Охорона біосфери. Гідроїдні Круглі черви Ракоподібні Чи знаєте ви, що… Найбільша в світі ракоподібна істота це японський павук-краб. Розмах його лап. - презентация

1 Охорона біосфери

2 Гідроїдні

3 Круглі черви

4 Ракоподібні Чи знаєте ви, що… Найбільша в світі ракоподібна істота це японський павук-краб. Розмах його лап досягає 2,5 м. Проте панцир цієї тварини порівняно невеликий, рідко перевищуючий 30 см. У південних морях планктоном живляться величезні маси крилю. Було виявлено зграю крилю площею 450 км² та глибиною до 200 м, загальною вагою приблизно 2 млн. т.

5 Павукоподібні

6 Комахи

7 Молюски

8 Риби

9 Земноводні Усі земноводні корисні, тому що харчуються комахами, серед яких багато шкідників сільського господарства. Багато хто з них є об'єктом промислу. Жаби широко використовуються у всіх лабораторіях світу. Вдячні дослідники поставили їм пам'ятники у Парижі та Токіо. Першими космонавтами серед хребетних також були жаби.

10 Земноводні

11 Птахи

12 Ссавці

13 Червона книга України - основний документ, в якому узагальнено матеріали про сучасний стан рідкісних і таких, що знаходяться під загрозою зникнення, видів тварин і рослин, на підставі якого розробляються наукові і практичні заходи, спрямовані на їх охорону, відтворення і раціональне використання. Червона книга України - основний документ, в якому узагальнено матеріали про сучасний стан рідкісних і таких, що знаходяться під загрозою зникнення, видів тварин і рослин, на підставі якого розробляються наукові і практичні заходи, спрямовані на їх охорону, відтворення і раціональне використання.тваринрослинтваринрослин Залежно від стану і ступеня загрози для популяцій видів, занесених до Червоної книги України, вони поділяються на такі категорії: Залежно від стану і ступеня загрози для популяцій видів, занесених до Червоної книги України, вони поділяються на такі категорії: зниклі (0), зниклі (0), зникаючі (I), зникаючі (I), вразливі (II), вразливі (II), рідкісні (III), рідкісні (III), невизначені (IV), невизначені (IV), недостатньо відомі (V), недостатньо відомі (V), відновлені (VI). відновлені (VI).

14 зниклі: зниклі: види, про які після неодноразових пошуків, проведених у типових місцевостях або в інших відомих та можливих місцях поширення, відсутня будь-яка інформація про їх існування у дикій природі; види, про які після неодноразових пошуків, проведених у типових місцевостях або в інших відомих та можливих місцях поширення, відсутня будь-яка інформація про їх існування у дикій природі; зникаючі: зникаючі: види, що знаходяться під загрозою зникнення, збереження яких є малоймовірним, якщо продовжиться згубна дія факторів, що впливають на їх стан; види, що знаходяться під загрозою зникнення, збереження яких є малоймовірним, якщо продовжиться згубна дія факторів, що впливають на їх стан;

15 вразливі: вразливі: види, які у найближчому майбутньому можуть бути віднесені до категорії "зникаючих", якщо продовжиться дія факторів, що впливають на їх стан; види, які у найближчому майбутньому можуть бути віднесені до категорії "зникаючих", якщо продовжиться дія факторів, що впливають на їх стан; рідкісні: рідкісні: види, популяції яких невеликі, які у даний час не відносяться до категорії "зникаючих" чи "вразливих", хоча їм і загрожує небезпека; види, популяції яких невеликі, які у даний час не відносяться до категорії "зникаючих" чи "вразливих", хоча їм і загрожує небезпека; невизначені: невизначені: види, про які відомо, що вони відносяться до категорії "зникаючих", "вразливих" чи "рідкісних", однак достовірна інформація, яка б дозволяла визначити до якої із зазначених категорій вони відносяться,- відсутня; види, про які відомо, що вони відносяться до категорії "зникаючих", "вразливих" чи "рідкісних", однак достовірна інформація, яка б дозволяла визначити до якої із зазначених категорій вони відносяться,- відсутня;

