Театр Корифеїв Роботу виконав учень 8 класу Ткаченко Ігор. - презентация

1 Театр Корифеїв Роботу виконав учень 8 класу Ткаченко Ігор

2 Витоки театрального мистецтва в Україні Театральне мистецтво в Україні бере початок із фольклору. У веснянках, купальських та обжинкових піснях, колядках, щедрівках, весільному обряді, вертепі наявні елементи лицедійства: слова, мелодії, танці, пантоміма… У веснянках, купальських та обжинкових піснях, колядках, щедрівках, весільному обряді, вертепі наявні елементи лицедійства: слова, мелодії, танці, пантоміма…

3 Театр Київської Русі Ще скоморохи Київської Русі започаткували примітивний театр – потішні видовища на майданах і базарах. Вистава скоморохів

4 Вертеп Пізніше в кінці ХVІІ – у першій половині ХVІІІ ст. популяризаторами своєрідного театру стали студенти Києво- Могилянської академії, які під час вакацій, заробляючи собі на харчі, ставили інтермедійні вистави. Деякі твори того часу, особливо релігійного змісту (про народження Ісуса Христа), збереглися до наших днів й виконуються на Різдво (так званий вертеп на Західній Україні ). Вертепні вистави

5 Виникнення професійного театру ХІХ століття створило всі передумови для виникнення нового театру. Реалістична гра російського актора М.Щепкіна та К. Соленика, поява драматичних творів І.Котляревького, Г.Квітки- Основяненка, спроба поставити українські драми в столиці Російської імперії Є.Гребінкою дали неабиякий шанс для створення у майбутньому професійного театру. М. Кропивницький М.Садовький

6 ТЕАТР КОРИФЕЇВ 27 жовтня 1882 року на сцені міського театру в Єлисаветграді Марко Кропивницький поставив драму І. Котляревського Наталка Полтавка. Головну роль у ній виконувала Марія Заньковецька. Головну роль у ній виконувала Марія Заньковецька. Так розпочалася історія професійного театру корифеїв, який досяг класичних вершин акторської та режисерської майстерності й набув світової слави. Так розпочалася історія професійного театру корифеїв, який досяг класичних вершин акторської та режисерської майстерності й набув світової слави. Саме тут починалася історія театру корифеїв. Нині – Кіровоградський музично-драматичний театр імені М.Кропивницького

7 Діячі театру корифеїв Діяльність театру пов'язана з іменами братів Тобілевичів, їх сестрою Марією, а також М.Старицьким, М.Кропивницьким, М.Заньковецькою, Л. Ліницькою, Г. Затиркевич - Карпинською та іншими видатними акторами. Вони були справжніми подвижниками національного драматичного мистецтва. Акторська трупа братів Тобілевичів

8 Професійний театр У 1881 році у Кременчуці був створений професійний український театр, який наступного року переїхав до Києва, звідки й почалася його нова історія. Артисти театру корифеїв

9 Репертуар театру Твори: І.Котляревського: Наталка Полтавка, Москаль - чарівник ; І.Котляревського: Наталка Полтавка, Москаль - чарівник ; Г.Квітки - Основяненка: Шельменко – денщик, Сватання на Гончарівці ; Г.Квітки - Основяненка: Шельменко – денщик, Сватання на Гончарівці ; Т.Шевченка: Назар Стодоля. Т.Шевченка: Назар Стодоля. М.Кропивницький – Шельменко у виставі Шельменко – денщик

10 Необхідність оновлення репертуару Оскільки репертуар на час виникнення театру корифеїв не був особливо широким, то стало само собою зрозумілим, що потрібні нові твори, в яких відчувався б подих сучасності. Такими авторами стали М.Кропивницький, М.Старицький, І. Карпенко - Карий, які одночасно були і драматургами, і режисерами, і акторами. І.К.Тобілевич – Назар Стодоля ( однойменна пєса )

11 Труднощі у постановці Російський уряд усіляко обмежував розвиток української культури: Емський указ 1876 року забороняв українське друковане слово, звужувалося коло сюжетів для театральних вистав до показу селянського побуту, заборонялося перекладати пєси зарубіжних авторів українською мовою. М. Кропивницький – Виборний ( Наталка Полтавка )

12 Театр вистояв У 1881 році після довгих років боротьби корифеїв із царською цензурою українці одержали можливість ставити вистави українською мовою. При всіх обмеженнях і умовностях (перед кожною українською виставою мусила відбутися російська) цей крок Міністерства внутрішніх справ незначною мірою легалізував український театр. М.Кропивницький – Бичок ( Глитай або ж павук )

