Родина Демиди Матеріал зібрано та опрацьовано учнями 8-Б класу Криворізької гімназії 127. Класний керівник Шпітко В.В. 2009 рік. - презентация

1 Родина Демиди Матеріал зібрано та опрацьовано учнями 8-Б класу Криворізької гімназії 127. Класний керівник Шпітко В.В рік

2 Гранітна стела відкриває вїзд на тиху вулицю імені родини Демиди на старому Інгульці. «Ця вулиця названа на честь родини Демиди, патріотів Вітчизни, члени родини якої загинули в роки Великої Вітчизняної війни: Федір Фомич, Микола Федорович, Раїса Федорівна, Борис Федорович».

3 Батько Демида Федір Фомич Працював на шахті «Інгулець». Батько та діти приймали активну участь у суспільному житті рудника. В роки війни всі вони стали на захист своєї Великої Батьківщини від фашистських загарбників. Наприкінці 1943 року був арештований та згодом розстріляний на 63-му році життя

4 Старший брат Іван Народився в 1914 році. Токарював на батьківській шахті. Був секретарем комсомольської організації Широківського району. Перед війною направлений до міста Львів. Всю війну пройшов у діючій армії. Отримав звання підполковника. Був нагороджений високими національними нагородами – бойовими орденами та медалями. Залишився живим. Персональний пенсіонер республіканського значення.

5 Середній брат Федір Народився 1916 року. В армії із серпня В 1936 закінчив Луганську ВАШЛ. Учасник боїв на ріці Халхин-Гол. Льотчик-випробувач. Командир ланки 402-го винищувального авіаційного полку. Працював на льотно-випробувальній роботі в НДІ ВПС. Загинув 17 вересня 1946 року при виконанні випробувальнього польоту на літаку Ме-262. Похований на станції Московської області. Нагороджений орденами Леніна, Червоного Прапора, Вітчизняної війни 2-й ступеня, медалями, монгольським орденом.

6 Молодші брати БорисМикола Микола (1918 рік) та Борис (1924 року народж.) активні учасниками партизанського загону Сєднєва Г. М. Розповсюджували новини, рятували молодь від виїзду до Германії. Були арештовані та розстріляні: Борис – 25 січня 1944 р., Микола – 12 лютого 1944 р. – незабаром після загибелі батька. Борис нагороджений медаллю «За відвагу».

7 Сестра Раїса 1920 року народження. За запрошенням брата Івана виїхала до Львова, де працювала і готувалася до вступу в педінститут. Але почалася війна і під час евакуації доїхала до Сталінградської області, де почала працювати в і стала учасником партизанської організації. Незадовго до визволення від загарбників підпільників зрадили і після важких тортур в листопаді 1942 року розстріляли.

8 Мати Феоктиста Лаврентіївна Після війни поїхала до старшого сина Івана до Львова. За померлого сина льотчика-випробовувача, Федора Федоровича, була нагороджена персональною пенсією Всесоюзного значення. Пізніше молодша сестра Марія теж поїхала до Львова. Феоктисти Лаврентіївни Демиди не стало у 1975р. Іван помер у Львові на початку 80-х рр. Марія померла в Москві у 1997 році.

9 Але рід Демиди живий! Онук Федора Федоровича Демиди – Андрій Борисович Демида – нині проживає в Москві та пишається своїми славними пращурами. Дякуємо за надану інформацію та фотоматеріали Краєзнавчому музею Інгульця, учасниці Великої Вітчизняної війни, члену Ради ветеранів Фліорчак Приходько Ользі Матвіївні, а також онуку Демиди Ф.Ф. – Андрію Демиді.