16 недостатньо відомі: недостатньо відомі: види, які можна було б віднести до однієї з вищеперерахованих категорій, однак у зв'язку з відсутністю повної достовірної інформації питання залишається невизначеним; види, які можна було б віднести до однієї з вищеперерахованих категорій, однак у зв'язку з відсутністю повної достовірної інформації питання залишається невизначеним; відновлені: відновлені: види, популяції яких завдяки вжитим заходам щодо їх охорони не викликають стурбованості, однак не підлягають використанню і вимагають постійного контролю. види, популяції яких завдяки вжитим заходам щодо їх охорони не викликають стурбованості, однак не підлягають використанню і вимагають постійного контролю.

17 ОЛІНДІАС НЕСПОДІВАНИЙ Таксономічна характеристика. Один з 5 видів роду; єдиний вид роду у фауні України. Раніше відносили до самостійного роду Maeotias. Статус. III категорія. Місця перебування. Приповерхневі води. Чисельність. Не встановлена. Трапляється дуже рідко. Причини зміни чисельності. Зменшення солоності, забруднення водойм. Особливості біології. Вивчені недостатньо. Поліпи невідомі. Розмноження у неволі. Не проводилося. Заходи охорони. Не здійснювалися. Потрібно вивчити особливості біології виду, створити умови, за яких він добре розмножуватиметься (зокрема, запобігати забрудненню опріснених ділянок моря).

18 ЕЙЗЕНІЯ ГОРДЄЄВА Статус. I категорія. Місця перебування. У грунті, багатому на органічні речовини; під посівами багаторічних трав, у підстилці заплавних лісів. Чисельність. Незначна (поодинокі особини). Причини зміни чисельності. Розорювання цілинних і перелогових земель, вирубування лісів. Особливості біології. Суто грунтовий організм. Живиться гумусом. Розмноження у неволі. Даних немає. Заходи охорони. Не здійснювалися. Треба вивчити особливості біології виду. Рекомендується створювати невеликі заказники на територіях, де зустрічається ейзенія Гордєєва.

19 МОРСЬКИЙ КРІТ Статус. I категорія. Місця перебування. На глибинах до 10 м, переважно в місцях з піщаним ґрунтом. Чисельність. Низька. Зменшується щороку. Причини зміни чисельності. Добування піску з морського дна, замулення і забруднення дна моря. Особливості біології. Донна тварина. Риє глибокі нори. Живиться грунтовими організмами. Розмноження у неволі. Не спостерігалося. Заходи охорони. Не здійснювалися. При добуванні піску треба обминати місця морського дна з поселенням морського крота, враховуючи при цьому напрям течій, за допомогою яких переносяться змулені частки.

20 МУХОЛОВКА ЗВИЧАЙНА, скутигера звичайна Статус. II категорія. Місця перебування. Тріщини у скелях, під камінням, старі будівлі, покинуті поселення. Чисельність. Подекуди значна, але дуже швидко зменшується. Причини зміни чисельності. Не з`ясовані. Особливості біології. Веде прихований спосіб життя. Виходить з укрить переважно ввечері. Живиться в основному комахами. Розмноження у неволі. Даних немає. Заходи охорони. Слід вивчити причини зменшення чисельності виду, взяти під охорону місця його перебування.

21 ЖУК-ОЛЕНЬ, РОГАЧ ЗВИЧАЙНИЙ Статус. II категорія.. Місця перебування. Широколистяні та мішані ліси з домішкою дуба, ліси у передгір`ях Кримських гір та широколистяні ліси Українських Карпат, діброви та байрачні ліси. Чисельність. Майже повсюдно низька й далі скорочується. Причини зміни чисельності. Зменшення площ дібров та ін. лісів - природних місць перебування жука-оленя; обробка лісових масивів пестицидами. Особливості біології. Дорослі жуки з`являються у травні - липні Живляться соком з пошкоджених стовбурів дерев, переважно дубів, рідше - бука і берези. Невдовзі після парування самці здебільшого гинуть; відклавши яйця у дуплах дерев та пеньках, гинуть і самки. Розвиток личинок триває років; у травні останнього року вони перетворюються на лялечок. Розмноження у неволі. Не проводилось. Заходи охорони. Не здійснювалися. У місцях виявлення жука слід зберігати властиві йому біотопи, зокрема, створювати ентомологічні заказники.

