Життєва і творча доля Дніпрова Чайка Людмила Олексіївна Березіна народилася 1 листопада 1861 року в селі Карлівка Ананьївського повіту Херсонської губернії. - презентация

1

2 Життєва і творча доля

3

4 Дніпрова Чайка Людмила Олексіївна Березіна народилася 1 листопада 1861 року в селі Карлівка Ананьївського повіту Херсонської губернії (зараз с. Зелений Яр Доманівського району Миколаївської області) в сімї священника.

5 Її життя було сповнене радісними емоціями і романтичними надіями, жорстокими розчаруваннями і потрясіннями. Її шлях – це боротьба за ствердження індивідуального Я.

6 Батько дбав про духовний розвиток доньки. Тому обстановка в сімї сприятливо позначилася на формуванні культурних потреб дівчини. Життя було наповнене релігійною мораллю. Першу дочку – Людмилу – батьки вирішили віддати на службу Богові, і коли їй виповнилося вісім років, відвезли до монастирської школи в Одесі.

7 Спочатку вона навчалась у Херсонській жіночій гімназії, але через важку хворобу була змушена її залишити. Продовжила навчання в Одесі у спеціальній школі Михотлівського жіночого монастиря. А закінчила навчання в 1879 році в Одеській приватній жіночій гімназії, здобувши право викладати російську мову та історію.

8 До семи років дівчинка уже прочитала багато батькових книжок і почала складати деякі свої вірші. Ще навчаючись у гімназії, Людмила почала писати вірші. Дівчинка захоплювалась поезією Пушкіна, Байрона, Лермонтова.

9 По закінченні гімназії Людмила Березіна розпочала активну педагогічну діяльність, хоча її батьки були категорично проти цього, бо ця діяльність вважалася важкою і виснажливою. Та Людмила настояла на своєму і, не жаліючи себе, розпочала свій тернистий шлях. Майбутня письменниця викладала і в сільській школі, і в приватній гімназії. Та єдиною мрією було нести культуру і знання в народ.

10 Поряд з педагогічною діяльністю, Дніпрова Чайка почала цілеспрямовано досліджувати свій рідний край, зокрема етнографію і фольклор Таврії.

11 Майже пятнадцять років життя Людмили Березіної пройшло в Херсоні. В 1885 році вона одружилася з Феофаном Василевським, автором праць з історії південних словян і публіцистом, який служив на посаді губернського статистика.

12 Тут вона написала чимало віршів, оповідань, лібрето. Як і її чоловік, Людмила Олексіївна стає активним членом Херсонської громади – гуртка ліберальної української інтелігенції, - поширює і пропанує твори Шевченка. Місцеві власті, вбачаючи у діяльності Громади загрозу самодержавству, у 1887 році розігнали гурток, звільнили її чоловіка з посади і вислали разом із сімєю із Херсона.

13 Подружжя переїжджають до с.Королівки на Київщині. Дніпрова Чайка часто буває в Києві, спілкується з композитором Миколою Лисенком, письменниками Оленою Пчілкою, Лесею Українкою, Михайлом Старицьким... Багато і плідно працює, пише вірші, оповідання, збирає фольклорний матеріал, записує народні пісні. В 1895 році родина Василевських повертається до Херсона.

14 Людмила Василевська була надзвичайною активною людиною. Входила до складу Херсонської організації допомоги політвязням. У 1905 році письменницю було заарештовано за розповсюдження забороненої літератури, її рукописи конфісковано. В 1908 році Дніпрова Чайка переїжджає до Києва. Там вона продовжує активну громадську діяльність, зближується з Просвітою.

15 Але в 1914 році письменниця важко захворіла і решту свого життя (тринадцять років) провела в хворобі і боротьбі з нею. З того року письменницька активність різко знизилася.

16 У 1885 році в українській літературі зявляється нове імя Дніпрова Чайка. Таким псевдонімом вперше підписала Людмила Березіна вірші Вісточка і Пісня, оповідання Знахарка.

17 Образ чайки прилинув до неї з берегів Славути, неподалік від якого минуло дитинство гетьмана Мазепи, яку часто співав Людмилин батько: Ой горе тій чайці, Ой горе тій чайці, Чаєчці – небозі, Чаєчці – небозі, Що вивела чаєняток Що вивела чаєняток При битій дорозі. При битій дорозі.

18 Звісно, не про чайку ця пісня, а про Україну, про горе її дітей, яких гнали в неволю турки та татари, розпинала польська шляхта, мордували російські царі. І ось в таких умовах Людмила Березіна, назвавшись Дніпровою Чайкою, підносить свій голос на захист українського народу, української культури.

19 Літературні твори Дніпрової Чайки вперше були надруковані в 1885 році в одеському альманасі Нива. Перші твори були написані російською мовою, але ознайомившись із творчістю українських письменників, вона вирішила продовжити традицію і перейшла на українську. Великий вплив на Дніпрову Чайку мало поетичне слово Т.Г. Шевченка. Вона навіть наслідувала його і ніколи не забувала заповіту: І чужому научайтесь, й свого не цурайтесь.

20 Друкувалася письменниця в альманахах, часописах, збірниках. Та довгий час її поезії окремими виданнями не виходили. Лише в 1895 році світ побачило її оповідання Хрестонос.

21 Протягом років у Києві вийшло друком зібрання творів в двох книгах як певний підсумок 35-річної діяльності в літературі. Перший том склали поезії в прозі, другий – оповідання. А окремі поезії були надруковані вперше в 1931 році. Літературна спадщина жанрово багатогранна. Вона містить поезії, оповідання, поезії в прозі, твори для дітей, педагогічні розвідки.

22 Останні роки життя Дніпрової Чайки були досить складними. Хворобою вона була прикута до ліжка, не могла писати, хоча й робила спроби. Жила в родині старшої дочки Оксани (всього дітей було троє).

23 Померла письменниця 13 березня 1927 року на Київщині. Поховано її на Байковому цвинтарі в Києві.

24

25 Життєва дорога