фонду класичної літератури як основи літературної освіти (в історії української, російської та світової літератури є твори, перевірені часом і багатьма поколіннями, тому в процесі перебудови системи літературної освіти потрібно зберегти цей «золотий» фонд класики

22 Принципи літературної освіти 4) наближення викладання літератури в школі до реалій і проблем сьогодення (збільшення для текстуального вивчення творів XX–XXI століть (до 30 – 40 %), тісно пов'язаних із сучасними проблемами життя нашого суспільства, вітчизняної історії, світу; крім творів для обовязкового читання, значну частину літературних курсів (10 – 15 %) присвятити вивченню літератури рідного краю, яка повязана з особливостями розвитку, культурними традиціями й проблемами окремих регіонів України);

23 Принципи літературної освіти 5) іманентності ; 6) вивчення літератури в контексті розвитку культури й мистецтва; 7) використання знання різних мов і перекладів; 8) компаративності; 9) діалогізму; 10) цілісного підходу до вивчення художніх творів.

24 Структура літературної освіти Літературна освіта, що реалізується в закладах України різних типів, має структуру, що відзначається послідовністю, наступністю й поступовим збагаченням знань, розвитком умінь і навичок дітей: пропедевтичний етап (дитячий садок) – початкова школа (1–4 класи) – основна школа (5–9 класи) – старша школа (10–11 класи).

25 Структура літературної освіти Відповідно до вікових особливостей учнів курс літератури в 5–11 класах загальноосвітньої школи має три етапи: Основна школа (5–9 класи): * 5–7 класи – формування потреби до читання (1-й етап); * 8–9 клас – системне читання (2-й етап). Старша школа (10–11 класи) – творчо-критичне читання (3- й етап).

26 Філологічний профіль Викладання літератури в класах філологічного профілю базується на стандарті, але значно поглиблює його як у змістовому плані, так і в методах, формах, прийомах навчання. При цьому зазначимо безперспективність спроб побудувати викладання літератури в старшій школі на університетських програмах і навіть перенести до середньої школи форми занять вищої школи (наприклад, практичне заняття, лабораторне заняття, семінарське заняття та ін.), а також деякі елементи Болонського процесу (наприклад, модульне навчання, система накопичувальних кредитів тощо). Профілізація середньої освіти не означає сліпого копіювання вищої освіти, адже це призведе до протилежного результату, зменшенню інтересу до предмета.