22 МОРСЬКИЙ КОНИК ЧОРНОМОРСЬКИЙ Статус. II категорія. Чисельність. Невідома. Майже зник у рекреаційних зонах. До 60-х рр. 20 ст. був звичайною рибою. Причини зміни чисельності. Забруднення води, опріснення великих ділянок моря і надмірний вилов (використовується як сувенір). Особливості біології. Декоративна форма тіла. Малорухливий, погано плаває, тримається поодинці або невеликими групами. Часто прикріплюється до скупчень водяних рослин і переноситься разом з ними на значні віддалі. Біля берегів масово з`являється звичайно навесні і восени. Довжина тіла до 13 см, маса до 10 г.. Живиться дрібними планктонними безхребетними, зрідка - ікрою та молоддю ін. риб. Розмноження у неволі. Не проводилося. Заходи охорони. Не здійснювалися. Треба заборонити вилов морського коника чорноморського як мінімум на років.

23 САЛАМАНДРА ПЛЯМИСТА Статус. II категорія. Місця перебування. Вологі гірські ліси, долини річок, скелясті та вкриті камінням схили з папороттю, мохом і листяною підстилкою на висоті м над рівнем моря. Чисельність. У пору теплих дощів під час маршрутного дослідження на Закарпатті траплялося особин на 100 м; у Передкарпатті максимальна щільність - 1 особина на м2. Причини зміни чисельності. Вирубування лісів, забруднення водойм, виловлювання. Особливості біології. Активна вночі, у сутінках та вдень (під час дощу). Уникає прямого сонячного проміння, погано витримує високу температуру за низької вологості. Живиться комахами, слимаками, червами. Зимує в норах гризунів, під камінням, у печерах з джерелами. Розмноження у неволі. Широко розводять любителі у країнах Зх. Європи. Заходи охорони. Охороняється в Карпатському біосферному заповіднику та Карпатському національному природному парку.

24 ГАЛЕРОПСИС ПУСТЕЛЬНИЙ Статус. I категорія. Поширення. Степ (бiосферний за повiдник Асканiя-Нова). Вид поширений у Євразiї. Місця зростання. Пiщанi пасовища зi слаболужними грунтами, цiлиннi рiзнотравно-типчаковоковиловi, полиново-злаковi степи, парки (пiд деревами). Чисельність. У типчаково-ковиловому степу бюсферного заповідника Асканія- Нова протягом рр. було знайдено 12 плодових тіл. Причини зміни чисельності. Розорювання цілинних степів. Заходи охорони. Охороняється у біосферному заповіднику Асканія-Нова. Необхідно ввести вид до колекції чистих культур Інституту ботаніки ім. М. Г. Холодного НАН України.

25 ГЕКОН КРИМСЬКИЙЖОВТОПУЗПОЛОЗ ЛЕОПАРДОВИЙ ГАДЮКА СТЕПОВА ПЕЛІКАН КУЧЕРЯВИЙ КОЛПИЦЯ ЛЕЛЕКА ЧОРНИЙ СОВА БОРОДАТА ХОХУЛЯ ЗВИЧАЙНА ЇЖАК ВУХАТИЙ

26 ПІДКОВОНІС ВЕЛИКИЙ ЗАЄЦЬ БІЛИЙ ТУШКАНЧИК ВЕЛИКИЙ АФАЛІНА ЧОРНОМОРСЬКА НОРКА ЄВРОПЕЙСЬКА ЗУБР, бізон європейський ГЛУХАР МОРСЬКИЙ ЧОРТ

27 АНОГРАМА ТОНКОЛИСТА ТИС ЯГІДНИЙ ЯЛОВЕЦЬ СМЕРДЮЧИЙ ОРЛИКИ ЧОРНІЮЧІ ДЕЛЬФІНІЙ СЕРГІЯ СОН БІЛИЙ ТИРЛИЧ ВЕСНЯНИЙ