13 Розподіл трупи У 1885 році досі єдина театральна трупа розділилася. М.Кропивницький зі своїми акторами відокремився від М.Старицького і його прихильників. Обидва колективи відразу ж почали самостійне творче життя. М.Садовський – Самрось ( Дві сімї )

14 Тріумфальні гастролі У 1886 – 1887 роках театр поїхав на гастролі у Петербург. Це був небувалий тріумф. Зал - завжди переповнений. Трупою зацікавився цар Олександр ІІІ. Для нього в залі Демут поставили Назара Стодолю та Як ковбаса та чарка, то минеться сварка. М.Садовський, П.Саксаганський, Г.Затиркевич-Карпінська, М.Кропивницький, М.Заньковецька ( По ревізії )

15 Спогади П.Саксаганського Успіх трупи був надзвичайним. Навіть те чиновництво, що зачерствіло в прислужництві й забуло своє національне походження, пробуркалося й говорило: Я українець. Українська інтелігенція заговорила рідною мовою і за щастя вважала вітати в себе наших главарів… Успіх трупи був надзвичайним. Навіть те чиновництво, що зачерствіло в прислужництві й забуло своє національне походження, пробуркалося й говорило: Я українець. Українська інтелігенція заговорила рідною мовою і за щастя вважала вітати в себе наших главарів… М. Садовький – Богдан Хмельницький ( однойменна пєса)

16 Репертуар театру під час гастролей Найбільший успіх мали пєси Наймичка (пройшла 22 рази), Наталка Полтавка (теж 22 рази). Обидві п'єси пройшли при повнісіньких зборах (2 тисячі карбованців). Найбільший успіх мали пєси Наймичка (пройшла 22 рази), Наталка Полтавка (теж 22 рази). Обидві п'єси пройшли при повнісіньких зборах (2 тисячі карбованців). Чорноморці ставили разів десять. Чорноморці ставили разів десять. Доки сонце зійде, роса очі виїсть не мала успіху й пройщла тільки один раз. Доки сонце зійде, роса очі виїсть не мала успіху й пройщла тільки один раз. (За спогадами П.Саксаганського) (За спогадами П.Саксаганського) П.Саксаганський, М.Кропивницький, М.Садовський ( Доки сонце зійде, роса очі виїсть )

17 Широке визнання театру Театр корифеїв мав величезний успіх не лише в Україні та Росії, але й у Молдові, Польщі, на Закавказзі. Величезна популярність митців, творчість яких була уособленням народного естетичного ідеалу, ніби провокувала царських чиновників постійно їм перешкоджати: виступи колективу в межах Київського генерал - губернаторства (приблизно третина Наддніпрянської України) були заборонені. Марян Крушельницький у ролі Мартина Борулі

18 Успіх театру Авторитет театру корифеїв був значно більшим, ніж того на початку творчого шляху могли очікувати самі актори. У Петербурзі український театр сміливо конкурував з імператорським театром, про який драматург О.Островcький писав, що цей заклад перетворився в місце пустої забави, через що глядач лавиною сунув в український театр, де показувалося мужицьке життя. У Петербурзі український театр сміливо конкурував з імператорським театром, про який драматург О.Островcький писав, що цей заклад перетворився в місце пустої забави, через що глядач лавиною сунув в український театр, де показувалося мужицьке життя. Марія Заньковецька – Зінька ( Дві сімї )

19 Самовіддана праця Робота в театральних трупах вимагала повної самовіддачі, зречення від усіх благ. Творчі колективи М.Кропивницького, М,Старицького, М.Садовського, П.Саксаганського часто пішки мандрували з місця на місце, недоїдали, хворіли, ставали подібними до циганських таборів через мандрівний спосіб життя. Панас Саксаганський

20 Тріумф українського мистецтва Провідні актори театру корифеїв творили славу українського театру. К.Станіславський у 1911 році писав: Такі українські актори, як Кропивницький, Заньковецька, Саксаганський, Садовський – блискуча плеяда майстрів української сцени, увійшли золотими літерами на скрижалі історії світового мистецтва… Театр у Кіровограді (Єлисаветраді). Сучасний вигляд.

21 Література 1.Авраменко О.М, Пахаренко В.І. Українська література: Підручник для 10 класу. К.: Грамота, – с Мороз З. Проблема конфлікту в драматургії. – К.: Дніпро, – т.3. – с Перепелиця П. Заарештована пєса // Київська старовина. – – с.53.