Відповідальність у міжнародному публічному праві ч.2 © DMK, 2007. - презентация

1 Відповідальність у міжнародному публічному праві ч.2 © DMK, 2007

2 Види і форми міжнародно- правової відповідальності в теорії МП

3 Види Матеріальна Матеріальна Нематеріальна Нематеріальна Матеріальний збиток може тягнути тільки політичну відповідальність, і, навпаки, нематеріальна шкода (порушення прав людини) може викликати матеріальну відповідальність.

4 Нематеріальна відповідальність може виступати в різних формах: сатисфакції, сатисфакції, ресторації, ресторації, обмеження суверенітету, обмеження суверенітету, обмеження юрисдикції держави, обмеження юрисдикції держави, виключення з міжнародної організації виключення з міжнародної організації тощо. тощо.

5 Сатисфакція задоволення нематеріальних вимог для відшкодування збитку, заподіяного (inter alia) честі й гідності держави

6 Сатисфакція Може бути простою (висловлення офіційного співчуття, жалю; принесення вибачення; визнання неправомірності вчинених дій тощо) простою (висловлення офіційного співчуття, жалю; принесення вибачення; визнання неправомірності вчинених дій тощо) і надзвичайною (тимчасове обмеження суверенітету і правосубєктності держави; демілітаризація і скорочен­ня збройних сил; контроль за використанням наукового потенціалу тощо). і надзвичайною (тимчасове обмеження суверенітету і правосубєктності держави; демілітаризація і скорочен­ня збройних сил; контроль за використанням наукового потенціалу тощо).

7 Ресторація зобов'язання відновити попередній стан пев­ного матеріального об'єкта (відновлення якості питної води, фауни і флори, які постраждали від прикордонної діяльності держави- порушниці, тощо).

8 Обмеження сувере­нітету – Ірак. Обмеження сувере­нітету – Ірак. Обмеження юрисдикції держави – Німеччина після 2 Світової. Обмеження юрисдикції держави – Німеччина після 2 Світової. Призупинення прав та привілеїв, які випли­вають із членства у МО, або як крайній захід ­– виключення з МО (1940 р. СРСР було виключено з Ліги Націй за розпочату війну проти Фінляндії). Призупинення прав та привілеїв, які випли­вають із членства у МО, або як крайній захід ­– виключення з МО (1940 р. СРСР було виключено з Ліги Націй за розпочату війну проти Фінляндії).

9 Матеріальна відповідальність Вважається, що матеріальна суб'єкта МП настає, коли порушення міжнародних зобов'я­зань пов'язане з заподіянням матеріального збитку. !!!ЦЕ НЕ ЗАВЖДИ ТАК!!! Порушення прав людини – Європейський суд з прав людини – матеріальна відповідальність.

10 Матеріальна відповідальність Виступає у формі репарації, репарації, реституції і реституції і субституції. субституції.

11 Репарація відшкодування суб'єктом- порушником матеріальної шкоди грішми, товарами, послугами тощо

12 Реституція повернення майна в натурі державі- жертві правопорушення, незаконно вивезеного з її території державою- порушницею або її співучасницею

13 Субституція полягає в заміні неправомірно знищеного або пошкодженого майна, будинків, художніх цінностей, транспортних засобів та ін. на рівноцінні

14 СТАТТІ ПРО ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ДЕРЖАВ передбачають інший підхід до визначення форм та видів відповідальності

15 По-перше, обовязок держави відшкодувати завдану шкоду передбачає повне відшкодування (ст.31.1.) По-перше, обовязок держави відшкодувати завдану шкоду передбачає повне відшкодування (ст.31.1.) По-друге, Статті передбачають лише три форми відповідальності: реституцію, компенсацію і сатисфакцію. По-друге, Статті передбачають лише три форми відповідальності: реституцію, компенсацію і сатисфакцію. По-третє, змінено порядок відповідальності (від матеріальної – до моральної, в теорії – навпаки) По-третє, змінено порядок відповідальності (від матеріальної – до моральної, в теорії – навпаки)

16 Реституція – вимога відновити стан, який існував до вчинення протиправного діяння (ст.35). Компенсація – вимога компенсувати (у фінансовому виразі) ті збитки, що не були відшкодовані реституцією, включаючи, наскільки це передбачено, упущену вигоду (ст. 36). Сатисфакція – визнання порушення, висловлювання жалю, офіційне вибачення або інша аналогічна дія, яка має на меті відшкодувати ті збитки, що не можуть бути відшкодовані реституцією та компенсацією (ст.37)

17 Обставини звільнення від міжнародно-правової відповідальності

18 обставини, що виключають виникнення міжнародно-право­вої відповідальності (відсутні елементи corpus delicti, тобто поведінка не є міжнародним правопорушенням – у разі недружніх актів); обставини, що виключають виникнення міжнародно-право­вої відповідальності (відсутні елементи corpus delicti, тобто поведінка не є міжнародним правопорушенням – у разі недружніх актів); обставини, що звільняють від реалізації міжнародно-правової відповідальності (є corpus delicti, але додаткові обставини не дозволяють застосувати міжнародно- правову відповідальність). обставини, що звільняють від реалізації міжнародно-правової відповідальності (є corpus delicti, але додаткові обставини не дозволяють застосувати міжнародно- правову відповідальність).

