Створення доброзичливого психологічного клімату в класному колективі психолого – педагогічний семінар Рокитнянський районний ліцей. - презентация

1 Створення доброзичливого психологічного клімату в класному колективі психолого – педагогічний семінар Рокитнянський районний ліцей

2 План проведення: Теоретичні питання. 1.1 Способи передачі емоційного стану людини; 1.2 Методи оцінки ступеня безпеки дитини в класі; 1.3 Участь дітей в організації спільного простору; 1.4 Методи і форми роботи класного керівника. Практикум для класних керівників, кураторів щодо визначення способу розвязання пропонованої проблемної ситуації. Підсумки, поради психолога.

3 Соціально-психологічний клімат - це якісний бік міжособистісних стосунків, що виявляється в сукупності психологічних умов, які сприяють або перешкоджають продуктивній діяльності колективу та всебічному розвиткові особистості в групі. Соціально-психологічний клімат у підлітковому колективі визначається реальними взаєминами між підлітками, їх вміннями та навичками етичної взаємодії. Він формується на основі суб'єктивної думки і ставлення до окремих людей, стилю взаємин, до групових норм і цінностей.

4 Кожним підлітком соціально-психологічний клімат переживається індивідуально як задоволення чи незадоволення перебуванням у даному колективі, своїм статусом у ньому. Р.Нємов виділяє три види взаємин підлітків за ступенем їх близькості, змістом та їх функціями: 1)зовнішні, епізодичні ділові " контакти, які слугують для задоволення щохвилинних інтересів і потреб, які є поверховими, неглибинними; 2) спілкування на рівні товариських стосунків, що сприяє взаємообміну знаннями, вміннями і навичками; 3) дружні зв'язки, які допомагають вирішувати деякі питання емоційно-особистісного характеру. Найбільш значимими для підлітка є товариські взаємини.

5 Атмосфера таких взаємин базується на товариськості, яка включає в себе повагу особистої гідності іншої людини, рівність, чесність, порядність, готовність прийти на допомогу. Такі ж прояви поведінки, як егоїстичність, жадібність, порушення слова, зрада товариша, прагнення командувати, небажання рахуватися з думкою товаришів не визнаються підлітками, засуджуються, відкидаються. Важливими потребами підлітка є потреби у визнанні, у самоствердженні, самовираженні, прагненні посісти бажане місце у системі взаємин класу. Однак через ряд суб'єктивних і об'єктивних чинників статусна позиція підлітка у колективі не відповідає його бажанням, що породжує негативні почування дитини.

6 Однією з базових потреб людини є потреба в безпеці й захисті. Безпека – надзвичайно важливий чинник міжособистісного спілкування, одна з найголовніших умов для нормального розвитку людини. Кажучи про безпеку, ми маємо на увазі не тільки фізичну, але й психологічну безпеку. Людина, знаходячись у психологічно небезпечній ситуації, переживає тривогу і страх. Відчуття страху обумовлює виникнення захисних реакцій, які можуть виявлятися в різних формах поведінки.

7 Під впливом страху людина іноді прагне стати непомітною, щоб якомога менше привертати до себе увагу тих, хто є для неї потенціальним джерелом загрози. Іншою формою захисної поведінки, що часто зустрічається, є агресія. Вислів «Напад – кращий засіб для захисту» найкраще характеризує цей тип поведінки. Захист від страху може виявлятися у вигляді відчуження, стосунки з іншими людьми при цьому характеризується дистанційністю і байдужістю

8 До способів передачі емоційного стану людини належать такі. Визначення власних відчуттів Наприклад: «Я серджуся», «Мені сумно». Зверніть увагу, як насправді рідко ми використовуємо ці, здавалося б, прості вирази. Це свідчить про те, що ми не звикли прямо говорити про свої відчуття. Вживання порівнянь Наприклад: «У мене таке відчуття, ніби я образив безневинну людину». Вживання подібних метафор припускає, що люди мають однакові відчуття в однакових ситуаціях.

9 Опис свого фізичного стану Наприклад: «Сильно закалаталося серце, волосся стало дибки». Під впливом емоцій у людини змінюється її фізичний стан, виникають специфічні тілесні відчуття. Тому іноді людині простіше описати свої відчуття, ніж назвати емоцію, що переживається у цей момент. Промовляння можливих дій Наприклад: «Мені хочеться провалитися крізь землю», «Мені хочеться тебе вдарити». Небезпека використання такої форми виявлення емоцій полягає в тому, що дитина може сприйняти сказане буквально.

10 Для того щоб оцінити ступінь безпеки дитини в класному колективі, можна використовувати такі методи

11 Спостереження за дітьми Під час спостереження за дитиною неважко виявити ознаки збентеження, незручності – вона говорить тихим голосом, уникає контакту очима, переминається з ноги на ногу, смикає одяг. Часті спізнення і прогули дитини можуть свідчить про те, що вона не бажає знаходитися в класі. Немало корисної інформації про емоційний стан дитини дають спостереження за їх позою в тих або інших ситуаціях. Так, схрещені руки і ноги під час спілкування - захисна реакція. Якщо прикриває рота рукою, коли слухає, це свідчить про те, що дитина не довіряє тому, хто говорить. Стислі кулаки вказують на стан ворожості.

