Ґендерний підхід у шведскій народній освіті навчальний семінар Гетеборг, 6 – 11 червня 2011 р. - презентация

1 Ґендерний підхід у шведскій народній освіті навчальний семінар Гетеборг, 6 – 11 червня 2011 р.

2 Ґендерний підхід у шведскій народній освіті Швеція – країна, що відома своїми досягненнями у сфері забезпечення рівних прав жінок й чоловіків. Вивчення шведського досвіду в цьому напрямі є дуже важливим для України. З 6 до 11 червня 2011 р. 12 українських жінок з громадських організацій та державних установ взяли участь у навчальному семінарі «Ґендерний підхід в шведскій народній освіті». Організатори заходу – Жіноча народна школа (м.Гетеборг, Швеція) у партнерстві з ВГО «Жіночий консорціум України» (м. Київ).

3 Ґендерний підхід у шведскій народній освіті Мета семінару - ознайомлення з системою народної освіти в Швеції та, зокрема, системою роботи Жіночої народної школи (ЖНШ) м. Гетеборг й пошук шляхів можливостей використання досвіду в Україні.

4 Ґендерний підхід у шведскій народній освіті Керівниця проекту «Ґендерний підхід у шведскій народній освіті»– Агнета Вірен.

5 Шведська народна освіта – Folkbildning Шведська народна освіта – Folkbildning – частина системи освіти, що доступна всім дорослим громадянкам та громадянам країни. Ця освіта вільна від державного впливу та планування. Ідея неформальної освіти дорослих прийшла з Данії р. - перша школа для дорослих у Швеції. На сьогодні склалась мережа навчальних закладів, з яких 150 народних шкіл отримують державне фінансування.

6 Шведська народна освіта – Folkbildning Освіта як національна ідея. Перші школи були створені для освіти дорослих, для дітей селян, які не мали доступу до університетської освіти з метою навчання новим практикам ведення господарства. Сьогодні в народних школах навчаються випускниці та випускники інтернатів, емігрантки та емігранти, дівчата та хлопці, жінки з дітьми, які не мають можливості отримувати освіту в інший спосіб. Народні школи не видають дипломів, але для людей навчання в таких школах - це, перш за все, можливість отримати професію. Багато з них йдуть до народних шкіл для того, щоб дізнатися про щось нове.

7 Головні принципи народної освіти: добровільність; демократичні засади виховання та освіти; можливість зробити власний вибір та вплинути на свою долю; поєднання теоретичних та практичних знань; гнучкість та використання нетрадиційних способів освіти; толерантність до інакомислення; можливість впливу на зміст освіти з боку тих, хто навчається.

8 Жіноча народна школа kvinnofolkhögskolan Жіноча народна школа – унікальний освітній заклад, який працює вже більш ніж 25 років та надає щорічно освіту більш ніж 120 жінкам різного віку, походження та різних національностей.

9 Жіноча народна школа

10 Жіноча народна школа – це навчальні класи, кабінети для індивідуального навчання, майстерні, кінозал, кіностудія, бібліотека, їдальня, в якій проходять різноманітні заходи, що збирають учнівський та викладацький колективи школи. Протягом багатьох років ЖНШ співпрацює з жіночими групами в Азії, Африці та Латинській Америці. Ці міжнародні контакти дозволяють порівняти становище жінок у різних частинах світу. Близько половини учениць школи не є шведками.

11 Жіноча народна школа

12 Діяльність школи заснована на тому, що жінки в світі є політично, соціально, економічно і культурно дискриміновані й направлена на те, щоб дати їм можливість підвищити рівень освіти, навчити їх брати активну участь в житті суспільства. Навчальна програма складається з курсів шведської та англійської мови, математики, природознавчих наук, компютерної грамотності. Учениці школи навчаються знімати фільми, шити, малювати, співати, танцювати та ще багатьом іншим практичним речам. Навчальний рік триває 38 тижнів з серпня до початку червня та складається з двох семестрів. Школа працює з дорослими жінками, тому навчальний план складається із врахуванням навчальних планів загальноосвітніх шкіл.

13 Жіноча народна школа Один з напрямів роботи ЖНШ – робота з жінками з інвалідністю та створення умов для їхньої адаптації у суспільному житті, адже інвалідність може бути як при народженні, так й набутою. Базова концепція для діяльності у даному напрямі - кріп-теорія (Crip Theory), що розглядає кожну людину, в тому числі, людину з інвалідністю як повноцінну індивідуальність з її особистими потребами. Можливості цієї людини обмежує суспільство, яке і відтворює ідеї інвалідності.

14 Кріп-теорія – це теорія супротиву, основною вимогою якої є визнання людей такими, якими вони є, а їхнє тіло розглядається як соціальний конструкт.

15 Дитячий садок при ЖНШ Для того, щоб у ЖНШ мали можливість навчатися жінки з маленькими дітьми, при ній створено дитячий садочок. Дитячий садок працює за системою Монтессорі, що передбачає індивідуальний підхід до кожної дитинки.

16 Впровадження різноманітності та рівності в муніципалітеті м. Гетеборг Томас Мартинсон – заступник мера, відповідальний за впровадження ідей проти дискримінації. Основні сфери відповідальності – культура, ґендерна рівність, ЛГБТ, права людини, інвалідність.