19 принципи звільнення держави від міжнародно-правової відповідальності Жодна норма МП не може виправдовувати порушення зобовязання, що походить з імперативної норми загального МП (ст. 26) Жодна норма МП не може виправдовувати порушення зобовязання, що походить з імперативної норми загального МП (ст. 26) Застосування норми, що виключає відповідальність, не порушує Застосування норми, що виключає відповідальність, не порушує обовязку дотримання зобовязання після усунення умов, що виключали відповідальність обовязку дотримання зобовязання після усунення умов, що виключали відповідальність необхідності компенсації будь-яких матеріальних збитків, завданих діянням держави (ст аналогічна норма щодо випадків несення відповідальності). необхідності компенсації будь-яких матеріальних збитків, завданих діянням держави (ст аналогічна норма щодо випадків несення відповідальності).

20 Обставинами, що виключають виникнення відповідальності «випадки, коли, незважаючи на наявність двох умов існування міжнародного протиправного діяння, не можна зробити висновок про його існування»

21 обставини, що є результатом вольових дій, реалізації права обставини, що є результатом вольових дій, реалізації права згода, згода, контрзаходи контрзаходи самооборона самооборона обставини, що склалися незалежно від волі суб'єкта обставини, що склалися незалежно від волі суб'єкта непереборна сила непереборна сила непередбачений випадок непередбачений випадок форс-мажор форс-мажор стихійне лихо стихійне лихо стан необхідності стан необхідності

22 Згода Згідно ст. 20 згода держави A на поведінку держави B як таку, що не відповідає її міжнародним зобов'язанням щодо A, виключає щодо неї і протиправність у межах отриманої згоди.

23 Контразаходи Регламентовано ст. 22 та главою 2 частини 3 (ст ). Контрзаходи, у розумінні Статей, є тимчасовим невиконанням міжнародно- правових зобовязань держави, що застосовує такі заходи до держави, яка несе відповідальність. (41.2)

24 Самооборона Протиправність діяння держави виключається, якщо ці діяння є законними заходами самооборони, застосованими відповідно до Статуту Організації Об'єднаних Націй (ст. 21)

25 Force majeure Протиправність діяння держави, що не відповідає його міжнародному зобов'язанню, виключається, якщо це діяння було викликане force majeure (тобто непереборною силою або непередбаченою зовнішньою подією), яка не піддавалася контролю держави і не піддавалася контролю держави і яка зробила за вказаних обставин дотримання зобов'язання держави матеріально неможливим. яка зробила за вказаних обставин дотримання зобов'язання держави матеріально неможливим. (ст )

26 Force majeure Пункт 1 не застосовується: якщо ситуація force majeure виникла внаслідок дій держави, про яку йдеться, або внаслідок таких дій у сукупності з іншими факторами; якщо ситуація force majeure виникла внаслідок дій держави, про яку йдеться, або внаслідок таких дій у сукупності з іншими факторами; якщо ця держава прийняла на себе ризик виникнення такої ситуації якщо ця держава прийняла на себе ризик виникнення такої ситуації Ст

27 Стихійне лихо 1. Протиправність діяння держави, що не відповідає її міжнародним зобов'язанням, виключається, якщо у виконавця такого діяння не було іншого розумного способу зберегти своє життя або життя ввірених йому осіб. 2. Пункт 1 не застосовується, якщо ситуація стихійного лиха була повністю або частково зумовлена діями держави, що посилається на неї, ситуація стихійного лиха була повністю або частково зумовлена діями держави, що посилається на неї, діяння створить більшу або аналогічну небезпеку діяння створить більшу або аналогічну небезпеку Ст. 24.

28 Стан необхідності Посилання на стан необхідності як на підставу для виключення протиправності діяння неможливе за винятком тих випадків, коли: це діяння було єдиним засобом захисту суттєвого інтересу цієї держави від тяжкої і неминучої загрози; це діяння було єдиним засобом захисту суттєвого інтересу цієї держави від тяжкої і неминучої загрози; це діяння не завдало серйозної шкоди суттєвим інтересам держави, щодо якої існує вказане зобов'язання. це діяння не завдало серйозної шкоди суттєвим інтересам держави, щодо якої існує вказане зобов'язання. Ст. 25.

