За всім гідним захопленням стоїть творча індивідуальність, і не час створює людину, а людина творить свій час. За всім гідним захопленням стоїть творча. - презентация

1 За всім гідним захопленням стоїть творча індивідуальність, і не час створює людину, а людина творить свій час. За всім гідним захопленням стоїть творча індивідуальність, і не час створює людину, а людина творить свій час. Оскар Вайльд. Оскар Вайльд. Найбільша драма мого життя полягає у тому, що свій геній я вклав в моє життя і лише талант – у мої твори. Найбільша драма мого життя полягає у тому, що свій геній я вклав в моє життя і лише талант – у мої твори. Оскар Вайльд. Оскар Вайльд.

2 Оскар Вайльд ( – ) = 46 Дублін, Ірландія Батьки лікар ( хобі : археологія, етнографія, мистецтво ) письменниця ( псевдонім « Спаранца » ( Надія ). письменниця ( псевдонім « Спаранца » ( Надія ). Предок О Флаерті – ірландський король (!?) Навчання : королівська школа – коледж – Оксфордський університет Навчання : королівська школа – коледж – Оксфордський університет Професори : Дж. Ре скін, У. Паркер ( теоретики естетизму ). Одруження ( Констанс Ллойд ) – двоє синів. У 27 років : п єси, казки, збірка поезій, оповідання « Злочин лорда Артура Севіла », Кентервільський привид ». У 30 років : « Портрет Доріана Грея »( написаний за три тижні !) рік – вершина слави, час падіння ( суд, ув язнення ) рік – вийшов з в язниці ; переїзд до Франції. 30 листопада 1900 рік – помер у Парижі.

3 Мистецтво – це не іграшка та не примха, це необхідна умова людського життя. Мистецтво – це не іграшка та не примха, це необхідна умова людського життя. Головне – служіння красі. Головне – служіння красі. Художник – не мораліст. Художник – не мораліст. Я хочу зїсти всі плоди в саду життя, але лише ті, які ростуть на його сонячній стороні. Я хочу зїсти всі плоди в саду життя, але лише ті, які ростуть на його сонячній стороні.

4 Етика - (грец. Звичка, звичай) – наука, обєктом вивчення якої є мораль, правила поведінки. Естетика ( грец. чуттєвий) – вчення, згідно з яким Краса є абсолютна, вічна і незмінна надчуттєва ідея, а мистецтво є лише відбитком цієї ідеї. Естетика ( грец. чуттєвий) – вчення, згідно з яким Краса є абсолютна, вічна і незмінна надчуттєва ідея, а мистецтво є лише відбитком цієї ідеї. Естетизм – це такий підхід до мистецтва, що грунтується на теорії мистецтво для мистецтва і протиставляє його дійсності, заперечує ідейність і соціальну спрямованість мистецтва, стверджує, що тільки мистецтво здатне утверджувати красу. Естетизм – це такий підхід до мистецтва, що грунтується на теорії мистецтво для мистецтва і протиставляє його дійсності, заперечує ідейність і соціальну спрямованість мистецтва, стверджує, що тільки мистецтво здатне утверджувати красу.

5 Гедонізм (грец. насолода) – це напрям в етиці, за яким насолода, приємність є найвищим благом, метою життя. Парадокс (грец. несподіваний, дивний) – думка, що різко розходиться з усталеними поглядами, начебто суперечить здоровому глуздові, хоча насправді може й не бути хибною.

6 Мистецтво не є засобом пізнання та перетворення дійсності, воно пізнає лиш красу, тобто саме себе. Життя і мистецтво абсолютно несумісні. Мистецтво не є засобом пізнання та перетворення дійсності, воно пізнає лиш красу, тобто саме себе. Життя і мистецтво абсолютно несумісні. Мистецтво шукає для себе зразки не в природі, а лише в самому собі. Навпаки, мистецтво є зразком для природи. Мистецтво шукає для себе зразки не в природі, а лише в самому собі. Навпаки, мистецтво є зразком для природи. Мистецтво не може бути засобом виправлення моралі, бо мораль і краса – знову - таки речі несумісні ( відомий принцип « імперіалізму », за яким прекрасне перебуває по той бік морального і неморального ). Мистецтво не може бути засобом виправлення моралі, бо мораль і краса – знову - таки речі несумісні ( відомий принцип « імперіалізму », за яким прекрасне перебуває по той бік морального і неморального ). Найвищим критерієм для витвору мистецтва є досконалість його форми, а не глибина розкриття проблем життя чи гострота моральної проблематики. Найвищим критерієм для витвору мистецтва є досконалість його форми, а не глибина розкриття проблем життя чи гострота моральної проблематики.