17 Робоча зустріч в муніципалітеті м. Гетеборг

18 Система роботи міської влади У районних органах м. Гетеборг – 86% жінок; на рівні керівництва – 55%. Декларація щодо просування ґендерної рівності підписана з різними містами європейського Союзу. Місцева влада використовує 2 підходи до впровадження ґендерної рівності: мейстрімінг та тимчасові заходи. В основі політики прийняття рішень - ґендерна рівність не сама по собі, але як складова всіх процесів, що відбуваються у суспільстві. Влада ставить перед собою завдання відслідковувати як працюють закони, в т. ч. стосовно ґендерної рівності. Питання регулярно розглядаються та щорічно підводяться підсумки щодо результатів.

19 Один з пріоритетів – підготовка ґендерних педагогів – спеціалістів, які знаються в ґендерній тематиці. В районних офісах експертами проводяться заняття щодо впровадження ґендерних підходів осіб підвищують кваліфікацію щорічно. Місцева ініціатива – впровадження ґендерних сертифікатів для кожного закладу, що є в місті. Одним з напрямків діяльності - робота з розривами у заробітній платні. У бюджеті передбачено статтю для підтримки НГО, що працюють в даній сфері.

20 У місцевому бюджеті окремо закладаються кошти для роботи з чоловіками. Тимчасові заходи – робота з протидії людьми, запобігання проституції. Проект «Діалог» - запобігання домашньому насильству.

21 Вони творили історію країни - Шведська жіноча організація лівих

22 Експонати для ґендерного музею

23 Національний секретаріат ґендерних досліджень З початку 90-х рр. у шведському суспільстві відбувалась загальна дискусія щодо участі жінок у політичному житті «Як змінити світ на краще?». Досягнення у сфері ґендерної рівності у Швеції не прийшли самі по собі. Це були роки боротьби, соціальної активності феміністичного руху, спільної діяльності теоретиків та практиків.

24 Національний секретаріат ґендерних досліджень Задача секретаріату – бути мостом між теорією та практикою.

25 Національний секретаріат ґендерних досліджень «Жінки мають йти у політику, щоб представляти інтереси жінок. Коли вирішуються конкретні проблеми та задачі дуже важлива політика присутності: хто має доступ до прийняття рішень? Жінки й політика – це питання якості та справедливості: якщо ми всі громадяни, то ми маємо брати рівну участь у прийнятті рішень. Представництво різних груп має бути рівним. Жінки з різних партій об'єднались та висунули питання щодо притулків жертв насильства. Якщо б жінки не співпрацювали, то це питання не було б висунуто на обговорення».

26 KvinnSam – Національна ресурсна бібліотека з ґ ендерних досліджень Бібліотека народилась як ініціатива трьох жінок. З 1997 р. колекція стала бібліотекою жіночих та ґендерних студій. Збираються та зберігаються архіви з феміністичної та ґендерної тематики приватних осіб та організацій.

27

28 KvinnSam - 5 дослідницьких порталів щодо історії жіночого та феміністичного руху База даних та друкованих матеріалів. У бібліотеці зберігається все, що видається у Швеції з гендерної тематики. Бібліотека отримує обовязковий примірник. Бібліографія з 1960 р. Database Greda: Gender Researches database - база шведських ґендерних експертів. Найбільш представлені дослідження у напрямках: історія, літературознавство, соціологія. Jamda – база матеріалів з ґендерного мейнстрімінгу. Доступ до літератури та інструменти щодо впровадження ідей ґендерної рівності. Матеріали щодо політики Європейського Союзу.

29 Випускний бал у ЖНШ

30 Фото на память

31

32 Підведення підсумків та плани на майбутнє Ми можемо бути слабкими, А можемо бути сильними. Ми можемо бути добрими, А можемо агресивними. Ми часто буваємо бідними, А краще бути багатими. І любимо ми сміятися, Але іноді можемо плакати. І всі ми буваємо різними, Хоч в чомусь, мабуть, однакові. А разом сила силеная! І будемо це пам'ятати!

33 Більш детальна інформація Лайма Гейдар, Інформаційно-освітній центр «Жіноча Мережа», Голова Комітету Ради ЛГБТ-організацій України з питань адвокації та PR (м.Київ); Марія Дмітрієва, перекладачка та ґендерна експертка, (м. Київ); Тетяна Іваніна, Ліга соціальних працівників (м. Полтава); Тетяна Ісаєва, Gendermuseum (м. Харків); Віра Карайчева, ВГО «Жіночий консорціум України», (м. Київ); Лариса Колос, ВГО «Школа рівних можливостей» (м. Київ); Віра Міленко, Київський міський Центр роботи з жінками (м. Київ); Алла Середницька, МОН України (м. Київ); Юлія Стребкова, к.філос. н., доцент каф. філософії НТУУ «КПІ» (м. Київ); Наталія Точиленкова, ВГО «Жіночий консорціум України», (м.Київ); Оксана Ярош, ВГО «Ґендерний центр», (м. Луцьк); Алла Ярошенко, ГО Інститут ґендерної психології (м. Київ).

34 Дякуємо за увагу!