29 Стан необхідності Неможна посилатися на стан необхідності, якщо міжнародним договором передбачена можливість такої ситуації і відповідні їй дії не визнані виправданими, міжнародним договором передбачена можливість такої ситуації і відповідні їй дії не визнані виправданими, держава, яка здійснила такі дії, сама сприяла створенню стану необхідності, через що вона ж не виконала своїх міжнародних зобов'язань. держава, яка здійснила такі дії, сама сприяла створенню стану необхідності, через що вона ж не виконала своїх міжнародних зобов'язань.

30 Відповідальність за правомірну діяльність

31 наслідки огляду іноземних торгівельних кораблів військовими кораблями інших держав у разі достатньої підозри, що судно займається піратством, здійснює несанкціоноване радіомовлення (дозволяється ст. 110 Конвенції ООН з морського права 1982 р.), коли така підозра виявилася безпідставною (необхідно відшкодувати судну заподіяні збитки). наслідки огляду іноземних торгівельних кораблів військовими кораблями інших держав у разі достатньої підозри, що судно займається піратством, здійснює несанкціоноване радіомовлення (дозволяється ст. 110 Конвенції ООН з морського права 1982 р.), коли така підозра виявилася безпідставною (необхідно відшкодувати судну заподіяні збитки).

32 Відповідальність за правомірну діяльність абсолютна відповідальність держави, яка запускає космічний об'єкт, за виплату компенсації за збит­ки, які цей космічний об'єкт завдав на поверхні землі або повітряному судні в польоті (ст. 2 Конвенції про міжнародну відповідальність за збитки, заподіяні космічними об'єктами (1972). абсолютна відповідальність держави, яка запускає космічний об'єкт, за виплату компенсації за збит­ки, які цей космічний об'єкт завдав на поверхні землі або повітряному судні в польоті (ст. 2 Конвенції про міжнародну відповідальність за збитки, заподіяні космічними об'єктами (1972).

33 Назви об'єктивна і абсолютна є некоректними!

34 Особливості відповідальності за правомірну діяльність 1.Предмет діяльності (об'єкт підвищеної небезпеки) 2.Фактична підстава виникнення відповідальності (об'єктивна подія) 3.Юридична підстава виникнення відповідальності (договірна природа)

35 Особливості відповідальності за правомірну діяльність 1. Предмет діяльності – обєкти підвищеної небезпеки. При завданні шкоди іншим державам цими обєктами, держави-власники обєктів мають нести відповідальність навіть в тих випадках, коли в їх діяльності не було складу міжнародного правопорушення або між настанням їх діяльністю та настанням шкоди не було безпосереднього, прямого та недвозначного звязку.

36 Особливості відповідальності за правомірну діяльність 2.Фактичною підставою для відповідальності за право­мірну діяльність буде не результат реалізації свободи волі, а подія, що не залежала від волі держави, але стала при­чиною заподіяння збитку.

37 При цьому потрібно, щоб: а) подія була не меншою, ніж непереборна сила як для об'єкта підвищеної небезпеки, так і для наслідків дії цього об'єк­та; б) наявним був збиток матеріального характеру; в)був прямий зв'язок між аварією об'єкта підвищеної небезпе­ки та матеріальним збитком.

38 Особливості відповідальності за правомірну діяльність 3.Держава може нести відповідальність за правомірну діяльність виключно в тому випадку, коли висловлює на це явну, пряму і недвозначну згоду.

39 Таку відповідальність також передбачено Римською конвенцією 1952 р. про відшкодування збитків, заподіяних іноземними повітряними суднами третім особам на поверхні, Римською конвенцією 1952 р. про відшкодування збитків, заподіяних іноземними повітряними суднами третім особам на поверхні, Паризькою конвенцією 1960 р. про відповідальність перед третьою стороною в галузі ядерної енергії, Паризькою конвенцією 1960 р. про відповідальність перед третьою стороною в галузі ядерної енергії, Брюссельською конвенцією 1962 р. про відповідальність операторів ядерних суден, Брюссельською конвенцією 1962 р. про відповідальність операторів ядерних суден, Віденською конвенцією 1963 р. про цивільну відповідальність за ядерні збитки, Віденською конвенцією 1963 р. про цивільну відповідальність за ядерні збитки, Брюссельською конвенцією 1969 р. про цивільну відповідальність за збиток, заподіяний забрудненням нафтою, Брюссельською конвенцією 1969 р. про цивільну відповідальність за збиток, заподіяний забрудненням нафтою, Брюссельською конвенцією 1971 р. про цивільну відповідальність у галузі морських перевезень ядерних матеріалів та іншими Брюссельською конвенцією 1971 р. про цивільну відповідальність у галузі морських перевезень ядерних матеріалів та іншими

