Методичні рекомендації «Особистісно- орієнтований підхід у навчанні та вихованні школярів» - презентация

1

2 Методичні рекомендації «Особистісно- орієнтований підхід у навчанні та вихованні школярів»

3 «Не силуйте душу людини, уважно придивляйтесь до законів природного розвитку кожної дитини, до її особливостей, прагнень, потреб» В.О. Сухомлинський

4 Особистісно орієнтована освіта передбачає впровадження нових педагогічних технологій та ефективних форм взаємодії з дитиною, вимагає від педагога високої професійної компетентності й особистісної зрілості.

5 У системі особистісно орієнтованої освіти підростаючого покоління найсуттєвіша роль відводиться педагогу, «якому необхідно відійти від навчально-дисциплінарної моделі і переорієнтувати педагогічний процес на головне – особистість»(О.Я.Савченко).

6 Особистісно орієнтоване навчання – організація навчання на засадах глибокої поваги до особистості вихованця, урахування особливостей індивідуального розвитку, ставлення до нього як до свідомого відповідального субєкта навчально-виховної взаємодії; передбачає формування цілісної особистості, яка усвідомлює свою гідність і поважає інших людей.

7 Мета і завдання особистісно орієнтованого навчання і виховання полягають в створенні максимально сприятливих умов для розвитку і саморозвитку особистості учня, виявленні та активному використанні його індивідуальних особливостей у навчальній та виховній діяльності.

8 Принципи особистісно орієнтованого підходу: - принцип неповторності кожної дитини; - принцип визнання відсутності нездібних дітей; - принцип урахування нерівності розумових здібностей учнів; -принцип індивідуалізації навчально-виховного процесу; - принцип урахування індивідуальних особливостей учнів; - принцип визнання кожної дитини особистістю; - принцип отримання позитивних відчуттів від навчання; -принцип людяності, чуйності і тактовності у ставленні до дітей.

9 Сутність особистісно зорієнтованого навчання полягає в тому, щоб: -визначити життєвий досвід кожного учня, рівень інтелекту, пізнавальні здібності, інтереси, якісні характеристики, які спочатку треба розкрити, а потім узгодити зі змістом освіти; -формувати позитивну мотивацію до пізнавальної діяльності, самопізнання, самореалізації та самовдосконалення в межах соціокультурних і моральних цінностей; -озброїти учнів механізмами адаптації, саморегуляції, самозахисту, самовиховання та іншими, необхідними для становлення самобутньої сучасної людини, здатної вести конструктивний діалог з іншими людьми, природою, культурою та цивілізацією в цілому.

10 –Проблеми гуманно особистісного підходу знайшли своє відображення в педагогічних системах та публікаціях Ш.О.Амонашвілі. «Що таке справжній особистісний гуманний підхід до дитини? Це, насамперед, повага, любов. Гуманна педагогіка базується на припущеннях, в основу яких покладено Мудрість.» Ш.О.Амонашвілі Ш.О.Амонашвілі визначає три закони гуманної педагогіки: – Любити кожну дитину; – Розуміти і приймати її такою, якою вона є; – Озброїтись оптимізмом у ставленні до будь-якої дитини.

11 Складові особистісно-орієнтованого навчання Збереження психофізичного здоров'я Стимулювання розвитку потенційних можливостей дитини. Визнання самоцінності,неповторності,індивідуальностіособистості кожної дитини, її право на помилку Я – особистистість Застосування«ситуації успіху», взаємодопомоги,довіри. Забезпеченняпозитивного психоемоційногокомфорту. Створенняумов для саморозвитку,самовираження. Допомога дитинів пізнанні власного«Я», світу, іншихлюдей. Формування базису особистісноїкультури, загальнолюдськихцінностей. Гуманізація педагогічного спілкування. Пристосування нав­чання та виховання до можливостей дитини

12 –Створення педагогічних ситуацій спілкування на уроці, що дають змогу кожному учневі виявляти ініціативу, самостійність, вибірковість у способах роботи, створення умов для природного самовиявлення учня. Ідеї особистісно орієнтованого навчання та виховання

13 –Використання різноманітних форм і методів організації навчальної діяльності, що сприяє розкриттю субєктного досвіду учнів. –Створення атмосфери зацікавленості кожного учня в роботі класу. –Стимулювання учнів до висловлювання, використання різних способів виконання завдань, без будь-якого остраху помилитися чи дати неправильну відповідь.

14 - Використання під час уроку дидактичного матеріалу, який дає змогу учневі вибирати найбільш значущі для нього вид та форму навчального змісту. - Оцінювання діяльності учня не тільки за кінцевим результатом, а й за процесом його досягнення. -Заохочення прагнень учня знаходити свій спосіб роботи (вирішення завдання), аналізувати способи роботи інших учнів під час уроку, вибирати й засвоювати більш раціональні.

15 Основне завдання особистісно орієнтованої педагогіки - розвиток здібностей учня.

16 Бажаємо успіхів!