12 Бесіди з батьками Класним керівникам і кураторам варто зясувати, чи люблять учні ходити до ліцею, що вони розказують про свій клас. Чи часто скаржаться на нездужання після уроків або вранці? Як готують уроки: роблять це самостійно, або з допомогою батьків.

13 Анкетування учнів Можна попросити дітей відповісти на запитання анкети. При цьому необхідно попередити їх, що відповіді не будуть відомі однокласникам. Оскільки анкета має на меті зясувати ступінь безпеки дитини в класі, не варто обговорювати з нею відповіді на питання. Тим більше неприпустимо явно дорікати їй за них. Вислови на зразок: « як же ти міг так написати?» - призведуть до того, що в подальшому дитина даватиме очікувані, а не правильні відповіді, усвідомивши, що говорити правду про свої почуття – означає наражатися на неприємності. Після того як проаналізуєте ситуацію в класі, необхідно зробити кроки для того, щоб учні відчували себе комфортніше. Через певний час можна повторити анкетування, щоб переконатися, чи ефективними були ці кроки.

14 Участь дітей в організації спільного простору Найбезпечнішим місцем для дитини, як правило, є дім. Щоб клас, ліцей стали тим місцем, де дитина почувається як удома, потрібно використовувати прийом колективної творчої справи.

15 Створення «дизайну» класу Перш за все варто обговорити з дітьми, як можна зробити класну кімнату привабливішою, зручнішою. Слід обговорити з дітьми, наскільки реалістичні їхні пропозиції, щось можна запланувати на майбутнє.

16 Створення правил класу На думку одного з найавторитетніших представників гуманістичної психології - А. Маслоу, необхідною умовою для відчуття захищеності й безпеки є наявність правил, за якими функціонує група або суспільство. Ці правила повинні бути зрозумілими для людей, прийматися ними. Крім того, відомими повинні бути і насідки, до яких призводять порушення цих правил. Діти повинні мати нагоду взяти участь у створенні правил класу.

17 Створення «Щоденника класу» Потрібно надати можливість кожному члену класного колективу і куратору (класному керівнику) написати щось про себе, наприклад, за темою «Що я люблю і чого я не люблю». Ці записи помістити в спеціальний альбом під фотографією автора. Туди ж помістити фотографію всього класу. Цей альбом можна доповнювати розповідями дітей про життя класу і фотографіями. Важливо щоб і вчитель, і діти брали однакову участь у створенні такого щоденника. Найкраще використовувати такий альбом, в який можна вставляти додаткові аркуші – адже в класі можуть зявитися нові учні.

18 До речі, варто продумати й ритуал зарахування нових учнів – розповісти їм про правила класу, показати «Щоденник класу» тощо. Спільні прогулянки, походи, екскурсії. Подібні заходи дуже зближують учнів і вчителів. При цьому важливо не забувати про тих, хто з якоїсь причини не зміг піти, або поїхати разом зі всіма. Можливо, варто привести їм якийсь сувенір, кинути за них монету, подарувати фото. Інакше кажучи, дати їм відчути, що про них не забули, що вони члени класу.

19 Проведення «Днів класу» Одним з найважливіших проведених разом днів може стати «День класу». Варто придумати разом з дітьми спеціальні ритуали для цього дня і включити їх до «Правил класу».

20 Створення атмосфери взаємоповаги Ми живемо в багатонаціональній країні. Повага до традицій, звичаїв, цінностей та історії кожного народу – обовязкова умова нормального спілкування. Знайомство з традиціями інших народів можна почати, наприклад з дегустації страв національної кухні. За таким столом і розповіді про історію, звичаї, свята сприйматимуться зовсім інакше. До речі, це хороший мотив, для того щоб залучити батьків, бабусь і дідусів до участі в житті класу.

21 Методи і форми роботи класного керівника

22 «Круглий стіл». Даний метод роботи, розрахований як на малі, так і на великі групи, в яких один аркуш паперу та олівець передають по колу. Наприклад, один учасник записує ідею, потім передає аркуш та олівець партнеру ліворуч. Варіативність процедури полягає в тому, що учасники можуть використовувати різнокольорові фломастери, олівці в той час, коли їм передається папір. «Кути». Метод роботи, що надає учням можливість вибирати та обговорювати різні аспекти теми. Щоб полегшити діяльність, плакати, де перелічені різні аспекти теми, розміщують у кутах кімнати. Потім кожний учасник відповідає на запитання класного керівника і прямує у відповідний кут.