40 Відповідальність міжнародних організацій

41 Джерела, які регламентують підстави, межі та обсяг відповідальності міжнародних міжурядових організацій статути або інші установчі угоди, які визначають обсяг правосуб'єктності і як наслідок – межі та обсяг відповідальності; статути або інші установчі угоди, які визначають обсяг правосуб'єктності і як наслідок – межі та обсяг відповідальності;

42 ряд універсальних міжнародних угод передбачає міжнародну відповідальність міжнародних організацій ряд універсальних міжнародних угод передбачає міжнародну відповідальність міжнародних організацій за збитки, заподіяні в результаті космічної діяльності, яку здійснюють міжнародні організації за збитки, заподіяні в результаті космічної діяльності, яку здійснюють міжнародні організації у Договорі про принципи діяльності держав щодо дослідження і використання космічного простору, включаючи Місяць та інші небесні тіла, 1967 р., у Договорі про принципи діяльності держав щодо дослідження і використання космічного простору, включаючи Місяць та інші небесні тіла, 1967 р., в Угоді про рятування космонавтів, повернення космонавтів та повернення об'єк­тів, запущених у космічний простір, 1968 р., в Угоді про рятування космонавтів, повернення космонавтів та повернення об'єк­тів, запущених у космічний простір, 1968 р., у Конвенції про міжнародну відповідальність за збитки, заподіяні космічними об'єктами, 1972 р. у Конвенції про міжнародну відповідальність за збитки, заподіяні космічними об'єктами, 1972 р. за ядерні збитки в тих випадках, коли організації виступають у якості операторів ядерних суден: за ядерні збитки в тих випадках, коли організації виступають у якості операторів ядерних суден: Віденська конвенція про від повільність за ядерні збитки 1963 р.; Віденська конвенція про від повільність за ядерні збитки 1963 р.; Брюссельська конвенція про відповідальність операторів ядерних судів 1962 р. Брюссельська конвенція про відповідальність операторів ядерних судів 1962 р.

43 Буткевич зазначає, що відповідальність спеціалізованих установ ООН передбачається ст. 57 Статуту ООН, але текст цієї норми не містить жодного слова про відповідальність Буткевич зазначає, що відповідальність спеціалізованих установ ООН передбачається ст. 57 Статуту ООН, але текст цієї норми не містить жодного слова про відповідальність на рівні de lege ferenda – Проект статей про відповідальність міжнародних організацій за міжнародну протиправну діяльність на рівні de lege ferenda – Проект статей про відповідальність міжнародних організацій за міжнародну протиправну діяльність консультативний висновок Міжнародного суду ООН «Difference Relating to Immunity from Legal Process of a Special Rapporteur of the Commission on Human Rights» (1999). консультативний висновок Міжнародного суду ООН «Difference Relating to Immunity from Legal Process of a Special Rapporteur of the Commission on Human Rights» (1999).

44 Параграф 66 чітко розмежовує поняття «судово-процесуальній імунітет», передбачений обовязковою для всіх членів ООН Конвенцією про привілеї та імунітети Обєднаних Націй 1946 р., та необхідність несення відповідальності у вигляді надання компенсації в тих випадках, коли ООН чи її агенти, які діяли в офіційній якості, своїми діями завдали матеріальних збитків іншим субєктам

45 Finally, the Court wishes to point out that the question of immunity from legal process is distinct from the issue of compensation for any damages incurred as a result of acts performed by the United Nations or by its agents acting in their official capacity. The United Nations may be required to bear responsibility for the damage arising from such acts.

46 Підстава виникнення відповідальності «Міжнародно-правове діяння МО має місце, коли будь-яке діяння, що полягає у дії чи бездіяльності: приписується міжнародній організації за міжнародним правом; приписується міжнародній організації за міжнародним правом; є порушенням міжнародно-правового зобовязання цієї МО» є порушенням міжнародно-правового зобовязання цієї МО» (Ст. 3)

47 За ст. 4.1, міжнародній організації може бути приписане діяння її органа чи агента, при чому під терміном «агент» в даному випадку розуміються посадові особи або інші особи чи утворення, через яких така організація здійснює свою діяльність (ст. 4.2). При чому, якщо орган чи агент міжнародної організації діє саме в такій якості, то його поведінка буде приписуватись МО навіть у випадках перевищення повноважень або прямого порушення наказів (ст. 6).

48 Відповідальність МО інколи може виникати виключно на основі попередньої спеціальної заяви. Так, за ст. XXII Конвенції про міжнародну відповідальність за шкоду, завдану космічним обєктом 1972 р., МО, яка здійснює космічну діяльність, несе таку саму відповідальність, як і держава, якщо вона робить відповідну заяву і більшість держав-членів цієї організації є державами-членами Конвенції про відповідальність і Договору про космічний простір.

49 Матеріальна відповідальність МО може бути покладена як на МО безпосередньо, так і на держави-члени такої МО (солідарна відповідальність).