Іван Карпенко- Карий. Справжнє ім'я Іван Карпович Тобілевич (псевдонім "Карпенко-Карий" поєднує в собі ім'я батька та улюбленого літературного персонажа. - презентация

1 Іван Карпенко- Карий

2 Справжнє ім'я Іван Карпович Тобілевич (псевдонім "Карпенко-Карий" поєднує в собі ім'я батька та улюбленого літературного персонажа Гната Карого героя п'єси Т.Шевченка «Назар Стодоля»). Народився в родині зубожілого дрібного шляхтича, управителя поміщицького маєтку. Навчався в Бобринецькому повітовому училищі, з 1859 р. працював писарчуком станового пристава в містечку Мала Виска, пізніше - канцеляристом міської управи. Іван Тобілевич

3 на службі в повітовому суді переїхав до Єлисаветграда, де працював столоначальником повітового поліцейського управління, брав участь у аматорських виставах О.Тарковського, публікував літературно-критичні статті, став членом нелегального народовольського гуртка Опанаса Михалевича.

4 одружився з Надією Карлівною Тарковською, тіткою єлисаветградського поета й журналіста Арсенія Тарковського (її внучатий племінник - відомий російський кінорежисер Андрій Тарковський). Яко посаг отримав родинний хутір Тарковських. Надія Карлівна народила йому 7 дітей. Перша дружина Надія Тарковська

5 втратив дружину Надію, наступного року померла дочка Галина в альманасі «Рада» надрукував оповідання «Новобранець», підписане псевдонімом Гнат Карий. За неблагонадійність був звільнений із посади секретаря поліції. Вступив до театральної трупи М.Старицького.

6 Драматургові довелось переїхати до Новочеркаська, куди його було вислано у травні 1884р., за участь у діяльності гуртка та за допомогу політичним злочинцям. Щоб заробити на прожиття, піднаглядний Тобілевич працював підручним коваля, а згодом відкрив палітурну майстерню у Херсоні вийшов перший «Збірник драматичних творів» І.Карпенка-Карого.

7 одружився з Софією Дітковською, хористкою трупи М.Старицького заарештований і засланий до Новочеркаська. Працював ковалем, пізніше відкрив палітурну майстерню. У засланні написав свою першу драму «Чабан» («Бурлака»), а також п'єси «Бондарівна», «Розумний і дурень», «Наймичка», «Безталанна» опублікував п'єси «Бондарівна», «Розумний і дурень», «Наймичка», «Безталанна», «Мартин Боруля». Софія Дітковська

8 отримавши дозвіл на звільнення, повернувся з дружиною Софією в Україну й оселився на хуторі, названому на честь першої дружини, Надії (у Єлисаветградському повіті). Нині хутір є історико-культурним заповідником із І.Карпенка-Карого зняли гласний нагляд. Він вступив до трупи свого брата Миколи Садовського, пізніше до трупи іншого брата - Панаса Саксаганського. П. Саксаганський. І. Карпенко-Карий

9 1890 вступив до товариства українських артистів, написав комедію «Сто тисяч». Тобілевич І.К. у ролі Калитки у виставі "Сто тисяч" за п'єсою І.Тобілевича, 1896р.

10 склав записку до з'їзду сценічних діячів у Москві, присвячену переслідуванню українського театру, яку з трибуни з'їзду виголосив Панас Саксаганський написав історичну трагедію «Сава Чалий», присвячену подіям гайдамаччини 18 століття створив власну трупу, написав п'єси «Хазяїн», «Суєта», «Житейське море».

11 захворів, залишив сцену й виїхав на лікування до Берліна. 15 вересня 1907 року Карпенко-Карий помер після тяжкої хвороби у Берліні, куди їздив на лікування. Драматурга поховано на хуторі Надія. Могила І.К.Тобілевича на кладовищі села Карлюгівка, поблизу хутора Надія.

12 Тобілевич І.К. у ролі Назара та Тарковська Н.К. у ролі Галі у виставі "Назар Стодоля" за драмою Т.Шевченка. Напис: "Ивану Карповичу Тобълевичу отъ Галі. N.N" Кінець 60-х років ХІХ століття.

13 Назар, Орися, Юрій – діти І.К.Тобілевича з нянею Шевченко Н.Т. Єлисаветград, фотоательє Ф.Кирдановського, 1883 р. Збірки Драми та комедії (4 та 5 том)

14 Рукопис драми "Мазепа" та план драми "Ґандзя", 1890-ті рр. Передано у 1958 році Кресаном А.А., зятем І.К.Тобілевича (м. Київ) Фонди Кіровоградського обласного краєзнавчого музею. Тобілевич Марія – донька І.Тобілевича.