23 «Графіті». Структура, яка полегшує процес мислення та відіграє важливу роль групового джерела енергії. Кожній малій групі надається аркуш ватману та різнокольорові фломастери (по одному для члена групи, що дає можливість відобразити внесок кожної особистості). Потім перед групою ставиться певне питання (для кожної групи інше), тема, проблема або висловлювання, на які треба дати відповіді. Протягом короткого часу кожна група в кімнаті пише власне «графіті» (слова, фрази, графіки) на певну задану їй тему. Потім класний керівник пропонує припинити роботу і просить кожну групу передати їхні аркуші з графіті іншій групі. Процес повторюється, але керівник кожної групи працює над новою темою, яку почали інші. Процес триває доти, поки власний аркуш не повернеться до кожної групи. Потім усією групою підлітки читають нові коментарі, обговорюють та роблять висновки.

24 « Сніжинка». Ця стратегія найдоцільніша у випадках, коли розмаїття поглядів у груповій роботі потрібно звести до єдиного спільного знаменника і дати одне загальне розвязання проблеми. Вона дуже ефективна й допомагає досягти консенсусу. Класний керівник підкреслює мету завдання: досягти згоди у розвязанні якоїсь специфічної проблеми. Кожному членові групи видається картка з проханням занотувати його ідеї або твердження стосовно теми. Ідеї викладаються чітко, з використанням публіцистичного стилю. По закінченні цього завдання формуються пари. Кожна пара мусить дійти згоди щодо твердження або висунутої ідеї, які задовольнять обох партнерів. Після цього до кожної пари долучається інша, і процес творення консенсусу повторюється. Чисельність таких творчих груп зростатиме доти, доки кожен член групи не погодиться з якимось одним рішенням чи твердженням (оскільки групи зростають до восьми, шістнадцяти і більше осіб, доцільно обрати керівника для кожної з них).

25 ПідсумкиПідсумки

26 Психологічний клімат може формуватися та регулюватися на різних етапах та різних видах діяльності. Його роль в життєдіяльності колективу і кожного члена групи багатофункціональна. Позитивний психологічний клімат учнівського колективу формує референтне відношення до свого класу. Такий клімат відображає стиль педагогічних взаємин та впливає на розвиток дружніх відносин у класі. Атмосфера на уроках залежить також від загальної налаштованості колективу в цілому.

27 Основне завдання вчителів та управління навчально-виховним процесом полягає у створенні умов, що стимулюють розвиток сприятливої психологічної атмосфери в учнівських колективах, що в свою чергу відображається на розвитку та рівні навчальних досягнень учнів. Крім того, необхідною умовою для створення сприятливого мікроклімату та підвищення рівня успішності учнів є розвиток їх мотиваційної сфери. Для підвищення мотивації навчальної діяльності, появи інтересу до окремих предметів вчителеві варто застосовувати нестандартні прийоми у своїй педагогічній праці у вигляді проведення рольових ігор, диференційному підході до невстигаючих та обдарованих учнів, позаурочному контакті з учнями.

28 Таким чином, позитивний психологічний клімат має велике значення, адже: забезпечує об'єднання учнів у згуртований колектив; надає простір для прояву й розвитку здібностей, інтересів, нахилів; сприяє розвитку творчої самореалізації кожної особистості; формує кращі морально-психологічні якості; підтримує оптимальний тонус психіки; задовольняє вимоги психогігієни (не має шкідливого впливу на психіку та психофізичне здоров'я дитини); підвищує емоційний тонус, а значить і працездатність дітей.

29 Поради психолога, або пять секретів встановлення духовних стосунків між учителем та учнем

30 Спілкуйтесь якомога більше з дітьми, особливо в позаурочний час. Памятайте: знання стосунків у колективі (лідери, підлідери, відторгнуті, ізольовані, група ризику) обовязково допоможе на уроках, особливо в екстремальних ситуаціях. Пізнайте у дітях себе колишніх – й навчайтеся у дітей! Відчувайте іншу людину, сприймайте її такою, якою вона є, зрозумійте внутрішній світ, передбачте поведінку. Умійте передбачити й оцінювати якусь ситуацію, річ або точку зору очима самого учня. Запамятайте: духовний контакт – це така сфера, яка легко руйнується, отже, постійно підживлюйте її. Дрібниць у стосунках немає. Інколи дрібниця, на вашу думку, вважатимуться вагомою обставиною в очах учня чи класу. Найбільше зміцненню духовних контактів сприяють спільні інтереси та потреби. Дорожить довірою дітей. Це вагомий компонент у діяльності будь-якої соціальної групи, який досягається завдяки особистій компетентності, сумлінності, чесності.

31 ПРАКТИКУМ ДЛЯ КЛАСНИХ КЕРІВНИКІВ, КУРАТОРІВ ЩОДО ВИЗНАЧЕННЯ СПОСОБУ РОЗВ'ЯЗАННЯ ПРОПОНОВАНОЇ ПРОБЛЕМНОЇ СИТУАЦІЇ